Природу вивчають різними методами, назвемо їх кроками до пізнання природи.

Спостереження — перший крок до пізнання природи Природа і зміни, що відбуваються в ній (схід Сонця, проростання рослини з насінини тощо), здавна привертали увагу людини. Спершу вона спостерігала за ними за допомогою органів чуттів (зору, слуху, нюху, смаку і дотику).

Так, за допомогою зору людина дізнається про колір, розміри і форму тіл природи. Слух допомагає чути і розрізняти звуки, нюх - відчувати й розрізняти запахи. Доторкнувшись рукою до предмета, людина дізнається, який він - холодний чи гарячий, гладенький чи шорсткий, м’який чи твердий. Спостереження за природою допомогли людині зробити чимало відкриттів і винаходів. Варто пригадати, що літак нагадує птаха в польоті (мал. 3), а підводний човен має обтічну форму, як у риб. Це лише кілька прикладів, як завдяки спостереженню люди отримали знання про природу і використали їх. Метод спостереження і нині досить поширений у природничих науках.

• Вимірювання — другий крок до пізнання природи

Щоб визначати розміри тіл на Землі і в космосі, а також відстані між ними, застосовують вимірювання. Наприклад, завдяки вимірюванню довжини річок дізналися, що найдовша річка України - Дніпро, а завдяки вимірюванню швидкості руху гепардів з’ясували, що вони найшвидші серед наземних звірів. Дізнатися про те, яке тіло має більшу масу

і на скільки грамів чи у скільки разів, можна за допомогою зважування, тобто вимірювання їхньої маси. Тобі, мабуть, теж доводилося здійснювати різноманітні вимірювання, зокрема вимірювати свій зріст, температуру тіла під час застуди, час виконання домашніх завдань.

• Експеримент — третій крок до пізнання природи

Щоб пояснити, чому відбуваються ті чи ті явища природи, учені проводять експерименти, або досліди. Експериментом називають вивчення тіл і явищ природи в спеціально створених умовах. При цьому дослідник може змінювати умови експерименту і уважно стежити за перебігом явищ в умовах, що змінюються. Кожний дослід проводиться для того, щоб отримати відповідь на запитання, яке ставить природодослідник. Пропонуємо тобі ознайомитися з описом досліду, що вміщено на Сторінці природодослідника.

Вивчати природу людині допомагають різноманітні прилади і пристрої. Деякі з них ти теж використовуєш у школі і дома, наприклад годинник, лінійку, термометр. Про інші дізнаєшся з наступного параграфа.

• Як правильно застосовувати методи вивчення природи

Перш ніж використати будь-який метод вивчення природи - спостереження, вимірювання, експеримент, потрібно визначити його мету, тобто дати відповідь на запитання: для чого я це роблю? Наприклад, мету спостереження можна сформулювати так: з’ясувати, листки якого дерева - клена чи тополі - жовтіють восени першими, а мету вимірювання - визначити розміри кімнати.

Потім потрібно визначити, які дії виконуватимуться для вивчення явища чи тіла природи, тобто відповісти на запитання: що і як я роблю? Для цього потрібно записувати, що вивчається, у яких умовах це відбувається, які прилади використовуватимуться.

Результати спостережень і дослідів необхідно зафіксувати. Для цього складають таблиці і схеми, роблять замальовки, фотографії, відео- та аудіозаписи.

На основі отриманих результатів обов’язково робиться висновок. У ньому має бути відображено, чи досягнуто мети виконаної роботи з вивчення тіла або явища природи.

Розглянемо приклад експерименту. Нас цікавить, у якій воді краще розчиняється цукор - у холодній чи теплій. Це і буде метою нашого досліду. Тобі відомо, що цукор добре розчиняється в гарячій воді, адже це спостерігаєш щоразу, коли підсолоджуєш чай. Тож висуваємо припущення: цукор краще розчиняється у теплій воді.

Усе, що знадобиться для експерименту, показано на малюнку 4.

У кожну склянку додамо по одній чайній ложечці цукру і розмішаємо. Спостерігаємо, як у склянці з теплою водою цукор розчиняється швидше.

Зафіксуємо результати досліду в таблиці:

Як бачиш, припущення, що було висунуто на початку експерименту, підтверджено. Тож можна зробити висновок: у теплій воді цукор розчиняється краще, ніж у холодній воді.

• Кого називають ученими-натуралістами Учених, які вивчають природу, називають природодослідниками, або натуралістами. Імена перших натуралістів відомі всьому світові (мал. 5).

Учені-натуралісти використовують різні методи вивчення природи. Завдяки сумлінній багаторічній праці натуралістів людство отримало відповіді на численні запитання щодо природи, наприклад із чого складаються тіла природи, чому руйнуються гори, яка відстань до Місяця, як живляться рослини та багато інших.

Досліджуємо тіла природи Дослід. Вплив світла на ріст рослин.

Мета досліду: визначити, як світло впливає на ріст рослин.

Карл Лінней (1707-1778)	Михайло Ломоносов (1711-1765)	Володимир Вернадський (1865-1945)
Вивчав живу природу. Розподілив живі істоти на групи, описав кілька тисяч видів рослин і тварин	Здійснив численні дослідження в хімії, фізиці, астрономії, відкрив закон збереження маси	Досліджував склад земної поверхні, обґрунтував вирішальну роль живих істот в існуванні нашої планети

Мал. 5. Славетні вчені-натуралісти

Опис досліду. У дві посудини з однаковою кількістю вологого ґрунту висадили насіння квасолі на відстані 5 см одне від одного. За необхідності посіви поливали. Після того як насіння проросло, одну посудину поставили в добре освітлюваному місці, а другу - у місці з поганим освітленням. Проростки в обох посудинах поливали одночасно однаковою кількістю води.

Під час досліду постійно спостерігали за ростом рослин, щоб дізнатися, у котрій з посудин квасоля росте швидше. Помітили, що в першій посудині проростки квасолі мали насичений зелений колір, міцні стебла й листки (мал. 6, а). Проростки у другій посудині були кволими, мали блідо-зелене забарвлення, були нижчі від тих, які вирощували на світлі (мал. 6, б).

Висновок: за наявності світла рослини ростуть краще, ніж за поганого освітлення.Отже, рослинам для росту потрібне світло.

_: Підсумки

Основні методи вивчення живої і неживої природи - спостереження, вимірювання, експеримент, або дослід.

Спостереженням називають метод вивчення природи за допомогою органів чуттів.

Під час експерименту для тіл створюють спеціальні умови, які відрізняються від звичних для тіл природних умов.

Ученими-натуралістами називають науковців, які вивчають природу.

1. Назви методи вивчення природи. Які з них тобі доводилося застосовувати?

2. Про що можна дізнатися завдяки спостереженню?

3. Чим спостереження відрізняється від експерименту?

4. Які вимірювання проводять, вивчаючи природу?

5. Що розчиняється у воді - кухонна сіль чи пісок? Запропонуй експеримент, щоб отримати відповідь на це запитання. Виконай цей дослід удома і склади таблицю на зразок тієї, що є в параграфі 2.

Разом з друзями підготуйте міні-проект на тему «Визначні вчені-натура-лісти». Для цього складіть розповідь про двох-трьох учених (що вони досліджували і якими методами, який внесок зробили у вивчення природи).

Це матеріал з підручника Природознавство 5 клас Коршевнюк, Баштовий