Інформація про новину
  • Переглядів: 964
  • Дата: 5-09-2019, 16:44
5-09-2019, 16:44

Боротьба з протозойними захворюваннями

Категорія: Біологія





Попередня сторінка:  Боротьба з мікологічними захворюванн...
Наступна сторінка:   Боротьба з гельмінтозами

Поміркуйте

Які переваги дає паразитам поширення за допомогою переносників порівняно з поширенням аліментарним шляхом (через рот із їжею або водою)?

Згадайте

• Еукаріоти • Джгутики

• Життєвий цикл • Переносник

Протозойні інвазії

Протозойними інвазіями називають захворювання, збудниками яких є еукаріотич-ні одноклітинні організми (на відміну від інфекцій, збудниками яких є прокаріоти). Таких захворювань багато, і вони потребують більш складного лікування, ніж бактеріальні інфекції. На них не діють класичні антибіотики, тому для лікування цих захворювань застосовують інші препарати.

Багато з протозойних захворювань поширено в тропічних регіонах. Тому їх профілактика є особливо важливою для тих, хто збирається подорожувати. До протозойних інвазій належать малярія, трихоманоз, лейшманіози, амебіаз, токсоплазмоз, сонна хвороба тощо.

Малярія

Збудником малярії є представники одноклітинних еукаріотів із роду Plasmodium. Захворювання поширюється через укуси малярійних комарів. Слід звернути увагу на те, що основним хазяїном плазмодію є комар, а людина — це проміжний хазяїн (мал. 66.1).

На сьогодні за рік у світі реєструють до 500 мільйонів випадків захворювання на малярію. Кількість померлих від малярії щороку може сягати 3 мільйонів. Переважно малярія поширена в тропічних країнах, але її відсутність, наприклад, в Україні, СТТТА або країнах Європи пов’язана з тим, що свого часу її вдалося перемогти і вилікувати всіх хворих.

Амебна дизентерія

Збудником інвазії є дизентерійна амеба. Шлях передачі інвазії аліментарний (фекаль-но-оральний). Дизентерійна амеба починає посилено розмножуватися в товстому кишечнику з ураженням його стінок. У деяких випадках збудник може тривалий час жити в кишечнику без ознак захворювання.

Захворювання поширено переважно в країнах із жарким кліматом (найбільше в Мексиці та Індії), але періодичні спалахи реєструються і в інших країнах. Цисти амеби можуть виживати поза організмом людини до 4 тижнів (у теплому і вологому середовищі). Переносниками цист часто бувають мухи і таргани.

Токсоплазмоз

Збудником токсоплазмозу є найпростіший одноклітинний паразит із роду Toxoplasma. Захворювання уражає багатьох представників ссавців. Основним хазяїном є представники родини Котячі, а проміжним можуть бути різні ссавці, у тому числі й людина. Дуже часто проміжними хазяями є гризуни.

У людини інвазія часто буває безсимп-томною, але може викликати важкі наслідки у випадку погіршення імунітету. Також дуже небезпечним є зараження вагітних жінок, бо проникнення інвазії у плід може порушувати процеси розвитку. Характерною особливістю цього паразита є здатність змінювати поведінку свого хазяїна, зокрема і людини.

Сонна хвороба

Сонна хвороба, або африканський токсоплазмоз, є небезпечним протозойним захворюванням, збудник якого — одноклітинний паразит із роду Трипаносома (Trypanosoma) (мал. 66.2). Представники цього роду можуть бути збудниками не тільки сонної хвороби, але й інших трипаносомозів (наприклад, хвороби Шагаса). Переносником сонної хвороби є муха цеце. Інші трипаносомози можуть переноситися іншими комахами. Так, хворобу Шагаса переносять кровосисні клопи.

Сонна хвороба є дуже тяжким захворюванням із високим ризиком загибелі хворого. Основна причина смерті — ураження центральної нервової системи.

Лейшманіози

Лейшманіози — це група захворювань, збудниками яких є представники одноклітинних еукаріотів із роду Leishmania. Крім людини, ці паразити уражають й інших ссавців (гризунів, собак, коней тощо). Захворювання поширюється через укуси москітів. Як і у випадку малярії, основним хазяїном плазмодію є комахи, а людина — це проміжний хазяїн. Паразити в організмі людини уражають переважно клітини макрофагів. Залежно від виду лейшманій осередки інвазії можуть

утворюватися на шкірі або у внутрішніх органах людини (мал. 66.3).

Зоною поширення лейшманіозів є тропічні регіони Євразії, Африки та Америки — місця поширення москітів. Щорічно на лейшманіоз хворіє приблизно 2 мільйони людей. А всього в зоні ризику проживає приблизно 380 мільйонів.

Профілактика протозойних інфекцій

Заходи профілактики протозойних інвазій побудовані на особливостях життєвого циклу паразита. Їх дотримуються, щоб запобігти зараженню. Тому для тих інвазій, які передаються аліментарним шляхом (наприклад, амебна дизентерія), найкращий захід профілактики — дотримання правил особистої гігієни. Захворювань, які передаються статевим шляхом, можна запобігти, утримуючись від випадкових статевих контактів.

Із паразитами, які поширюються за допомогою переносників, можна боротися, роблячи переніс неможливим. Наприклад, уникаючи районів, де поширена муха цеце (для сонної хвороби), або використовуючи протимоскитні сітки і репеленти (для профілактики лейшманіозів). Для запобігання захворюванням на малярію часто обробляють території інсектицидами, що знищують малярійних комарів.

Ключова ідея

Збудниками протозойних захворювань є одноклітинні еукаріотичні організми. До цієї групи належать такі небезпечні захворювання, як малярія, токсоплазмоз, амебна дизинтерія, сонна хвороба тощо. Деякі з них, наприклад малярія, є причиною високої смертності в цілій низці країн.

Запитання та завдання

1. Раніше на території України малярія траплялася досить часто. Чи можливе повернення цього захворювання до нашої країни? 2. Складіть перелік заходів, які дозволять суттєво знизити ризик захворювання протозойними інвазіями за умови їх дотримання.

 

Це матеріал з підручника Біологія і екологія 11 клас Задорожний (профільний рівень)

 



Попередня сторінка:  Боротьба з мікологічними захворюванн...
Наступна сторінка:   Боротьба з гельмінтозами



^