Інформація про новину
  • Переглядів: 245
  • Дата: 19-08-2022, 12:59
19-08-2022, 12:59

Тарас Шевченко - "Учітесь, читайте…", "Зоре моя вечірняя…"

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Сергій Плачинда - "Богатирська застав...
Наступна сторінка:   Богдан Лепкий - "Шевченкова верба"

 

Україна і я

Читацький путівник,

Юний читачу! Юна читачко!

Для кожної людини в світі рідний край — наймиліший. А за що ти любиш рідну вулицю, своє село чи місто, Україну?

Напевно, немає жодного письменника або письменниці, які б не змалювали у своїх творах Батьківщину, її людей, природу, які б не захоплювалися нею, не турбувалися про неї. Адже рідна земля дорога серцю — як рідна мати.

У цьому розділі ти більше довідаєшся про життя і творчість найвидатнішого українця — Тараса Шевченка. Прочитаєш поезію Богдана Лепкого та ознайомишся з творами сучасної поезії, у яких оспівано український край. Ти почнеш відкривати для себе найголовніші секрети поетичного мистецтва.

Тарас Шевченко

Ти вже знаєш, що ставлення народу до рідної землі засвідчують прислів'я. Пригадай відомі тобі прислів'я, вислови про Батьківщину. Прочитай, прокоментуй та запам'ятай ось такі:

Без Батьківщини немає людини.

Чужа хата — гірша ката.

Кожна травинка зі свого кореня росте. За морем тепліше, та вдома миліше.

Мовна скарбника'

У різні часи територію нашої Батьківщини називали по-різному: Скитія, Сарматія, Русь, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Малоросія та ін. Але наші предки серед усіх інших уподобали саме назву Україна. Уперше це слово згадане в літописі під 1187 роком. Буквально воно означає «рідна, своя земля», тобто це антонім до слова «чужина».

Ти вже знаєш про видатного українського поета Тараса Шевченка, зокрема про його дитинство за часів кріпацтва. Пригадай, які твори Т. Шевченка тобі відомі. За бажанням прочитай деякі з них напам'ять.

Наразі ти маєш можливість ознайомитися зі ще одним поетичним твором митця.

«Учітесь, читайте...»

(Уривок із послання «Імертвим, і живим...») Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Поміркуй!

Чому без належної освіти неможливе справжнє національне відродження народу?

На твою думку, що таке чуже, а що своє в навчанні? Як поет це радить поєднувати? Як ти розумієш цю пораду?

Чому, на переконання Т. Шевченка, не можна зрікатися рідного народу, його традицій, мови?

Чи злободенними є ці поетові заповіді сьогодні?

Підготуйся до виразного читання твору вголос.

Літературознавчий клуб

Життя Тараса Шевченка (1814-1861) було сповнене випробувань, боротьби, але найважливіше, що це був шлях успішного українця, переможця.

Походив письменник і художник із вільного козацько-селянського роду. Народився він у селі Мо ринці, а його дитинство пройшло у селі Керелівка на Черкащині.

Його батьки, як й інші односельці, були добрими, совісними, життєрадісними, працьовитими людьми. Але в них відібрали головне — волю. Російська імперія, яка загарбала тоді Україну, зробила їх кріпаками — власністю жадібного й жорстокого поміщика. Вони тяжко працювали день і ніч, щоб і панщину відробити, і своє господарство доглянути та прогодувати дітей.

Через каторжну працю та кріпацтво батьки Тараса Шевченка рано померли. Хлопчик залишився круглим сиротою. Наймитував за шматок хліба. Потім його забрали до панського маєтку служкою-попихачем. А далі розлучили і з Батьківщиною, яку він так любив. Пан оселився в імперській столиці Петербурзі. Слідом за ним туди погнали і слуг.

У цих поневіряннях Тараса зігрівала заповітна мрія — стати художником і поетом. Для кріпака та ще й сироти це було майже недосяжним. Але Шевченко виявив дивовижну наполегливість. Помітивши талант і силу волі юнака, йому допомогли добрі люди з середовища української та російської інтелігенції.

І ось він стає вільним та здобуває освіту художника в Петербурзькій академії мистецтв. А незабаром видає геніальну поетичну збірку «Кобзар». Живучи в чужому світі, поет написав її рідною мовою, для свого народу.

Із заслання Т. Шевченко повернувся переможцем. Написав ще багато геніальних поезій, намалював картин. Йому було присвоєно високе звання академіка Петербурзької академії мистецтв. Його «Кобзар» розійшовся по всій Україні, став найпо-пулярнішою книгою.

І сталося диво: прочитавши «Кобзаря», мільйони українців і українок ніби прокинулися від довгого сну, згадали про рідну співучу мову, свою славну історію, почали боротися за незалежність.

Поміркуй!

Які вчинки Т. Шевченка свідчать про його щиру любов до України?

У колі мистецтв

Українські композитори Микола Лисенко й Анатолій Кос-Анато льський поклали на музику послання «І мертвим, і живим...» — цей украй важливий заповіт поета українському народові.

Зіскануй QR-код і послухай його у виконанні дитячого вокального гурту «Жайвір».

Читай і досліджуй!

Візьми в бібліотеці книжку Фотія Красицького «Дитинство Тараса» або зіскануй QR-код і прочитай кілька оповідей.

Що нового про дитячі літа поета тобі вдалося довідатися з цієї книжки? Розкажи однокласникам/ однокласницям про Тарасову пригоду, яка найбільше запам’яталася.

Літературознавчий клуб

Російська імперська влада жорстоко помстилася Т. Шевченкові за вільнолюбні твори. Його було заарештовано й заслано в далекі безлюдні казахські степи солдатом на цілих десять років. Із суворою забороною писати і малювати.

Поета нестерпно гнітили виснажлива муштра, суворий нагляд, знущання офіцерів. Але найбільше — розлука з Україною. І все ж навіть там, у засланні, він не здався. Попри всі заборони, продовжував таємно писати і малювати. «Караюсь, мучуся, але не каюсь», — гордо скаже він в одному з віршів.

Снагу вижити в неволі, не зламатися давали щемливі спогади про рідний край, перелиті у поетичне слово.

Прочитай поетичні рядки, написані поетом на чужині.

Зоре моя вечірняя...

(Уривок із поеми «Княжна»)

Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка Воду позичає.

Як широка сокорина Віти розпустила...

А над самою водою Верба похилилась;

Аж по воді розіслала Зеленії віти,

А на вітах гойдаються Нехрещені діти.

Як у полі на могилі Вовкулак ночує,

А сич в лісі та на стрісі Недолю віщує.

Як сон-трава при долині Вночі розцвітає.

А про людей. Та нехай їм. Я їх, добрих, знаю.

Добре знаю. Зоре моя!

Мій друже єдиний!

І хто знає, що діється В нас на Україні?

А я знаю. І розкажу Тобі; й спать не ляжу.

А ти завтра тихесенько Богові розкажеш.

) Поміркуй/

Які почуття викликає у тебе цей поетичний пейзаж?

Чому, сумуючи за рідним краєм на чужині, Т. Шевченко заводить розмову саме з вечірньою зорею?

Опиши веселку. Де і коли вона з’являється? Як ти розумієш образний вислів «у Дніпра веселочка воду позичає»?

Думаючи про Батьківщину, митець насамперед в уяві милується красою її природи, згадує світ народних міфологічних образів. Але чому він так сумно каже про людей? Що тоді діялося «в нас на Україні»?

Чому Шевченко просить зорю розказати про тогочасне українське життя Богові?

Мовна скарбнмка

Вечірняя зоря — так називають планету Венеру. Це третє за яскравістю небесне тіло (після Сонця й Місяця), яке можна спостерігати із Землі. Вона починає сяяти одразу після заходу Сонця, віщуючи погожу, зоряну ніч. Сокор ина — дерево осокір.

Нехрещені діти — русалки або потерчата. За народною міфологією, маленькі діти, які помирали нехрещеними, ставали цими духами. Вовкулак, або вовкулака — страшна міфологічна істота, людина, яка перетворилася на вовка.

Сич — птах із родини совових. Крик сича, за народними повір'ями, передвіщав біду.

Стріха — солом'яна або очеретяна покрівля хати.

Сон-трава — красива весняна лісова рослина з великими ліловими квітами.

У колі мистецтв

Поезія Т. Шевченка виростає з народної пісні, тому вона надзвичайно мелодійна. Не випадково, що багато віршів поета стали народними й авторськими піснями.

Особливо популярною є «Зоре моя вечірняя...» Відомі кілька музичних обробок цього тексту. Це й народна мелодія, і музика Гордія Гладкого, Якова Степового та інших композиторів.

) Поміркуй/

Зіскануй QR-код і послухай пісню «Зоре моя вечірняя...» у виконанні Марти Шпак. Як мелодика пісні поглиблює, увиразнює основну думку твору?

Літературознавчий клуб

Ліричні твори розкривають почуття, переживання, роздуми героя/героїні.

Тобі вже відомо, що таке тема. Проте характеризуючи лірику, вирізняють провідний мотив.

Наприклад, провідний мотив уривка «Учітесь, читайте...» — це заклик до українського народу здобувати знання, але водночас вивчати й шанувати рідні національні традиції.

ЛітературознавЬий

сжовншок

Лірика - один із родів літератури, художні твори, що розкривають почуття, переживання, роздуми героя/ героїні.

Ліричний герой - персонаж, про душевний світ якого йдеться у ліричному творі.

Мотив - основні переживання й думки, розкриті в ліричному творі.

Поміркуй/

Доведи, що «Учітесь, читайте...» і «Зоре моя вечірняя...» - це ліричні твори.

Схарактеризуй ліричного героя цих творів. Чого він прагне? Про що мріє? Від чого застерігає?

Сформулюй провідний мотив поезії «Зоре моя вечірняя.».

Читай і досліджуй!

Роздивись репродукцію картини В. Маковського «Український пейзаж із хатами». Чим вона споріднена із поезією «Зоре моя вечірняя.»? Підготуй добірку пейзажів України (картини художників/художниць і світлини), якими можна проілюструвати рядки вірша.

Зіскануй QR-код і послухай виразне читання цих рядків. Зверни увагу, як інтонаціями, відтінками голосу акторка передає переживання ліричного героя. Як розкриває, поглиблює зміст твору відео-ряд? Підготуй свій варіант виразного читання цієї поезії.

У колі мистецтв

Тарас Шевченко був не лише геніальним поетом, а й видатним художником. Зокрема він намалював багато автопортретів.

Неповторна постать Т. Шевченка приваблювала і приваблює багатьох вітчизняних і зарубіжних художників та художниць.

Серед численних мистецьких відтворень образу митця вирізняються картини Надії Нікіфорової.

Її манера написання полотен незвична.

Картини складаються з маленьких зображень, які утворюють загальне зображення, розкривають і доповнюють його.

Найцікавішою є картина «Учітесь, читайте...». За її основу художниця взяла автопортрет Шевченка й доповнила його малюнками, які зробили вже сучасні діти до дня народження митця 9 березня. Ретельно придивившись, на картині можна побачити руки дітей з пензликами — юних худож-ників/художниць, які вони простягають до Шевченка.

Ця картина справді особлива. Бо ж її авторами/авторками є і художниця, і сам Шевченко, й сучасні українські діти, які здійснюють його мрії, слідують його заповітам.

Поміркуй!

Ознайомся з репродукцією автопортрета Т. Шевченка (с. 110). Як зовнішність характеризує духовний світ митця, його вдачу?

Роздивися картину Н. Нікіфорової «Учітесь, читайте...» із її артпроєкту «Шевченкіана. Джерело натхнення». Поміркуй, як маленькі зображення пов’язані з образом поета. Що вони означають?

Літературознавчий клуб

Тарас Шевченко — найбільш знаний українець у світі. Йому встановлено 1384 пам’ятники в 35 країнах на різних континентах. Твори поета увійшли в світову п’ятірку книжок, що найчастіше перекладають іноземними мовами. Виявилося, що навіть час невлад-

ний над Шевченковим словом. Уже півтора століття воно надихає його земляків і землячок до відродження і захисту рідного краю.

Шевченко й нині залишається найбільшим моральним авторитетом для українського народу. А найголовніше — ми виконуємо його заповіт — будуємо й обороняємо власну вільну, незалежну Україну.

Підсумуй!

Чи можна Т. Шевченка назвати успішною людиною, переможцем? Свою думку обґрунтуй.

Чому цього митця вважають найвидатнішим українцем?

Який провідний мотив поезії «Учітесь, читайте...»?

Перечитай поезію «Зоре моя вечірняя.». Назви образи, які згадує поет, уявляючи Батьківщину.

У чому полягає відмінність між епічними, ліричними і драматичними творами?

Оціни свої знання про Т. Шевченка та його поезію після опрацювання матеріалу підручника.

Читацьке дозвілля

Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.

 

 

Це матеріал з підручника "Українська література" 5 клас Яценко 2022 читати онлайн

 




Попередня сторінка:  Сергій Плачинда - "Богатирська застав...
Наступна сторінка:   Богдан Лепкий - "Шевченкова верба"



^