Інформація про новину
  • Переглядів: 41132
  • Дата: 1-05-2019, 20:51
1-05-2019, 20:51

Володимир Свідзинський - "Холодна тиша. Місяцю надламаний", "Прозорий січень небо розтворив"

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Євген Плужник - "Ніч… а човен — як срі...
Наступна сторінка:   Літературне життя Західної України

Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ

(1885—1941)

Володимир Євтимович (Юхимович) Свідзинський народився 8 жовтня 1885 року в селі Маянів Вінницького повіту на Поділлі в сім'ї священика. Початкову освіту здобув у Тиврівському духовному училищі. Навчався в Кам'янець-Подільській духовній семінарії. У 1908 році вступив на економічний відділ Київських вищих комерційних курсів, що згодом стали Комерційним інститутом.

Завершивши навчання, В. Свідзинський повернувся на Поділля, працював на різних посадах. Під час Першої світової війни близько двох років провів у війську. З осені 1918 року жив у Кам'янці-Подільському, був літературним редактором, архіваріусом, займався науковою діяльністю.

А в 1925 році В. Свідзинський переїхав до Харкова, де працював у журналі «Червоний шлях», співпрацював із різними газетами й видавництвами.

Восени 1941 року за сфабрикованим обвинуваченням поет був заарештований і невдовзі трагічно загинув.

Літературна спадщина В. Свідзинського відносно невелика. У 1912 році з віршем «Давно, давно тебе я жду...» він дебютував у київському журналі «Українська хата». Лише через десять років видав збірку «Ліричні поезії» (1922). За життя автора вийшли ще дві його книжки — «Вересень» (1927) і «Поезії» (1940). Книжка «Медобір» побачила світ у 1975 році.

Поет уславився своїми перекладами — з іспанської, французької, швейцарської, грузинської, вірменської, білоруської, російської літератур. Перекладав і твори античних авторів: Гесіода, Езопа, Арістофана, Овідія. А ще йому належить перший повний поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою.

Сторінками спогадів

Володимир Юхимович був напрочуд вимогливий до себе та самокритичний, до того ж надміру скромний і навіть сором'язливий: просто не наважувався подати до друку вірш, аж поки не переконувався сам, що цей вірш доведено до максимальної виразності та поетичної довершеності. Та й взагалі був він з поетів, котрі не пишуть багато й не складають великих творів.

Юрій Смолич, письменник

Коментар фахівця

Його поезії — то міра авторського самодовіряння й самоприналежнос-ті, інтимні щоденникові записи інтелігента, що свідомо самоізолювався від світу. Така поезія Свідзинського — то тільки засіб шляхетної герметизації власного духу... Замкнутися, щоб зберегтися. Змаліти, щоб не помилитись у власній суті. Стати збоку, щоб не бути співучасником.

Василь Стус, поет і громадський діяч

Опрацьовуємо прочитане

1. Які факти життєвого та творчого шляху В . Свідзинського вас зацікавили? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. які поетичні збірки вийшли за життя поета? Враховуючи думку ю. Смолича про поета, поясніть, чому широкий загал читачів був мало обізнаний із творчістю В . Свідзинського .

3. Які риси особистості В . Свідзинського відзначає поет-шістдесятник В . Стус? Що вас зацікавило в цій характеристиці?

4. Чого ви очікуєте від прочитання творів В . Свідзинського?

5. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях В . Свідзинського.

З надією на відновлення

(«Холодна тиша . Місяцю надламаний...»)

Недарма Василь Стус назвав творчість В. Свідзинського засобом «шляхетної герметизації власного духу». Із цим пов'язана й «не-сучасна сучасність» поета: у добу зростання ідеологічного тиску на мистецтво він обрав позицію невтручання, свідомої самоізоляції від бурхливих суспільних дискусій та злободенних проблем.

В. Свідзинського найбільше цікавила людська душа у її складній взаємодії зі світом. Тож над усе він прагнув розібратися в самому собі: у нього навіть філософські роздуми мають дуже особистий характер, ось як у поезії «Холодна тиша. Місяцю надламаний...».

Цей ліричний вірш, датований 1932 роком, розповідає про відновлення втраченої душевної

рівноваги, і він, імовірно, навіяний особистою драмою: саме тоді поет розлучився з дружиною, яка забрала дочку й оселилась у родичів. Тому й образи у творі зустрічаємо відповідні: «холодна тиша», печаль, «як сніг на вітах».

І туга зрештою долається вольовим зусиллям — самозаглибленням і зосередженням на «трьох радощах». «Самотність, труд, мовчання». Саме вони й складають основу життєвої філософії ліричного героя, наповнюючи сенсом його існування.

Символічний характер мають завершальні рядки поезії. Вони позначають надію ліричного героя на внутрішнє, душевне й духовне відродження, адже виноград у світовій міфології якраз і символізує відновлення життєвих сил людини.

коментар фахівця

Феномен Свідзинського в українській поезії полягає у його винятковій духовній зосередженості. Заслуговує на спеціальну увагу його своєрідний культ самотності і тиші, мовчання («Три радості у мене неодіймані: Самотність, труд, мовчання.»). Апологію самотності найлегше виводити з естетичної системи романтизму. Проте і духовна зосередженість, і зокрема «самітництво» Свідзинського вимагають ретельнішого розгляду в річищі українських національних традицій. Існує тенденція пов'язувати «мовчання», «безгоміння» в сучасній філософській ліриці виключно із східною філософською традицією. Тим часом у Свідзинського генеза цього поняття вочевидь інакша, вкорінена в національній філософській та поетичній свідомості. Зв'язок із Сковородою тут більш очевидний.

Елеонора Соловей, дослідниця української літератури

Читацький практикум

Прочитайте художній твір і виконайте завдання до нього.

* * *

Холодна тиша. Місяцю надламаний,

Зо мною будь і освяти печаль мою.

Вона, як сніг на вітах, умирилася.

Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.

Три радості у мене неодіймані:

Самотність, труд, мовчання. Туги злобної Немає більше. Місяцю надламаний,

Я виноград відновлення у ніч несу.

На мертвім полі стану помолитися,

І будуть зорі біля мене падати.

1932

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас ця поезія? Які емоції викликала? Чим зацікавила?

2. Яким постає ліричний герой на початку твору? Які зорові образи допомагають зрозуміти його стан? Які асоціації, роздуми ці зорові образи викликають? Які художні прийоми застосовує поет для створення зорових образів?

3. Який звуковий образ є наскрізним у цій поезії? Поміркуйте, цей образ залишається сталим упродовж твору чи зазнає змін? Обґрунтуйте свої міркування.

4. Які абстрактні образи створює поет? Якими художніми засобами? Якого значення набувають вони в тексті?

5. Знайдіть у тексті антонімічні образи. Яку роль вони відіграють у відтворенні внутрішнього стану ліричного героя?

6. У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) занотуйте свої спостереження щодо образної системи поезії «Холодна тиша . Місяцю надламаний...».

7. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу.

■ Чому вірш не має рими?

■ Відомо, що внаслідок змін взаємного розташування Сонця, Землі та Місяця видима із Землі освітлена частина місячної поверхні має різну форму. У народі неповний місяць зазвичай називають «щербатим» . Чому поет ужив на означення форми місяця епітет «надламаний»?

■ Чому поет називає самотність, труд, мовчання радостями «неодійманими»?

8. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу. Напишіть власне висловлення на доказ або спростування тези. Ліричний герой поезії «Холодна тиша. Місяцю надламаний.» переживає внутрішню кризу .

Ліричний герой поезії «Холодна тиша . Місяцю надламаний.» подолав внутрішню кризу.

Для розкриття внутрішнього стану ліричного героя поет використовує символічні образи.

Вірш «Холодна тиша . Місяцю надламаний.» — зразок філософської лірики.

9. Чи змінилося ваше сприйняття поезії «Холодна тиша. Місяцю надламаний...» після аналізу твору? На які свої запитання щодо поезії ви не отримали відповіді? Сформулюйте їх і винесіть на обговорення класу.

10. У який спосіб ви хотіли б узагальнити свої враження, знання, виявити своє ставлення до проблем, порушених у поезії «Холодна тиша . Місяцю надламаний.»?

Магія спогадів

(«Прозорий січень небо розтворив...»)

Важливу роль у творчості В. Свідзинського відіграє мотив пам'яті, що зазвичай поєднується з гострим емоційним переживанням непоправної втрати. Минуле в індивідуальній біографії частіше постає в узагальненому образі «щасливих днів» — на противагу безрадісному теперішньому й невизначеному майбутньому. Вірш «Прозорий місяць небо розтворив.» саме такий: картина зимової природи навіює ліричному героєві світлі спогади про колишнє — безнадійно втрачене.

У спогадах ліричного героя виокремлюється мотив кохання — його «первісна затаєна любов». А «мляве серце» і «плач» загострюють загальне драматичне переживання змарнованих можливостей.

Поезія набуває філософічності — не в останню чергу завдяки залученню фольклорного образу «Дунай-ріки». Це поетичний символ, який у народній творчості може позначати умовний кордон: межу між батьківщиною і чужиною, світом живих і померлих тощо. А в поета образ Дунаю символізує межу між теперішнім і минулим — тими недосяжними «щасливими днями», до яких у спогадах лине душа ліричного героя.

У цій поезії втілено важливі риси творчості В. Свідзинського, а саме властиві їй художній міфологізм і фольклоризм. Митець не просто залучав до своїх текстів міфологічні й фольклорні образи, а й дуже тонко і майстерно їх переосмислював відповідно до власних творчих задумів.

Читацький практикум

Прочитайте художній твір і виконайте завдання до нього.

Прозорий січень небо розтворив І знову світло світові явив.

Срібліє обрій в ніжному тумані; Широко день роздав блискучі грані,

І я дивлюсь — і всі щасливі дні,

Що спопеліли в сонячнім вогні,

Як віяло, таємною рукою Розгорнене, встають передо мною.

І первісна затаєна любов На мляве серце напливає знов.

Над паростком, над весняним потоком Схиляюся і плачу одиноко...

Хто погубив його? Чия рука? Незаймано пливе Дунай-ріка.

Де ж огнище на мрійному смерканні? Де постать мила в білому убранні?

1937

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас поезія? Можливо, поезія викликала у вас певні літературні асоціації? Поділіться ними з однокласниками.

2. Якою пейзажною замальовкою відкривається твір? Яке враження на читача справляють перші чотири рядки поезії? Які почуття породжують? Яку картину ви уявляєте, коли читаєте ці рядки?

3. Які епітети, метафори винайшов поет, щоб створити цей пейзаж?

4. Як сприймає зимовий пейзаж ліричний герой? Якби вас попросили визначити його емоційний стан лише двома словами, що ви обрали б — синоніми чи антоніми? Обґрунтуйте свою думку за допомогою образів, що створив автор .

5. Поясніть, що викликає такий стан ліричного героя.

6. Визначте тему вірша . Дослідіть, у яких мотивах ця тема розкривається.

7. Які образи поезії вас особливо вразили?

8. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу.

■ Чому в останніх чотирьох рядках так багато питальних речень?

■ Чи міститься в останніх чотирьох рядках вірша відповідь на запитання, які ставить ліричний герой?

■ Чи є у творі символічні образи?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

9. Завітайте до віртуальної картинної галереї в електронному додатку до підручника й доберіть картини, які, на вашу думку, могли б стати ілюстраціями до творів В . Свідзинського.

10. Музика яких композиторів, на вашу думку, могла б стати музичною ілюстрацією до творів В . Свідзинського?

Виявляємо творчі здібності

11. Напишіть есе «В . Свідзинський був із тих поетів...».

12. Підготуйте літературно-музичну композицію за творами В . Свідзинського.

повторюємо та узагальнюємо

Щоб перевірити свої знання з теми «Модернізм», пройдіть тест в електронному додатку до підручника .

Запрошуємо до бібліотеки

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та прочитайте інші твори представників модернізму. Обговоріть у класі, які нові особливості творчості поета ви відкрили.

 

Це матеріал з підручника Українська література 11 клас Борзенко (профільний рівень)

 




Попередня сторінка:  Євген Плужник - "Ніч… а човен — як срі...
Наступна сторінка:   Літературне життя Західної України



^