Попередня сторінка: Географічні карти та атласи.
Наступна сторінка: Географічна карта в житті людини.
12
ЛЕГЕНДА КАРТИ. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА В ЖИТТІ людини
Ви відкриєте для себе:
з яких частин формується географічна карта; чи легенда та умовні знаки на карті — це одне й те саме;
як класифікують умовні знаки.
1
Складові географічних карт
Карти різноманітного призначення мають різний вигляд. Проте, в цілому, всі вони мають однаковий набір складових.
Картографічне зображення — головний елемент карти, який відображає її зміст (загальногеографічний чи тематичний) та просторове охоплення зображуваної території (весь світ чи частини).
Математична основа карти вміщає в себе картографічну проекцію і пов’язану з нею градусну сітку, систему умовних ліній паралелей і меридіанів, що перетинаються між собою, а також масштаб карти.
Допоміжне оснащення карги — умовні позначення і пояснення до них.
Довідкові дані карти — географічні назви малюнків, тексти, світлини.
2
Легенда та умовні знаки на географічних картах
У куточку будь-якого картографічного твору є легенда карти, яка входить у допоміжне оснащення карти. Термін ♦легенда* багатозначний. І якщо в українській літературі та історії цей термін пов’язують з фантастичними короткими оповіданнями про походження об’єктів живої та неживої природи, то в картографії цей термін цілком відповідає латинському похо-
дженню — «те, що потрібно читати і знати*. Давайте в цьому переконайтеся.
Уважно розгляньте карту півкуль в атласі. Навколо карти ни побачите багато ілюстрацій, умовних знаків, масштаб. Це і є легенда карти. Якщо ви її проаналізуєте, то карту легко прочитаєте.
Легенда карти — це систематизований перелік усіх позначень, які використовуються на карті чи в атласі. В цей перелік входять: умовні знаки даної карти та їх коротка характеристика, шкала глибин і висоту кольорі, масштаб (наприклад, на навчальних топографічних картах зображені всі види масштабу: числовий, іменований та лінійний), схема магнітного схилення, схема крутизни рельєфу, пояснення до скорочень на карті, статистичний та інформаційний матеріал, а також рік видання та назва видавництва карти (мал. 41).
Отже, без легенди неможливо розібратися на карті, тобто прочитати її. Саме тому легенді на карті відводиться досить багато місця, а в атласі — одна або й кілька сторінок. Проте до легенди карти є також багато вимог: це логічність, відповідність темі та читабельність. Як би ми не хотіли на карті побачити підписаними всі населені пункти (і свій у тому числі), вершини, річки, джерела, цікаві пам'ятки природи та іс-
торії — картографи змушені вибирати найголовніші об’єкти, щоб не перетворити карту на суцільний ребус.
Проаналізуйте легенди різних за тематикою карт, оскільки вони дуже відрізняються між собою за змістом і за призначенням. Гляньте на глобус (карту півкуль в атласі). Більшість із вас легко орієнтується на фізичному глобусі, бо він знайомий вам з раннього дитинства: гори позначені коричневим кольором. вода — синім, а рівнішії та низовини — зеленим. Відшукайте легенду на глобусі і ви побачите лише: шкалу глибин і висот, масштаб і видавництво.
З
Використання умовних знаків
Найголовніше в легенді карти це її умовні знаки — спеціальні графічні символи, які відображають на картографічному зображсіші географічні об’єкти, явища чи процеси. Умовні знаки зібрані в тематичні групи.
Контурні (масштабні) знаки використовують для зображення об’єктів, обмежених контурами, площу яких можна виміряти в масштабі (озера, гори, рівнини тощо).
Значкові (позамасштабні) знаки — символи, графічні фігури, розміри яких неможливо визначити в масштабі.
Ліиійні (масштабні й одночасно позамасштабні) знаки використовують для зображення об’єктів, що мають лінійну протяжність (дороги, кордони країн, ріки тощо).
Практикуймо
Як ви думаєте — довжину чи ширину лінійного знака ми можемо визначити в мисштабі?
Пояснювальні (позамасштабні) знаки використовують для детального опису об’єкта (наприклад, К. — колодязь, —*■ — тепла течія тощо).
Пізнаймо більше
Зображення рельєфу на топографічній карті здійснюють за допомогою горизонталей (умовних ліній, які з’єднують точки з однаковою висотою):
суцільні горизонталі (або ізогіпси) проводять через 5, 10, 50, 100, 200 метрів (на нашій схемі воші проведені через 50 метрів): найвищу точку пагорба на карті нозначиюі'ь крапкою і цифрою (висота над рівнем моря); на нашій схемі — це 150 м над р. м.; чим ближче юризонталі знаходяться одна до одної, тим крутіший рельсф, і навпаки; на ній схемі добре видно, що західний ехпл крутіший, я східний пологіший; короткі риски — бергттрпхи — вказують напрям схилу.
Знаймо, вміймо і використовуймо в житті
Всі географічні карти мають однаковий набір складових.
Легенда карти — це сукупність умовних знаків та пояснень до якої-небудь карти, які допомагають розкрити її зміст.
Явищ» та об’єкти ня кнрті зображують стрілками, лініями, значками, кольором.
Чим більший масштаб карти, тим вона більш детальна у виборі зображуваних об’єктів.
Практикуймо
1. Чому ня кярті Азовське море зобряжене ледь голубим кольором, а Чорне — темно-синім?
2. На шляху миндрівки з’явилася иерешкода — великий кар’єр, який потрібно обійти. Але скільки часу ви цс здійснюватимете? Для цього на карті виміряйте довжину кар’єра (або ширину) і помножте на масштаб. Таким чином ді-зпастссь про розміри кар’єра. Та чи правильні ваші дії?
3. Ня кярті позначений дуже хороший орієнтир — одиноке листяне дерево. Чи можна за картою визначити ного висоту?
4. У робочому зошиті спробуйте зобразити гірський рельсф лвома способами:
а) у верхньому малюнку на одній лінії зобразіть трп верптинп різної висоти, підпишіть їхні назви (наприклад: г. Берда, г. Роман-Кош, г. Говерла). Розмалюйте вершини кольоровими олівцями, иа свій розсуд, як пейзаж:
б) у нижньому малюнку накресліть зображення цих же гір горизонталями (малюнок зверху). Горизонталі проводіть простим олівцем (наприклад, через 200 м); замалюйте зеленим кольором проміжок між пертою і другою горизонталями (низовини на картах замальовують зеленим кольором);
замалюйте жовтим кольором проміжок між другою і третьою горизонталями (височина);
замалюйте світло-коричневим кольором проміжок між третьою і четвертою горизонталями і т. д.; підпишіть назви вертппн;
з'ясуйте: яку вершину значно довше і складніше зображувати? Чому? Для зображення якої вершини використано більше кольорів та відтінків? Чи можна за кольорами (їх кількістю) оцінити висоту вершини?
Ознайомтеся з тонох рифічною каргою зи покликанням
https://cutt.ly
wMrVc8D або скориставшись QR-кодом. Здійсніть опис місцевості, яка зображена на ній. Які умовні знаки тут використані?
Це матеріал з підручника "Географія"6 клас Сергій Запотоцький 2023
Наступна сторінка: Географічна карта в житті людини.