РОЗДІЛ I

ЗЕМЛЯ НА ГЛОБУСІ Й КАРТІ

Тема 1. Глобус — модель Землі

§3

Форма та розміри нашої планети

Яку форму має Земля? Наскільки вона велика?

Як можна поміряти Землю?

1. Пласка чи куляста? Диня чи гарбуз? Груша чи яблуко? На що більше схожа наша планета?

Ці питання мабуть викликали у нас посмішку. Те, що наша планета має кулясту форму, — загальновідомий факт. Проте людство знало про це не завжди. У сиву давнину уявлення людей про навколишній світ обмежувалися знанням про прилеглі території, власний досвід і релігійні вірування. Наприклад, давні індійці уявляли Землю у вигляді півсфери, що спирається на спини чотирьох слон і н, які стоять на гігантській черепасі (мал. 1, а). А у Вавилоні думали, що Земля мас вигляд гори, західний схил якої займас Вавилонія (мал. 1, б). Слов’яни вважали, що пласка Земля покоїться на водах безкрайнього океану на спинах трьох китів, небо підпирає світове дерево, яке поєднує нижній світ. Землю та дев’ять небес (мал. 1, в). Звісно, кожен народ уявляв свою територію центром Землі.

Мал. 1. Уявлення про Землю в давнину.

Доказ кулястості Землі — одне з найвизначніших досягнень давньогрецьких учених. Сучасна дослідницька спільнота не дійшла остаточної згоди про те, хто першим запропонував ідею кулястості Землі. Ймовірно, це був математик Піфагор (VI ст. до п. с.). А ось довів це Арістотель (IV ст. до н. е.). Пам’ятаєте, ми вже згадували його спостереження за колоподібною ТІПНИ), що надає від Землі на Місяць?

Проте розміри Землі (радіус або діаметр) залишалися невідомими (мал. 2). Першою людиною, яка змогла обчислити розміри Землі, був Ератосфен (III ст. до н. е.). Він досить точно обчислив довжину екватора та радіуса нашої планети. Цікакий збіг — нін, як і Арістотель,

також спостерігав за тінями! Тільки не від Землі та Місяця, а від предметів у полудень. Довжина радіуса за розрахунками вченого склала 6311 км (порівняйте, за сучасними даними, середній радіус Землі становить 6371 км).

2. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана.

Кулястість Землі було остаточно доведено лише в XV ст. завдяки першій навколосвітній подорожі португальського мореплавця Фернана Магеллана, який перебував на службі в іспанського короля (мал. 3). Він вирушив шукати західний шлях з Європи до багатств Сходу — в Індію та на острови Прянощів (Мо-луккські острови), навіть не уявляючи, які важкі випробування та неймовірні географічні відкриття на нього чекають (мал. 4)!

20 вересня 1519 р. флотилія з п’яти кораблів вирушила в небезпечний шлях, що тривав майже 36 місяців. Із 265 осіб команди тільки вісімнадцять моряків й один корабель у 1522 р. повернулися до Іспанії. Сам мореплавець загинув під час сутички з тубільцями на одному з островів. Проте географічне значення експедиції величезне: на практиці було доведено, що Земля має форму кулі, відкрито найбільший океан Землі — Тихни та протоку', яку із часом назвали Магелановою.

Мал. 3. Мореплавець і дослідник Фернан Ма-геллам (1430 -1521 рр.) відрізнявся залізною волею та цілеспрямованістю. ЦІ ЯКОСТІ ДОПОМОГЛИ йому здійснити першу навколосвітню подорож.

Мал. 4. Маршрут подорожі Фернана Магеллама.

РОБОТА В ГРУПІ. Дослідіть за схемою маршрут експедиції Фернана Магеллана. Визначте, через які океани він проходив, до яких материків підходили його кораблі.

3. Не така вона і кругла...

У паш час фотографії, зроблені із супутників, польоти космонавтів не залишили жодних сумнівів про форму Землі: із космосу наша планета виглядає біло-блакитною кулею.

Проте... насправді наша Земля не ідеальна куля. Вимірювання довели, що радіуси, проведені із центру Землі до екватора й полюса, відрізняються приблизно на 21 км. Учені так і не знайшли жодного геометричного тіла або формули, які би точно описували форму Землі. Довелося придумати спеціальну назву для форми Землі — геоїд, тобто «землеиодібний» (мал. 5). Цю фігуру можна уявити, якщо подумки продовжити по-нерхню океану під материками.

Вимірювати Землю — важка справа. Науку, що нинчае форму та розміри землі, називають геодезією. Уявіть, що всі материки вчені змогли поміряти ще до настання космічної ери. Важливо було не лише визначити їх розміри, а й скласти точні карти. У результаті кропіткої роботи вчених, а із часом за допомогою космічної апаратів нарешті визначили: площа поверхні земної кулі — 510 млн km^j, із яких 71% поверхні вкриті водою, а 29% — суходіл.

Осягнути такі розміри важко, але уява та фантазія допоможе пам оцінити розміри нашої планети. Наприклад, якщо ми могли б обійти земну кулю пішки по екватору, то нам знадобилося б цілих два роки! 1 це за умови, що всі два роки будемо невпинно крокувати годин так но 11 на добу. А якщо б ми подивилися па пашу планету з Місяця, то побачили б земний диск, що в чотири рази більший за Місяць!

МОЇ НОТАТКИ

Розвиток уявлень про форму та розміри Землі Піфагор — висловив думку

Арістотель — навів теоретичні докази Ератосфен — здійснив перші виміри Експедиція Фернана Магеллана — практичні докази Космічні дослідження — остаточні докази

МОЇ ВРАЖЕННЯ. Яка інформація на уроці виявилася вам найцікавішою? Як ви вважаєте, чи с в наш час люди, шо не мають уявлення про форму та розміри Землі?

РОБОТА В ГРУПІ. Сформулюйте п'ятьма реченнями висновки до змісту теми.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ.

1. Наведіть приклади, як уякляли Землю днині люди.

2. Які спостереження підтверджують, що наша планета мас форму кулі?

3. Коротко розкажіть про те, як змінювалися уявлення про форму та розміри Землі.

4. Що таке геоід? Яка наука вивчає форму та розміри Землі?

5. Яке значення мало перше навколосвітнє плавання?

6. Коли факт кулястості Землі став остаточно доведеним?

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО!

1. Розгляньте мал. 1 «Уявлення про Землю в давнину». Виявіть загальні риси бачення світу в різних народів та поясніть причини таких уявлень.

2. Подорож Ферпапа Магсллаиа тривала майже три роки. А скільки зараз знадобиться часу для здійснення подібного маршруту на морському судні, що рухається із середньою швидкістю 28 км/год та витрачає близько двох днів на стоянки в портах для поповнення запасів води та продовольства?

3. Чи можна вважати, що геодезисти, помірявши Землю, виконали всі свої завдання? Доведіть свою точку зору.

4. У 1909 р. американський дослідник Роберт Пірі досягнув Північного полюса, а в 1960 р. французький дослідник Жак Піккар у батискафі спустився на дно Маріанської западини в Тихому океані глибиною 11022 м. Хто із дослідників опинився ближче до центру Землі?

 Це матеріал з підручника "Географія"6 клас Сергій Запотоцький 2023