У 964 р. київський стіл перейшов до рук сина Ольги та Ігоря - князя Святослава. Його політика була цілком протилежна тій, яку проводила Ольга. Княгиня була ревною християнкою, а Святослав уперто тримався язичництва; за Ольги не сталося жодного воєнного конфлікту, а Святослав постійно воював; Ольга дбала про внутрішні справи держави, а Святослав часто легковажив ними, за що дорікали йому кияни: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив...». Проте після смерті матері Святослав започаткував зміни в управлінні державою, аби зосередити усю владу в руках Рюриковичів. Улітку 969 р. на київський престол він призначив старшого сина Ярополка, на землі деревлян - Олега, у Новгород - Володимира. Така політика сприяла ліквідації влади племінних князів і зміцненню позицій князя київського.

Сам же Святослав присвятив життя військовим походам. За звитягу був прозваний Хоробрим. У 964-966 рр. він підкорив в’ятичів, які мешкали навколо р. Оки, завдав поразки волзьким болгарам, а близько 965 р. розгромив Хозарський каганат, зруйнувавши його столицю Ітиль у пониззі Волги й міста-фортеці Семендер у Прикаспії і Саркел на р. Дон. Гучні перемоги в Хозарії не пішли на користь Київській державі. Адже Хозарський каганат, немовби щит, прикривав руські землі від набігів численних східних кочовиків. Завойовані на сході землі треба було захищати, а сил для того бракувало. Територіальні надбання Святослава дуже швидко було втрачено, а на Русь повалили орди печенігів.

Не менш масштабною була кампанія князя на Балканах. Розпочата 967 р., вона складалася з двох походів. Перший закінчився підкоренням чималої тери

торії Болгарії: за свідченням літопису, було захоплено 80 міст, навіть свою столицю князь збирався перенести до Переяславця на Дунаї. Улітку 968 р. до Пе-реяславця надійшла звістка про смертельну небезпеку, яка загрожувала Києву: столицю взяли в облогу печеніги. Святослав чимшвидше рушив на Київ.

Повернувшись до Болгарії у 970 р., Святослав розпочав війну з візантійським імператором Іоанном І Цимісхієм, який уклав із болгарами союз. Після поразки під Аркадіополем (першої своєї поразки) та оборони болгарського До-ростола Святослав у 971 р. підписав із Візантією мирний договір, за яким відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму та на Дунаї. Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку. Біля Дніпрових порогів на русичів чекали печеніги, яких намовили візантійці. У бою загинуло багато русичів. Поклав голову і князь.

1. Роздивіться карту на с. 27. Визначте напрямки воєнних походів князя Святослава, установіть їх перебіг. 2. Якими були результати та наслідки цих походів? 3. Чому князь був зацікавлений у підкоренні саме цих земель? 4. Які східнослов’янські племена були підкорені князем і включені до складу Руської держави?

Історичні джерела про зовнішність і характер Святослава

1. Порівняйте реконструкцію портрета і словесний опис зовнішності князя Святослава. 2. Кого, згідно з описом джерела, нагадував князь Святослав? 3. Як автор джерела ставиться до Святослава?

Візантійський історик Лев Диякон, який супроводжував візантійського імператора Василія ІІ у війні з болгарами, особисто бачив руського князя і залишив про це спогади.

«Імператор зголосився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив через ріку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без жодної різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі стриміла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».

Лев Диякон. «Історія»

1. Про які риси характеру Святослава довідуємося з уривків із джерела?

2. Як автор джерела ставиться до Святослава? 3. Роздивіться літописну мініатюру й порівняйте її зі свідченням літописця. Як у мініатюрі втілено події, про які йдеться в тексті? 4. Де на мініатюрі зображено Святослава?

1. «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: “Хочу на вас іти”».

2. Розповідаючи про похід князя Святослава на Балкани 967 р., літописець наводить переказ про те, як візантійський імператор з’ясовував Святославову вдачу: «Коли прийшли грецькі посланці до нього і піднесли дари, він і не глянув на них, а повелів сховати їх... І мовив один: “Спитай його ще один раз. Пошли ще йому оружжя”. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і хвалити, і дякувати цесареві”. І прийшли послані назад до цесаря, і повідали все, що було. І сказали: “Лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере. Згоджуйся на данину”...»

«Повість минулих літ»

Візантійці дарують Святославу зброю. Мініатюра XV ст.

Одна з таємниць родини Рюриковичів - чому княгиня Ольга, ревна християнка, не змогла прилучити до Христового вчення сина Святослава. Дехто з дослідників у цьому факті вбачає непримиренне язичництво князя-воїна, інші - слабкість Ольжиного впливу. Є й третя думка: Святослав не став християнином тому, що язичником хотіли бачити його впливові можновладці, дружинники, на яких він спирався під час володарювання.

«Повість минулих літ» про зовнішню політику Святослава

1. У якому з уривків викладено зовнішньополітичну програму Святослава? У чому полягала її суть? 2. Знайдіть в уривках із джерела підтвердження подій, описаних в історичній довідці про князя. 3. Установіть хронологічну послідовність подій, про які йдеться в уривках з історичного джерела. 4. Зробіть висновок про те, як ставиться автор літопису до князя Святослава.

A. Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: «Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків - паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів - срібло й коні, із Русі ж - хутро, і віск, і мед, і челядь».

Б. І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти Русі. І коли побачили це руси, то убоялися вельми множества воїв (воїнів). І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, - то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, - тоді самі подумайте про себе». І сказали вої (воїни): «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».

B. Рушив Святослав на Дунай на болгар, і в битві одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у городі Переяс-лавці, і беручи данину з греків.

Г. І послали кияни гінця до Святослава, говорячи: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо ти не прийдеш, не оборониш нас, - то таки нас візьмуть. Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх?». Це почувши, Святослав швидко сів на коней з дружиною своєю, і прибув до Києва, і цілував матір свою, і дітей своїх, і журився тим, що сталося од печенігів.

Д. Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм, каганом. Зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, одолів Святослав хозар і город їхній - столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І прийшов до Києва.

У 2001 р. у

р. Дніпрі біля о. Хортиця мешканець м. Запоріжжя знайшов меч, виготовлений у Західній Європі (про що говорить напис) у середині X ст. Інкрустоване сріблом та іншими кольоровими металами руків’я свідчить, що меч, імовірно, належав комусь із військової верхівки чи найближчого оточення князя. Фахівці припускають, що зброя могла належати Святославові.

Роздивіться репродукцію і дайте відповіді на запитання.

1. Чому художник обрав для свого твору саме такий сюжет? 2. Які деталі діорами привертають увагу? 3. Який уривок із джерел відповідає наведеному зображенню? 4. Як ви гадаєте, чому ця діорама знаходиться саме в заповіднику на острові Хортиці?

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Завдання 1

1. Роздивіться художню реконструкцію зовнішності Святослава. Доберіть слова з тексту, які б підтверджували достовірність художньої реконструкції.

2. Оберіть один з уривків та проаналізуйте його відповідно до відомих вам правил роботи з історичними джерелами.

Завдання 2

1. Визначте, про які епізоди походів Святослава йдеться. Розташуйте уривки в хронологічній послідовності й стисло сформулюйте, про що йдеться в кожному з них.

2. Намалюйте лінію часу й розставте події, пов’язані з правлінням князя Святослава, у хронологічній послідовності.

3. Користуючись даними історичної довідки та джерел, визначте причини й наслідки військових походів князя Святослава.

Завдання 3

1. Зробіть висновок, про які позитивні й негативні риси характеру Святослава свідчать уривки з джерел (прокоментуйте не менше ніж 3 риси).

2. Продовжте речення.

За оцінками сучасників, князь Святослав був (який?), про що свідчить його характеристика літописцем: ... .

Завдання 4

1. Чому діяльність великого київського князя Святослава історики оцінюють по-різному - одні схвалюють, інші засуджують? А як ставитеся до постаті Святослава ви?

2. Використовуючи інформацію, яку ви дізналися на уроці, створіть власний історичний портрет князя.

Перевірте, чого навчилися з теми

1. Подорож княгині Ольги до Константинополя, на думку істориків, відбулася в 957 р., хоча літописець називає іншу дату. Цей висновок ґрунтується на свідченнях візантійського імператора, учасника події, Константина Багрянородного.

Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до візантійської столиці. Якого віку був тоді Святослав? З літописів відомо, що князь Ігор загинув, коли його синові виповнилося 3 роки. Дати та обчислення позначте на лінії часу.

2. Складіть речення, використавши поняття й терміни.

Велике розселення слов'ян, союз племен, данина, язичництво, візантійський імператор, князь, полюддя, поляни, Русь.

3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої ролі в історії Русі-України.

Кий, Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

4. Яким правителям Русі-України присвячено мініатюри з літопису? Про які події йдеться?

6. Назвіть події, про які розповідає літопис. Розставте їх у хронологічній послідовності.

A. «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь... Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом».

Б. «Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. - І тут винесли Ігоря. - А се - син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра...».

B. «Пішов Ігор на греків... І порадилися руси, і вийшли, оружившись, проти греків, і битва межи ними обома була люта, і заледве одоліли греки... Феофан, сановник Романа, зустрів їх у човнах з вогнем і став пускати вогонь трубами на човни руські. І було видно страшне диво...».

Г. «Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї”».

Д. «І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським”».

Е. «Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві... І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег... І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса...».

7. Яким уривкам із джерел відповідають наведені малюнки? Які події передували тим, що зображені на ілюстраціях? Якими були їхні наслідки? Доберіть до малюнків назви.

A. «...Імператор зголосився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці...».

Б. «...Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: “Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині...” Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи його в маленькі хусточки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців...».

B. «...Місяця вересня 9-го числа відбувся прийом, всім подібний до попереднього й з нагоди приїзду Ольги, княгині руської. Увійшла сама княгиня зі своїми родичками й вибраними служницями; вона йдучи поперед інших жінок, а ті в порядку йдучи одна за другою... Після них увійшли посли й представники князів руських... Сів імператор з імператрицею зі своїми дітьми й покликано було княгиню із зали, й, за запрошенням імператора сівши, говорила з ним, про що хотіла».

Г. «Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською».

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Власов