У цьому пункті йтиметься про:

отримання повідомлень людиною; інформацію та дані; інформаційні процеси.

ПОВІДОМЛЕННЯ

Поміркуйте

Про що наведені на малюнку 1.6 повідомлення? Якими способами подані повідомлення?

Між якими об’єктами може відбуватися обмін повідомленнями? Які із цих повідомлень передбачають обов’язкове виконання певних дій?

Життя людини неможливе без спілкування, а спілкування здійснюється через повідомлення. Повідомлення містять відомості про різноманітні предмети, процеси та явища. Наведемо приклади деяких з них.

Повідомленнями є:

зображення пішохідного переходу на дорозі; сигнал автомобіля швидкої допомоги, який поспішає до хворого;

спів півня, який сповіщає, що настав ранок; SMS-повідомлення від подруги (друга) з вітанням із днем народження;

карта автомобільних шляхів вашого регіону; вказівник розміщення каси продажу квитків на залізничному вокзалі.

Ви можете самостійно навести ще багато прикладів різноманітних повідомлень.

ОТРИМАННЯ ПОВІДОМЛЕНЬ ЛЮДИНОЮ

Поміркуйте

Які органи чуття має людина?

Чи у всіх людей органи чуття мають однакові значення властивостей?

Що означає вислів «музикальний слух»?

Людина отримує повідомлення з навколишнього світу, використовуючи свої органи чуття. Ви вже знаєте основні з них, такі як слух, зір, смак, нюх, дотик (мал. 1.7).

Залежно від того, які органи чуття людини сприймають повідомлення, їх можна розподілити на:

візуальні (сприймаються зором); звукові (сприймаються слухом); смакові (сприймаються органами смаку); нюхові (сприймаються органами нюху); тактильні (сприймаються органами дотику) тощо.

Доволі часто в отриманні повідомлень беруть участь одразу кілька органів чуття людини. Наприклад, якщо ми їмо яблуко, то відразу отримуємо повідомлення про його колір і форму (візуальне повідомлення), тверде воно чи м’яке (тактильне повідомлення), солодке чи кисле (смакове повідомлення), який має аромат (повідомлення про запах), ще й можемо прослухати розповідь садівника про його сорт і способи догляду (звукове повідомлення). Такі повідомлення називають комбінованими.

Візуальний (лат. visualis — зоровий) — видимий.

Тактильний (лат. tactus — дотик) — той, що відчувається дотиком.

Для тих, хто хоче знати більше

У 1829 р. французький педагог Луї Брайяь (1809-1852) запропонував азбуку для людей з порушенням зору. Азбука Брайля — це азбука, у якій кожна літера зображується випуклими точками (мал. 1.8). Ось як, наприклад, у цій азбуці зображується літера В:

Людина має більше органів чуття, ніж зазначено вище. Крім перерахованих, це також:

органи, що відчувають зміну положення тіла людини у просторі (вестибулярний (лат. vestibulum — передпокій, вхід) апарат); органи, що відчувають зміну температури зовні та всередині тіла людини; органи, що реагують на зміну положення окремих частин тіла, їх рух; органи відчуття болю тощо.

ІНФОРМАЦІЯ

Поміркуйте

На яких уроках ви використовували поняття «інформація»? Як ви розумієте, що таке «інформація»?

Отримавши через органи чуття повідомлення, людина осмислює ці повідомлення. Результатом осмислення повідомлення є інформація.

Отже, можна сказати, що інформація — це результат сприйняття й опрацювання людиною повідомлень з навколишнього світу.

Проте, отримавши однакові повідомлення, люди не завжди роблять однакові висновки. Наприклад, скуштувавши яблуко, діти отримали різні враження — комусь воно здалося солодким, комусь — кислим, а комусь — гіркуватим. Глядачі та глядачки, переглянувши футбольний матч, по-різному оцінюють дії судді в разі призначення одинадцятиметрового штрафного удару. Прочитавши підручник, деякі з учнів та учениць самостійно впоралися з виконанням вправи, а інші мали додатково послухати пояснення вчителя чи вчительки.

На те, яку інформацію отримає конкретна людина, впливають:

особливості органів чуття (частина повідомлень, може не сприйнятись або спотворюватись - по-різному, наприклад, сприймаються кольори);

рівень знань або досвіду людини з теми або форми подання повідомлень (наприклад, знає чи ні людина китайську мову; чи має людина досвід поводження в лісі); особливості мислення тощо.

ДАНІ

Поміркуйте

Повідомлення якого виду може опрацьовувати людина? Чи може такі самі повідомлення опрацьовувати ваш комп’ютер?

Для зберігання, передавання, опрацювання повідомлень (особливо якщо передбачається використання для цього різноманітних технічних пристроїв) їх подають у спеціальному вигляді.

Дані — це повідомлення, які подано так, що їх зручно

зберігати, передавати та опрацьовувати. Дані, які використовує людина, можуть бути подані числами, словами, звуками, графічними зображеннями, спеціальними позначеннями (мал. 1.9).

Для здійснення операцій з повідомленнями з використанням сучасних технічних пристроїв ці повідомлення подають здебільшого у вигляді послідовності електричних сигналів.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Пригадайте

З якими процесами в живій і неживій природі ви ознайомилися в початковій школі?

Що таке процес?

Процеси передавання, зберігання, опрацювання повідомлень називають інформаційними процесами.

Для висловлення своїх думок людина використовує усне й писемне мовлення, спеціальні символи й позначки, мистецькі образи тощо. Так здійснюється передавання повідомлень від людини до людини.

Передавання повідомлень здійснюється не тільки безпосередньо між людьми. Людина може передавати повідомлення й різноманітним пристроям. Наприклад, натиснувши кнопку потрібного поверху в ліфті, ви передаєте йому повідомлення, на який поверх ліфту потрібно піднятися. І навпаки, може відбуватися передавання повідомлення від пристрою, наприклад, дзвоник на урок учням та ученицям.

Людина також може для передачі повідомлень використовувати різні пристрої, наприклад, ви можете передати SMS-повідомлення зі свого телефона на телефон товариша чи товаришки (мал. 1.10).

Для передавання повідомлень використовують кабельне й супутникове телебачення, мобільний і дротовий телефонні зв’язки, поштову службу, спеціальних кур’єрів тощо.

У процесі передавання повідомлень обов’язково беруть участь два об’єкти — передавач (джерело повідомлень) і приймач, а також середовище передавання (канал зв’язку) (мал. 1.11). Ваш друг або подруга, що розповідає цікаву історію, є передавачем повідомлення, а ті, хто їх слухають, — приймачами повідомлення. Приймачами повідомлень також є водії/водійки, що отримують повідомлення від передавача — світлофора.

Для зберігання повідомлень сучасна людина використовує різноманітні носії:

власну пам’ять (головний мозок); папір;

кіно- і фотоплівку (останнім часом дедалі рідше); магнітні й оптичні диски; флешпам’ять тощо (мал. 1.12).

Процес зберігання повідомлень здебільшого є наступним після передавання повідомлень (мал. 1.13).

Цікаві факти з історії

Завдяки тому, що збереглися повідомлення давніх цивілізацій, наприклад шумерів, що жили в Азії, на території між річками Тигр і Євфрат (Межиріччя) понад 6 тис. років тому, можемо не тільки дізнатися про їх наукові досягнення в галузі математики, астрономії, будівництва тощо, але й прочитати повідомлення про їх побут, поточні справи та стосунки в родинах. Шумери зберігали свої повідомлення на глиняних табличках (мал. 1.14), велику кількість яких знайдено під час розкопок стародавніх міст.

А представники трипільської культури, що жили приблизно в той самий час на території нинішньої України, на жаль, не залишили нам повідомлень у вигляді тексту. Про їх життя ми можемо уявляти тільки на підставі побутових речей і глиняних скульптур людей, звірів (мал. 1.15), птахів тощо.

Результатом опрацювання повідомлень є нове повідомлення, що фіксується в пам’яті людини або на іншому носії. Так, розв’язавши задачу, ви записуєте відповідь — нове повідомлення. Працюючи з підручником, читаєте текст, розглядаєте малюнки чи схеми. Таким чином ви опрацьовуєте повідомлення (мал. 1.16). Читаючи книжку, ви складаєте символи тексту у слова, а слова — у речення. Отже, ви дізнаєтеся, про що написав автор. Зміст прочитаного залишається у вашій пам’яті у вигляді нового повідомлення.

Після отримання вами запитання від товаришки чи товариша про ваші враження від переглянутого фільму ви опрацьовуєте його та створюєте нове повідомлення — розповідь про основні моменти фільму та свої відчуття від перегляду.

Будь-яке перетворення повідомлення є його опрацюванням:

переклад тексту іншою мовою; складання схеми руху від дому до школи; малювання натюрморту за зразком; відтворення піаністом музичного твору за нотним записом тощо.

Опрацьовувати повідомлення людина може з використанням різноманітних пристроїв:

після натиснення на клавішу клавіатури на екрані монітора з’являється зображення літери; після отримання мобільним телефоном сигналу виклику вмикається мелодія дзвінка виклику; після натиснення на кнопку фотоапарата він робить знімок;

після вставлення платіжної картки до термінала відбувається опрацювання даних про наявність коштів на рахунку власника картки й на екран виводиться відповідне повідомлення тощо.

Слід зауважити, що всі операції в зазначених пристроях здійснюються в порядку, який передбачила людина.

Найважливіше в цьому пункті

Інформація — це результат сприйняття й опрацювання повідомлень, які людина отримала з навколишнього світу. Різні люди після отримання однакового повідом

лення можуть отримати різну інформацію. Це залежить від особливостей самої людини, її життєвого досвіду, знань, кмітливості тощо.

Повідомлення, які подано так, що їх зручно зберігати, передавати та опрацьовувати, утворюють дані.

Процеси передавання, опрацювання, зберігання повідомлень називають інформаційними процесами. У процесі передавання повідомлень обов’язково беруть участь два об’єкти — передавач (джерело повідомлень) і приймач, а також середовище передавання (канал зв’язку). Для зберігання повідомлень сучасна людина використовує різноманітні носії: власну пам’ять (головний мозок), папір, магнітні та оптичні диски, флешкарти тощо. Результатом опрацювання повідомлень є нове повідомлення, що фіксується в головному мозку людини або на іншому носії.

Дайте відповіді на запитання

1. Як людина сприймає повідомлення? Які бувають по

відомлення за способом сприйняття?

2. Що таке дані? Хто або що може опрацьовувати дані?

3. Які носії повідомлень ви використовуєте?

4. Які процеси називаються інформаційними?

5. У чому полягають процеси зберігання, передавання, опрацювання повідомлень?

Обговоріть і зробіть висновки

1. У яких випадках людина використовує пристрої для

сприйняття повідомлень? Наведіть приклади.

2. Який зв’язок між повідомленнями й даними?

3. Для чого людина зберігає повідомлення?

4. Які інформаційні процеси відбуваються під час навчання?

5. Які пристрої використовує людина, здійснюючи інформаційні процеси зберігання та опрацювання повідомлень?

Виконайте завдання

1. Назвіть органи чуття, якими людина сприйняла, що:

а) цукерка солодка; г) іграшка м’яка;

б) музика гучна; д) пісок теплий;

в) небо блакитне; е) сіно запашне.

2. Підготуйте презентацію з 1-2 слайдів для ілюстрації сприйняття повідомлень відповідними органами чуття

людини. За вказівкою вчителя/вчительки виконайте завдання для ілюстрації певної (певних) ситуації:

а) повідомлення диктора/дикторки телебачення про погоду з відповідними зображеннями з даними про температуру, можливість опадів тощо;

б) жести регулювальниці автомобільного руху на вулиці;

в) зображення і написи на табличках про об’єкти відпочинку в парку;

г) написи на табличках на дверях кабінетів у школі;

д) дегустація різних сортів морозива;

е) розповідь учителя/учительки про особливості роботи комп’ютерної програми.

На слайді вкажіть, які органи чуття сприймають відповідні повідомлення. Малюнки для презентації доберіть самостійно або з папки Розділ 1\Пункт 1.2\завдання 1.2.2. Збережіть презентацію у вашій папці у файлі з іменем завдання 1.2.2.

3. Виконайте груповий проект Носії повідомлень. Розподіліться на групи по 3-4 особи. Розподіліть між учас

никами групи обов’язки щодо пошуку потрібних даних, узагальненню знайдених відомостей і підготовці підсумкової презентації:

1. Створіть презентацію Носії повідомлень, розмістивши на першому слайді назву презентації та склад групи, а на кількох наступних — зображення носіїв повідомлень з вказівкою періоду історії людства, коли він використовувався або використовується.

2. Збережіть презентацію у вашій папці у файлі з іменем завдання 1.2.3, перешліть створену презентацію вашому вчителю/вчительці інформатики способом, який він/вона вкаже. Продемонструйте презентацію класу.

4. Підготуйте повідомлення у вигляді презентації про те, як тварини та рослини отримують і передають повідомлення. Збережіть презентацію у вашій папці у файлі з іменем завдання 1.2.4.

5. Наведіть приклади даних, які ви використовуєте в навчальному процесі на уроках з музичного мистецтва, математики, історії. Запишіть по два приклади з кожного навчального предмета в текстовий документ, який збережіть у вашій папці з іменем завдання 1.2.5.

6. Завдання в Інтернеті. Доберіть пари «дже-рело-приймач» з наведених зображень. Адреса вправи:

https://learningapps.org/watch?v=pfxi

vszh221.

Готуємось до вивчення нового матеріалу

1. Що таке технологія? Які технології ви знаєте?

2. Опишіть приклади використання комп’ютерів у різ

них галузях діяльності людини.

 

 

Це матеріал з підручника "Інформатика" 5 клас Ривкінд 2022 читати онлайн