uabooks.top

Основою навчальної діяльності в освітньому закладі є навчальна програма - нормативний документ, у якому представлені основні знання, вміння і навички, які підлягають засвоєнню з навчальних предметів та дисциплін.

Одним з видів професійної діяльності вчителя є складання освітньої програми в рамках попередньої підготовки до здійснення освітнього процесу в тій чи іншій предметній галузі. 

Реалізація Концепції Нової української школи торкнулася не тільки мети та завдань, що стоять перед вітчизняною шкільною освітою, а й безпосередньо організації діяльності вчителя, навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також такого компоненту педагогічного процесу, як домашнє завдання. 

Оцінювання досягнутих очікуваних результатів здобувачів освіти становить для вчителя подвійний інтерес - як засіб підвищення ефективності освітнього процесу і як найважливіша навчальна діяльність, яку повинен опанувати учень у процесі навчання.

Для ефективного провадження освітньої діяльності в умовах реформування системи загальної середньої освіти важливого значення набуває право вчителя на академічну свободу.

Упровадження нового Державного стандарту початкової освіти потребує появи принципово нових підручників і навчальних посібників, а отже, їхньої об’єктивної експертизи для визначення відповідності змісту сучасним науковим уявленням, а головне - віковим і психологічним особливостям учнів початкової школи.

Великого значення набуває пошук нових або реконструкція старих, добре відомих педагогічній науці методів навчання, які б найбільшою мірою забезпечували активність учнів в освітньому процесі

Практичні методи навчання використовують для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь і навичок. До них належать: вправи, дидактичні ігри, моделювання, проектування, спостереження, дослід і практична робота. 

Наочний метод - візуально-чуттєве сприйняття предметів та явищ навколишнього світу в їхньому натуральному або штучному, символічному зображенні. 

Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів тощо. Метод пояснення переважно використовують під час викладання нового матеріалу, а також у процесі закріплення, особливо тоді, коли вчитель бачить, що учні щось не зрозуміли.