uabooks.top

З яких частин формується географічна карта; чи легенда та умовні знаки на карті — це одне й те саме; як класифікують умовні знаки.

Чи правда, що карти ніколи не старіють і, незважаючи на вік людини, заманюють її у свої нетрі, щоразу збільшуючи й оновлюючи інформацію невідомими позначками; для чого використовують атлас; які сучасні картографічні онлайн-ресурси с доступними для нас.

Особливості визначення відстаней на глобусі, карті та плані

Усі відстані між будь-якими об'єктами на глобусах та планах справжні. Звичайно, що для їх визначення потрібен масштаб. Глобус — зменшена модель Землі, а плани створюються для невеликих місцевостей, а тому спотворення відстаней на них незначне.

Материки, країни, міста і села мають великі розміри. Показати їх на аркушах карти чи плану можна лише зменшивши. Важливо знати, наскільки зменшено розміри. Для цього на всіх зображеннях земної поверхні, окрім картин із пейзажем, вказують масштаб.

Масштаб — це відношення відстані на карті до відстані на місцевості.

Орієнтування на місцевості за допомогою карти та компаса

Уміння читати карту і зорієнтуватися на місцевості дозволяє кожному з нас у будь-якій ситуації визначити свої; місцезнаходження в просторі.

Щоб визначити своє розташування на місцевості або правильно знайти потрібний напрямок руху, треба навчитися визначати сторони горизонту. Існує чотири основні сторони горизонту і чотири проміжні.

Космічні знімки та аерофотознімки — найсучасніше зображення поверхні Землі

Досягнення науки і техніки дас нам можливість оглядати нашу планету та бачити її зображення з космосу, а також з висоти пташиного польоту (мал. 25). Завдяки ним ми отримуємо космічні та аерофотознімки.

Дія зображення поверхні Землі використовують різні способи і моделі: плани, карти, макети, глобуси. Оскільки форма нашої планети найбільш наближена до кулі, то глобус (з латинської мови — «куля») виявився найкращою зменшеною моделлю Землі.

Наша Земля, як і всі інші космічні тіла у Всесвіті, здійснює кілька видів обертіі. З деякими з них ви вже ознайомилися на уроках природознавства. Це добове і річне обертання.

Із давніх-давен людство цікавило запитання: чи насправді Земля куляста? Оскільки перші мандрівники мали обмежені можливості для досліджень, користувалися простими приладами і не мали швидкісного транспорту, то й уявлення про форму нашої планети були дещо обмеженими (мал. 10).

Вперше припустили й навіть обґрунтували форму Землі як кулі давньогрецькі вчені.

Спостереження за природою Землі — найдавніший спосіб пізнання довкілля. Прадавні дослідники, не лише описували нові території, але й спостерігали за рухом Сонця на небосхилі, за переміщепиям зірок, за змінами погоди. І сьогодні цей спосіб залишається актуальним. Досвід та результати спостережень передаються з покоління в покоління у вигляді народних календарів природи, прислів’їв, пісень та приказок.