Ішов раз чоловік дорогою та побачив, як двоє панів повиходили з бричок і про щось сперечалися.

— Про що, паноньки, сперечаєтеся? — питає.

— Не твоє це просте діло питатися, — відказують пани. — Великі учені люди не можуть це діло розгадати.

— Та скажіть, будьте ласкаві, що то за справа!

От пани й кажуть:

— Нема у світі такого вченого чоловіка, аби міг сказати, де є середина світу.

— А якби знайшовся такий чоловік, що міг би це сказати, що б ви йому заплатили? — допитується той.

— Що треба, те й заплатимо, — відказують пани.

— Тоді підпишіть угоду і давайте мені золото вже, аби всі люди бачили, що ніхто нікого не обдурив.

Пани й погодилися. Підписали документ, насипали чоловікові грошей повну шапку. А він узяв палицю і міряє. Відміряв кілька кроків, забив палицю і каже:

— Отут, паночки, середина світу! А хто не вірить, нехай перевірить.

Поміркуй над прочитаним

1. Дай відповіді на запитання за Правилом читання № 1.

2. Яка основна думка притчі?

3. Поясни, у чому полягала кмітливість і дотепність бідного чоловіка.

4. Поясни, чому твір «Середина світу» не можна вважати байкою.

5. Спираючись на пояснення про народну притчу, наведи НЕ МЕНШЕ ДВОХ доказів, що «Середина світу» — притча.