Павло Тичина

(1891—1967)

Його називають «яблуневоцвіт-ним генієм України». І не тільки тому, що дав літературі слово «яблу-невоцвітно». Павло Тичина був дивовижно обдарованим: мав чудовий голос, грав на кларнеті, гобої і флейті, диригував духовим оркестром, малював, опанував майже 20 іноземних мов. А найпотужніше проявився його талант у поезії.

Народився Павло Тичина 23 січня 1891 року на Чернігівщині в сім’ї сільського дяка, вчителя у «школі грамоти». Навчався в земській школі, чернігівській бурсі (платою за навчання була його участь у монастирському хорі), згодом — у духовній семінарії та в Київському комерційному інституті. Юнаком працював у конторах, редакціях газет і журналів, в українському театрі.

Уже перша збірка «Сонячні кларнети» принесла Павлові Тичині літературну славу і визнання як майстра пейзажної лірики. Його вірші — як картини художника, їхні зорові образи бачиш, вони світлі, як ранкова роса. Усе в них гармонійно, точно, жодного зайвого відтінку. Навіть сум у них має світлі барви.

Чи можете пригадати пейзажну лірику інших поетів? Які емоції викликає читання пейзажної лірики?

Теорія літератури

Пейзажна лірика — умовна назва лірики, у якій відтворено переживання ліричним героєм/ліричною героїнею природи як важливого елементу його/її життєвої ситуації та внутрішнього стану.

» о о о * и

1 армонійний, сонячний і наповнений голосами природи день постає в поезії «Хор лісових дзвіночків» (уривок із поеми «Дзвінко-блакитне»). Звукові образи, створені повторенням слів, метафорами і специфічним римуванням, збагачують зорову картину: ясний день, зелені гаї, золоте поле, на якому «усміхається жито», окроплене теплим дощем. Павло Хор лісових дзвіночків. Така поезія вчить бачити незвичне і навіть невидиме.

Зверніть увагу, які картини малюватиме ваша уява, коли будете читати цей твір.

Радісний настрій навіює вірш «Гаї шумлять». У кожному його рядку — радість, легкість і піднесеність. Метафори, епітети, порівняння, неологізми (слова, придумані автором) творять оригінальний «мовний малюнок» вірша. У єдине зливається настрій ліричного героя і стан природи:

Гаї шумлять —

Я слухаю.

Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело.

Природа у віршах Павла Тичини оживає, завдяки персоніфікації набуває людських якостей.

Теорія літератури

Персоніфікація — надання предметам і явищам природи властивостей людини; олюднення, уособлення. Персоніфікація є видом метафори.

Прикладом персоніфікації в поезії Павла Тичини «Арфами, арфами» є образ дівчини-весни:

Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена.

А ви пригадуєте інші твори, у яких змальовано дівчину-весну? Чи був це образ персоніфікований?

Хор лісових дзвіночків

(уривок із поеми «Дзвінкоблакитне»)

Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день.

Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День!

День.

Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь,

Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь!

Тінь.

Линьте, хмари,

Ой прилиньте, хмари, — Ясний день. Окропіте,

Нас нашелестіте: День!

День.

Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь.

Хай схитнеться — Жито усміхнеться: Тінь!

Тінь.

Г аї шумлять

Гаї шумлять —

Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело.

Гей, дзвін гуде — Здалеку.

Думки пряде —

Над нивами.

Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку.

Я йду, іду — Зворушений. Когось все жду — Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий.

Щось мріє гай — Над річкою.

Ген неба край —

Як золото.

Мов золото — поколото, Горить-тремтить ріка, як музика.

Арфами, арфами

Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними:

Йде весна Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

Думами,думами —

наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними:

Буде бій Вогневий!

Сміх буде, плач буде Перламутровий...

Стану я, гляну я —

скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий З переливами:

Йде весна Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

Любая, милая,—

чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай.

Там за нивами:

Ой одкрий Колос вій!

Сміх буде, плач буде Перламутровий...

1. Що вам запам’яталося з біографії Павла Тичини?

2. Як він назвав свою першу збірку?

3. Яку лірику називають пейзажною? Назвіть вивчені вами твори, які належать до пейзажної лірики.

4. Чому Тичину називають майстром пейзажної лірики?

5. За допомогою яких засобів автор створив звукові образи в поезії «Хор лісових дзвіночків»? Яку роль відіграють повтори й короткі речення?

6. Виразно прочитайте поезію «Гаї шумлять». Відтворіть послідовність пейзажних картин (хмарки біжать; мріє гай; дзвін

гуде; горить-тремтить ріка; гаї шумлять), записавши їх у правильній послідовності до схеми.

7. Виразно прочитайте поезію «Арфами, арфами». Який її головний мотив? У чому виявляється персоніфікація в ній?

8. Охарактеризуйте емоційний стан ліричного героя поезії «Гаї шумлять» за допомогою цитатної характеристики і власних означень.

9. Попрацюйте у групах. Проаналізуйте поезії Павла Тичини, заповнивши таблицю за зразком:

	«Хор лісових дзвіночків»	«Гаї шумлять»	«Арфами, арфами»
Епітети
Порівняння
Метафори та персоніфікації
Авторські неологізми
Пестливі слова
Інші засоби художньої виразності
Зорові образи
Слухові образи

10. Використовуючи словесне або графічне малювання, відтворіть картину, яку ви уявляєте, читаючи поезії Павла Тичини (на вибір).

11. Розкажіть про своє ставлення до природи. Які пейзажі вам найбільше подобаються?

12. Знайдіть в інтернеті пісні «Ми дзвіночки» (слова Павла Тичини, музика Василя Верховинця), «Гаї шумлять» (слова Павла Тичини, музика Григорія Майбороди), «Арфами, арфами» (слова Павла Тичини, музика Леся Тельнюка). Які емоції вони викликають у вас? Який настрій? Чи подібний до того, який був під час читання?

13. Прочитайте біографічне оповідання «Янголи для Павлуся Тичини» Марини Павленко. Перекажіть його зміст.

14. Пригадайте вірші зарубіжних поетів, які ви читали і які належать до пейзажної лірики. Складіть їх список.

Домашнє завдання

1. Вивчіть напам’ять одну з поезій Павла Тичини.

2. Заповніть картку-аналіз ліричного твору Павла Тичини (на вибір).

Цікаво знати

У квартирі П. Тичини була домашня бібліотека — до 20 тисяч книжок.

У Києві є літературно-меморіальний музей-квартира П. Тичини. Експозиції можна побачити за покликанням:

http://tychynamuseum

. com.ua/ekspozycziya/

Художниця Катерина Білокур подарувала родині П. Тичини картину «Півонії».

 

 

Це матеріал з підручника "Українська література" 5 клас Качак, Тебешевська 2022