Ринкові умови діяльності підприємства породжують об’єктивну необхідність поряд із власними коштами, які є в розпорядженні підприємця, використання і зовнішніх фінансових ресурсів (позичковихресурсів), серед яких: банківські кредити, товарний кредит і кредити під цінні папери.

Товарний кредит виникає в розрахунках за матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Вони передаються у власністьпідприємця-боржника на умовах угоди, щопередбачає відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк і під відсотки. Поширеною формою отримання товарного кредитує видання підприємством векселів своїм постачальникам.

Вексель — цінний папір, письмове боргове зобов’язання чітко встановленої форми, яке засвідчує обов’язок боржника (векселедавця) сплатити певну грошову суму в певний строк своєму кредитору, власнику векселя (векселетримачу). Повна сума векселямістить номінальну суму та обумовлені у векселі відсотки.

Кредит під цінні папери — кошти, які залучаються підприємством-боржником від інших юридичних і фізичних осіб шляхом випуску (емісії) і продажу акцій та облігацій згідно із чинним законодавством.

Окрім зазначених вище способів отримання додаткових коштів і можливостей, усі підприємства також мають змогу отримати зовнішні фінансові ресурси (позичкові)і у формі фінансових кредитів, під якими розуміють надання коштів підприємствуяк банками, так і небанківською установою(кредитна спілка, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії тощо) у позику на певний строк для цільового використання та підвідсотки. Основними принципами кредитування є: терміновість, поворотність, забезпеченість, платність, добровільність, цільова спрямованість.

Найбільш поширеною формою фінансових кредитів є банківські кредити.

Підприємство оформлює та отримує банківський кредит не стільки й не тільки для покриття збитків та інших можливих прора-хунків у діяльності підприємств. Це закономірне явище ринкової економіки, притаманненормальному та ефективному функціонуванню підприємств.

Підприємства зацікавлені в отриманні короткострокових банківських кредитів для поповнення оборотних коштів. Річ у тому, що підприємства за рахунок власних оборотнихкоштів створюють мінімальні запаси сировини та матеріалів. Проте потреба в коштах дляїх створення протягом року коливається. Підприємства із сезонним характером виробництва (наприклад, такі, що заготовляють лісабо переробляють сільськогосподарську сировину) мають у якийсь момент часу зробититакі запаси сировини, яких би вистачило навесь термін переробки. Таким чином, у цихпідприємствах виникає потреба в додатковихкоштах для накопичення сировини, і томувони звертаються до банків, щоб отриматикредит (табл. 1).

За сучасних умов доступ до позичкового фонду підприємство має через систему комерційних банків, основною функцією якихє здійснення на договірних засадах кредитного, розрахункового й касового обслуговування підприємств та організацій.

Розглянемо основні види банківського обслуговування:

• кредитна лінія — згода банку надавати кредит протягом певного періоду часу (до року) у розмірах, що не перевищують наперед обумовлену суму для сплатиза рахунок кредиту будь-яких розрахункових документів, передбачених у кредитній угоді;

• овердрафт — короткостроковий кредит,наданий банком надійному підприємствупонад залишок його засобів на поточному рахунку в межах наперед обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку;

• факторинг — система фінансування, заумовами якої підприємство-постачальниктоварів передає короткострокові вимогиза торговельними операціями комерційному банку;

• акцептний кредит — позика, яка передбачає акцептацію (підтвердження) банкомінкасованої підприємством-позичальникомтрати за умови, що підприємство надаєбанку вексель до терміну його оплати, тобто банк дає підприємству не гроші, а гарантію сплатити вексель у певний термін.якщо підприємство не виконує зобов’язання, то його виконує банк;

• авальний кредит — позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов’язаннями у формі поручительства або гарантії.

Табл. 1

КЛАСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

За акцептний та авальний кредит банк отримує комісійні.

Підприємство й банк укладають кредитний договір, який визначає права та зобов’язання позичальника та банку. Банкзобов’язується в певні строки надати кредитпідприємству на умовах і за цілями, визначеними в договорі. Фіксується домовленістьщодо суми кредиту, строку його погашення,відсоткової ставки за кредитом, обсягу правбанку, пов’язаних із використанням наданого кредиту та забезпеченням його повернення.

Зі свого боку підприємство зобов’язується використати кредит за призначенням, здій-

снити заходи для своєчасного повернення боргу, сплачувати відсотки за користуваннякредитом у встановленому розмірі та в установлений строк.

Складаючи кредитні угоди, банк має право обумовити видання кредиту укладанням договору застави. Предметом такого договору є майно (або майнові права), яке не може бути відчужене підприємством-позичаль-ником та на яке може бути накладенестягнення в разі невиконання зобов’язаннящодо сплати позики. Об’єктами застави можуть бути основні засоби, виробничі запаси, готова продукція, товари, цінні папери.Їх вартість має бути достатньою для погашення кредиту, відсотків за користуванняним, а також для сплати штрафних санкційза затримку повернення позички.

Банк має право вимагати до видання кредиту й подання підприємством гарантії третьої юридичної особи. Така гарантія — це зобов’язання гаранта погасити борг за позичкою в разі її несплати підприємством-по-зичальником. Кредитування під гарантіюбанки застосовують щодо підприємств, фінансове становище яких, за їх оцінкою, є нестійким. Щодо таких підприємств банки мають право також запровадити кредитуванняна умовах страхування кредитного ризику.У такому разі підприємство для отриманнябанківського кредиту спочатку звертається

до страхової компанії та укладає з нею договір на страхування кредитного ризику.

Банки в процесі кредитування мають право вимагати від підприємства подання всієї необхідної інформації та звітності дляконтролю за використанням кредиту, фінансовим станом і станом обліку та збереженнязаставленого майна (бухгалтерські баланси,дані про залишки товарно-матеріальних цінностей тощо), здійснювати перевірки на місцях стану забезпеченості кредитів як за даними бухгалтерського обліку, так і за майном.

Кредити, які надаються комерційними банками підприємствам, залежно від термінів кредитування поділяються на короткострокові, середньострокові та довгострокові.

Короткострокові кредити даються строком до 12 місяців переважно для збільшення фонду оборотних коштів. В окремих ви

падках короткострокові кредити можуть спрямовуватися на закупівлю машин та обладнання.

Середньострокові кредити даються строком на один-три роки, довгострокові кредити — на строк від трьох років і більше. Ці кредити видаються на закупівлю капітальних ресурсів, тобто на капітальні вкладення, пов’язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням,упровадженням нової техніки, удосконаленням технології.

Таким чином, підприємства мають можливість отримати додаткові, необхідні для його діяльності позичкові фінансові ресурси як для розв’язання поточних завдань підприємства, так і для його стратегічного розвитку, залучаючи до цього різні установифінансового ринку.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Підприємство має намір розширити виробництво шляхом будівництва нового цеху та звертається до банку з метою отримання довгострокового кредиту на чотири роки на суму 1250 тис. грош. од. і на умовах сплати 22 % річних за користуваннякредитом. Підприємство надає банку інформацію про можливість вчасно сплатити кредит. Чи може банк надати позику за такихумов цьому підприємству?

Інформація про проектні показники нового цеху після проведення інвестування (тис. грош. од.)

Розв’язання. При вирішенні питання про видання кредиту й терміну кредитуваннябанк ураховує суму річного прибутку післявведення в дію цеху, термін виконання робіт і суму відсотків за кредит. Передусімтреба визначити суму, яку підприємство маєсплати банку за кредит: 1250 + (275 х 4) =2350 тис. грош. од. Це загальна сума боргу банку. Річна сума прибутку, яка призначена на погашення кредиту, становить590 тис. грош. од., тобто кредит можна надати на термін: 2350 : 590 = 3,98 року. Таким чином, банк може надати цей кредитна умовах, які пропонує підприємство.

1. Що таке товарний кредит і чому він широко використовується у відносинах між підприємствами?

2. Які установи надають фінансові кредити?

3. Якими є умови надання банківських кредитів?

4. Із якої причини підприємства найчастіше звертаються до банків за короткостроковими кредитами?

5. Що таке застава і в яких формах вона здійснюється?

Це матеріал з підручника Економіка 11 клас Крупська (профільний рівень)