Із 10 класу ви вже знаєте, що раціональний виробник у короткостроковому періоді не встигає змінити виробничі потужності й тому намагається оптимізувати можливий обсяг випуску продукції для того, щоб отримати максимальний прибутокабо мінімізувати збитки. Для цього можутьбути використані два підходи: 1) порівняння загального доходу із загальними витратами; 2) порівняння граничного доходу з граничними витратами.

Відповідно до першого підходу, підприємство максимізуватиме прибуток у тому випадку, якщо валовий дохід (TR) перевищуватиме загальні витрати (TC).

Точки A і B (мал. 10а) — це точки беззбитковості, у яких TR = TC. До точки A і після точки B перебувають зони збитків. Тобто виготовляти менше Qi та більшеQ₃ економічно недоцільно, збитково, оскільки TR < TC. Між точками A і B розташована зона прибутку, оскільки TR > TC. Оптимальним буде обсяг виробництва Q₂, заякого різниця між TR та TC буде максимальною (відрізок CD).

Якщо ж діяльність підприємства у короткостроковому періоді збиткова, тобто вало

вий дохід за будь-якого обсягу виробництва менший за загальні витрати, але він покриває змінні витрати, то підприємство намагатиметься мінімізувати збитки (мал. 10б).Для цього необхідно обрати такий обсяг виробництва (Q^), за якого різниця між TRта TC буде мінімальною (відрізок EF). У випадку, коли валовий дохід не покриватимезмінні витрати, підприємство має залишитиринок.

За «золотим» правилом бізнесу підприємство оптимізуватиме свою діяльність (тобто максимізувати прибуток або мінімізувати збитки), виробляючи такий обсяг продукції, за якого граничний дохід дорівнює граничним витратам: MR = MC. Цетвердження ще називають законом максимі-зації прибутку (мінімізації витрат).

В умовах досконалої конкуренції підприємство виготовляє такий обсяг продукції, який не впливає на ціну й не дає можливості диктувати її, вона сприймається як задана величина, тому граничний дохід дорівнює ціні: MR = P. Незалежно від того,максимізує підприємство прибуток чи мінімізує збитки, у будь-якому випадку рішення про обсяг пропозиції воно прийматиме,

керуючись одним і тим самим принципом — рівності ціни та граничних витрат виробництва (Р = MC).

Точки A і B (мал. 11) — точки перетину MC з AVC та ATC у їх мінімумах називаються критичними точками.

якщо на ринку встановлюється ціна Р₄, підприємство виготовляє обсяг продукції Q₄,але при цьому ціна не покриває ні постійних, ні змінних витрат. Тому підприємствомає один шлях — залишити ринок.

Ціна Р₂ покриває лише змінні витрати, тому підприємство зазнає збитків у розміріпостійних витрат. У цьому випадку йомубайдуже, закритися або продовжувати виготовляти продукцію, у будь-якому разі йогозбитки дорівнюють постійним витратам.

За ціни Р₃ покриваються змінні витрати та лише частина постійних витрат, тому підприємство зазнає збитків у розмірі частинипостійних витрат, але продовжує процес виробництва.

Якщо на ринку встановлена ціна Р₄, а обсяг продукції становить Q₄, покриваються і постійні, і змінні витрати, підприємствоперебуває в точці беззбитковості, коли підприємець отримує лише нормальний прибуток, а економічний прибуток дорівнює 0.

За умови встановлення ціни на рівні Р₅, коли обсяг продукції становить Q₅, підприємство отримує економічний прибуток (площа прямокутника MNRS).

Кожна з точок, у яких Р = MC, показує, яку кількість продукції та за якою ціноюпідприємство готове поставити на ринок,тобто показує залежність обсягу продукціївід ціни. Оскільки жодне підприємство не

буде виготовляти продукції менше, ніж Q2 , то частина висхідного відрізка кривої MC,що перебуває вище точки перетину з кривою середніх змінних витрат (АУС), є кривою пропозиції підприємства.

Таким чином, якщо P < MC, підприємство має зменшити обсяги виготовлення продукції (навіть коли воно отримує прибуток,

останній зменшується). якщо ж P > MC, то для оптимізації своєї діяльності підприємство має збільшити виробництво продукції(навіть коли воно отримує прибуток, останній збільшується).

У довгостроковому періоді «золоте» правило бізнесу набуває вигляду:

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Функція витрат досконало конкурентного підприємства має вигляд TC = Q² + 100 Q + 1200. Ринкова ціна на продукціюпідприємства становить 400 грн. Визначтеобсяг випуску продукції, який забезпечуєпідприємству максимальний прибуток. Чому дорівнює цей максимальний прибуток?

Розв’язання. Підприємство максимізує прибуток за умови MC = P, граничні витрати є похідною від загальних витрат:MC = (TC)’ = 2Q + 100.

Прирівнюємо граничні витрати із ціною продукції 2Q + 100 = 400.

2Q = 300;

Q = 150.

Отже, підприємство максимізує прибуток, виготовляючи 150 одиниць продукції.

Прибуток є різницею між виторгом і загальними витратами: Pr = TR - TC.Оскільки загальний виторг TR = Р х Q, тоTR = 400 Q, тому Pr = 400 Q - Q² - 100Q - 1200 = 300 Q - Q² - 1200. Підставимооптимальний обсяг продукції: Pr = 300 х150 - 150² - 1200 = 2 1 300 грн.

Таким чином, максимальний прибуток становить 21 300 грн.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Розкрийте сутність визначення оптимального обсягу виробництва за методом порівняння валового доходу й загальних витрат.

2. Охарактеризуйте визначення оптимального обсягу виробництва за методом порівняння граничних витрат і граничного доходу.

3. Функція середніх загальних витрат досконало конкурентного підприємства має вигляд:

Ринкова ціна на продукцію підприємства становить 20 грн. Визначте обсяг випуску продукції, за якого підприємство оптимізує свою діяльність.

Це матеріал з підручника Економіка 11 клас Крупська (профільний рівень)