Інформація про новину
  • Переглядів: 94
  • Дата: 20-07-2022, 11:19
20-07-2022, 11:19

24. Розвиток України в повоєнний період

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  23. Друга світова війна та Україна
Наступна сторінка:   25. Перші кроки незалежної України

Згадайте....

— чи поважала й дотримувалася радянська влада прав людини;

— що вам відомо про Чорнобильську катастрофу.

Як ви розумієте... — значення слів «дефіцит», «русифікація»?

Чи знаєте ви, що...

— українці створили найбільшу кількість народних пісень — близько 200 тисяч;

— перша в світі пісня, яка пролунала в Космосі, була українською. «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» заспівав 12 серпня 1962 року перший космонавт-українець Павло Попович?

«Якщо на твоїй рідній землі тебе розпинають за любов до неї — тоді доводиться змиритися з тим, що в тебе є рідна земля, але немає рідної країни...»

Василь Стус, український поет

24.1. Повоєнні десятиліття

Наслідки війни для України були вкрай важкими. Впродовж 1939—1945 років загинуло близько 10 млн українців, ще мільйони опинилися поза межами країни. Це була четверта частина всього тогочасного населення наших земель. У руїнах лежали понад 28 тис. сіл і близько 700 міст. А масове вбивство гітлерівцями мирних жителів у містечку Корюківка Чернігівської області стало найбільшою трагедією не лише в Україні, а й у Європі. Господарство та інфраструктура теж потребували відбудови. Враховуючи людські та матеріальні втрати, а також героїзм українців у роки війни, Україна одержала право стати в 1945 році спів-засновницею нової міжнародної організації — Організації Об’єднаних Націй (ООН). Її основним завданням є збереження миру у світі.

28 жовтня 1944 року українські землі були очищені від нацистів. Та чи запанувала тут українська влада? Ні, на наші землі знову прийшли радянські війська і встановили тут свій режим, не менш антиукраїнський, аніж гітлерівський. Відразу після війни, в 1946—1947 роках нашою Батьківщиною прокотився голод. І хоч йому можна було зарадити, та московських урядовців зовсім не хвилювало те, що українці вмирали голодною смертю. Йосип Сталін, винуватець Голодомору і довоєнного терору, продовжував свій страшний план з приборкання та знищення нашого народу.

Після смерті Сталіна політика кремлівських керівників трохи змінилася. Настало певне «потепління». Цей період назвали «відлигою». Українська інтелігенція очолила рух за національне відродження. Василь Симоненко та Ліна

Костенко видають збірки своїх поезій, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба та Левко Лук’яненко заявляють про національні права українців. Активно розвивається кінематограф. У цей час світ побачив фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», який визнаний шедевром у всьому світі. Найактивнішою діяльність молодої української творчої інтелігенції стала в 1960-х роках, тому представників цього руху назвали шістдесятниками.

Шістдесятники (зліва направо) Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Валерій Шевчук і Борис Олійник та інші у саду кіностудії ім. Олександра Довженка, світлина, 1969 рік

Народне господарство України довго відчувало повоєнні втрати, адже бракувало фахівців, техніки, ресурсів. У 1954 році керівництво Радянського Союзу передало до складу УРСР Кримську область. Пояснювали цей крок спільністю економіки, територіальною близькістю й тісними господарськими та культурними зв’язками. Однак і раніше Кримська область перебувала в економічному просторі України. Паливно-енергетичний комплекс, металургія, машинобудування та легка промисловість, залізничний транспорт України і Криму були взаємопов’язаними і до цього рішення.

Шлюз на Північнокримському каналі (1961-1971 роки), який постачав воду з р. Дніпро в степові райони Криму, світлина, 1960-ті роки

1. Якими були втрати України у Другій світовій війні? 2. Назвіть діячів-шістдесятників. 3. Поясніть, як ви розумієте поняття «національне відродження».

24.2. Русифікація (росіянізація) в часи СРСР

Та недовгим був період «відлиги». Радянська влада знову повернулася до антиукраїнської політики. Цього разу почалася тотальна росіянізація. Все російське визнавалося більш значущим, а українське — меншовартісним. Найбільшого удару завдали українській мові. Українців змушували все більше розмовляти російською мовою. Хіба не відчуваємо наслідки цього процесу донині?

Зросійщенню сприяло зростання кількості міського населення. Людям, які переїжджали в міста з сіл, нав’язували нові погляди і переконання. Також заохочували переселятися в українські міста жителів з різних регіонів Радянського Союзу. Таким чином, міста дуже швидко стали зросійщуватися, бо розмовляли тут переважно російською. Особливо активно цей процес проходив у Східній та Південній Україні. Однак збільшення кількості

міських мешканців зовсім не означало покращення рівня їх життя.

Отже, радянський комуністичний режим боровся з мовою, традиціями, а також історією українців. Фальсифікація і переписування історії стали повсюдними. Чому, мабуть, запитаєте ви? Бо історія вчить аналізувати, шукати відповіді на запитання, а також боротися за свої права. Цього влада не могла допустити, тому й нав’язували людям комуністичні переконання. Однак попри всі потуги радянського режиму, український народ вистояв, не забув ані мови, ані історії, не втратив жаги до волі та незалежності.

Сучасна карикатура про наслідки русифікації в Україні (переклад: «Дівчинко, посунься, ти мене утискаєш!»)

1. Що таке політика русифікації-росіянізації? 2. Які наслідки цієї політики ми відчуваємо сьогодні? 3. Поміркуйте, для чого радянська влада фальсифікувала і переписувала історію.

24.3. Розпад СРСР

Яким було життя людей у Радянському Союзі? Лідери цієї держави намагалися створити суспільство рівності. Та насправді творилося суспільство однаковості. Як ви знаєте, що ми всі унікальні, неповторні та різні. Тому в радянській державі жилося непросто. Доля тих, хто обурювався, була сумною — найчастіше таких людей вбивали. Однаковими мали стати не лише люди, а й народи, тому прояви української приналежності теж не схвалювались і навіть каралися.

Так, за нез’ясованих обставин помер поет Василь Симоненко, який промовляв до сучасників: «Ти знаєш, що ти — людина?». У Брюховицькому лісі біля Львова був знайдений убитим композитор Володимир Івасюк, автор українських хітів «Червона рута» та «Водограй».

Суспільство тримали в покорі шляхом навіювання переваг вдаваної стабільності. Громадяни гостро відчували дефіцит товарів навіть першої необхідності. У 80-х роках, в останнє десятиріччя існування Радянського Союзу, ситуація стала майже критичною. Люди повсюдно стояли в чергах на квартири, машини, техніку. Довжелезні черги стали звичним явищем. Невдоволення людей наростало.

Вам, мабуть, цікаво, чи могли порівняти громадяни свій рівень життя із рівнем життя іноземців. Це зробити було складно, бо існувала так звана «залізна завіса». Тож радянські громадяни не знали, наскільки вищим є рівень

життя в сусідніх країнах. А 26 квітня 1986 року сталася трагедія, яка оголила всі негативні риси радянського режиму. На Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) вибухнув четвертий реактор. Ця найбільша техногенна катастрофа на планеті забрала життя чи здоров’я тисяч людей. Однак кремлівські урядовці вирішили приховати масштаби трагедії. Це збурило всю багатонаціональну державу. В той час Радянський Союз переживав економічну, виробничу, соціальну, військову кризи. Тож вибух на Чорнобильській АЕС став тією краплиною, яка переповнила «чашу терпіння» українського (і не тільки!) народу. Розпочалися активний процес формування

сучасного українського соціуму та невпинна боротьба за відновлення української державності. 1991 рік став для Радянського Союзу останнім. Проголошення незалежності України прискорило його розпад.

1. Коли сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції? 2. Якими методами радянська влада боролася з тими, хто її не підтримував і крити-

кував? 3. Поясніть, з якими труднощами в щоденному житті стикалися люди в останнє десятиріччя існування СРСР.

1. Вправа «Ілюстрація». Розгляньте картину Тетяни

Яблонської «Весілля» та світлину з 1980-х років (черги за хлібом). Які сторони сільського та міського життя вони ілюструють? Чи в один час відбувалися зображені події? Розпитайте дорослих про повсякденне життя людей в ці періоди. Якщо збереглися світлини, уважно розгляньте їх та складіть короткий опис побаченого.

Онлайн-цікавинка:

Віртуальний тур Чорнобилем

https://cutt.lv/wIqpxcD

Корисна гра:

«Україна в повоєнний період»

https://cutt.lv/mIqpDZF

Кримська область. Шістдесятники. Русифікація. «Червона рута». Чорнобильська АЕС.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи

кожне такими словами: Коли ? Що ? Хто ? Де ?

Звідки ми можемо дізнатися про_? Чому_? Як_? Який

результат_? Запропонуйте свої запитання в класі.

2. Доберіть словосполучення, якими можна охарактеризувати поняття «відлига».

3. Складіть сенкан зі словом «русифікація».

4. Сформулюйте низку запитань до підпараграфа «Розпад СРСР».

5. Вправа «Видатні імена». Використовуючи текст параграфа, коротко опишіть одного з українських діячів, котрий виступив проти радянського режиму, не називаючи його імені. Запропонуйте класу відгадати, про кого йдеться.

6. Вправа «Малюнок словами». Напишіть невеликий текст-опис про те, яким ви бачите вплив Чорнобильської трагедії на навколишнє середовище.

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Васильків 2022

 




Попередня сторінка:  23. Друга світова війна та Україна
Наступна сторінка:   25. Перші кроки незалежної України



^