Пригадайте, що таке Біблія і яке її значення як історичного джерела.

1. Природно-географічні умови Аравії. Тоді як після загибелі Римської імперії Європа потерпала від глибоких потрясінь, не менш важливі зміни відбувалися і на Сході. Тут, в Аравії, яку населяли араби, за декілька десятиліть утворилася єдина міцна держава.

У центрі Аравійського півострова розташована величезна пустеля. Люди жили переважно на її околицях, а також на узбережжі. На більшій частині «кам’янистої Аравії» у пошуках пасовищ кочували бедуїни (степовики) зі стадами верблюдів, овець і коней. Найрозвиненішими були дві області - Ємен у південно-західній частині півострова і Гіджаз на заході. Крізь ці землі проходили важливі торго-

вельні шляхи з Індії до Візантії, що сприяло зростанню міст і піднесенню купецтва.

Араби, як і євреї, ассирійці та фінікійці, належали до семітських народів. Вони довго залишалися язичниками. Перехід арабів до єдиної релігії - ісламу (з араб. - покірність Богові) - пов’язаний з іменем Мухаммада.

2. Виникнення ісламу. Мухаммад народився близько 570 р. у священному для арабів місті Мекка, де перебувала їхня най-шанованіша святиня - Кааба (з араб. - куб).

Мухаммад був людиною справедливою та добропорядною, усі ставилися до нього з повагою. Щороку він усамітнювався в гірських печерах неподалік Мекки, постився і поринав у благочестиві роздуми. Якось там йому було видіння архангела Джебраїла (біблійного Гавриїла), який змусив Мухаммада повторювати заповіти Бога (Аллаха) зі священної книги. Так Мухаммад почав проповідувати нову релігію - іслам. Він закликав відмовитися від багатобожжя і визнати єдиного Бога, покаятися у гріхах і вести праведне життя.

Кому, згідно з релігійними віруваннями, Бог відкрив десять заповідей, які стали Законом Божим для іудеїв та християн? Про це написано в Старому Заповіті.

Першими підтримали Мухаммада його дружина Хадіджа та найближчі друзі, які увірували: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммад -пророк (посланець) його». Проте в цілому населення Мекки поставилося до проповідей вороже. Несподівано його слова справили велике враження на жителів міста Ясріб. Вони почули Мухаммада, прийшовши до Мекки на ярмарок, і принесли додому вістку про Пророка.

VIII ст. З «Житія посланця Божого» арабського письменника і богослова Ібн Ісхака

Мухаммад промовив до них: «...Те, що я приніс, я приніс не для того, щоб домагатися багатств ваших, пошани поміж вас чи влади над вами. Але Аллах направив мене до вас посланцем, подарував мені книгу [Коран] і наказав мені бути для вас благовісником і застережником. Я повідомив вам послання Господа мого й напучував вас. Якщо ви приймете від мене те, що я приніс вам, то це буде щастя ваше в цьому житті і в майбутньому. Якщо ж ви відринете від мене, то я витерплю заради справи Аллаха, поки Аллах не стане суддею поміж мною та вами...»

З якою місією, за словами Ібн Ісхака, Аллах направив Мухаммада до арабів?

Рятуючись від фізичної розправи, Мухаммад з невеликою групою однодумців утік з Мекки до Ясріба. Ця подія отримала назву «хіджра» (переселення), а 622 р., коли вона відбулася, поклав початок мусульманського літочислення. Населення Ясріба поставилося до ісламу прихильно. Авторитет Мухаммада був тут такий високий, що місту навіть дали нове ім’я - Медина (місто Пророка). У Медині Мухаммад відкрив перший мусульманський храм - мечеть (від араб. «масджид» - місце поклоніння), визначив порядок богослужіння.

Який символ ісламу встановлювали над християнськими храмами Візантії замість хреста?

Тих, хто прийняв іслам, стали називати мусульманами - відданими Богові. Звід істин, які отримав від Аллаха і проповідував Мухаммад, було пізніше записано в Корані (від араб. «ал-куран» - читання голосно напам’ять). Ця священна книга мусульман поділяється на окремі глави - сури.

Крім Корану, чимало мусульман вшановують Сунну - збірку висловів Мухаммада та розповідей про його життя. На основі Корану й Сунни юристи розробили правила мусульманської поведінки - шаріат (з араб. - правильний шлях).

Іслам установив для вірян п’ять основних правил. По-перше, потрібно вірити в єдиного та всемогутнього Аллаха та в пророчу місію Мухаммада. По-друге, щодня мусульманин повинен п’ять разів молитися. Молитися дозволяється де завгодно, треба лише дотримуватися певного ритуалу, але на п’ятничну молитву всі мусульмани зобов’язані збиратися в головних мечетях свого міста чи села. По-третє, обов’язком

мусульманина є піст з утриманням від їжі, пиття та розваг. Головний піст - Рамазан - триває місяць. У цей час усім, крім хворих і дітей, забороняється їсти й пити від сходу до заходу сонця. По-четверте, кожен мусульманин мусить віддавати п’яту частину своїх прибутків на потреби громади та на милостиню. І, нарешті, кожний, хто має можливість, повинен хоча б раз за життя здійснити хадж - паломництво до Мекки.

Мухаммад став правителем Медини. Він почав війну з Меккою і згодом захопив її. Мусульмани знищили зображення старих богів і перетворили Каабу на свою головну святиню. Поступово навколо Мухаммада об’єдналася вся Аравія.

Кааба - будівля із сірого каменю у формі куба. Ззовні вона покрита чорною парчею, на якій вишито рядки з Корану. Має скромне внутрішнє оздоблення: замощену мармуровими плитами підлогу і - ніяких меблів. У східному куті стоїть священний чорний камінь у срібній оправі. Вважається, що через цей камінь можна побачити рай. І кожний, кому вдасться це зробити, має потрапити туди після смерті.

Коли вирішили очистити Каабу, це робили всі мекканці. Але, коли знадобилося повернути до її стін священний чорний камінь, виникло непорозуміння. Кожен старійшина прагнув бути удостоєним честі по -класти його на старе місце. Зрештою вирішили обрати суддю і підкоритися його волі. Цим суддею став Мухаммад, якого за чесність і мудрість співвітчизники називали людиною, «гідною повної довіри». Пророк розстелив на землі білу тканину, а в її центр поклав чорний камінь. Він наказав старійшинам взятися за кінці тканини та віднести камінь до стіни Кааби. Потім Мухаммад установив камінь на старе місце. Так мудро й мирно він усе владнав.

3. Арабські завоювання та халіфати. Після смерті Мухаммада знать обрала з його найближчих сподвижників нового правителя - халіфа (заступника пророка), який зосередив у своїх руках усю духовну, світську

та військову владу. Мусульманська держава стала називатися халіфатом. Халіфи вели їостійну боротьбу за владу. Тривалий час - з 661 їо 750 р. - владу утримувала династія Омейядів, зробивши своєю столицею місто Дамаск. Іслам не лише об’єднав арабів, а й їоставив їеред ними мету: їоширити нову релігію серед «невірних» і тим їідтвердити її їравоту. Найшвидше це можна було зробити за доїомогою зброї, тому їерше століття існування халіфату стало добою майже суцільних завойовницьких воєн.

Арабські халіфи вміло скористалися з того, що дві великі сусідні країни - Візантія та Іран - їовсякчас виснажували одна одну нескінченними війнами. На їхні території обрушилася на своїх швидконогих скакунах легка кіннота халіфа Омара.

Невдовзі араби завоювали Сирію, Месоїотамію, Палестину, Єги-їет, Північну Африку й відчували себе там сїравжніми госїодарями. За легендою, Омар знищив залишки рукоїисів зі знаменитої Алек-сандрійської бібліотеки. Він сказав: «Усе, що у древніх книгах відїо-відає Корану, є в Корані, а те, що не відїовідає, - не їридатне для мусульман».

Як ви оцінюєте висловлювання Омара щодо Александрійської бібліотеки?

Халіфат їостійно розширювався за рахунок нових завоювань. Згодом їід владою арабів оїинилися частина Вірменії, Азербайджану та Грузії, а також Середня Азія і долина Інду. У 711 р. арабський їолководець Тарік Ібн Зіяд їодолав їро-току, яку за його іменем назвали Гібралтар (від араб. «Гібр Аль-Тарік» - скеля Таріка), і їідкорив більшу частину вест-готських володінь в Ісїанії. Окрилені усїіхом араби їерейшли Піренеї та їро-сувалися землями Франкської держави, аж їоки їх не зуїинив Карл Мартелл.

У середині VIII ст. халіфат володів землями в Азії, Африці та Євроїі. Постуїово завойовники-араби їерейняли розвиненішу культуру їідкорених народів. У халіфаті розквітла торгівля, зросли міста, а вулиці їрикрасили чудові їалаци й мечеті. Саме тоді було зведено головну мусульманську святиню Єрусалима - мечеть Омара, сьогодні відому як Аль-Акса (Далека). У завойованих країнах мусульмани боролися з язичниками. До релігій, які визнавали єдиного Бога, - християнства та іудаїзму, вони ставилися терїимо. Християни та іудеї обов’язково їлатили їодатки, але їх не змушували їриймати іслам.

VIII ст. Арабський автор Абу-Юсуф про мудрість халіфа Омара

Омару відчинили ворота міста, і він увійшов і сів у дворі церкви Воскресіння. Коли настав час молитися, він сказав патріарху Софронію: «Я хочу помолитися». Той відповів: «Повелителю вірян, помолися на тому місці, де перебуваєш». Омар відповів: «Тут я не молитимуся». Тоді патріарх привів його до церкви Константина і поклав йому циновку всередині церкви. Омар сказав: «Ні, й тут я не молитимуся». І вийшов Омар на сходи, і помолився один на сходах. І потім сказав Софронію: «О патріарх, ти знаєш, чому я не помолився всередині цієї церкви?». Той відповів: «Не знаю, о повелителю вірян!». Тоді Омар сказав: «Якщо б я помолився всередині цієї церкви, то ця церква пропала б для тебе, пішла б із твоїх рук, і мусульмани після мене відібрали б її в тебе, кажучи при цьому: "Тут помолився Омар"».

1. Як Абу-Юсуф пояснює, чому халіф Омар відмовився молитися в християнському храмі?

2. Яке враження мав справити вчинок халіфа на християн?

750 р. владу у халіфаті захопила династія Аббасидів (нащадки Аббаса з Дамаска, дядька Мухаммада). Вони перенесли столицю до іракського міста Багдад.

У цей час країна досягла вершини економічного розквіту. Застосування іригаційних систем забезпечувало успіхи землеробства, високі врожаї рису та бавовни. Араби розводили цінні породи коней і овець. Здобули велику популярність вироби ремісників - тканини, славнозвісна дамаська сталь, зброя, скляні та ювелірні вироби, парфуми. Купецтво вело широку й жваву торгівлю. Двір халіфа потопав у розкоші.

Проте Аббасиди вже не могли тримати під контролем усе, що відбувалося у велетенській державі. Намісники окремих областей - еміри - поводилися як повноправні господарі підпорядкованих їм земель. Від халіфату одна за одною почали відокремлюватися великі території - Іспанія, Марокко, Закавказзя, Середня Азія, Вірменія, Єгипет. Невдовзі халіфи втратили реальну владу, а в XIII ст. під час монгольського нашестя їх навіть вигнали з Багдада. Арабська держава припинила існування, але на величезному просторі, яким колись управляли халіфи, поширився іслам. Виникло поняття «арабський світ».

4. Розвиток арабо-мусульманської культури. Коли завойовники-ара-би прийшли в Передню Азію, там існували давні культурні традиції.

Місцеве населення (греки, перси, сирійці, євреї) дивилося на мусульман як на варварів. Проте араби дуже швидко сприйняли мудрість підкорених народів і на її основі створили власну високу культуру.

Іслам ставився до знань як до одного з проявів всемогутності Аллаха й вважав їх необхідною умовою справжньої віри. Цим заохочувався розвиток науки, а разом з нею і мистецтва, яке теж розглядалося як вид знань. Арабською мовою було перекладено чимало творів античних мислителів. На початку IX ст. при дворі халіфів навіть діяла перекладацька школа - Дім мудрості.

Араби не тільки засвоїли античну спадщину, а й творчо її розвинули. Вони зробили вагомий внесок у різні науки. Математики створили алгебру, а винайдені в Індії цифри, унаслідок широкого вжитку їх саме арабами, і сьогодні називають арабськими. Астрономи вміли обчислювати окружність Землі, визначати розташування зірок на небі. Упродовж тривалого часу на Сході та в Європі мали величезну популярність медичні твори Ібн Сіни (Авіценни). Араби користувалися дуже точними картами та морськими приладами. Вони були невтомними мандрівниками, світ, про який вони знали, простягався від Тихого океану до Атлантичного.

Дізнайтеся з додаткових джерел про призначення астролябії та квадранта.

Арабська наука, на відміну від європейської, розвивалася при дворах халіфів або багатих вельмож. Там іноді навіть виникали своєрідні «академії наук». Це надавало арабській науці світського характеру та створювало простір для вільних досліджень. Саме цим пояснюється вищий рівень арабської науки порівняно з європейською.

Справжніми осередками освіти й наукової думки були арабські бібліотеки. Там працювали переписувачі, до того ж особливо цінувалися каліграфи - ті, хто вмів красиво писати. Матеріалом для письма слугували папірус, пергамент і папір, який почали виробляти з VIII ст. Аркуші паперу покривали крохмальним клейстером і полірували кришталевим яйцем. Від цього папір ставав міцним, а нанесені кольоровим чорнилом літери й візерунки - чіткими, яскравими та блискучими.

Мусульмани винайшли безліч почерків і користувалися ними залежно від змісту тексту. Різними написами покривали стіни храмів, посуд, дорогі тканини, зброю. За наявності численних бібліотек і відносно дешевих книжок у арабських країнах діяло багато шкіл та університетів.

Мусульманська література створювалася спочатку арабською мовою, а з X ст. -і перською. Особливо цінувалася поезія, але популярними були також короткі повчальні оповідання та збірки казок. Назавжди увійшли до скарбниці світової культури всесвітньо відомі казки «Тисяча й одна ніч» і перський епос «Шахнаме» («Книга царів»).

Які казки зі збірки «Тисяча й одна ніч» ви читали або дивилися фільми за цими казками?

Великих успіхів досягла архітектура. Головним будинком міста була мечеть -квадратна площа, оточена галереями на стовпах. З боку, зверненого до Кааби, ставили декілька рядів колон. Вони створювали відкриту у двір молитовну залу. Іслам забороняє вклонятися зображенням, тому в мечетях відсутні фрески та ікони. Проте їх пишно оздоблено мозаїкою та різьбленням, а каліграфічні написи з Ко -рану створюють вишуканий орнамент. Шедевром архітектурного мистецтва такого типу є мечеть у Кордові, а справжньою перлиною мусульманської архітектури -палац правителів-емірів Альгамбра в місті Гранада в Іспанії.

Альгамбра (від араб. «аль-хамра» - червона) утілила в собі уявлення мусульман про рай на землі. Палац височіє в оточенні розкішних садів з безліччю фонтанів і басейнів. У глибині його розташовано численні внутрішні дворики, де правителі приймали послів, обговорювали різні справи і відпочивали. За легендою, залишаючи християнам Гранаду, її 16-річний халіф гірко заплакав, коли востаннє поглянув на втрачений рай з висоти гірського перевалу. Відтоді цей перевал називають Стогін Мавра.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. Як вплинули природа й географічне положення Аравії на заняття їі населення?

2. Яку роль в об’єднанні арабів відіграло прийняття ісламу?

3. Що в перекладі з арабської означають терміни «Коран», «мечеть», «шаріат»?

4. Чим можна пояснити перемоги арабів у завойовницьких війнах?

5. Як іслам ставився до іновірців?

6. Чому арабська культура доби халіфату досягла такого високого для свого часу рівня?

7. Який висновок можна зробити на підставі арабського прислів’я: «Той не вмирає, хто віддає життя науці»?

Удосконалюємо вміння

1. Покажіть на карті «Арабський халіфат» (с. 36) кордони Арабського халіфату в різні часи. Які території було завойовано за правління Аббасидів?

2. Порівняйте правила, які встановив Мухаммад для мусульман, з правилами, яких мають дотримуватися християни. Чи є в них щось спільне?

ДІЄМО ТВОРЧО

Робота у групах. Підготуйте презентації про найвідоміші архітектурні пам’ятки: Візантії (1 група); Арабського халіфату (2 група); Русі-України (3 група). Презентуйте проєкти на загал. Що спільного є в архітектурних шедеврах того часу в різних народів?

Запам’ятовуємо дати

622 р. - вихід Мухаммада з Мекки до Медини (хіджра); початок мусульманського літочислення

661-750 рр. - халіфат Омейядів 750-1258 рр. - халіфат Аббасидів

Дізнаємося з інтернет-мережі

Знайдіть в інтернет-мережі за пошуком «Франки: Темна сторона Хлодвіга. Dream School - Школа Альтернативної Освіти» відеоматеріал та перегляньте його. Що нового ви дізналися? Складіть історичний портрет Хлодвіга - представника династії Меровінгів. Окресліть його позитивні та негативні риси як правителя, політика, воєначальника.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 7 клас Подоляк, Лукач, Ладиченко