Пригадайте, яку мусульманську святиню побудував Халіф Омар в Єрусалимі.

1. Перший хрестовий похід. Наприкінці XI ст. племена турків-сельджуків, які сповідували іслам, захопили майже всю Малу Азію. Це ускладнило відвідування прочанами Палестини - Святої землі, де пройшло земне життя Ісуса, і Єрусалима -міста, де перебувала головна християнська святиня - Гроб Господній. З проханням допомогти в боротьбі проти сельджуків до Заходу звернувся візантійський імператор Олексій І Комнін. Його звернення мало відгук у римській церкві. У 1095 р. у французькому місті Клермон Папа Урбан II закликав християн до війни з мусульманами. Учасникам походу він пообіцяв відпущення гріхів і запевнив їх: «Хто тут згорьований і бідний, там радітиме і багатітиме». У натовпі, що слухав Папу, були лицарі, селяни, містяни. Вони зустріли палку промову Урбана II вигуками: «Так хоче Бог!». Люди нашивали на одяг хрести (звідки пішла назва «хрестоносці») на знак того, що готові вирушити на відвою-вання Святої землі. Почалася доба хрестових походів.

XI ст. З «Єрусалимської історії» монаха Роберта Рейнського.

З промови Папи Урбана II на Клермонському соборі

Земля ця, яку ви населяєте, стиснута вашою численністю і ледве годує тих, хто її обробляє. Звідси виникає те, що ви один одного кусаєте і пожираєте, ведете війни і завдаєте один одному безліч смертельних ран. Нехай же припиниться між вами ненависть, нехай змовкне ворожнеча. Ставайте на стезю Святого Гроба, вихопіть землю цю в нечестивого народу, підкоріть її собі.

Єрусалим - це пуп землі, край, плодоносніший порівняно з іншими, земля ця наче другий рай. І цей царствений град перебуває нині в полоні у своїх ворогів і знищується народами, які не відають Господа. Він не припиняє молити, щоб ви прийшли йому на допомогу.

Як Папа Урбан ІІ переконував вірян іти у хрестовий похід?

Які ж причини спонукали до участі в хрестоносному русі? Звичайно, вагому роль відіграли релігійні почуття вірян. Однак поряд з ними існували й цілком земні мотиви. Селян вела надія отримати волю і землю. Купці розраховували на нові ринки й величезні прибутки. Лицарі

шукали слави й багатства. Правителі й знать прагнули розширити свої володіння. Найбільшу ж зацікавленість виявило папство. Воно мало на меті розширити вплив католицької церкви на Схід і зміцнити її позиції в суперництві з православ’ям, а також посилити свій авторитет у Західній Європі. Саме тому церква стала головним організатором хрестових походів.

Першими навесні 1096 р. виступили погано озброєні й непідготовле-ні юрби селян, до яких приєдналися групи лицарів і містян. Разом вони рухалися на Схід через Угорщину й Болгарію, грабуючи по дорозі місцеве населення і вчиняючи безлад. Уже в першій битві майже все це воїнство поклало голови під мечами сельджуків. Улітку й восени 1096 р. на Схід вирушило лицарство. Почався Перший хрестовий похід. Його учасники зазнавали великих втрат у битвах, страждали від незвичної спеки і хвороб. Лише в 1099 р. хрестоносці штурмом узяли Єрусалим і вчинили там страшенний розгром.

Дослідіть, у яких літературних творах і кінофільмах ідеться про хрестові походи.

2. Держави хрестоносців. На завойованих територіях виникли чотири держави хрестоносців, де панували перенесені із Західної Європи феодальні порядки. Завойовники перетворили місцевих жителів на своїх підданих і примусили сплачувати третину врожаю зерна, фруктів, маслин, винограду. Головну роль відігравало Єрусалимське королівство. Три інших - князівство Антіохія, графство Тріполі, графство Едеса - були меншими та слабшими. Вони склали васальну присягу Єрусалимському королівству, однак насправді лишалися незалежними. Усі ці невеликі держави були першими колоніями європейців на Близькому Сході.

Хрестоносці постійно воювали з мусульманами і зводили проти них могутні фортеці. Ці оборонні споруди, а також безперервний потік лицарів із Західної Європи дали змогу хрестоносцям упродовж 200 років утримувати свої володіння на Близькому Сході.

Для захисту держав хрестоносців і охорони паломницького шляху створили духовно-лицарські ордени - об’єднання лицарів, головною справою яких було боротися зі зброєю в руках проти «ворогів християнської віри». Їхні члени присягалися не одружуватися, жити в бідності та послуху.

Зустріч хрестоносців з арабами. Мініатюра. XIII ст.

Першим виник орден госпітальєрів. Ще до хрестових походів у Єрусалимі діяв притулок для прочан - госпіталь Св. Іоанна Милостивого. Пізніше там лікували поранених і хворих лицарів, а монахи, які доглядали за ними, створили орден. Зараз орден діє як звичайна благодійна організація.

Другим став лицарський орден тамплієрів, або храмовників (від франц. «тампль» - храм). Його перші лицарі розмістилися в Єрусалимі, там, де, за легендою, стояв колись храм царя Соломона. Тому орден і дістав таку назву. На печатці тамплієрів зображено двох лицарів, які скачуть на одному коні, що мало символізувати їхнє братерство й бідність.

Але всупереч цьому орден швидко став дуже багатим. Храмовники займалися лихварством, володіли землями, портами, верф’ями, могутнім флотом. Багатство давало їм змогу впливати на державні справи. Утім саме багатство стало головною причиною загибелі ордену на початку XIV ст.

3. Згасання хрестоносного руху. Духовно-лицарські ордени чимало зробили для захисту володінь хрестоносців, але вплинути на кінцевий результат боротьби були неспроможні. Об’єднавшись, мусульмани з XII ст. перейшли в наступ. Новий грізний ворог хрестоносців - єгипетський султан Салах ад Дін (європейці називали його Саладіном) у 1197 р. захопив Єрусалим. Звістка про це сколихнула християнський світ. Папа оголосив Третій хрестовий похід. У ньому взяли участь величезні сили на чолі з імператором Фрідріхом І Барбароссою, французьким королем Філіппом II Августом, англійським королем Річардом I Левове Серце.

Однак суперництво правителів між собою, несподівана смерть імператора і відсутність єдності в лавах хрестоносців не дозволили їм вирвати Палестину з рук султана.

Під час Четвертого хрестового походу (1202-1204) хрестоносцям вдалося захопити Константинополь. Місто було варварськи спустошено та пограбовано. Візантія ослабла та згодом перетворилася на здобич турків, відкривши їм шлях для вторгнення в Європу.

У 1212 р. відбувся навіть дитячий хрестовий похід, у який вирушили юні німці й французи. Їхня доля склалася трагічно: частина дітей загинула під час корабельної аварії, інші - дісталися Александрії, але там потрапили в полон і їх продали в рабство.

У 1291 р. впала остання твердиня лицарства - місто Акра. Доба хрестових походів закінчилася. Зазнавши поразки, хрестоносний рух на Схід вичерпав себе і згас.

XIII ст. Із хроніки Жоффруа де Віллардуєна «Завоювання Константинополя»

Вогонь почав поширюватися містом, яке невдовзі яскраво запалало і палало всю ніч і увесь наступний день до самого вечора. У Константинополі це була вже третя пожежа відтоді, як франки і венеціанці прийшли на цю землю, і в місті згоріло більше будинків, ніж можна нарахувати в будь-якому з трьох найбільших міст Французького королівства.

Решта війська, розсипавшись по місту, набрала безліч здобичі - так багато, що справді ніхто не зміг би встановити її кількість або цінність. Там були золото й срібло, столове начиння й коштовне каміння, атлас і шовк, одяг на білячому й горностаєвому хутрі й взагалі все найкраще, що тільки можна відшукати на землі. Такої великої здобичі не брали в жодному місті із часів створення світу.

Як можна оцінити дії хрестоносців у захопленому Константинополі?

_ 4. Наслідки хрестових походів. У результаті хрестових походів християни не змогли втримати свої головні святині. Так само й мусульманському світові було завдано руйнувань і спустошень. Остаточно було підірвано сили Візантії, що поглибило конфлікт православ’я із Заходом. Політична й соціальна напруга в Європі послабилася на певний час, що сприяло укріпленню королівської влади в Англії та Франції. Натомість авторитет католицької церкви було підірвано через невдачу хрестових походів та її кричуще збагачення.

Завдяки хрестовим походам у Західній Європі закінчилася доба «темних віків». Адже, ознайомившись із високою культурою Сходу, європейці стали відроджувати та підносити власну культурну спадщину. З образу хрестоносця - сміливого воїна, ревного християнина, ладного вирушити на інший бік світу задля порятунку святинь, - виник класичний образ середньовічного лицаря. Під час хрестових походів Захід відкрив для себе новий світ, культурніший і освіченіший, ніж європейський. Отримав поштовх розвиток історії, географії, математики, медицини тощо. Небаченого розвитку досягло мореплавство. Зросла західноєвропейська торгівля, посилилося венеціанське та генуезьке купецтво, яке надавало кораблі для перевезення хрестоносців. Змінився і побут

європейців: поширилася звичка до чистоти і відвідування лазень, виник інтерес до гри в шахи і потяг до розкоші. Так, наприклад, поширення отримали дорогі тканини - атлас та оксамит, килими, вишукані прикраси. Запозичення зі Сходу проникли в усі сфери європейського життя: на озброєння лучників прийшов арбалет, в архітектурі та мистецтві повсюдно знайшли своє відображення арабські візерунки. Навіть такі звичні нам сьогодні речі, як матраци, дзеркала та дивани, з’явилися в Європі завдяки хрестовим походам.

Захід запозичив у східних народів гречку, абрикоси, лимони й багато іншого. Уявлення християн і мусульман одне про одного і про навколишній світ помітно розширилися.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. Чому організатором хрестових походів була католицька церква?

2. Які мотиви спонукали хрестоносців вирушити на війну з мусульманами?

3. Чим вирізнявся устрій держав хрестоносців на Сході?

4. З якою метою було створено духовно-лицарські ордени і яку роль вони відіграли?

5. Чому хрестоносний рух зазнав невдачі?

6. Чи стали хрестові походи ударом для християнського світу? Як вони вплинули на мусульманську культуру?

7. Як змінилися побут та харчування європейців після знайомства зі Сходом?

Удосконалюємо вміння

1. Розгляньте карту «Хрестові походи» (с. 75), простежте шляхи хрестових походів.

2. На контурну карту перенесіть кордони держав, утворених хрестоносцями на Сході. Зафарбуйте їх різними кольорами. Позначте місця битв.

ДІЄМО ТВОРЧО

Поміркуйте над тим, як відбулася зустріч двох світів під час хрестових походів. Використайте малюнок на с. 74. У зошитах напишіть невеликий твір про свої враження щодо зустрічі двох цивілізацій.

Запам’ятовуємо дати

1096-1099 рр. - Перший хрестовий похід

1291 р. - падіння Акри, останнього оплоту хрестоносців

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 7 клас Подоляк, Лукач, Ладиченко