uabooks.top

Після проголошення Німецької імперії було вироблено її конституцію, за якою імперія була союзом з 22 монархій. Кожна з них мала свою конституцію та парламент (рейхстаг). 

Утворення у 1867 р. Північнонімецького союзу викликало незадоволення у французького імператора Наполеона ІІІ. Він небезпідставно остерігався того, що ця держава перешкоджатиме поширенню французького впливу в Європі.

Процес індустріалізації, який розпочався у 50-х рр. у Західній Європі ХІХ ст., у його другій половині набирав обертів. Крім цього, для економічного розвитку Західної Європи та США були характерні й такі тенденції.

На початку XIX ст. США були федерацією штатів, що простягалася вздовж Атлантичного узбережжя Північної Америки. У 1803-1867 рр. територія країни збільшилася з 2,1 до 9,3 тис. км². Швидке зростання території та дух вільного підприємництва, який панував у США, робили їх привабливими для переселенців: у 1820-1856 рр. до країни емігрувало понад 4,2 млн осіб.

У першій половині XIX ст. серед борців за об’єднання Італії існувало два напрямки: або об’єднання силою (через народне повстання) або через політичну боротьбу, яку очолюватиме Сардинське королівство (за його центральною областю його часто називають П’ємонт).

В галузі освіти в Україні відбувається постійний модернізаційний процес. Метою даних змін є підвищення шансу на успішне влаштування випускника школи чи ВНЗ на роботу, освоєння вмінь та професійних якостей, які необхідні справжньому спеціалісту своєї галузі. Саме таким цілям і завданням відповідає стем освіта.

Одразу після приходу до влади у 1848 р. Луї Наполеон ухвалив кілька розпоряджень, які забезпечили йому прихильність різних верств населення. Вже у 1851 р. він став вимагати у парламенту скасування норми конституції, за якою після закінчення президентського терміну він міг знову запропонувати свою кандидатуру лише після чотирирічної перерви. 

У другій половині 40-х рр. XIX ст. у Європі населення стрімко зростало, і багато країн зіткнулися з браком продовольства. У 1847-1848 рр. картоплю, яка у багатьох регіонах була основним продуктом харчування, вразила хвороба, внаслідок якої пропало близько 90% врожаю. 

За своїм державним устроєм Австрійська імперія була абсолютною монархією з необмеженою владою імператора. Тим не менш, за правління імператорів Франца I (1806-1835) та Фердинанда I (1835-1848) визначальну роль в імперії відігравав міністр закордонних справ і фактичний голова уряду в 1809-1821 рр. та канцлер у 1821-1848 рр. Клеменс Меттерніх (1773-1859).

Після завершення наполеонівських війн у Європі розпочалася доба політичної реакції (1815-1830). Ті, хто в попередні роки втратили власність і владу, тепер намагалися їх повернути.