1. Пригадайте картографічні твори, якими ви вже користувалися під час вивчення попередніх курсів географії. 2. Назвіть види масштабу, поясніть способи їх використання.

1 КЛАСИФІКАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНИХ ТВОРІВ. За більше ніж два тисячоліття розвитку картографії було створено безліч карт та інших картографічних творів. Для більш зручного користування карти розподіляють на певні групи (класи) за спільними ознаками (класифікують) (мал. 1).

За тематикою (змістом) географічні карти поділяють на загальногеографічні й тематичні. Загальногеографічні карти — докладні карти місцевості, на яких зображені її основні елементи. До основних елементів місцевості належать фізико-географічні (гідрографія, рослинний покрив, рельєф) і соціально-економічні (населені пункти, дороги, кордони). Зміст загальногеографічної карти переважно залежить від її масштабу. Виділяють уже відомі вам топографічні карти, які друкуються в масштабах від 1 : 10 000 до 1 : 1 000 000 включно. Карти масштабу більше ніж 1 : 5000 називаються топографічними планами.

Тематичні карти, основний зміст яких визначається й відображається конкретною темою, поділяють на карти природних (фізико-географічні) і суспільних явищ (соціально-економічні) (мал. 2).

В окрему групу виділяють спеціальні карти, призначені для вирішення певного кола завдань або розраховані на бажання користувачів. Найчастіше це карти технічного призначення (мал. 3).

Державними спеціальними картами є: навігаційні (авіаційні, космічні, морські, річкові тощо); кадастрові (земельного, водного, лісового, містобудівного кадастру тощо); технічні (підземних комунікацій, інженерно-будівельні тощо); проектні (у складі проектної документації).

За зображеною на картах територією виділяють: карти світу (усієї поверхні Землі), карти півкуль, суходолу (окремих материків або їх груп), карти Світового океану (океанів, морів, заток і проток).

Класифікація карт за тематикою й зображеною територією тісно пов’язана з класифікацією їх за масштабом, оскільки він впливає на зміст й особливості використання карт. Серед загальногеографічних карт цьому поділу відповідають топографічні, оглядово-топографічні та оглядові карти (мал. 4).

Складіть класифікацію карт шкільного географічного атласу відповідно до мал. 4.

Призначення карт — ще одна їх класифікаційна ознака, що впливає на масштаб, детальність змісту та особливості оформлення. Основні групи географічних карт за призначенням: науково-довідкові, навчальні, морські навігаційні, лоцманські, аеронавігаційні, кадастрові, оперативні, проектні, пропагандистські, туристичні, карти доріг.

Цифрові, електронні, анімаційні, віртуальні, Інтернет і комп’ютерні карти, створені за допомогою новітньої техніки, отримують за допомогою автоматизованого картографування на папері, пластику, фотоплівці та інших матеріалах.

Поясніть призначення кожної з перелічених вище карт.

Розглянуті класифікаційні ознаки на практиці, як правило, використовують одночасно. Спочатку враховують територіальні ознаки, потім зміст і призначення.

СТВОРЕННЯ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ.

Математична основа картографічних творів обумовлює правила створення плоского або іншого за формою картографічного зображення Землі й будь-яких інших об’єктів Сонячної системи та позаземного простору.

Складовими частинами математичної основи карти є геодезична основа, масштаб, картографічна проекція, компонування. Елементами геодезичної основи є форма й розміри земного еліпсоїда, опорна геодезична мережа, прийнята система координат. В Україні положення точок (пунктів) ГДМ визначається у двох

системах координат: загальноземній і рефе-ренцній.

За загальноземну систему координат береться геодезична референцна система 1980 р. (GRS 1980) із параметрами референц-еліпсої-да: велика піввісь еліпсоїда a = 6 378 137 м; стиснення еліпсоїда f = 1 : 298,257. За певних умов еліпсоїд замінюють кулею з радіусом 6371,1 км.

Положення координат точок на математичній поверхні Землі визначають у системі географічних координат за допомогою координатної сітки. Для обмежених за площею територій земної поверхні, зображення яких на карті практично не має спотворень, застосовують систему плоских прямокутних координат.

Масштаб через перехід від сферичної поверхні планети до плоского зображення на гео

графічних картах змінюється від місця до місця в різних напрямках. Існує кілька способів позначення масштабу. Розрізняють числовий, іменований та лінійний масштаби (мал. 5).

Поясніть види масштабу за допомогою мал. 5.

Картографічна проекція визначається особливостями картографічної сітки. Паралелі й меридіани сітки можуть бути прямолінійним або криволінійними, перетинатися під різними кутами. Під час розробки проекції врахо

вують форму об’єкта й розмір території, що буде картографуватися.

Для всіх картографічних проекцій, а також створених із їх використанням карт, властиві спотворення довжин, площ, кутів та форм об’єктів. Існування цих спотворень свідчить про те, що масштаб карти буде величиною змінною (мал. 6).

Проаналізуйте дані мал. 6, в, г та зробіть висновки

ВИСНОВКИ

■ Географічні карти класифікують за різними підходами та ознаками, але на практиці, як правило, усі вони використовуються одночасно, ураховуючи територіальні ознаки, зміст і призначення.

■ Усі карти мають складну математичну основу, складовими частинами якої є геодезична основа, масштаб, картографічна проекція, компонування.

■ Усі картографічні проекції та створені з їх використанням карти не позбавлені спотворень довжин, площ, кутів і форм об'єктів. Ці спотворення свідчать про те, що масштаб карти є величиною змінною.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Порівняйте карти географічного атласу та зображення Землі на глобусі й доведіть наявність на них спотворень.

2. Обґрунтуйте необхідність використання картографічних проекцій для створення географічних карт.

3. Порівняйте карти географічного та історичного атласів. Чи відрізняються вони за загальною картографічною класифікацією?

4. Проаналізуйте причини наявності спотворень на географічних картах.

Це матеріал з підручника Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)