uabooks.top » Основи здоров'я » Ми — особливі
Інформація про новину
  • Переглядів: 422
  • Дата: 18-02-2018, 05:31
18-02-2018, 05:31

Ми — особливі

Категорія: Основи здоров'я




Усі люди різні • Що таке толерантність • Вчимося толерантності •

Як стати командою

Ти вже знаєш, у чому твоя унікальність. У цьому параграфі розглянемо особливі якості інших людей, а також те, як навчитися поважати ці відмінності.

1. Чотири рази об’єднайтесь у групи:

а) перший раз за статтю (чоловіча/жіноча);

б) другий — за довжиною волосся (довге/коротке);

в) третій — за кольором очей (світлі/темні);

г) четвертий — за наявністю/відсутністю веснянок.

Чи потрапляв хтось із вас кожного разу до однієї групи з іншою людиною? Якщо так, то ці люди дуже схожі між собою. Вони однієї статі, мають приблизно однакову довжину волосся і подібний колір очей. Вони схожі навіть тим, що мають або не мають веснянок. Але й між ними, напевно, існують відмінності. З’ясуйте, які саме.

1. Розгляньте мал. 33. Які відмінності існують між цими людьми (вік, стать, професія, ...)?

2. Що могло б статися, якби на світі залишилися тільки люди одного віку (наприклад, похилого або немовлята)?

3. Що було б, якби у світі залишилися тільки люди однієї статі?

Дискримінація

Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші — чорний або жовтий; одні люди високі, інші — невисокі на зріст; одні — стрункі, інші — повні.

Звісно, на ці відмінності звертають увагу. Але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе. Таке явище називають дискримінацією.

Радимо прочитати книжку Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома>>, в якій яскраво описано приклади расової дискримінації.

Дискримінація не виникає на порожньому місці. Вона починається з того, що певній групі людей приписують лише негативні риси — лінощі, недоумкуватість або схильність до злочинів.

Чи помічав ти, як іноді поведінка або риси характеру окремої людини несправедливо переносяться на її рідних, друзів, часом навіть сторонніх людей однієї з нею статі, національності або віку? Наприклад, коли хтось каже: «Усі вони (дівчата, хлопці, діти, дорослі) однакові!» або: «Чого від них чекати, вони ж приїхали з міста (села)?».

Таке ставлення називають упередженим. Воно ображає і може призвести до дискримінації. Тому важливо навчитися помічати в людях їхні особливі риси.

Зберіть кілька більш-менш однакових камінців. Потім нехай кожен візьме собі один і вигадає його історію (де він народився, який у нього характер, чи є у нього родичі або друзі).

Розкажіть про свої камінці, а потім зберіть їх докупи, перемішайте і спробуйте знову віднайти свій.

Чи важко було це зробити? Чи здаються тепер усі камінці однаковими? Який висновок ви можете з цього зробити?

Щоб навчитися цінувати особливі якості інших людей, пограйте в гру «Ти — особливий».

Учитель виходить на середину класу і каже одному з учнів: «Ти — особливий(а), Іване (Світлано), бо допомагаєш друзям (любиш тварин, розмовляєш італійською...). Приєднуйся до мене».

Вони беруться за руки, і хлопчик або дівчинка обирає когось і каже: «Ти — особливий ... бо ... . Приєднуйся до нас». Так триває доти, доки виберуть усіх. Коли приймають останнього, ланцюжок тісно закручується навколо нього.

Толерантність

Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їхні уподобання у спорті чи, скажімо, в мультфільмах відмінні від твоїх. Адже якщо припускати, що іншим має подобатися те, що й тобі, то постійно розчаровуватимешся. А це пригнічує, заважає спілкуватись і налагоджувати добрі стосунки.

Здатність поважати погляди й уподобання інших людей незалежно від того, чи збігаються вони з твоїми, є одним із найважливіших умінь. Його називають толерантністю.

Наприклад, у вашому селі або місті живуть люди різних національностей: українці, білоруси, росіяни, болгари, греки,

євреї, татари, вірмени. Вони мають різні традиції, відзначають різні свята, сповідують різну віру, ходять чи не ходять до церкви, мають різні політичні погляди і по-різному голосують на виборах. Але ніхто не почувається через це зверхнім або приниженим. Коли таке правило панує в суспільстві, у ньому немає місця для ворожнечі й війн — найбільших загроз життю і здоров’ю людей.

Так і в твоєму щоденному житті. Кожен може мати різні смаки й уподобання, інакше висловлюватися, вдягатися, вболівати за іншу футбольну команду, вважати найкращою ту чи іншу естрадну зірку. Та це не заважає вам залишатися друзями, любити і поважати одне одного.

Пригадай когось із своїх друзів, який відрізняється від тебе. Можливо, він збирає марки, а ти колекціонуєш наклейки? А може, він любить собак, а ти надаєш перевагу котам?

Як ти гадаєш, це добре чи погано, що ви різні?

Що станеться, коли ти наполягатимеш, щоб твої друзі були такими, як ти?

Вчимося толерантності

Отже, толерантність — це доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншою і поважання цього права. І неодмінно пошук компромісу — того, що зближує, а не роз’єднує людей з різними поглядами.

Разом із сусідом(кою) по парті знайдіть п’ять ваших відмінностей і п’ять спільних рис, про які можна було б поговорити, замість того, щоб сперечатися про відмінності (мал. 34):

Як стати командою

Є речі, які ми здатні робити тільки разом з іншими людьми. Наприклад, у класі має бути принаймні двоє — вчитель і учень, у змаганні також беруть участь щонайменше два учасники.

Ми не лише спілкуємося одне з одним, а й обмінюємося досвідом, постійно вчимося самі й навчаємо інших. Пригадай, чого тебе навчили твої друзі. Може, кататися на велосипеді чи грати в шахи? А чого навчив(ла) їх ти?

1. Що ми можемо робити тільки разом з іншими людьми (продовжіть): спілкуватися, вчитися в школі, грати у футбол, ...?

2. Що ми можемо мати тільки спільно з іншими людьми: родину, країну, ...?

Клас, спортивна команда, компанія друзів, родина — усе це групи. Але чому одні групи успішніші за інші? Чому команда одного тренера завжди перемагає або клас одного вчителя завжди набагато сильніший? Це тому, що цей тренер або вчитель вміють згуртувати людей у команду.

Коли всі мають спільну мету і кожен намагається працювати на повну силу, тоді вважають, що ці люди створили команду. А якщо вони воюють за своє лідерство або кожен дбає лише про себе, то що тоді?

Прочитай байку Крилова про лебедя, рака і щуку, які тягли воза в різні боки. Це і є приклад неефективної групи, яку не можна назвати командою.

1. Чи можна назвати командою родину, де мати виконує всю хатню роботу, їй ніхто не допомагає?

2. Чи можна назвати командою клас, у якому ніхто не хоче брати участь у підготовці до свята?

3. Чи можна назвати командою друзів, які увесь час сваряться?

Коли люди мають спільну мету і кожен працює на результат, їх можна назвати командою.

 

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 5 клас Бех, Воронцова, Пономаренко, Страшко

 




^