Інформація про новину
  • Переглядів: 422
  • Дата: 18-01-2022, 09:21
18-01-2022, 09:21

Словник термінів і понять до курсу "Всесвітня історія" за 9 клас Гісем, Мартинюк

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  28. Суспільні зміни та повсякденне житт...
Наступна сторінка:   Основні дати та події до курсу "Всесві...

Аболіціонізм — суспільний рух у США наприкінці XVIII — у XIX ст. за ліквідацію рабства та звільнення рабів.

Акціонування — об'єднання капіталу кількох власників із подальшим отриманням прибутку та розподілом його залежно від внесеної частки.

Ампір — стиль мистецтва, що виник в Імперії Наполеона й став продовженням і завершенням класицизму. Для нього характерні масивні парадно-монументальні форми будівель та інтер'єрів.

Анархізм — суспільно-політична течія, що заперечує необхідність державної та іншої політичної влади й пропагує необмежену свободу особистості.

Антифранцузькі коаліції — військові союзи європейських держав, створювані наприкінці XVIII — на початку XIX ст. спочатку проти революційної, а потім наполеонівської Франції. Із 1799 р. їх називали також антинаполеонівськи-ми коаліціями. Головний ініціатор й учасник усіх коаліцій — Велика Британія.

Афроамериканці — назва, що використовується щодо громадян США африканського походження.

Більшовики — представники політичної течії (фракції) у РСДРП (від 1917 р. — самостійна політична партія, очолювана В. Леніним). Поняття «більшовик» виникло на II з'їзді РСДРП (1903 р.) після того, як прихильники В. Леніна здобули більшість голосів, а їхні противники — меншість (меншовики).

Бойкот — форма політичної та економічної боротьби; означає повну відмову від спілкування з окремою особою, організацією тощо. Назва походить від прізвища британського управляючого Ч. Бойкотта, до якого вперше було застосовано таку форму боротьби.

«Будителі» — узагальнена назва активного представництва національного, культурного й мовного відродження в середовищі слов'янських народів кінця ХVШ — початку ХІХ ст., рух національно свідомої інтелігенції в чеських, словацьких, хорватських, словенських, болгарських, українських землях. Свою назву «будителі» отримали за заклики «прокинутися від багаторічного сну» і згадати про своє давнє коріння. Першість належала чехам Й. Добровсько-му та Й. юнгману.

Бюрократія — система організації управління з чітко визначеною вертикаллю влади, за якої перевага віддається формальностям, а не змісту діяльності.

«весна народів» — спільна назва революційних рухів у західній і центральній Європі в 1848—1849 рр.

віденський конгрес — загальноєвропейська конференція у Відні, що проходила у вересні 1814 — червні 1815 р., де було змінено політичну карту Європи після розгрому наполеонівської Франції.

геополітика — концепція, за якою зовнішня політика держав визначається географічними чинниками (місце розташування країни, природні ресурси, клімат тощо).

гомруль (від англ. — самоуправління) — одна з головних вимог ірландського національного руху кінця XIX ст.

гонка озброєнь — якісне та кількісне суперництво у військовій сфері між країнами або угрупованнями країн, які протистоять одне одному у прагненні світового панування. Гонка озброєнь виявляється в прискореному накопиченні запасів зброї та військової техніки, їхньому вдосконаленні на основі мілітаризованої економіки й широкого використання наукових досягнень із військовою метою.

громадянська війна 1861—1865 рр. у СшА — війна між 11 рабовласницькими штатами Півдня, які вийшли зі складу федерації (конфедератами), і федеральним урядом Сполучених Штатів (федератами).

громадянська війна — збройна боротьба за державну владу між соціальними групами всередині країни.

Декабристи — учасники таємних антиурядових товариств у Російській імперії, що готували державний переворот, спрямований проти самодержавства та кріпосного права. Повстання відбулося в грудні (російською мовою — «де-кабрь») 1825 р.

Диктатура — нічим не обмежена влада особи, що спирається на силові структури держави або пряме насильство та терор.

Дискримінація — будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи щодо можливостей інших груп. Расова дискримінація — обмеження громадянських прав за расовою ознакою.

Домініон — фактично незалежна частина Британської імперії, що мала власні органи влади, але визнавала главою держави монарха Великої Британії.

Дуалістична монархія — форма державного правління, за якої вища влада поділяється між монархом і парламентом.

Експансія — розширення зони впливу або панування в різних сферах (територія, економіка, політика) шляхом захоплення земель, ринків збуту, джерел сировини в інших країн.

емансипація (від латин. emancipate) — 1) звільнення особи від будь-якої залежності, підлеглості, гноблення тощо; 2) емансипація жінок — надання жінкам рівноправ'я в суспільному, трудовому та сімейному житті; прагнення досягти рівних прав чоловіків і жінок.

еміграція — вимушене або добровільне переселення людей до інших країн з економічних, політичних або релігійних причин.

Західники — представники напряму російської суспільної думки 40—50-х рр. XIX ст., об'єднані навколо ідеї необхідності Росії рухатися шляхом європейської цивілізації. Ідеологія — система політичних, правових, етичних, художніх, філософських, релігійних поглядів.

Імміграція — в'їзд населення однієї країни до іншої на тимчасове або постійне проживання.

Індустріальне суспільство — стадія розвитку суспільства, за якої завершено створення розвиненої промисловості та відповідних соціальних і політичних структур.

Індустріалізація — створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини й обладнання та є базою для подальшого розвитку промисловості.

Інтервенція — втручання однієї або декількох держав у внутрішні справи іншої держави. Інтервенція буває військова, економічна та дипломатична.

II Інтернаціонал — міжнародне об'єднання соціалістичних робітничих партій, створене в 1889 р. у Парижі. Ухвалені II Інтернаціоналом рішення для партій, що входили до його складу, були не обов'язковими, а рекомендаційними. Об'єднання розпалося з початком Першої світової війни.

Карбонарії (від латин. — вугілля) — члени таємної політичної організації, що існувала в 1807—1832 рр. в Італії й боролася проти чужоземного панування, за возз'єднання країни.

Картель — монополістичне об'єднання, учасники якого укладають між собою договір про регулювання обсягів виробництва, умов збуту й найму робочої сили з метою отримання монопольного прибутку. Члени картелю зберігають виробничу та комерційну самостійність.

Класицизм — стиль мистецтва, якому притаманна підвищена увага до античних зразків духовної та матеріальної культури, що вважалися основою для наслідування; відображав природне прагнення людини краси, цілісності, простоти й зрозумілості змісту та форми.

Колоніалізм — політичне, економічне й духовне поневолення слаборозвинених країн більш розвиненими. Колоніальна імперія — велика держава (метрополія) із залежними територіями (колоніями), які зазнають нещадного пограбування та експлуатації.

Консерватизм — сукупність ідейно-політичних і культурних течій, що виступають за збереження й дотримання традиційних цінностей та порядків.

Конституційна монархія — форма державного правління, за якої влада монарха як глави держави обмежується нормами Конституції.

Контрибуція — примусові грошові або натуральні стягнення, які накладаються на населення підкореної країни окупаційною владою.

Конфедерація — союз суверенних держав, об'єднаних спільними керівними органами, створений із певною метою, переважно зовнішньополітичною та воєнною.

Концепція — система поглядів, розуміння певних явищ, процесів.

Концерн — одна з найрозвиненіших форм монополій, об'єднання багатьох промислових, фінансових і торговельних підприємств, що формально зберігають самостійність, але фактично контролюються головною компанією.

Корупція — злочини, пов'язані з прямим використанням посадовцями прав і можливостей, зумовлених їхнім службовим становищем, із метою власного збагачення. Корупцією називають також хабарництво посадовців та їхню продажність.

Ку-клукс-клан — ультраправа расистська організація в США, створена на ідеях переваги й домінування білого населення.

Липнева революція 1830 р. — повстання у Франції проти режиму династії Бурбонів, встановленого в країні після другої реставрації.

Лібералізм — ідейно-політична течія, прибічники якої вважають правовою основою суспільства й економічного розвитку індивідуальні свободи людини.

майновий ценз — обмеження в політичних правах людей за обсягом їхнього майна або доходу.

масова культура — культура масового суспільства, що сформувалося в процесі індустріалізації та урбанізації. Головною її особливістю є те, що вона не створює нових цінностей, а використовує елементи елітарної або народної культур, пристосовуючи їх до якомога ширшого використання, щоб отримати комерційну вигоду. До масової культури належать лише ті елементи культури, які транслюють завдяки масмедіа, або каналам масової комунікації, — це радіо, телебачення, кіно, преса.

міграція населення — переселення людей з одного регіону або держави до іншого (іншої).

монополія — встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією або кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

Наполеонівські війни — війни, які велися проти Франції різними державами, коаліціями держав Європи в часи, коли Наполеон Бонапарт був першим консулом та імператором (1799—1815 рр.).

Науково-технічна революція (НтР) — якісні зміни в засобах виробництва (верстати, обладнання) та зміна в кількості та якості робочої сили на основі прискореного розвитку науки і техніки (науково-технічного прогресу) та перетворення науки на фактор виробництва.

Націоналізм — система ідей і поглядів, що проголошує перевагу національних цінностей перед іншими — осо-бистісними, груповими або загальнолюдськими. Є основою для політичних рухів, партій, що ведуть боротьбу за відновлення, створення національних держав.

Національно-визвольний рух — суспільно-політичний рух, метою якого є визволення своєї країни від іноземного панування.

Нація — спільнота людей, яка об'єднана певною назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, сукупністю духовно-культурних, політичних цінностей та усвідомлює цю єдність. Нація має загальний проєкт майбутнього й право на самовизначення.

Обструкція — зрив роботи парламенту законними способами.

Панамський скандал (Панамська афера) — фінансовий і політичний скандал, що вибухнув у Франції в 1892 р. під час будівництва Панамського каналу. Близько 1 млрд франків було втрачено через замовчування урядовцями фінансових проблем Панамської кампанії за хабарі. Панамський скандал вважається найгучнішим корупційним скандалом XIX ст.

Пангерманізм — суспільно-політичний рух, що ґрунтується на ідеї політичної єдності німецької нації на засадах мовної, етнічної та культурної ідентичності.

Паризька комуна — тут: повстання населення Парижа під впливом наслідків поразки у франко-прусській війні.

Парламентська демократія — форма демократії, за якої уряд призначається парламентом як органом законодавчої влади й несе відповідальність перед ним за свою діяльність.

Повсякденне життя — один із процесів життєдіяльності людини, що відображається в буденних реаліях (умови життя, праці та відпочинку), а також чинники, які визначають норми поведінки та соціально-політичні уподобання більшості населення тієї чи іншої країни в певний історичний період.

Політична реакція — у широкому розумінні: громадський рух у напрямку, протилежному попередньому або сучасному, якщо той вважається більш прогресивним.

Пробудження Азії — національно-визвольні рухи різних народів Азії на початку ХХ ст.

Протекціонізм — політика держави, спрямована на захист власної економіки від іноземної конкуренції.

Професійна спілка (профспілка) — добровільне неприбуткове об'єднання людей, пов'язаних спільними інтересами з родом їхньої професійної діяльності, для захисту їхніх прав та інтересів.

Реалізм — одна з основних властивостей мистецтва й літератури, яка полягає у прагненні правдивого об'єктивного відображення та відтворення дійсності у формах, що їй відповідають; течія в мистецтві, що протистояла модернізму та авангардизму.

Реванш — відплата за поразку, невдачу, програш тощо в чому-небудь.

Реквізиція — примусове вилучення державою майна у власника з виплатою йому вартості цього майна.

Реконструкція Півдня — перетворення в південних штатах, здійснювані федеральним урядом США з метою ліквідації органів влади, установ, законів і традицій, що склалися там у період панування плантаторів.

Реставрація (політична) — відновлення суспільно-політичних порядків, що існували раніше.

Рококо — стиль мистецтва, для якого характерний відхід від реального життя у світ фантазії, театралізованої гри, міфологічних сюжетів тощо.

Романтизм — напрям у культурі, що характеризується утвердженням самоцінності духовно-творчого життя особистості, зображенням сильних характерів тощо.

Самодержавство — назва та зміст державного ладу, форми абсолютної монархії Московської держави й Російської імперії з другої половини XV ст. і до лютого 1917 р.

Санкюлоти — назва революційно налаштованої сільської та міської бідноти у Франції. У період якобінської диктатури вони вважалися справжніми патріотами та революціонерами.

Сегрегація — різновид дискримінації, який полягає у фактичному або юридичному відокремленні в межах одного суспільства тих суспільних груп, що відрізняються за расовими, гендерними, соціальними, релігійними, мовними або іншими ознаками, і в подальшому законодавчому обмеженні їхніх прав. Расова сегрегація — система окремого проживання та розвитку білого й темношкірого населення.

Середній клас — люди з певним достатком, майном, рівнем освіти та статусом у суспільстві. Чим ширшою є база середнього класу, тим більш стабільне суспільство.

Синдикат — монополістичне об'єднання, характерною рисою якого є розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація готової продукції через єдину систему збуту. Члени синдикату зберігають виробничу самостійність, але втрачають комерційну.

Слов'янофіли — представники напряму російської суспільної думки 30—60-х рр. XIX ст., об'єднані навколо ідеї самобутності слов'янства й передусім Росії.

Соціал-демократія — загальна назва соціал-демократич-них і соціалістичних рухів, партій, що виникли в останній третині XIX — на початку XX ст. Зараз у світі існує понад 80 партій цього напряму, що мають широку соціальну базу.

Соціалізм — ідеологія, ідеалом і метою якої є реалізація в суспільстві перетворень на принципах соціальної справедливості, свободи й рівності.

«Старий порядок» — назва періоду панування абсолютної монархії у Франції; соціально-економічні й політичні відносини, що існували у Франції з кінця XVI ст. й до початку Французької революції.

Суфражизм — правозахисний рух за здобуття жінками виборчого права, а також проти дискримінації жінок у правовій, політичній та економічній сферах. Рух зародився у Великій Британії на межі ХІХ—ХХ ст.

Танзімат — період в історії Османської імперії з 1839 до 1876 р., позначений спробами осучаснення економіки та державного устрою, а також назва самих цих реформ. Поштовхом до реформ стала глибока криза імперії та фактичне встановлення міжнародного контролю над нею. Реформи дещо покращили становище. Після перевороту Абдул-Гаміда II і встановлення деспотичного режиму Зу-люм багато положень реформ були переглянуті або скасовані.

Терор — усунення політичних противників шляхом фізичного насильства.

Тред-юніони — назва профспілок у Великій Британії та деяких інших англомовних країнах. Тред-юніони об'єднували переважно кваліфіковане робітництво однієї професії. Наприкінці 80 — на початку 90-х рр. ХІХ ст. в умовах піднесення робітничого руху виникли нові тред-юніони, які сповідували ліві погляди. Вони формувалися за виробничими ознаками (в одному тред-юніоні могли бути робітники різних професій однієї галузі). Також вони відкрили доступ до своїх лав некваліфікованим робітникам, які до цього не були охоплені професійним рухом. Під впливом нових тред-юніонів старі теж почали приймати некваліфікованих робітників. Як наслідок тред-юніони укрупнювалися в організації національного масштабу. Із початку Першої світової війни різниця між старими й новими тред-юніонами зникла. Вони були колективними членами Лейбористської партії.

Трест — монополістичне об'єднання, у межах якого всі учасники повністю втрачають самостійність (як виробничу й комерційну, так і юридичну). Трестом керує головна компанія.

Трудова еміграція — від'їзд працездатного населення з районів аграрного перенаселення чи економічного занепаду для заробітку або постійного проживання до інших територій, країн.

Урбанізація — глобальний процес міграції населення із сільської місцевості в міську, що в результаті спричиняє

стрімке зростання міст. Також під урбанізацією розуміють зростання значення міст у розвитку суспільства, що супроводжується зростанням і розвитком міських поселень, збільшенням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні, світі.

Федерація — форма державного устрою, за якого частини федеративної держави є державними утвореннями, що володіють юридично певною політичною самостійністю (поряд із федеральною конституцією, органами влади та законодавством свої конституції, закони, систему законодавчих, виконавчих і судових органів мають суб'єкти федерації).

Фемінізм (франц. feminisme, від латин. femina — жінка) — у широкому розумінні: прагнення рівноправності жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства; у вузькому розумінні: жіночий рух, метою якого є усунення дискримінації жінок і зрівняння їх у правах із чоловіками. Кінцевою метою руху є подолання сексизму й тендерних стереотипів.

Фермер — орендар або власник землі, який веде на ній господарство переважно своєю, а також найманою працею.

Французька революція — масштабні перетворення соціальної і політичної системи Франції, що розпочалися наприкінці XVIII ст. і призвели до знищення «старого порядку» в країні.

Фрітредерство — напрям в економічній теорії та політиці, що характеризується вимогами вільної торгівлі та невтручанням держави в економічне життя країни.

Чартизм (від англ. — хартія) — політичний і соціальний рух британських працівників у 30—40-х рр. XIX ст., що проходив під гаслом боротьби за реалізацію «Народної хартії».

шовінізм — один із різновидів націоналізму, проголошення національної винятковості одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами й країнами. Розрізняють великодержавний шовінізм панівної нації та шовінізм підкорених народів.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Гісем, Мартинюк 2022

 




Попередня сторінка:  28. Суспільні зміни та повсякденне житт...
Наступна сторінка:   Основні дати та події до курсу "Всесві...



^