Згадуємо, що ми дізналися в початковій школі

1. Що, на твою думку, у тебе найкраще виходить у навчанні?

2. Чого ти хочеш навчитися і що дізнатися на уроках з історії та громадянської освіти?

3. Створи хмару слів до понять "історія" і "права людини".

4. Прочитай наведені терміни й поняття. Обери те з них, яке ти найкраще розумієш, і запиши його визначення. Окремо випиши поняття, які ти не можеш пояснити:

стрічка часу

науково-технічний прогрес

історичний період

Русь

козацька доба гетьман Голодомор незалежність країни Революція гідності адміністративний поділ

конституція волонтерство самоврядування гідність права людини унікальність людини легенда карти історичне джерело культурна спадщина ідентичність

5. Порівняй результати своєї роботи з тим, що зазначили твої однокласники й однокласниці. Якщо у вас різні визначення одного й того самого терміна, поясни свою думку та вислухай міркування іншого / іншої.

Цей предмет має підназву “Вступ до історії та громадянської освіти”. Як ти думаєш, що означає це поєднання? Люди вивчають своє минуле дуже давно. Мабуть, відтоді, як стали відчувати зміни в часі для власного життя та життя своєї спільноти. З появою мови розуміння різниці між теперішнім і минулим отримало свої слова. А вже з винайденням

писемності найосвіченіші особи почали записувати перекази, які чули від інших, про визначні події чи правителів і вести літописи — хронологію подій. Щось на кшталт щоденника чи історій в інстаграмі — тільки для королівства, царства чи міста-держави. Навіщо вони це робили? Мабуть, щоби передати набуті знання своїм нащадкам.

Минав час, письменних людей ставало все більше, а відтак і різноманітних книжок, спогадів, романів, віршів...

У 15 ст. Йоганн Ґутенберґ винайшов друкарський верстат. Ще років із 400 після цього “вивченням історії” називали читання всього, написаного раніше. Але поступово історія ставала справжньою наукою, яка почала вивчати найрізноманітніші сфери життя людини. Як жили наші предки? У що вони вірили? Чим снідали? На чому спали? У що вбиралися на свята? Чим бавилися діти? Як будували мости і фортеці? Мабуть, не залишилося такої шпаринки, до якої би не зазирнули історики в пошуках відповідей.

6. Як ти вважаєш, як винайдення друкарського верстата вплинуло на дослідження історії, поширення та збереження інформації?

До винайдення друку книги переписували вручну

Друкарський верстат Ґутенберґа. Швидкість друку — понад 200 сторінок за годину

Сучасна бібліотека, м. Штутгарт, Німеччина

І найважливіше — вивчення історії дає чимало знань для того, щоб зрозуміти сучасне суспільство та прогнозувати його майбутнє.

Вивчаючи історію, можна з’ясувати, що суспільство поступово стає справедливішим до своїх членів, що людство зараз більше піклується про захист слабших і надання рівних можливостей людям із різними життєвими обставинами. Знаючи про те, як у різні часи люди об’єднувалися в найрізноманітніші спільноти та громади, можна ефективніше створювати нові.

Водночас знання про те, як “працює” суспільство, якими є правила гармонійного співіснування, чому для нас важливі рівність, гідність, права людини — дає громадянська освіта. Завдяки їй ми можемо стати активними та відповідальними громадянами і громадянками України й розбудовувати нашу державу.

7. Обери продовження речення. Поясни свій вибір.

Під час вивчення предмета "Вступ до історії та громадянської освіти" мені було б найцікавішим дізнатися про...

те, як історія допомагає краще зрозуміти сучасний світ; те, що допоможе мені стати відповідальним громадянином/відповідальною громадянкою; історію людства: як наш світ став таким, яким він є зараз; різноманітні цікаві факти з минулого; те, як я можу змінювати світ на краще.

Підсумкові запитання і завдання

1. Що тобі найбільше запам'яталося із цього уроку?

2. Про що тобі хочеться довідатися більше?

3. Розпитай своїх друзів / подруг чи близьких дорослих, історія яких епох, занять, предметів тощо цікавить їх найбільше. Чому?

Це матеріал з підручника "Україна і світ" 5 клас Кафтан 2022