Інформація про новину
  • Переглядів: 67
  • Дата: 29-07-2022, 09:49
29-07-2022, 09:49

13. Вербальне спілкування

Категорія: Етика





Попередня сторінка:  12. Види та моральні норми спілкування
Наступна сторінка:   14. Невербальне спілкування. Самовираж...

1. Культура мови. Темп, тембр мовлення. Інтонація

Вербальне спілкування — це спілкування, яке реалізується з використанням мови, словесне. В сучасному світі воно є найпоширенішим способом обмінятися думками чи донести до когось потрібну інформацію. Воно підпорядковується певним правилам. Зокрема, культура спілкування — це використання стійких мовних норм у розмові та на письмі. У школі ви знайомитеся зі зразками правильної мовної поведінки, відпрацьовуєте мовні прийоми у спілкуванні з учителями та однолітками. Проте, навіть за межами школи потрібно стежити за тим, що і як говорите. Робота над культурою мови триває упродовж усього життя. Запам’ятайте віршовані слова нашого відомого земляка Максима Рильського: «Як парость виноградної лози, / плекайте мову. Пильно й ненастанно, / політь бур’ян. Чистіша від сльози / вона хай буде...». Допомогти у мовленні можуть темп, тембр мовлення та інтонація.

Темп — це швидкість, з якою ми говоримо. В кожного з нас вона різна — хтось розмовляє швидко, хтось розтягує слова, ніби отримує від того задоволення. Проте пам’ятайте: навіть нестримно «стрекочучи», ви повинні думати, чи вас розуміють. Особливо майте це на увазі при розмові з іноземцями.

Тембр мовлення — це прикметні риси нашого голосу, які створюють його неповторність. Напевно, ви коли-небудь чули себе «зі сторони» (на відео- чи аудіозаписі)? І здивувалися, бо не впізнали свій голос! Це явище пов’язано з тим, що ми чуємо свій голос зсередини, а довколишні люди — ззовні.

Інтонація — це послідовна зміна тону, сили і часу звучання голосу. Від інтонації в розмові залежить дуже багато. Інтонація «керує» тривалістю звуків, якими ми говоримо, вона «розставляє» наголоси, щоби нас зрозуміли, «ставить» паузи, щоби підкреслити важливе у сказаному, тощо.

Це цікаво!

Чимало людей, які вчили іноземну мову, думають, що носії цієї мови говорять значно швидше, ніж вони. Це пояснюється тим, що нашому мозку (особливо, коли ви не дуже добре володієте іноземною) ледь вистачає часу, щоби вловити та потрактувати все сказане. Тому складається враження, що інша мова дуже швидка. Насправді, так само для іноземців швидкою є українська!

2. Як донести свою думку?

Напевно, з вами траплялися випадки, коли складно зрозуміти людей, з якими говорите. Щоби самим не опинитися в подібному становищі, слід говорити спокійно, зі звичайною для себе інтонацією. Це дасть змогу «заспокоїти» співрозмовника чи співрозмовницю та, як наслідок, дійти до певного порозуміння.

Мудрі дорослі кажуть, що потрібно менше вживати «але». Воно, це «але», начебто перекреслює все сказане до нього. З цієї причини наші слухачі почують лише половину того, що ви прагнули сказати. Так само відмовляйтеся від негативної частки «не». Наприклад, на просте питання «Чи не

підкажете, котра година?» інколи хочеться відповісти «Ні, не підкажу!». Краще оформити його так: «Підкажіть, будь ласка, котра година». Ввічливість і позитивне налаштування — добрі «друзі» розмови.

Намагайтеся застосовувати поменше специфічних слів (сленгу). Уявіть ситуацію. На зустрічі з випускником школи в актовій залі він запропонував присутнім провести SWOT-аналіз, щоби знати, що пропонувати «стейкхолде-рам». Учні та учениці не повністю зрозуміли завдання, але посоромилися це визнати. Лише за деякий час одна учениця все ж перепитала, про що йдеться. Як виявилося, треба було виявити сильні та слабкі сторони свого проєкту, щоби потім не розгубитися перед роботодавцями. Намагайтеся говорити простішою мовою, щоби вас розуміли всі учасники комунікації.

Це знадобиться!

Американська письменниця та громадська діячка Ліз Карпентер колись писала: «Як багато ми втратили, переставши писати листи! Телефонну розмову не можна перечитувати знову і знову». Свої думки можна передавати також письмово. Листування — одна з найдавніших форм спілкування, і її слід використовувати. Подумайте, чи приємно отримати листівку, письмове вітання чи лист від друга або подруги. Так само і вони втішаться, коли отримають письмову вісточку від вас!

3. Як розуміти інших?

Отож, потрібно визначити і зворотній процес. Як почути інших та зрозуміти їх? Слухати вміють не всі, бо слухання потребує уваги. Точніше, слухають ті, хто напружує свої вуха, а от чують тільки ті, хто напружує свій мозок,

концентрується на словах. Тому, виходить, слухачі не завжди чують, якщо в цей час їхня увага та свідомість зайняті сторонніми проблемами, мріями, спогадами, думками тощо. До того ж, чимало людей чують виключно те, що бажають почути.

Найкращий спосіб — це слухати уважно. Ще один метод — поставити себе на місце промовців, поглянути на предмет розмови з їхньої позиції. Напевно, так буде простіше віднайти потрібні слова, щоби порозумітися та дійти певного висновку. Якщо ви подумки поміняєтеся ролями, то можна буде простежити і з’ясувати, чому інші чинять саме так, а не інакше.

Прислухайтеся до співрозмовниці чи співрозмовника. Зазвичай, люди дуже часто говорять про те, що їм цікаво в першу чергу, про що вони мріють, чого або кого остерігаються, що їх хвилює.

4. Активне слухання

Слухання дорослі розподіляють на активне та пасивне, які пов’язані із рефлексією (сприйманням).

Пасивне слухання (не-

рефлексивне) — це вислуховування співрозмовників без участі в розмові. Такий вид краще використовувати тоді, коли вам розповідають особисте ставлення до

певної події, повідомляють важливу інформацію, емоційно розказують особисті речі.

Активне слухання (рефлексивне) — це налагодження зворотного зв’язку зі співрозмовниками під час розмови, щоби краще зрозуміти їхні слова. Активне слухання допомагає нам з’ясувати, уточнити, зрозуміти інших.

Це знадобиться!

Правила для активного слухання

1. Умійте показати свою повагу та інтерес.

2. Запам’ятовуйте імена співбесідників чи співбесідниць, це додасть вашому спілкуванню «теплоти».

3. Уникайте другорядних суперечок та не придирайтеся до слів.

4. Дослуховуйте до кінця.

5. Поважайте думку інших.

6. Уникайте наказового тону під час розмови.

7. Частіше посміхайтеся.

Мислимо практично

1. Назвіть найпоширеніший спосіб обміну думками.

2. Що допомагає в мовній культурі?

3. Чому інколи нам складно зрозуміти людей, з якими говоримо?

4. Якими бувають види слухання?

5. Що означає «вміти слухати»? Назвіть найбільш важливі сторони цього вміння.

6. Як ви можете кому-небудь показати, що слухаєте свого співрозмовника / співрозмовницю?

Мислимо творчо

1. Вправа «Німе кіно». Покажіть за допомогою жестів і міміки одне з українських прислів’їв. З якими труднощами ви зіткнулися під час виконання вправи?

2. Вправа «Моделюємо ситуацію». Обіграйте одну з двох запропонованих ситуацій та обговоріть її за запитаннями. Ситуація 1. Спілкування двох друзів, один з яких розповідає про свій улюблений фільм, а другий — не дивиться на співрозмовника, перебиває, дивиться на годинник, переводить погляд убік тощо.

Ситуація 2. Спілкування двох друзів, один з яких розповідає про свій улюблений фільм та стверджує, що цей фільм найкращий, а другий — підтримує візуальний контакт зі співрозмовником, дослуховує до кінця, не придирається до слів та поважає думку співрозмовника.

Питання для обговорення:

1) В якій ситуації співрозмовник слухав друга? Як ви про це здогадалися?

2) Які дії підказували вам, що співрозмовник слухав / не слухав друга?

3) Як ви думаєте, що відчував доповідач у першій та другій ситуаціях?

3. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ, у якому люди розучилися слухати своїх співрозмовників. Опишіть, що змінилося б у світі. Оцініть, чи хотіли б ви жити в такому світі. Чому?

Мислимо глобально

1. За допомогою дорослих знайдіть в інтернеті інформацію про найуживаніші мови у сучасному світі. Дізнайтесь з ін-тернету які мови називають «мертвими»?

 

Це матеріал з підручника "Етика" 5 клас Іртищева 2022

 

 




Попередня сторінка:  12. Види та моральні норми спілкування
Наступна сторінка:   14. Невербальне спілкування. Самовираж...



^