uabooks.top

 Рік видання: 2020

 Видавництво: Київ, "Літера"

 Автори: Віталій Власов, Олександр Панарін, Юлія Топольницька

Суспільно-політичне та господарське життя Русі-України у другій половині ХІІ - першій половині ХІІІ ст.

1. Знайдіть на карті і назвіть удільні князівства Русі-України другої половини ХІІ - першої половини ХІІІ ст., розташовані на західних і східних її кордонах.

2. Які з цих князівств безпосередньо межували з половецьким степом?

Перше десятиліття XII ст. збігло у боротьбі з половцями. Руські князі навчилися протистояти кочовикам і перемагали дедалі впевненіше. Найактивнішим учасником боротьби проти половців був переяславський князь Володимир Мономах. Блискучими перемогами він зажив слави оборонця руської землі. Тож коли 1113 р. в Києві помер князь Святополк

Як ви пам’ятаєте, Ярославові Мудрому довелося тяжко виборювати право на київський стіл. Аби його сини уникли князівських усобиць, він запровадив принцип наслідування княжінь (столонаслідування), що ґрунтувався на старшинстві. Літописець під 1054 роком повідомляє, що Ярослав віддав Київ старшому синові...

На думку вчених, витоки української писемності слід шукати у IX ст. Відомо, що влітку 863 р. візантійські брати-просвітителі Кирило і Мефодій переїхали до Моравії на запрошення князя Ростислава і там почали проповідувати християнство. Згодом їхня просвітницька діяльність поширилася на Балкани.

Розвиток руського суспільства потребував узаконення змін, що відбувались у відносинах між окремими групами і станами населення. Спробу об’єднати існуючі правові норми було здійснено за Ярослава Мудрого близько 1016 р. Дослідники називають цей збірник «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». 

Ви вже знаєте, що групи населення із закріпленими за ними тогочасним законом правами та обов’язками, нормами поведінки й звичаями називають верствами. Зрозуміло, що представники різних верств руського суспільства мали неоднакові права. Це можна зобразити у вигляді піраміди, яку дослідники називають суспільною.

Смерть Володимира Великого зруйнувала усталений у державі лад, розгорілися князівські усобиці за владу в Києві.

Винуватцем кровопролитної братовбивчої війни Нестор Літописець називає Свято-полка, Ярополкового сина. Володимир усиновив княжича, коли той був іще юнаком, а згодом одружив його з дочкою польського князя Болеслава Хороброго.

Після загибелі князя Святослава київський стіл перейшов до рук його старшого сина Ярополка, з іменем якого учені пов’язують початок першої братовбивчої війни за владу в Київській державі. Літописець свідчить, що року 977 Ярополк, бажаючи встановити одноосібне правління, пішов війною на брата Олега й розгромив його військо неподалік Овруча.

У 964 р. київський стіл перейшов до рук сина Ольги та Ігоря - князя Святослава. Його політика була цілком протилежна тій, яку проводила Ольга. Княгиня була ревною християнкою, а Святослав уперто тримався язичництва;