Поширення захворювань. Профілактичні заходи інфекційних захворювань. Допомога в разі погіршення стану здоров’я

На цьому уроці ви дізнаєтеся про:

інфекційні й неінфекційні захворювання; основні методи профілактики захворювань; поширення захворювань; допомогу в разі погіршення стану здоров’я.

Пригадайте, які інфекційні хвороби вам відомі. Як можна захиститися від інфекційних захворювань?

Як ви розумієте подані висловлювання?

Здоров’я — це не все, але все без здоров’я — ніщо (Сократ). Життя і здоров’я — це найцінніше, що ми маємо (П. Гі Мун).

Що таке хвороба

Кожний/кожна з вас хоча б раз у житті хворів/хворіла. Хвороба — це стан, який порушує повноцінне функціонування організму. Коли людина здорова, то всі органи й системи її організму працюють злагоджено. Хворобу людини можуть спричинити різноманітні шкідливі чинники: віруси та бактерії; хвороботворні мікроби; забруднення довкілля; природні та техногенні небезпеки. (Пригадайте, які.)

Що таке інфекційні хвороби

Чому одні хвороби називають інфекційними, а інші — ні? Чим вони відрізняються? Що спільного між різними інфекційними захворюваннями? Що спільного, наприклад, між вітряною віспою та гепатитом? А спільні ознаки в них є. Причина кожного інфекційного захворювання — збудники, невидимі неозброєним оком мікроорганізми: віруси, гриби або найпростіші (мал. 47, с. 114).

Ще одна характерна ознака інфекційних хвороб — інкубаційний період. Людина вже заражена, але ззовні це ніяк не проявляється.

Коли закінчується інкубаційний період, то хвороба проявляється якимись зовнішніми ознаками: підвищенням температури, висипом, почервонінням шкіри, болем, розладом травлення.

Що таке імунітет

У деяких інфекційних хвороб є ще одна спільна властивість. Один раз перехворівши, людина стає несприйнятливою до збудника цього захворювання. Ця несприйнятливість до інфекційних захворювань має назву імунітет. Ті, що мають імунітет до хвороби, ніби не помічають її, ті, що «впускають» збудник у свій організм, самі не хворіють, але щедро «діляться» інфекцією з людьми, які їх оточують. Таких людей називають носіями інфекції.

Організм людини має внутрішній самозахист — імунну систему. Це такий механізм, що допомагає організмові боротися з різними чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, отрутами й сторонніми тілами. У людини, яка перехворіла, імунна система виробляє надійний засіб захисту, і тоді говорять, що людина набула імунітет до захворювання. Імунітет людини залежить від того, чи спроможні захисні тіла розпізнати бактерію або вірус. А ще ви чули про антитіла — це білки крові, які здатні знищувати бактерії або віруси та їхні отрути.

Отже, наявність збудника, інкубаційного періоду, можливість вироблення імунітету, а також можливість поширення інфекцій — ось ті ознаки, які відрізняють інфекції від інших захворювань і роблять їх подібними між собою.

Поширення захворювань

Такі інфекції, як грип, коронавірус, кір і скарлатина, передаються здоровій людині повітряно-крапельним шляхом (з крапельками слизу під час кашлю, чхання чи розмови). Холера, черевний тиф, дизентерія, гепатит передаються через забруднені воду та харчові продукти, брудні руки, мух (ці хвороби в народі ще називають «хворобами брудних рук»). Чума, малярія, кліщовий енцефаліт передаються через кров під час укусів комарів, бліх, кліщів (мал. 48).

Інфекційні хвороби відрізняються від інших захворювань тим, що їхньою причиною є збудник. Вони передаються від зараженого організму здоровому, здатні до масового поширення (епідемії).

Що таке щеплення та для чого вони потрібні

Саме завдяки здатності організму набувати імунітет стало можливим запобігання інфекціям за допомогою щеплень. Сучасною медициною створені вакцини від найнебезпечніших хвороб. Вакцина — це речовина з убитих або значно ослаблених збудників хвороби. Імунна система організму реагує на них так само, як на повноцінні бактерії, виробляючи відповідні антитіла. Але оскільки у вакцині містяться безпечні збудники, щеплена людина не хворіє. Зате якщо пізніше

вона зіткнеться зі справжньою інфекцією, імунна система миттєво розпізнає та ліквідує її. Профілактичні щеплення населення сприяли істотному зниженню смертності від поширених раніше інфекційних хвороб (поліомієліту, скарлатини, дифтерії та ін.).

Що таке карантин

Основним запобіжним заходом щодо поширення інфекції є карантин.

Карантин — це час, коли необхідно залишатися вдома, обмежити спілкування з великою кількістю людей, тимчасово відмовитися від відвідування шкіл, дитячих секцій, гуртків, планових візитів до лікарів тощо.

Обговоріть, чому потрібно виконувати подані правила.

Щоб уникнути поширення COVID-19 в Україні, потрібно:

— носити маску в громадських місцях;

— уникати скупчень людей;

— тримати дистанцію (не менше ніж 1 м) з особами, які кашляють, чхають поруч;

— мити руки з милом або обробляти спиртовмісним антисептиком;

— не торкатися обличчя;

— проводити вологе прибирання;

— провітрювати приміщення;

— вітатися без поцілунків та обіймів;

— готувати ретельно їжу.

Неінфекційні захворювання

На відміну від інфекційних, неінфекційні хвороби не мають збудника, інкубаційного періоду та не передаються від зараженого організму до здорового.

Неінфекційні захворювання виникають під дією шкідливих чинників: різні травми, які отримує людина, захворювання, спричинені пиловим і хімічним забрудненням довкілля, радіоактивним випромінюванням. Неінфекційні хвороби

бувають набутими, спадковими (переходять від батьків до дітей) і вродженими (дитина з ними народжується).

Ви, напевне, чули про авітаміноз (нестача або відсутність вітамінів в організмі), ожиріння, алергію, інфаркт, інсульт. Ці хвороби також належать до неінфекційних.

Розгляньте запропоновані ситуації. Подумайте, чим може загрожувати така поведінка. Пограйте в рольову гру.

Дівчинку не пустили в магазин без маски, тоді вона попросила її в подружки.

Хлопчик не розповів батькам про погане самопочуття (підвищення температури), бо дуже хотів поїхати з класом на екскурсію.

Дівчинка забула вдома свій гребінець і попросила в однокласниці, але та їй відмовила.

Діти купили в магазині пляшку мінеральної води та почали пити з неї по черзі.

У кожного інфекційного захворювання є свій збудник. Це можуть бути віруси, бактерії, найпростіші одноклітинні організми чи гриби. Але інфекційна хвороба розвивається лише в тому разі, коли до організму потрапив збудник інфекції, а внутрішні захисні сили, зокрема імунна система, з якихось причин не можуть його побороти. А причини ці такі: незагар-тований організм, нехтування правилами особистої гігієни, нераціональне харчування, шкідливі звички, часті переохолодження та перегрівання, погані житлові умови та ін.

Профілактичні щеплення — єдиний надійний засіб профілактики інфекційних захворювань. Часто люди не прислухаються до порад медичних працівників — людей компе

тентних, а діють лише відповідно до власних переконань, що найчастіше свідчить про недостатнє розуміння важких наслідків хвороби.

Запитання та завдання

1. Які хвороби називають інфекційними?

2. Як можуть передаватися інфекційні хвороби?

3. Чим неінфекційні хвороби відрізняються від інфекційних?

4. Знайдіть в інтернеті інформацію про пригоди та спортивні травми, що траплялися з відомими спортсменами/спортсменками під час їхньої спортивної діяльності. Презентуйте її в класі. Разом із батьками та близькими людьми дослідіть, як у вас сформовані навички здорового способу життя. Оформте у вигляді листівки.

 

Це матеріал з підручника "Здоров'я, безпека та добробут" 5 клас Поліщук 2022