1. Пригадайте установи, що займаються укладанням географічних карт та атласів, якими ви користуєтеся в процесі вивчення географії. 2. Назвіть приклади практичного застосування топографічних карт.

ПОНЯТТЯ ПРО ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ. У процесі вивчення розмірів і форми Землі на її поверхні закріплюються точки (пункти), положення яких обчислене в загальній системі координат. Сукупність таких пунктів утворює геодезичну мережу.

Геодезична мережа створюється насамперед на території окремих держав, де вона є основою (опорою) для проведення топографічних зйомок. Тому такі мережі називаються також опорними, а пункти в її складі — опорними пунктами. Розрізняють планові геодезичні мережі (якщо для складових їхніх пунктів визначене планове положення на земний поверхні), висотні геодезичні мережі (якщо визначені значення висоти пунктів над вихідною поверхнею), планово-висотні геодезичні мережі (пункти мережі мають як планові, так і висотні координати).

Поясніть, чому геодезична мережа створюється на території окремих держав.

Системну побудову геодезичної мережі в Україні як основу для топографічних зйомок було розпочато в 1822 р. в період діяльності Корпусу військових топографів. Однак у подальшому ці роботи не набули планового характеру. Лише після створення в 1924 р. у Харкові Українського геодезичного управління були закладені основи впорядкування геодезичної мережі на території України як складової астрономо-геодезичної мережі СРСР. Станом на 1997 р. Державна геодезична мережа України складалася з 19 538 пунктів. У 1998 р. було прийнято нову концепцію побудови Державної геодезичної мережі України, у якій перевага надавалася методам супутнико-

вої геодезії з точністю визначення взаємного положення пунктів не більше ніж 0,050 м.

За допомогою додаткових джерел розкажіть, що таке геодезична дуга Струве.

ДЕРЖАВНА ГЕОДЕЗИЧНА МЕРЕЖА УКРАЇНИ.

Сукупність пунктів, рівномірно розміщених на території України й закріплених на місцевості спеціальними центрами, які забезпечують їх збереження та стійкість у плані та за висотою протягом тривалого часу, називають Державною геодезичною мережею України (ДГМУ). Вона є носієм геодезичної системи координат і висот України.

Як виглядає мережа ДГМ, дізнайтеся на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру: dgm.gki.com.ua/ua/map

Складовими частинами ДГМ є планова (астрономо-геодезична мережа (АГМ), геодезична та опорна геодезична мережа (мережа згущення) та висотна геодезичні мережі, пункти яких мають бути суміщені або мати надійний геодезичний зв’язок (мал. 1).

Геодезичні висоти пунктів ДГМ визначаються безпосередньо або обчислюються як сума нормальної висоти й висоти квазігеоїда над відліковим еліпсоїдом.

Нормальні висоти пунктів ДГМ визначаються в Балтійській системі висот, вихідним пунктом якої є нуль Кронштадтського футштока. Частина пунктів АГМ — це постійно діючі станції GPS — спостережень та астрономо-геодезичні обсерваторії, на яких виконується комплекс супутникових астрономо-геодезич-

них, гравіметричних і геофізичних спостережень для безперервного відтворення загаль-ноземної геодезичної системи координат, редукування результатів спостережень і координатних визначень на єдину епоху з урахуванням інших ефектів та рухів земної кори.

АГМ є геодезичною основою для побудови нових геодезичних мереж і забезпечення подальшого підвищення точності існуючої ДГМ із використанням методів супутникової геодезії.

ДГМ створюється для вирішення таких основних завдань: установлення єдиної геодезичної системи координат і висот на території країни; геодезичне забезпечення картографування території та акваторій, вивчення природних ресурсів і ведення державних кадастрів; забезпечення вихідними геодезичними даними засобів наземної, морської та аерокосмічної навігації, аерокосмічного моніторингу навколишнього середовища; вивчення фігури та гравітаційного поля Землі та їх змін у часі, геодинамічних явищ і сучасних вертикальних рухів земної поверхні, зон деформацій земної поверхні для уточнення карт загального сейсмічного районування, рухів полюсів і нерівномірності обертання Землі; метрологічне забезпечення високоточних технічних засобів визначення місця розташування та орієнтування.

ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ. Великомасштабні топографічні карти (1 : 10 000 — 1 : 50 000) використовують для різних за призначенням точних вимірювань і розрахунків, детального вивчення та орієнтування на місцевості.

Середньомасштабні топографічні карти (1 : 100 000 000 — 1 : 200 000) є основою для вибору місця прокладання доріг, проведення

геологічних розвідувань, для попередніх розрахунків при проектуванні споруд.

Дрібномасштабні топографічні карти (1 : 500 000 — 1 : 1 000 000) використовуються для вирішення завдань науково-дослідного й прикладного характеру з використання ресурсів й економічного освоєння територій. Вони є основою для створення тематичних карт: геологічних, гідрогеологічних, геоботанічних тощо.

Топографічні плани масштабу 1 : 5000 є основою для складання топографічних і спеціалізованих планів і карт більш дрібного масштабу. Вони призначені для створення генеральних планів і проектів розміщення будівництв першої черги великих і середніх міст, складання схем розміщення в них житлових і промислових районів, що проектуються; складання планів проектів інженерних споруд і проектів найбільш складних вузлів при плануванні приміської зони; складання технічних проектів промислових і гірничодобувних підприємств; складання технічних проектів зрошування та осушення земель; камерального трасування автомобільних доріг в умовах складного рельєфу місцевості, на під’їздах до значних пунктів та в інших місцях зі складною ситуацією; проектування трас повітряних ліній електропередач у місцях перетину та зближення їх зі спорудами.

Топографічні плани масштабу 1 : 2000 призначаються для розробки генеральних планів малих міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів; створення проектів детального планування та ескізів забудови, проектів планування міських промислових районів, проектів найбільш складних транспортних розв’язок у містах на стадії розробки генеральних планів; складання виконавчих планів гірничопромислових підприємств; створення технічного проекту і робочої документації зрошення та осушення земель; проектування автомобільних доріг і залізниць на стадії проекту в гірських районах і робочої документації в рівнинних і горбистих районах; складання технічної документації трубопровідних, насосних і компресорних станцій, переходів через великі річки.

Топографічні плани масштабу 1 : 1000 призначаються для складання проекту та робочої документації забудови на незабудованій території або території з одноповерховою забудовою; проектування вертикального розпланування; створення проектів озеленення території та

планів існуючих підземних мереж та споруд й прив’язка їх до ділянок будівництва; складання робочої документації бетонних гребель, будівель ГЕС та камер-шлюзів; проектування напірних трубопроводів, гідротехнічних споруд, каналізації та теплогазопостачання в населених пунктах зі щільною забудовою; розробки робочої документації при проектуванні й будівництві гірничодобувних і збагачувальних підприємств.

Топографічні плани масштабу 1 : 500 призначаються для складання виконавчого генерального плану ділянки будівництва й робочої

документації багатоповерхової капітальної забудови із густою мережею підземних комунікацій та промислових підприємств; проектування вертикального розпланування та прив’язки будівель і споруд до ділянок будівництва на забудованих територіях міста; складання планів підземних мереж і споруд, робочої документації гребель, напірних трубопроводів, будівель ГЕС, порталів тунелів.

Розгляньте приклади реальних проектних планів та поясніть мету їх створення (boyarka-inform.com/pab_inf160726.html)

ВИСНОВКИ

■ Сукупність пунктів на поверхні Землі, де в процесі вивчення її розмірів і фігури закріплюються точки (пункти), положення яких обчислене в загальній системі координат, утворює геодезичну мережу. Вона створюється на території окремих держав і є основою для проведення топографічних зйомок. Історія побудови в Україні єдиної геодезичної мережі налічує майже 200 років.

■ ДГМ, що визначається в Балтійській системі висот, вихідним пунктом якої є нуль Кронштадтського футштока, є носієм геодезичної системи координат і висот України.

■ Різні за масштабом топографічні карти використовують із найрізноманітнішою метою — від орієнтування на місцевості до різних за призначенням точних вимірювань і розрахунків, які необхідні в господарській діяльності людини.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Доведіть, що на сучасному етапі розвитку суспільства і науки існування ДГМ є життєвою необхідністю.

2. Обґрунтуйте різні напрямки використання топографічних карт різних масштабів.

3. Порівняйте призначення топографічних карт масштабу 1 : 2000 та 1 : 500. Зробіть відповідні висновки.

4. Складіть довідник порівняння практичного використання карт різних масштабів.

5. Проаналізуйте власну практику використання топографічних карт.

Практичні роботи

1. Маршрутна окомірна зйомка ділянки пришкільної території.

2. Перевірка та оновлення топографічного плану чи карти свого населеного пункту або його частини (польове дослідження).

3. Прокладання маршруту на топографічній карті свого району (на плані міста) за допомогою азимутів і відстаней між точками.

4. Вимірювання відстаней між точками у межах свого району (міста) за Публічною кадастровою картою України.

5. Визначення географічних (із точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок своєї місцевості.

6. Визначення кутів орієнтування, азимутів, географічних, магнітних, дирекційних кутів, румбів, магнітного схилення.

7. Визначення абсолютних та відносних висот у межах свого району.

8. Побудова перерізу рельєфу між найвищою та найнижчою точками своєї місцевості.

9. Читання схеми руху транспорту свого обласного центру.

Дослідження

1. Позначення на карті свого населеного пункту найбезпечніших шляхів до школи для учнів свого класу (колективна робота).

2. Проектування розміщення об’єктів соціальної інфраструктури на топографічній карті своєї місцевості.

3. Знаходження на місцевості та оцінювання стану пунктів ДГМУ, що позначені на карті.

Це матеріал з підручника Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)