У світовій практиці існують такі організаційні форми підприємств: приватнопідприємницька фірма (одноосібне володіння, унітарне підприємство), партнерство (товариство) та корпорація.

Одноосібне володіння — фірма, власник якої самостійно веде справи у власних інтересах: управляє нею, отримує весь прибуток (залишковий дохід) і несе персональнувідповідальність за всіма її зобов’язаннями.

Власник приватнопідприємницької фірми є центральною фігурою, із якою власникивсіх інших ресурсів укладають контракти.Він має право найму та звільнення робітників, а також право продати все, що має, абопередати всі свої права іншій особі.

Перевага приватновласницької фірми полягає в простоті її створення та управління, свободі дій (відсутня процедура узгодженняв ухваленні рішень), а також досить сильній економічній мотивації (отримання всього прибутку однією особою). Серед очевидних недоліків такої фірми слід назватинасамперед обмеженість у власника фірмифінансових і матеріальних ресурсів, відсутність розвиненої системи внутрішньої спеціалізації виробництва й управління, необмежену відповідальність. Так, власник у разібанкрутства фірми ризикує не лише капіталом, вкладеним у справу, але й усією особистою власністю.

Партнерство — фірма, організована кількома особами, що спільно володіють та управляють підприємством. Основні права тут належать усім партнерам. Вони здійснюють ефективний контроль за діяльністю один одного. Партнерства діють у всіх видах підприємницької діяльності, а особливо типовідля різних сфер інтелектуальної діяльності,таких як мистецтво, юриспруденція, медицина. Вони, як правило, життєздатні за обмеженої кількості учасників. У ряді випадків виникають партнерства з обмеженоювідповідальністю. Це означає, що разом

з основними учасниками, що повністю відповідають за діяльність фірми, є партнери, відповідальність яких обмежується сумоюкоштів, вкладених у справу (партнери з обмеженою відповідальністю).

Партнерства мають як більшість переваг приватновласницької фірми (зокрема, їх легко організувати та ними нескладно управляти), так і низку переваг, не характерних дляодноосібного володіння. Тут уже більшою мірою можна використовувати розподіл праціта спеціалізацію у виробництві й управлінні, легше подолати перші фінансові бар’єрий продовжити діяльність.

Як і приватнопідприємницька фірма, партнерства мають низку недоліків. Перш за все це мізерність коштів. До них, проте, додаються нові. Основними з них є розподілфункцій, у результаті якого може виникнути неузгодженість дій, навіть несумісністьінтересів і загроза потенційного розпадупартнерства (унаслідок виникнення суперечностей або виходу зі справи одного з партнерів).

Третім, основним видом ділового підприємства, є сучасна корпорація. Корпорація — фірма, що має форму юридичної особи, де відповідальність кожного власника обмежена його внеском у це підприємство.Корпорація є товариством, заснованим напаях. Купуючи цінні папери (акції та облігації), індивіди (домогосподарства) стають власниками корпорації. Через ринокцінних паперів можливе швидке залучення коштів величезної кількості людей. Власники акцій отримують частину доходу у вигляді дивідендів. Вони ризикують тількитією сумою, яку сплатили при купівлі акцій (облігацій). Кредитори подають позовдо корпорації в цілому, але не до акціонерів як приватних осіб (право обмеженої відповідальності). Корпорація існує незалежно від її власників-акціонерів, що дозволяєїй функціонувати відносно стабільно.

Якщо їм не подобається політика, яку здійснює корпорація, вони мають право продати свій пай, але здебільшого не в змозі ліквідувати компанію як таку. Усе це свідчить про величезні переваги такого виду підприємств.

Однак поряд із безперечними перевагами корпорації мають і цілком відчутні недоліки. Корпорації відкривають широкі можливості для зловживань. Виникаєрозрив між функцією власності та функцією управління. Дрібні й середні власникиакцій зазвичай не мають необхідної та достатньої інформації для здійснення дієвогоконтролю. У корпорації відбувається розмивання прав власності, оскільки можливості контролю за діяльністю «команди»послаблюються.

Власники контрольного пакета акцій можуть здійснювати майже повний контроль за корпорацією. Прагнучи особистого збагачення, вищі менеджери беруть участь у надзвичайно ризикованих операціях, а інодійдуть на прямі зловживання владою (махінації із цінними паперами, переливання капіталу в дочірні компанії, сумнівна виробнича діяльність тощо). Проте, як правило,такі зловживання можливі лише в певних

межах. Стримуючим чинником виступає сам ринок. якщо корпорація починає працювати погано, виникає загроза «поглинення» цієї фірми іншою та повної зміни команди(принаймні її верхнього ешелону). До тогож падає престиж менеджерів компанії наринку кваліфікованої робочої сили, що може в перспективі призвести до різкого скорочення їхніх прибутків.

Іншим великим недоліком діяльності сучасної корпорації є подвійне оподаткування. Річ у тому, що частина доходу корпорації,який виплачується акціонерам у вигляді дивідендів, спочатку оподатковується як прибуток корпорації, а потім — як частина доходу власника акцій. У результаті великачастина прибутку перетворюється на податки, що сплачуються державі.

якщо ми порівняємо ці форми підприємств, то виявиться, що на приватнопідприємницькі фірми припадає понад 70 % від загальної кількості зареєстрованих фірм, але тільки 6—7 % сукупного випуску продукції;на партнерства, відповідно, 10 та 4—5 %,а на корпорації — 18—20 і 88—90 %. Такий парадокс тісно пов’язаний із перевагами та недоліками кожного типу ділових підприємств.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Як ви вважаєте, що мають робити власники акцій, яким належить корпорація, щоб наймані менеджери працювали найбільшнаполегливо з метою зростання прибутку таефективності виробництва?

Відповідь. Власники корпорацій (акціонери) для стимулювання рішучих та ефектив

них дій менеджерів мають використовувати як внутрішні, так і зовнішні засоби контролю над управлінськими рішеннями. Це насамперед сучасні системи управління корпорацією, різноманітні форми матеріальногозаохочення менеджерів і використання ефективного кадрового менеджменту.

1. Назвіть основні види підприємств, які існуютьв економічно розвинених країнах. Визначте переваги й недоліки кожного виду підприємств.

2. Чому приватнопідприємницьких фірм значно більше, ніж інших форм підприємств, але вони виробляють менше продукції?

3. Наведіть приклади відомих у світі корпорацій і визначте їхні ролі в економіці окремих країн та світу загалом.

Це матеріал з підручника Економіка 11 клас Крупська (профільний рівень)