Пригадайте, який шлях і чому мав назву «із варяг у греки».

1. Візантійська імперія доби Юстиніана. У 330 р. римський правитель Константин Великий - перший імператор-християнин - заснував на березі Босфору, на місці давньогрецької колонії Візантії, нову східну столицю своєї держави. Її назвали Новим Римом, а згодом - Константинополем (з грец. - містом Константина). Виключно вигідне розташування, на перехресті шляхів між Заходом і Сходом, швидко перетворило Константинополь на найбільше місто Європи.

У 395 р. єдину Римську державу було поділено на дві частини - Західну та Східну. До складу Східної Римської імперії увійшли Балкан-ський півострів, Мала Азія, Сирія, Палестина, Єгипет, частина Криму, Месопотамії і Закавказзя, а також низка островів Середземного моря. Ці землі населяли різні народи - сирійці, грузини, вірмени, євреї, але провідну роль у житті імперії відігравали греки.

Назву «Візантія» почали використовувати вже після загибелі імперії, історичний шлях якої складає понад тисячоліття: з IV ст. і до завоювання турками-османами в 1453 р.

Під час Великого переселення народів Візантія, на відміну від Західної Римської імперії, змогла захистити свої володіння від нашестя варварів. Вона не лише вистояла, а й залишилася країною з розвиненою економікою та культурою. На всіх торговельних шляхах від Західної Європи до Індії та Китаю можна було зустріти енергійних візантійських купців. Усюди цінувалася надійна й повновага візантійська монета.

Як оцінювалася вартість монет у давнину?

У багатолюдних містах процвітали ремесла, а виготовлені візантійськими майстрами ювелірні прикраси, розкішні тканини, коштовний, скляний посуд не мали собі рівних. Візантійці дуже пишалися величчю й багатством своєї країни.

Уся повнота державної влади належала василевсу. Василевс (з грец. - імператор) видавав закони, командував військом, призначав на посади, тримав під своїм захистом церкву. Зі свого боку, церква стверджувала, що влада імператора є священною, він обраний Богом для володарювання над християнським світом і стоїть вище за всіх

інших людей. Панувало правило: «Що бажає імператор - має силу закону». Своє особливе становище візантійські правителі підкреслювали навіть в одязі. Тільки вони мали право носити плащі та взуття червоного (пурпурного, багряного) кольору.

Разом з тим влада імператора не була спадковою. Кожного нового правителя мали визнати військо, сенат і народ, тому на престол могли зійти навіть люди невисокого походження. Неодноразово імператорами ставали колишні солдати та навіть звичайні селяни. Проте, щоб утриматися на троні, їм доводилося прислухатися до думки знаті й чиновників і до настроїв простих жителів столиці. Коли мешканців Константинополя не влаштовував правитель, вони виходили на вулиці міста з криками: «Іншого імператора ромеям!». Інколи їм вдавалося досягти успіху, але частіше імператорів скидали в результаті палацових інтриг і заколотів.

Пригадайте з курсу історії 6 класу значення терміна «демократія». Поясніть, чи можна його застосувати до Візантійської імперії.

Вершини своєї могутності Візантія досягла за правління Юстиніана I (527-565). Завдяки ясному розуму, невичерпній енергії, таланту політика та винятковій працездатності Юстиніан зійшов на імператорський трон. Великий вплив на нього мала дружина Феодора, у минулому циркова артистка. Вона брала участь в управлінні державою, а в складних ситуаціях ставала імператору надійною опорою.

Чому навколо голови імператора Юстиніана зображено німб?

Свою головну мету Юстиніан вбачав у відновленні Римської імперії в межах до поділу 395 р. Щоб досягти цього, він проводив активну зовнішню політику й постійно вів війни, які вимагали величезного напруження всіх сил держави. Візантійське військо досить швидко розгромило Вандальське королівство в Північній Африці й відвоювало у вестготів частину Іспанії. І хоча для підкорення остготської Італії знадобилося двадцять років, зрештою Середземне море перетворилося на внутрішнє візантійське море.

Юстиніан дуже багато часу приділяв державним справам, часто працюючи і вночі. Через це він мало спав і отримав від сучасників прізвисько Безсонний государ. До розкоші ставився байдуже, але не шкодував грошей для прикрашання столиці, розуміючи, що її зовнішній вигляд підносить престиж держави. Чудові константинопольські палаци й будинки, пишність прийомів викликали захват не тільки у варварських правителів і послів, а й у досвідчених римлян. Утім і тут Юстиніан знав міру. Коли в середині VI ст. землетрус зруйнував безліч міст, він негайно скасував пишні палацові обіди для столичної знаті, а заощаджені чималі кошти надіслав постраждалим.

На сході Візантія вела виснажливі війни з Персією. На півночі їй доводилося тримати постійну оборону проти регулярних вторгнень слов’ян.

Які київські князі воювали проти Візантії? Хто з них прибив свого щита на брамі Константинополя?

Важким випробуванням для імператора стало народне повстання 532 р. «Ніка» («Перемагай!» - заклик повстанців) у Константинополі. Воно набуло такої сили, що Юстиніан збирався зректися престолу. Тільки рішучість Феодори змусила його придушити повстання.

VI ст. З «Таємної історії» Прокопія Кесарійського

Тим часом у царя відбувалася нарада: що ліпше робити - залишатися тут або втікати на кораблях. Багато говорили на користь першої або другої думки. Зрештою цариця Феодора сказала: «Зайвим було б, здається, зараз розмірковувати про те, що жінці непристойно бути відважною між чоловіками. На мою думку, втеча тепер для нас є невигідною, хоч вона і вела б до порятунку. Тому, хто з'явився на світ, не можна не померти; але тому, хто колись царював, блукати вигнанцем нестерпно! Не приведи Боже позбавитися цієї багряниці [імператорського одягу] і дожити до такого дня, коли зустрічні не вітатимуть мене як царицю! Отже, государю!

Якщо хочеш врятуватися втечею, це неважко! Ми маємо багато грошей; ось море, ось кораблі! Але дивись, щоб потім, коли ти врятуєшся, не довелось тобі коли-небудь віддати перевагу смерті перед таким порятунком. Подобається мені старовинне слово, що царська влада - чудовий саван».

Так мовила цариця; слова її надихнули всіх.

Які риси характеру імператриці Феодори виявилися в її промові на нараді в царя?

Нескінченні війни, внутрішні чвари, жахлива епідемія чуми, яка забрала майже половину населення Візантії, -усе це вкрай виснажило сили імперії.

Своєму наступнику Юстиніан залишив порожню скарбницю, збідніле населення, знесилене військо й небезпечних ворогів на всіх кордонах держави. Для Візантії настали важкі часи: за століття вона втратила близько половини своїх володінь. Араби захопили найбагатші провінції Візантії - Єгипет, Сирію, Палестину, а в 717 р. з моря і суходолу блокували Константинополь.

Здавалося, столиця приречена на загибель. Але візантійці знищили арабський флот «грецьким вогнем» - запальною сумішшю, яку через спеціальні труби викидали на ворожі кораблі, спалюючи їх ущент. Порятунку не було: суміш горіла й на воді. Процес виготовлення «грецького вогню» охоронявся як державна таємниця, вороги так і не змогли її розкрити. Упродовж декількох століть ця грізна зброя неодноразово приносила візантійцям перемогу.

2. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів.

Усіма силами Візантія намагалася не тільки стримати натиск ворогів, а й відродити свою колишню могутність. Представник Македонської династії Василій II (976-1025) повернув імперії значні території і знову зробив її найміцнішою державою Європи. Проте постійні війни дедалі більше виснажували країну, і невдовзі їй довелося перейти від завоювань до оборони.

Що щільніше стискувалося кільце ворогів навколо імперії, то значнішою ставала роль дипломатії - засобу мирного розв’язання міжнародних проблем. Візантійські дипломати славилися своїм умінням вести складні переговори, укладати вигідні угоди, знаходити потрібних союзників. Саме в них навчалися мистецтва дипломатії середньовічні європейці, а звичаї та правила поведінки візантійських послів заклали основи й сучасної дипломатії. При візантійському дворі

завжди можна було побачити строкатий натопв послів з усіх кінців Європи, Азії та Африки, почути безліч мов. Прийоми в імператора проходили з небаченою розкішшю і мали на меті приголомшити іноземців, викликати в них трепет перед Візантією.

X ст. Розповідь Ліутпранда, посла італійського короля Беренгара, про прийом у палаці василевса

Перед троном імператора стояло бронзове, але позолочене дерево, на гілках якого сиділи птахи різних видів, також із бронзи з позолотою, і на різні голоси виспівували кожний свою мелодію. Трон імператора був виготовлений так майстерно, що спочатку він здавався низьким, майже на рівні землі, потім дещо вищим і насамкінець завислим у повітрі. Трон начебто охороняли надзвичайних розмірів леви, не знаю, бронзові чи дерев'яні, але визолочені. Вони били хвостами по підлозі, роззявляли пащу й голосно рикали.

Коли я зайшов, зарикали леви і птахи защебетали кожний на свій лад. Коли, схилившись перед імператором, я за звичаєм утретє вклонився, то, підвівши голову, побачив його в зовсім іншому одязі майже під стелею, хоча щойно він сидів на невеликому підвищенні. Я не міг зрозуміти, як це трапилося: мабуть, його підняли нагору за допомогою машини. Він не вимовив жодного слова, а якби й вимовив, то таке порушення церемоніалу вважалося б вищою мірою непристойним.

1. З яким почуттям посол італійського короля описує прийом у візантійського імператора?

2. Хто з київських князів удостоївся прийому у візантійського імператора?

Проте внутрішнє становище імперії загострило боротьбу за владу. Військова аристократія посадила на престол Олексія I Комніна (10811118), талановитого полководця, політика й дипломата. Василевси династії Комнінів зуміли на ціле століття відродити славу Візантії. Вони відвоювали в турків Малоазійське узбережжя і п ідкорили частину

Сирії. Правління Комнінів завершилося громадянською війною. Імператори втратили трон, а сама імперія почала руйнуватися.

У 1261 р. імператор Михаїл Палеолог визволив Константинополь і відродив Візантійську імперію. Проте це була вже зовсім інша країна. Її територія та населення різко скоротилися, занепад торгівлі й ремесел підірвав економіку. Від імперії залишилася лише тінь її колишньої могутності. До того ж на Візантію насувався новий ворог - турки-османи, які створили на своїх землях власну войовничу державу.

Візантійська столиця вважалася неприступною. Тому, коли військо султана Мехмеда II Завойовника оточило Константинополь, на Заході були впевнені, що місто протримається декілька місяців, і не поспішали з допомогою. Але знесилена Візантія не змогла зібрати великого війська: 150-тисячним загонам османів протистояли лише 7000 захисників Константинополя. Султан не давав їм відпочити ні вдень ні вночі, постійно кидаючи проти містян свіжі сили. На п’ятдесятий день облоги почався вирішальний штурм Константинополя. Двічі місто відкидало ворога, однак після третьої спроби турки прорвалися за його мури. Василевс Константин XII загинув з мечем у руках. Увечері 29 травня 1453 р. Мехмед II вступив у скорений Константинополь.

Після жахливого розгрому візантійська столиця лежала в руїнах. Більшість її жителів загинула, десятки тисяч полонених турки продали в рабство. У вогнищі пожеж назавжди зникли чудові твори мистецтва й безцінні рукописи. Християнські храми перебудували на мусульманські, замість хреста над ними встановили півмісяць. Візантійська держава припинила існування.

Мечеть Айя-Софія. Сучасний вигляд

3. Культура Візантії. Візантійській імперії належить виняткова роль в історії людства. Тоді як після варварських нашесть Західна Європа поринула в «темні віки», саме Візантія зберегла для нащадків античний спадок і християнську культуру. Вона стала також головною хра-нителькою культурних досягнень сусідніх країн Сходу. Історики навіть використовують поняття «Візантія після Візантії». Землі імперії населяли різні народи, і всі вони вплинули на розвиток візантійської культури.

Візантійці з великою шаною ставилися до знань. Усі діти навчалися в початкових школах: хто бажав, потрапляв до середніх шкіл, а в Константинополі існувала ще й вища школа, на кшталт університету. З нею пов’язана діяльність видатного вченого Лева Математика. Він започаткував алгебру, склав медичну енциклопедію, винайшов світлову сигналізацію, був поетом і створив для імператорського палацу статуї, яким надавала руху вода, і цим вони вражали іноземців. Візантійська наука досягла особливих успіхів у математиці, медицині, географії та хімії. Чимало талановитих творів вийшло з-під пера візантійських істориків.

Чому візантійці шанобливо ставилися до знань?

Справжньою перлиною світової архітектури став храм Святої Софії (Премудрості Божої) в Константинополі. Його звели за наказом імператора Юстиніа-на лише за п’ять років. Будівництвом керували два греки - Ісидор з Мілета та Анфімій з Трала. Майже квадратну будівлю (75x71 м) заввишки 51 м увінчано величезною банею діаметром 31 м.

Вона спирається на чотири могутніх стовпи, які так майстерно замасковані, що виникає відчуття надзвичайної легкості бані. Коли ж через 40 прорізаних у ній вікон ллється сонячне світло, здається, нібито баня пливе над храмом.

Захват викликає в сучасників і внутрішнє оздоблення собору: різнокольорова мармурова підлога, тонкий орнамент стін, мерехтливі мозаїки. Ювеліри наповнили храм богослужбовими предметами, ткачі - коштовними тканинами, майстрині-вишивальниці - вигадливим шитвом.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. Чому Східна Римська імперія збереглася як могутня держава?

2. Якою була влада імператора у Візантії? Хто обирав нового імператора?

3. Чому імператора Юстиніана вважають одним з найвизначніших правителів середньовіччя?

4. Що таке «грецький вогонь» і яку роль він відіграв у бойових діях візантійців?

5. Чому, на вашу думку, візантійські імператори влаштовували іноземним послам такі пишні прийоми?

6. Які причини падіння Константинополя?

7. У яких галузях візантійська наука досягла особливих успіхів?

Удосконалюємо вміння

1. Розгляньте карту «Візантія за часів імператора Юстиніана» (с. 28). На контурній карті покажіть території, завойовані під час правління Юстиніана. Позначте території, які «відірвали» від Візантії вестготи, лангобарди, араби, турки-сельджуки.

2. У зошитах на стрічці часу позначте дату, коли араби з моря і суходолу блокували Константинополь. Вирахуйте й позначте, через скільки років султан Мехмед ІІ остаточно захопив місто.

ДІЄМО ТВОРЧО

Використовуючи матеріал підручника й додаткові джерела, спробуйте описати характер імператора Юстиніана І і роль імператриці Феодори в державних справах Візантії. Чи міг би імператор зробити все, що йому вдалося, без дружини? Відповідь аргументуйте. Пригадайте приклади, коли жінки гідно управляли державами.

Запам’ятовуємо дати

527-565 рр. - правління імператора Юстиніана

1453 р. - взяття турками Константинополя. Загибель Візантійської імперії

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 7 клас Подоляк, Лукач, Ладиченко