Інформація про новину
  • Переглядів: 6106
  • Дата: 19-05-2019, 19:31
19-05-2019, 19:31

Які рухи здійснює планета Земля

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  Сучасні картографічні джерела і техно...
Наступна сторінка:   Закономірності географічної оболонки

Яку форму має Земля? Що ви знаєте про дати 22 грудня, 22 червня, 21 березня, 23 вересня?

ГЕОЇД. Земля — не ідеальна куля, вона сплюснута біля полюсів і розширена до екватора. Таке геометричне тіло називають сфероїдом, або еліпсоїдом обертання. Але істинна форма Землі більш складна через неоднорідність будови надр. Ця форма є геоїдом (« землеподібний »). Геоїд — це фігура, поверхня якої в усіх точках перпендикулярна напрямку сили тяжіння. Поверхня геоїда збігається з рівнем Світового океану (жал. 36, таблиця 3).

Таблиця 3. Розміри земного еліпсоїда

Завдяки екваторіальному розширенню земного еліпсоїда найвіддаленішою від центра Землі точкою є не найвища відносно рівня Світового океану гора Джомолунгма, а вулкан Чімборасо, розташований в Еквадорі поблизу екватора.

ПОКАЗНИКИ РУХУ ЗЕМЛІ НАВКОЛО СВОЄЇ ОСІ. ДОБОВА РИТМІКА В ГЕОГРАФІЧНІЙ ОБОЛОНЦІ. Люди, спостерігаючи за Сонцем, помітили, що через певний час повторюється схід і захід Сонця. Проміжок часу між двома сходами (або заходами) називають добою. Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі із заходу на схід за 24 години, тобто за добу (мал. 37). Кутова швидкість обертання всіх точок Землі при цьому однакова (15° за год). Лінійна швидкість обертання точок залежить від тієї відстані, яку вони мають пройти за період добового обертання Землі. Нерухомими на поверхні Землі є тільки точки географічних полюсів (Північного й Південного). Найбільша швидкість (464 м/с) обертання точок — на лінії екватора. Довжина паралелей зменшується від екватора до полюсів, відповідно зменшується й лінійна швидкість обертання точок на цих паралелях. Лінійна швидкість обертання всіх точок на одній паралелі однакова, а на одному меридіані вона зменшується від екватора до полюсів. Географічним наслідком добового обертання Землі є зміна дня і ночі.

ОСНОВНІ ВИДИ ЧАСУ. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕВОГО ТА ПОЯСНОГО ЧАСУ, ПЕРЕХІД ВІД МІСЦЕВОГО ЧАСУ ДО ПОЯСНОГО. Місцевий

час — це час меридіана даного місця, який визначається положенням Сонця. Він зумовлений розташуванням місцевості на певній географічній довготі. Місцевий час різниться в усяких двох пунктах, довготи яких не однакові. Тому місцевий час залежить не від географічної широти, а від географічної довготи.

Для зручності відліку часу всю поверхню Землі розділили по меридіанах на 24 годинні пояси. Час кожного годинного поясу відрізняється від наступного на 1 год. Нумерація поясів від 0 до 23 ведеться із заходу на схід від Гринвіцького меридіана. Місцевий середній поясний час Гринвіцького меридіана прийнято за всесвітній.

У всіх пунктах, розташованих у

межах одного поясу, в даний момент — той самий час. Поясний час — це час певного годинного поясу Землі.

Протяжність території України із заходу на схід становить 22°. Уся країна має один час — другий годинний, або східноєвропейський, пояс (нульовий пояс має назву західноєвропейський, а перший — середньоєвропейський.)

Годинні пояси і в інших країнах не завжди проходять по лініях меридіанів, їхні межі проходять по державних кордонах або адміністративних межах. Такий поділ є зручним для організації життєдіяльності жителів країни. (Поясніть чому.)

Для розмежування місць, які в один і той самий момент часу мають календарні дати, що різняться на одну добу, на поверхні земної кулі проведено умовну лінію зміни дат. Вона проходить по найменш населеній території — 180°-му меридіану.

Під час плавання із заходу на схід через кожні 15° довготи (один часовий відрізок) годинник переводять на одну годину вперед. Якщо судно здійснить кругосвітнє плавання, то по судновому часу набігає одна зайва доба. Під час плавання зі сходу на захід, навпаки, через кожні 15° довготи годинник переводять на одну годину назад, і за період кругосвітнього плавання одна доба зникає. Якщо корабель пливе із заходу

на схід, то під час перетину 180°-го меридіана одна й та сама дата повторюється двічі. Під час перетину цього ж меридіана зі сходу на захід одна доба пропускається.

На Північному й Південному полюсах усі меридіани сходяться в точку, їх не можна віднести до жодного годинного поясу. Тому прийнято вважати, що там діє всесвітній час (за Гринвічем). Однак на американській антарктичній станції Амундсен-Скотт діє час Нової Зеландії, тому що саме звідти здійснюють авіарейси на цю станцію.

ПОЯСИ ОСВІТЛЕНОСТІ НА ЗЕМЛІ. Унаслідок нахилу осі обертання Землі до площини орбіти й обумовлені цим відмінності в освітленості її поверхні Сонцем, на нашій планеті утворилося п’ять поясів освітленості, які обмежені тропіками та полярними колами. Вони відрізняються тривалістю дня і тепловими умовами.

Жаркий пояс лежить між тропіками, по обидва боки від екватора, він займає майже 40 % земної поверхні. У цьому поясі Сонце один раз на рік (у дні сонцестояння) буває в зеніті над кожним тропіком. На екваторі день завжди дорівнює ночі.

Два помірні пояси розміщені між тропіками й полярними колами. Сонце в них ніколи не буває в зеніті. Упродовж доби обов’язково відбувається зміна дня і ночі. їхня тривалість залежить від широти й пори року. Помірні пояси займають 52 % земної поверхні.

Два холодні пояси — на північ від Північного полярного кола й на південь від Південного полярного кола мають полярні дні та ночі. Ці пояси займають 8 % земної поверхні.

Пояси освітленості становлять основу кліматичної зональності Землі й природної зональності загалом. (Поясніть чому.)

СИЛА КОРІОЛІСА. Наша планета обертається навколо своєї осі, і всі тіла, які переміщаються по її поверхні, відчувають вплив цього обертання. Під час руху тіла прагнуть зберегти швидкість і напрямок, але на них діє відхиляюча сила, що виникає внаслідок обертання Землі. Тому в Північній півкулі всі рухомі тіла незалежно від напрямку руху відхиляються праворуч, а в Південній — ліворуч. Відхиляюча сила названа іменем французького фізика Г. Коріоліса. На екваторі вона дорівнює нулю, а до полюсів зростає. На людину, яка йде зі швидкістю приблизно 5 км/год, також діє сила Коріоліса {жал. 38). У цьому випадку людина не помічає її незначного прояву. Проте на великі маси води в річках або повітряні потоки ця сила впливає істотно. У Північній півкулі річки більше розмивають правий берег, у Південній — лівий. Тому космодроми будують максимально близько до екватора.

На дні Чорного моря виявили єдину в Світовому океані підводну річку, яка має пороги та справжні водоспади, класичні річкові береги й заплаву. Єдиною істотною відмінністю цього водного потоку від земних річок є те, що під час різкого обвалення в порожнині вода закручується по спіралі не праворуч за годинниковою стрілкою, як диктує сила Коріоліса в Північній півкулі, де розташоване Чорне море, а навпаки — проти годинникової стрілки.

ЗМІНЮВАНІСТЬ ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ І ТРИВАЛОСТІ СВІТЛОВОГО ДНЯ. Сон

це є одним з найважливіших чинників утворення клімату. Залежно від того, як змінюється висота сонця над горизонтом конкретної ділянки земної поверхні, змінюються тут кліматичні умови та пори року. Наприклад, на Крайній Півночі промені сонця падають під невеликим кутом, ковзаючи по поверхні землі й не нагріваючи її. Під дією цього чинника клімат тут украй суворий (вічна мерзлота, холодні зими з крижаними

вітрами й снігами). Що більша висота сонця над горизонтом, то тепліший клімат. Наприклад, на екваторі він надзвичайно спекотний. Сезонні коливання клімату також у районі екватора майже не відчуваються, у цих районах «вічне літо».

За кілька днів до й після дати кожного сонцестояння денне світило не змінює свого положення. Лише через два-три дні після закінчення най-темніших діб світлий проміжок починає потроху збільшуватися. Спочатку цей процес відбувається майже непомітно. Надалі світлішає швидше, що пояснюється переміщенням Землі щодо Сонця на орбіті (жал. 39).

Для яких поясів характерними є явища «Сонце в зеніті» та «Полярні день і ніч»?

Збільшення тривалості світлового дня в Північній півкулі починається з 24-25 грудня і триває до дати літнього сонцестояння. Цей день по черзі настає в один із трьох: з 20 по 22 червня. Збільшення тривалості світлового дня позитивно впливає на стан здоров’я людей.

Зимовим сонцестоянням є момент досягнення сонцем найменшої кутової висоти над рівнем горизонту. Після нього протягом кількох днів Сонце може починає свій схід на кілька хвилин пізніше. Зростання тривалості світлового дня спостерігається вечорами й відбувається за рахунок дедалі пізнішого моменту заходу.

ОРБІТАЛЬНИЙ РУХ ЗЕМЛІ:

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ,

ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ. ПРИЧИНИ ЗМІНИ ПІР РОКУ. Швидкість руху планет навколо Сонця залежить передусім від положення їхніх орбіт.

Земля — третя планета (за розміщенням) Сонячної системи. Вона здійснює один оберт навколо Сонця за 365 днів 6 годин і 9 секунд. Для зручності вважають, що в році 365 днів. Але кожні чотири роки набігає додатково 24 год, тому в такому році буває 366 днів. Цей рік називають високосним, а один день додають у лютому.

Шлях Землі навколо Сонця називається земною орбітою, і він має форму еліпса (жал. 40). Середня відстань від Землі до Сонця — 149,6 млн км.

Вісь обертання Землі нахилена до площини земної орбіти під кутом 66,5°. Через обертання Землі навколо Сонця й постійний нахил земної осі на нашій планеті змінюються пори року та існують пояси освітленості.

День у середньому довший за ніч. Це пояснюється тим, що моментами сходу та заходу вважають появу з-за горизонту і зникнення за ним краю Сонця, а не його центра.

ЗМІНА ПІР РОКУ В ПІВНІЧНІЙ І ПІВДЕННІЙ ПІВКУЛЯХ. Улітку Північна півкуля повернена до Сонця, а взимку — навпаки. 23 вересня і 21 березня — дні осіннього й весняного рівнодення, коли Сонце однаково освітлює обидві півкулі Землі. Цього дня і в Північній, і в Південній півкулях день дорівнює ночі. 22 грудня — день зимового сонцестояння, най-коротший день і найдовша ніч у Північній півкулі. Земля повернена до Сонця своєю Південною півкулею, тому там — літо, а в нас — зима.

Пори року в Південній і Північній півкулях — протилежні. Приблизно 22 грудня розпочинається літо в Південній півкулі. Але деякі відмінності все-таки є. Усього за кілька днів до того, як Земля досягне перигелію (найближча до Сонця точка орбіти) — там буває зимове сонцестояння. Більше тепла від Сонця Земля загалом отримує в цей час, ніж в афелії (максимально віддаленій від Сонця точці орбіти).

Здавалося б, літо в Південній півкулі має бути теплішим, ніж на аналогічних широтах у Північній півкулі, а зима — холоднішою. Але часто спостерігається протилежне співвідношення в помірних широтах. 6 % становить відмінність у кількості тепла, яке отримує Земля в перигелії й афелії, але завдяки великій площі океанів у Південній півкулі клімат змінюється більше, ніж у Північній, унаслідок згаданого вище ефекту.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне

Земля має форму геоїда. Вона здійснює два типи обертів: навколо своєї осі (зміна дня і ночі) і навколо Сонця (зміна пір року).

Сила Коріоліса — відхиляюча сила, яка виникає внаслідок обертання Землі навколо своєї осі.

Розрізняють місцевий і поясний час. Україна розташована у другому годинному поясі; поясний час у державі називають київським.

Знаю і вмію обгрунтувати

1. Поясніть, що є наслідком обертання Землі навколо своєї осі.

2. Скільки діб триває полярний день на широті Північного полярного кола?

3. Коли настає полярна ніч на широті Південного полярного кола?

Знаю і вмію об/рунтувати

4. «Ніч здавалася нескінченно довгою. Нарешті, настав світанок... Сонце сходило на Заході». Тут розповідається про перехід карфагенян через екватор з Північної півкулі в Південну. Знайдіть допущену автором помилку. Чому ночі на екваторі європейцям здаються дуже довгими?

5. Зазвичай вважають, що вздовж будь-якого меридіана, від полюса до полюса, встановлено один і той самий час доби, а під час руху по меридіану немає потреби переводити стрілки годинника. Чи так це насправді?

6. Якщо деякий рік почався з понеділка, то яким днем тижня він закінчився?

7. Яка найдовша ніч у році? Як сонцестояння й рівнодення впливають на життя на Землі?

Працюю з картою

У якому з позначених буквами пунктів на карті Північної півкулі (мал. 41) Сонце буде перебувати найвище над горизонтом об 11.00 год часу Гринвіцького меридіану? Відповідь обґрунтуйте.

Шукаю в Інтернеті

З’ясуйте, хто запропонував поясний час і чому Гринвіцький час є всесвітнім (універсальним).

Генерую ідеї

«Головна особливість [Північного] полюса та, що це єдина точка Північної півкулі, що залишається нерухомою в той час, як всі інші обертаються із шаленою швидкістю», — казав один з героїв повісті Жюля Берна «Подорож капітана Гаттераса». Чи все в цьому вислові правильно?

Дослідження

Орієнтовні теми (на вибір учня/учениці)

1. Моделювання природних явищ на Землі в дні рівнодення та сонцестояння.

2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості.

 

Це матеріал з підручника Географія 11 клас Гільберг (рівень стандарту)

 




Попередня сторінка:  Сучасні картографічні джерела і техно...
Наступна сторінка:   Закономірності географічної оболонки



^