Пригадайте, яку інформацію можна отримати за допомогою кліматичних карт окремих материків, наприклад, Африки.

КЛІМАТИЧНА КАРТА. Кліматична карта — це тематична карта, на якій за результатами багаторічних спостережень зображено територіальний розподіл основних кліматичних показників та кліматичних умов (материка, його окремої частини, країни або її окремого регіону) Кліматичні карти можуть характеризувати як окремі показники клімату (температура, опади,

напрямок переважаючих вітрів за сезонами року тощо), так і їхні комбінації Для наочного відображення окремих показників, наприклад, температури повітря, атмосферного тиску, використовують спосіб ізоліній. Для відображення даних про середні температури повітря в межах різних ділянок земної поверхні використовують ізотерми Зазвичай за допомогою ізотерм на картах

показують середні температури найбільш теплого (липня) і найбільш холодного (січня) місяців року.

Крім того, кліматичні карти можуть містити інформацію про тривалість сонячного сяйва, сумарну сонячну радіацію, атмосферний тиск. Зазвичай на комплексній навчаль-

ній кліматичній карті способом кількісного фону відображають середньорічну кількість опадів. Біля обласних центрів позначають зафіксовані тут максимальні і мінімальні температури повітря. Переважаючі напрямки руху вітрів улітку і взимку показують стрілками, відповідно, червоними й синіми. На кліматичних картах є й знайомі вам із курсу географії материків і океанів картодіаграми річного ходу температур повітря й кількості опадів для різних частин території та графіки середньої місячної швидкості вітру — роза вітрів (мал. 1).

Розгляньте кліматичну карту в атласі та її легенду. Назвіть основні кліматичні показники, які характеризує ця карта.

Особливим видом кліматичних карт є карти кліматичного районування, тобто поділ земної поверхні на кліматичні пояси й області згідно з тією чи іншою класифікацією кліматів

Пригадайте, якою є площа території нашої країни. За допомогою політичної карти Європи в атласі порівняйте прощу України та інших країн Європи. Поясніть, чи буде різнитися клімат окремих регіонів такої великої території, яку має Україна.

2 РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ КЛІМАТУ.

Фізико-географічне положення України впливає на прояв основних кліматотвірних чинників та клімат на її території, який загалом характеризується достатнім зволоженням та комфортними температурами повітря. Значна віддаленість території країни від Атлантики впливає на те, що континен-тальність клімату зростає, що проявляється у збільшенні річних амплітуд температур і зменшенні кількості опадів у напрямку з північного заходу на південний схід.

На території України виділяють різні кліматичні пояси та області в їх межах. Майже 99 % території країни лежить у межах північного помірного кліматичного поясу, де протягом року панують помірні повітряні маси. Середні температури липня зростають у напрямку з північного заходу на південний схід від +17 до +23 °С, середні температури січня збільшуються в тому самому напрямку від -7 до -1 °С. Річна амплітуда температур коливається в межах 22—26 °С. Західне перенесення на рівнинній частині території змінює середньорічну кількість опадів у середньому від 900 мм на Волині до 300 мм у Причорномор’ї та Приазов’ї, а зволоження (К_зв) — від надмірного (Полісся) до недостатнього (Степовий Крим, Причорномор’я, Приазов’я). Річна максимальна для України кількість зафіксована в межах країни на території Карпат (Івано-Франківська область) на полонині Пожежевській (1450 м) — 1593 мм/рік. Славиться полонина і своїми буйними вітрами, тут налічується близько 120 днів на рік зі швидкістю вітру понад 15 м/сек. Випереджає її лише гора Ай-Петрі, де таких днів 125. Кількість опадів, близька до показників пустельного клімату, зафіксована поблизу Тендрівської коси (Дніпровський лиман). Абсолютний мінімум опадів тут близько 100 мм/рік

Через посилення континентальності клімату в напрямку з північного заходу на південний схід у межах помірного кліматичного поясу вирізняють дві кліматичні області та підобласті в їх межах

За мал. 2 та кліматичною картою в атласі встановіть географічне положення окремих кліматичних районів території Україні.

Південний берег Кримського півострова та Гірський Крим мають свої кліматичні особливості. Протягом року в горах випадає від 800 до 1000 мм опадів. Середні температури влітку становлять +25...+27 °С, узимку — від -3 до -5 °С, а на вершинах гір можуть опускатися до -24 °С. Навесні в Гірському Криму часті тумани, нерідкі морози, які можуть триматися аж до кінця травня. Літо в горах Криму — коротке, сухе, із частою хмарністю, часто трапляється тривала відсутність опадів, особливо влітку, що призводить до повного пересихання річок і струмків. Клімат Гірського Криму перехідний зі степового в середземноморський.

Південний берег Криму розташований у межах субтропічного середземноморського кліматичного поясу й отримує найбільшу кількість сонячної радіації Узимку тут встановлюється область низького атмосферного тиску, панують вологі й теплі помірні повітряні маси (+4 °С) та більш вологі (450—500 мм). Тропічні сухі й спекотні маси приходять влітку з областю підвищеного атмосферного тиску. Встановлюється сухе й спекотне (+24 °С) літо Сніговий покрив утворюється рідко, зволоження недостатнє

Сніговий покрив на всій території України нестійкий. Він може формуватися з листо-пада-грудня до кінця лютого — початку березня. Найбільша висота снігового покриву також була зафіксована на гірській метеостанції Пожежевська 25 березня 2006 р — 352 см Усе відчутніші корективи у зміни кліматичних показників вносить процес глобального потепління. Наприклад, посухи, суховії, пилові бурі, що завдають шкоди сільському господарству й зазвичай притаманні для континентальної області, починають проявлятися не тільки в південних і південно-східних частинах країни.

З КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ. Головними кліматичними ресурсами є енергія Сонця і вітру, сума активних температур і кіль-

кість опадів. Важливим є баланс між кількістю сонячної радіації, яка надходить до земної поверхні, сумою опадів та вологістю повітря. Із точки зору можливого сільськогосподарського використання кліматичних ресурсів велике значення має тривалість періоду інтенсивної вегетації, коли поєднання названих кліматичних показників дає змогу рослинам активно розвиватися: рости, цвісти і плодоносити

У сільському господарстві середньодобові температури, що перевищують +10 °С, вважають активними. Суму активних температур — ΣΪ+ — отримують, склавши вищі за +10 °С температури протягом року.

У межах України Xt° зростає з півночі на південь від 2400 до понад 3400 °С. Відповідно до цих показників на Поліссі доцільно вирощувати холодостійкі культури, на півдні — теплолюбні.

На основі балансу кількості опадів та накопиченого тепла в Україні виділено три традиційні агрокліматичні зони — Степ, Лісостеп та Полісся. За даними синоптиків, зі зміною середньорічної температури і кількості накопиченого тепла ці зони змінюють свої межі, поступово зсуваючись на північ. Підвищення температури на 1 °С зсуває межу агрокліматичних зон на 100 км на північ. Температура за останні роки

зросла на 2 °С, тож межа агрокліматичних зон перемістилася на 200 км (мал. 3).

За даними відділу агрометеорології Укргі-дрометцентру, наприклад, ще 30 років тому на Херсонщині на рік було 30—40 посушливих днів, а сьогодні їх 60—70; на Львівщині температура повітря +30 °С колись була аномальною, а зараз таких днів за літо налічується 10—20. Це означає, що почалися незворотні зміни клімату.

За мал. 4 оцініть вплив глобального потепління на агрокліматичні ресурси України.

Найдовший в Україні вегетаційний період — 190 днів — спостерігається на Пів

денному березі Криму, у південній і південно-східній частинах материкової України та рівнинній частині Криму він досягає 160— 190 днів. На півночі країни його тривалість становить від 150 до 160 днів.

Нові технології відкривають майже безмежні можливості для використання кліматичних енергетичних ресурсів Сонця та вітру. Так, у Херсонській області кількість сонячних днів на рік досягає 316. У багатьох областях швидкість вітру може перевищувати 30 м/с. Особливо придатними для використання енергії вітру є гірські райони й узбережжя морів. Отже, в Україні є перспективи будівництва екологічно чистих сонячних (геліотермальних) та вітрових станцій

Перспективними кліматичні ресурси є і для їх рекреаційного використання: відпочинку, туризму та оздоровлення людей. Сприятливе для оздоровлення людини поєднання найрізноманітніших кліматичних ресурсів спостерігається в різних регіонах країни. Найбільш сприятливі з них — узбережжя Чорного та Азовського морів, бере-

ги озер, річок, водосховищ, лісові масиви, паркові зони. Українські Карпати і Кримські гори фактично мають цілорічний набір сприятливих кліматичних ресурсів для відпочинку та оздоровлення людини.

Якщо середня температура найтеплішого місяця певної місцевості не перевищує + 10 °С, її клімат вважається полярним. Такі території є і в Україні. Це обмежені ділянки Карпат, де кліматичні умови відповідні клімату гірської тундри.

ВИСНОВКИ

Кліматичні особливості будь-якої території чи країни відображаються на кліматичних картах та за допомогою кліматодіаграм.

Україна є найбільшою за площею державою Європи, тому тут наявні регіональні кліматичні відмінності.

В Україні доволі чітко виражена зміна пір року. Найтепліший місяць — липень із температурами від +18...+19 °С до +22...+24 °С. Зима з нестійкою погодою, відлигами.

Кліматичні ресурси — це енергія Сонця й вітру, сума температур і кількість опадів, протяжність періоду інтенсивної вегетації, можливості використання енергетичних ресурсів Сонця й вітру, розвитку рекреаційного господарства.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Доведіть наявність в Україні значних кліматичних ресурсів та економічну доцільність їх використання.

2. Поясніть причини змін традиційного агрокліматичного районування України.

3. Спрогнозуйте вплив змін клімату на подальший розвиток рослинництва в Україні.

4. Охарактеризуйте річний та сезонний хід кліматичних показників у вашому регіоні.

Практична робота 9. Визначення відмінностей кліматичних показників різних регіонів України за аналізом кліматичної карти

Мета: продовжити розвиток умінь та навичок: пояснювати зміст понять «клімат», «кліматичний показник»; характеризувати особливості клімату в межах окремих регіонів України; визначати причини відмінностей кліматичних показників для різних регіонів за аналізом кліматичної карти

Обладнання: кліматична карта географічного атласу

Завдання

1. За допомогою кліматичної карти географічного атласу доберіть дані та охарактеризуйте основні кліматичні показники вашого регіону: температура повітря найтеплішого (липня) та найхолоднішого (січня) місяців року; максимальні та мінімальні зафіксовані температурні по

казники (для вашого обласного центру); середня річна кількість опадів; переважаючі напрямки вітру в теплий та холодний сезони року

2. За допомогою кліматичної карти географічного атласу доберіть такі самі дані для будь-якого іншого регіону країни та порівняйте їх з основними кліматичними показниками вашого регіону

3. Узагальніть отриману інформацію та зробіть висновки щодо особливостей клімату та наявних природно-кліматичних ресурсів двох різних регіонів України (за даними відібраних вами кліматичних показників). Оцініть практичне значення кліматичних ресурсів для господарської діяльності людини у вашій області

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Масляк, Даценко, Капіруліна (2021, поглиблений рівень)