Інформація про новину
  • Переглядів: 188
  • Дата: 9-05-2021, 15:53
9-05-2021, 15:53

2. Інструменти, пристосування та електрообладнання перукарень

Категорія: Перукарська справа





Попередня сторінка:  1. Організація роботи перукарень
Наступна сторінка:   3. Будова шкіри та волосся

Зміст

 

2.1. Інструменти для розчісування волосся 

2.2. Інструменти для стрижки волосся 

2.3. Інструменти для укладання волосся 

2.4. Пристосування для довготривалого завивання волосся 

2.5. Електрообладнання перукарень 

2.6. Пристосування для перукарських робіт

 

Під час надання перукарських послуг користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на такі групи:

• інструменти для розчісування волосся;

• різальні інструменти для стрижки волосся;

• інструменти для укладання волосся;

• інструменти для завивання волосся.

Інструменти — це знаряддя праці перукаря, які застосовують для виконання різноманітних операцій із волоссям.

Професійні інструменти виготовляють зі спеціальних і натуральних матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість поверхні інструмента, стійкість до взаємодії з хімічними препаратами та дії підвищених температур, а також запобігання намагнічуванню та електризації.

Пристосування відіграють допоміжну роль, вони забезпечують якісне виконання перукарем своєї роботи.

 

2.1. ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОЗЧІСУВАННЯ ВОЛОССЯ

Гребінці. Гребінці бувають: металеві (алюмінієві, дюралеві); неметалеві (пластмасові, капронові, ебонітові, кістяні, галалітові, целулоїдні, силіконові).

Гребінці зазвичай складаються з ручки, обушка та зубців (рис. 2.1). Гребінці розрізняють за довжиною, шириною, частотою та розміром зубців. Застосовують також гребінці без ручки. Найпоширеніші гребінці — пластмасові.

Під час роботи з хімічними препаратами або вологим волоссям застосовують неметалеві гребінці.

Залежно від призначення гребінці поділяють на такі групи:

без ручки:

• однорідні;

• комбіновані;

з ручкою:

• звичайною заокругленою;

• видозміненою («хвостик», «вилочка»).

В однорідних гребінцях частота зубців на всій поверхні однакова. їх використовують для розчісування, укладання та стрижки густого волосся (рис. 22, с. 12).

Комбіновані гребінці мають часті та рідкі зубці. їх застосовують у жіночих і чоловічих залах для розчісування, стрижки, холодного та гарячого укладання волосся (рис. 2.3, с. 12). Сучасні моделі комбінованих гребінців за наявності зубця-гачка забезпечують зручне відокремлення пасом під час стрижки.

Гребінцями із заокругленою ручкою користуються для розчісування волосся в процесі фарбування (рис. 2.4, а, с. 12).

Гребінцями з гострою ручкою-«хвостиком» зручно розподіляти волосся на пасма, ними користуються для накручування волосся на бігуді та коклюшки, для мелірування (рис. 2.4, б).

Гребінець з ручкою-«вилочкою» використовують під час укладання волосся (рис 2.4, в).

Функціональністю гребінців обумовлені їхні нові розробки:

• гребінці для стрижки короткого волосся машинкою — для роботи з дрібними деталями чоловічих стрижок (рис. 2.5, а, б);

• гребінець-«флатопер» — для контролю нахилу різального інструмента відносно поверхні голови, для стрижок із платформою (рис. 2.5, в);

• гребінці з гачками — для мелірування;

• фігурні гребінці — для створення рельєфних ліній укладки;

• гребінець-«страйпер» — для мелірування (рис. 2.5, г)\

• гребінці-щіточки — для фарбування.

Прийоми тримання гребінця. Залежно від операцій, користуються різними прийомами тримання гребінця:

• гребінець тримають за обушок зубцями донизу, великий палець і мізинець — із внутрішнього боку; указівний, середній, підмізинний — із зовнішнього боку гребінця. Для виконання холодного укладання гребінець тримають у правій, для гарячого — у лівій руці (рис. 2.6, а);

• гребінець у лівій руці зубцями догори, великий палець на обушку, указівний — на зубцях, інші пальці підтримують гребінець зовні (тушування волосся) (рис. 2.6, б);

• гребінець у лівій руці зубцями донизу, великий палець — із внутрішнього боку, указівний — із зовнішнього боку гребінця (вичісування волосся під час тушування) (рис. 2.6, в);

• неробоче положення: гребінець тримають у лівій руці зубцями в долоню, великий палець притискає його до долоні (під час накручування волосся) (рис. 2.6, г);

• взаємодія гребінця та ножиць під час стрижки: гребінець і ножиці — у правій руці, кільце ножиць — на підмізинному пальці, великий палець притискає гребінець до ножиць, зубці гребінця спрямовані до пальців (рис. 2.6, ґ);

• гребінець тримають у правій руці зубцями донизу, великий палець — з його внутрішнього боку, усі інші — зовні (розчісування волосся) (рис. 2.6, д);

• гребінець тримають у лівій руці зубцями в долоню, мізинець притискає його до долоні (накручування волосся) (рис. 2.6, е);

• гребінець тримають у правій руці зубцями від себе, великий палець притискає гребінець до кулака.

Після обслуговування кожного клієнта гребінець за потреби механічно очищують, миють мильним розчином, дезінфікують.

Щітки можуть бути різного діаметра, розміру та форми — плоскі, круглі, з пластмасовими, металевими або щетинистими зубцями (рис. 2.7). За призначенням розрізняють такі види щіток:

• круглі «брашинг» — для укладання волосся феном, вирівнювання волосся, формування локонів (рис. 2.7, а, б);

• плоскі — для розчісування волосся та масажу голови (рис. 2.7, в);

• плоскі каркасні «бомбаж» — для укладання волосся феном, підняття волосся біля кореня під час укладання (рис. 2.7, г—д);

На ринку перукарського інструменту представлені термощітки, які водночас іонізують та оздоровлюють волосся.

Обов’язковим є чищення щіток за допомогою спеціального пристосування, миття мильним розчином і проточною водою, а також дезінфікування щітки після обслуговування кожного клієнта й наприкінці робочого дня.

Рис. 2.7. Види щіток: а — щітки «брашинг» на металевій основі з функціональними ручками; б — щітка «брашинг» із щетинистими зубцями; в — щітки плоскі; г— щітки місяцеподібні; ґ— щітка «бомбаж» зі щетинистими зубцями; д — щітка «бомбаж» каркасна двобічна

 

2.2. ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТРИЖКИ ВОЛОССЯ

Ножиці (рис. 2.8). Перукарські ножиці бувають прямі (з гладкою поверхнею робочого полотна) і зубчасті (з рельєфною поверхнею полотна) — філірувальні та прапорні.

Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць мають антиалергійне покриття, бувають з мікронасічкою, алмазним напиленням.

Прямі ножиці призначені для стрижки, окантування, тушування, філірування волосся, стрижки вусів і борід (рис. 2.9).

Обидва полотна ножиць прямі та різальні. Ножиці можуть мати полотна завдовжки 4,5-6,5 см (рис. 2.10), гостру або тупу форму кінців, обмежувач, упор-під-силювач для мізинця на кільці.

Якість стрижки залежить від гостроти ножиць. їх заточують тільки фахівці, а якість заточування перевіряють на розпушеному шматочку вати чи волоссі.

Філірувальні ножиці використовують для проріджування волосся. Вони бувають однобічні та двобічні з різною формою і частотою зубців (рис. 2.11, а-в). Перукар має дотримуватися таких вимог щодо догляду за ножицями:

• не користуватися перукарськими ножицями в побуті;

• зберігати ножиці у футлярі або на спеціальній підставці для ножиць;

• стежити за їхньою чистотою;

• берегти від ударів, вологи, впливу хімікатів;

• регулярно просушувати, змащувати й заточувати;

• заточувати ножиці в спеціалізованій майстерні;

• уміти регулювати ножиці, зокрема положення та ступінь закрученості гвинта.

Рис. 2.11. Філірувальні ножиці: а — однобічні з класичним рельєфом полотна, б — двобічні з класичним рельєфом полотна; в — однобічні з різноманітними

рельєфами полотен

Прапорні ножиці застосовують для одночасної стрижки та філірування волосся. Одне полотно ножиць — із фігурною насадкою, яка буває різної форми, а друге може бути прямим або зубчастим (рис. 2.12).

Після стрижки такими ножицями пасма на кінцях мають вигляд, який відповідає формі насадки.

Інновації в розробленні моделей перукарських ножиць пропонують багато фірм-виробників. Основною метою сучасних змін є забезпечення максимального комфорту фахівцю, зручності та якісного результату в роботі над будь-якою стрижкою (рис. 2.13).

Новацій досягають завдяки ергономічній формі, точному балансуванню ножиць, високоякісній сталі.

Існують моделі ножиць спеціально для перукаря-шульги.

Прийоми тримання ножиць. Перший прийом — основний робочий: ножиці тримають у правій руці, великий палець фіксує нижнє кільце, підмізинний — верхнє, указівний та середній пальці охоплюють верхній важіль ножиць (рис. 2.14, а). Якщо є підсилювач, на ньому знаходиться мізинець. Працює тільки великий палець. Положення ножиць горизонтальне.

Другий прийом — положення пальців аналогічне, але долоня повернута вгору, кінці ножиць спрямовані донизу. Положення ножиць під кутом (рис. 2.14, б).

Третій прийом — неробочий: ножиці знімають із великого пальця, утримують у долоні іншими пальцями (рис. 2.14, в).

Для виконання стрижки важливо засвоїти прийоми тримання ножиць і гребінця. Лівою рукою здебільшого утримують пасма волосся, правою — ножиці.

Гребінець переходить за потреби до лівої чи правої руки. Ножиці можуть знаходитись у робочому або неробочому положенні (рис. 2.15).

Бритви. У перукарнях використовують небезпечні та безпечні бритви.

Небезпечні бритви (рис. 2.16) застосовують тільки для стрижки та філірування волосся.

Безпечні бритви мають змінне лезо. Звичайні безпечні бритви з відкритим лезом застосовують для стрижки та підбривання пушкового волосся.

Філірувальні безпечні бритви, філірувальні ножі із зубчастими насадками використовують для стрижки та філірування волосся (рис. 2.17). У комплекті до філірувального ножа є насадки для різних технік стрижки.

Після обслуговування кожного клієнта небезпечну бритву дезінфікують, а в безпечній бритві застосовують індивідуальне лезо. Бритви зберігають у футлярі або чохлі.

Прийоми тримання бритви. Перший прийом — бритву тримають у правій руці, великий палець знаходиться на шийці, упираючись у п’ятку. При цьому вказівний, середній та безіменний пальці розміщені на спинці бритви, мізинець — на хвостику, лезо бритви спрямоване донизу (рис. 2.18, а).

Другий прийом — положення пальців, як і в першому прийомі, але долоня майстра спрямована вгору, а лезо бритви — донизу (рис. 2.18, б).

Третій прийом — положення пальців, як під час першого прийому, тільки тепер лезо спрямоване вгору, а клинок і ручка становлять одне ціле (рис. 2.18, в).

Електричні машинки. Машинки для стрижки волосся бувають трьох видів: вібраційні, роторні й акумуляторні (рис. 2.19). Машинки працюють від мереж постійного та змінного струму (220 В).

Вібраційні машинки мають суцільний корпус із різальною частиною, електричний вібромотор. За наявності одного ножа, що не знімається, регулювання висоти зрізування волосся здійснюють за допомогою насадок або спеціального важеля.

Роторні машинки завдяки електричному мотору з черв’ячною передачею працюють з меншою вібрацією. Мають чотири види змінних ножів, які необхідно заточувати. Ножі до машинок нумерують відповідно до висоти зрізання волосся: 1/20 мм — для зняття пушкового волосся, окантування; 1/10 мм — для окантування; 1 мм — перехідний ніж; 3 мм — для стрижки.

Акумуляторні машинки працюють від батарейок або акумуляторів, а також за потреби від мережі електропостачання, що підвищує їхню практичність.

Професійні машинки укомплектовують насадками під номерами 1, 2, 3, 4, 5, які дають можливість стригти волосся на довжину від 3 до 15 мм.

Машинкою виконують короткі чоловічі, жіночі та дитячі стрижки, стрижку «наголо». Стрижку машинкою здійснюють по сухому волоссю, рухаючись проти напрямку його росту, починаючи від крайової лінії.

Користуються великим попитом мінімашинки, призначені для виконання точних робіт, створення малюнків складної конфігурації на поверхні волосяного покриву.

Ринок професійного перукарського інструменту пропонує такі різновиди акумуляторних машинок, як тримери, шейвери та мінімашинки.

Під час роботи електричною машинкою перукар має дотримуватися таких вимог:

• не брати машинку мокрими руками;

• перевіряти справність машинки, цілісність ізоляційного покриття електричного проводу;

• не вмикати машинку в мережу, не призначену для перукарських електроінструментів;

• не стригти мокре волосся;

• працювати машинкою безперервно не більше ЗО хв;

• перед заміною ножів вимикати машинку з мережі;

• чистити машинку спеціальною щіткою;

• у разі раптової несправності припинити роботу та звернутися по допомогу до спеціаліста;

• виконувати заточування ножів, що знімаються, у спеціалізованих майстернях;

• періодично перевіряти технічний стан машинки.

 

2.3. ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ УКЛАДАННЯ ВОЛОССЯ

Укладання волосся виконують за допомогою бігуді, термощипців (плойок) і фенів.

Бігуді. У перукарнях застосовують такі основні типи бігуді для накручування волосся (рис. 2.20):

• пластмасові, циліндричної форми без планки, що фіксуються шпилькою;

• пластмасові, циліндричні з шипами заввишки 1-5 мм;

• спіралеподібні;

• м’які, виготовлені з поролону, гумові бігуді (папільйотки);

• м’які, стрічкоподібні;

• металеві, циліндричні з отворами на поверхні, що притискаються планкою для утримання кінців пасма, і прогумованою тасьмою;

• термобігуді.

Бігуді мають бути чистими, їх регулярно механічно очищують, миють мильним розчином, дезінфікують.

Термощипці. За допомогою термощипців можна отримати різноманітні ефекти на прямому волоссі, на всій його масі або на окремих пасмах.

Електричні щипці складаються з корпусу-стрижня діаметром 10-38 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся, ручки з електричним проводом і вилкою (рис. 2.21, с. 22).

Сучасні моделі електричних щипців мають різну конфігурацію та комплектуються різними насадками:

• щипці із затискачем трикутної форми для формування локонів;

• спіральні щипці;

• щипці з рельєфними пластинами (гофре);

• подвійні та потрійні щипці;

• щипці з плоскими пластинами — «праски», за допомогою яких можна не лише вирівнювати, а й накручувати волосся;

• автоматичні електрощипці.

ТТТиптті оберігають від потрапляння на їхню робочу поверхню косметичних засобів для укладання волосся. Однак ними не можна накручувати мокре та брудне волосся. З поверхні щипців потрібно систематично видаляти бруд і залишки лаку.

Термощітки. Принцип дії термощіток заснований на обертанні робочої частини щітки й подаванні нагрітого повітря кількох температурних режимів. Застосування цих інструментів дає можливість створювати локони, хвилі, розгладжувати пасма волосся, надавати йому об’єму (рис. 2.22, с. 22).

Фени. Професійні фени мають різну конструкцію та дизайнерське рішення, вони повинні мати потужність від 1800 Вт.

Фен складається з корпусу, у якому розміщені електродвигун, нагрівач — спіраль або вентилятор. До ручки корпусу приєднаний електричний провід з вилкою, який має бути достатньо довгим, приблизно 3 м.

Важливою особливістю фена є можливість спрямовувати підігріте повітря на точно визначену зону волосяного покриву. Доповнюють фени спеціальними насадками, що знімаються:

• форсункою з повздовжньою щілиною-концентратором (рис. 223, а)\

• дифузором (рис. 223, б).

За допомогою сучасних моделей фенів здійснюють лікувальні процедури для волосся, наприклад завдяки використанню іонізованого потоку.

Лагодити електричні інструменти мають виробники або кваліфіковані спеціалісти.

2.4. ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАВИВАННЯ ВОЛОССЯ

Для довготривалого завивання волосся в перукарнях використовують бігуді, коклюшки, м’які бігуді (папільйотки) і формери.

Коклюшки бувають класичної та видозміненої форми. їх виготовляють з дерева чи пластмаси, стійкої до дії хімічних препаратів. Фіксують коклюшки за допомогою прогумованої тасьми (рис. 2.24).

Класичні коклюшки — це рівні гладкі стрижні, звужені посередині, з розширенням на кінцях або з хвилястою поверхнею, від завивання на них утворюється завиток природної форми. Коклюшки виготовляють завдовжки 6—10 см, діаметром посередині 5-15 мм.

Коклюшки дають можливість отримати завиток оригінальної форми, що відрізняється від природної. Наприклад, спіральні коклюшки застосовують для отримання спіральних завитків; шпилькоподібні — для гофрованих завитків; папільйотки — для отримання об’ємних завитків з незначною зміною структури волосся.

2.5. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ПЕРУКАРЕНЬ

У перукарнях застосовують різноманітну електроапаратуру для сушіння волосся, прискорення хімічних процесів фарбування, довготривалого завивання, дезінфікування інструментів.

Сушарки (сушуари) бувають різних конструкцій: стаціонарні — закріплені на стінах, зі спеціальними кріслами, пересувні на роликах. Усі моделі мають аналогічний принцип дії: у сушильному плафоні створюються потоки теплого повітря з температурою + 70-200 °С (рис. 2.25, с. 24). Параметри встановлюють за

допомогою регуляторів температури та часу індивідуально для кожного клієнта.

Клімазони. Ці апарати використовують для прискорення хімічних процесів завивання та фарбування волосся (рис. 2.26). У кліма-зонах за допомогою комп’ютерної програми встановлюють оптимальну температуру та час витримування хімічної суміші залежно від структури й стану волосся клієнта.

2.6. ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ПЕРУКАРСЬКИХ РОБІТ

Пристосуваннями для перукарських робіт є:

• затискачі («вусики», «краби», «качечки») металеві чи пластмасові для фіксування волосся в процесі розподілу на зони та пасма, під час стрижки, укладання та фарбування (рис. 2.27, а, б, в);

• пластмасові шпильки для закріплення бігуді (рис. 2.27, г);

• шпильки для виконання зачіски (рис. 2.27, ґ);

• щіточка для зняття зістриженого волосся з обличчя та шиї (рис. 2.27, д);

• пульверизатор (рис. 2.27, е);

• пристосування для чищення гребінців і щіток (рис. 2.27, є);

• підставка-тримач для ножиць (рис. 2.27, ж);

• екран для захисту обличчя (рис. 2.27, з);

• сіточка для волосся для захисту його під час висушування (рис. 2.27, и);

• гумові рукавички для захисту рук від дії хімікатів (рис. 2.27, і, с. 26);

• мисочки з прогумованим дном або на прогумованих ніжках для приготування барвників, засобів для лікування, фіксування та завивання (рис. 2.27, ї, с. 26);

• прес для вичавлювання фарби (рис. 2.27, й, с. 26);

• пензлі для розведення та нанесення препаратів (рис. 2.27, к, с. 26);

• гачки для виконання мелірування (рис. 2.27, л, с. 26);

• шапочка для мелірування (рис. 2.27, м, с. 26);

• фольга для фарбування (рис. 2.27, н, с. 26);

• ваги для зважування хімічних і косметичних засобів (рис. 2.27, о, с. 26);

• тримач і нарізувач фольги (рис. 2.27, п, с. 26);

• лоток для захисту шиї під час хімічного завивання (рис. 2.27, р, с. 26);

• комір-накидка для виконання окантування довгого волосся (рис. 227, с, с. 26);

• комірці, туба для зберігання комірців (рис. 2.27, т, с. 26);

• губки, епонжі для нанесення хімічних препаратів (рис. 2.27, у, с. 26);

• утеплювальний ковпак для волосся (рис. 2.27, ф, с. 27);

• гребінь для зняття залишків фарби (рис. 2.27, х, с. 27);

• мірний стаканчик або мензурка (рис. 2.27, ц, с. 27);

• таймер для контролювання часу перукарської операції (рис. 2.27, ч, с. 27);

• вінчик для змішування фарби (рис. 2.27, ш, с. 27)

• аплікатор для змішування та нанесення препарату, фарби; шейкер для змішування барвників (рис. 2.27, щ, с. 27);

Запитання та завдання

1. Яку роль відіграють інструменти в роботі перукаря?

2. На які групи поділяють перукарські інструменти?

3. Гребінці яких видів використовують у перукарні?

4. Назвіть інструменти для укладання волосся.

5. Назвіть типи ножиць та їхні відмінності.

6. Для чого використовують небезпечні та безпечні бритви?

7. Охарактеризуйте різні типи машинок для стрижки волосся.

8. Якими насадками укомплектовують машинки для стрижки волосся?

9. Назвіть інструменти для довготривалого завивання волосся.

10. Охарактеризуйте пристосування для перукарських робіт.

11. З якою метою використовують сушуар?

12. Чим фени відрізняються від сушуарів?

13. Яким обладнанням оснащені сучасні перукарні?

14. Назвіть різновиди електроінструментів для гарячого укладання волосся.

15. Виконайте тестові завдання.

1. Для фарбування волосся призначений гребінець

А «страйпер» В комбінований

Б «флатопер» Г однорідний

2. Клімазон відрізняється від сушуара А способом подання тепла

Б конструкцією В наявністю таймера

Г конструкцією та способом подання тепла

3. Для виконання малюнків на коротких стрижках використовують

А мі ні машинку В мінімашинку та тример

Б тример Г будь-яку машинку

 

 

Це матеріал з підручника "Основи перукарської справи" Горбатюк, Зінченко, Откидач 2020

 



Попередня сторінка:  1. Організація роботи перукарень
Наступна сторінка:   3. Будова шкіри та волосся



^