Валерій Шевчук

Ти вже знаєш, унаслідок чого відбувається зміна пір року в природі. Кожен сезон неповторний і прекрасний по-своєму.

На тебе чекає літературна казка Валерія Шевчука «Чотири сестри», що допоможе уявити незвичайні картини природи, задуматися про чудовий світ у його різноманітті.

Чо xu_l ' се& ''

(Скорочено) Розділ 1

Колись давно, давніше й бути не може, жили на землі чотири дівчинки. Були вони однакового зросту і всі чотири красуні, тільки одна мала волосся біле, друга — зелене, третя — синє, а четверта — таки золоте. Були вони дружні нівроку, бо любили одна одну. Коли ж приходила черга котрійсь царювати, сідали вони на трон, дві інші спали, а та, котрій приходила черга змінювати сестру, чепурила себе, як тільки могла. Розчісувала волосся, приміряла сукні, обдивлялася черевички, і тільки по тому підходила до Сестри-королеви, віталася чемненько і мило проказувала:

—    Доброго дня, люба моя сестро, от я й прийшла!

Тоді сходила із золотого трону Сестра-цариця, цілувала наступницю і казала привітно:

-    Я вже тебе зачекалася, сестро. Сідай, поцарюй, бо твоя пора!

Поміркуй!

Що, на твою думку, може означати назва казки? Побудуй асоціативний ланцюжок до словосполучення «чотири сестри».

Отак вони й жили у злагоді, любили одна одну й шанувалися. І тривало так, люди кажуть, мільйон років. Коли ж минув той мільйон, сталася дивна подія. Царювала тоді сестра Зима — дівчина із білим волоссям. Сиділа вона, сиділа на троні, і раптом щось покликало її встати і пройтися по стежці.

Саме в той момент де не взявся Чорний Вітер, зареготав, засвистів і випустив з руки Чорного Птаха. Той Птах злетів у темне, покрите хмарами небо і раптом упав долі. І впав при тому так нещасливо, що втрапив якраз на Біло-косу і вдарив їй в обличчя чорними крильми. Затурбувалася Зима, схвилювалася, сіла на трон, бо їй раптом здалося, що приключилося щось із її гарним обличчям, вийняла люстерко, щоб зирнути на себе, але Чорний Птах знову кинувся на неї, вибив люстерко — і воно розлетілося на тисячі скалок. Тоді молоде, гарне обличчя Білокосої потемніло від думок, які закрутилися, завертілися — впала тоді на землю снігова буря. Шалено металися вихори, а хлопці Холодні Вітри поприкладали до рота крижані труби й подули в них так завзято, що здивувалася сестра Весна, котра в цей час чепурилась у Блакитному палаці. Вона визирнула в крижану шибочку, але не побачила нічого: тільки щось біле й розвихрене, якусь крутію велику й віхолу. А це сталося з тієї причини, що темні думки прийшли в голову Білокосій сестрі, а може, нашептав їх Зимі Чорний Птах, який, тікаючи од бурі, потрапив не куди-небудь, а на плече Біло-косій.

— Гей, тривожно мені, — прошепотіла Зима, — Дивний смуток у мені поселився, і не знаю я, що воно таке...

Поміркуй!

Знайди у тексті казки портрети сестер і виразно зачитай їх. Якими рисами зовнішності вирізняється кожна із сестер? Який надзвичайний випадок стався під час царювання Білокосої сестри?

Як ти вважаєш, чи послухає вона Чорного Птаха? Які зміни у природі це може спричинити?

—    Твій смуток має причину, — каркнув їй у вухо Чорний Птах, — Сестри хочуть тебе зі світу звести.

—    Не кажи нічого про моїх любих сестер, — сказала Білоко-са, — Не можуть вони замислити супроти мене зла.

—    А вони його замислюють, замислюють, — каркнув Птах, — Вони вважають, що вони гарні, а ти гірша за них.

—    А як воно насправді? — тихо спитала Зима.

—    Ти краща за них, — каркнув Птах, — Вони заздрять тобі і хочуть тебе прогнати. — От що пораджу тобі я, друг твій сердечний, з любові до тебе, а не до твоїх сестер. Красивий той, хто сильний у світі, а сильний той, хто має владу. Прожени сестер і побачиш, що станеться.

—    Що ж станеться, друже мій сердечний? — спитала Зима.

—    А станеться те, що ти найкрасивіша зробишся. Забереш у сестер їхню красу і в чотири рази красивіша станеш... Станеш така, що я тебе навіки полюблю.

У колі мистецтв

Прагнення передати красу й неповторність кожної пори року спонукає до творчості митців/мисткинь різних видів мистецтва.

Створити музичний шедевр, яким захоплюються вже близько трьох століть, удалося видатному італійському композитору Антоніо Вівальді. Одним з найвідоміших його творів є композиція «Чотири пори року». Кожна із чотирьох її частин присвячена одній із пір року і складається із трьох частин, що відповідають кожному місяцю року.

помір Уй

Розглянь рекламу до концерту А. Вівальді Львівської національної філармонії ім. М. Скорика. Чи сповна відтворено в зображенні назву концерту? Чому, на твою думку, використано силует скрипки?

Поміркуй!

Зіскануй QR-код і прослухай концерт для скрипки «Зима» із циклу А. Вівальді «Чотири пори року».

Який настрій викликала в тебе музика? Поділися своїми враженнями. Чи відповідає музика твоєму сприйняттю зими?

Розділ 2

А в цей час Зеленокоса сестра готувалася вже вийти з Блакитного палацу.

Зеленокоса вклонилася чемненько й проказала:

—    Доброго дня, люба моя сестро, от я й прийшла!

—    Чи ж не бачиш, сестро, що не пора іще тобі! — грізно сказала Зима, —

Прийде час, пущу тебе на трон, а тепер забирайся, коли не хочеш у шматок криги перетворитися...

—    Забирайся, забирайся! — каркнув Птах, ще й крилами радісно замахав.

Злякалася Зеленокоса (ніввіки ж такого не бувало!) і чимдуж поспішила назад до Блакитного палацу, подумавши мимохідь: «А що, коли я помилилася? А що, коли й справді не моя ще пора?»

Вона зайшла до палацу, і їй стало холодно й незатишно. Побігла до Голубої зали, де спала Синьокоса сестра, і мовила жалібно:

—    Сестро, гей, сестро! Чи можеш ти прокинутися і поговорити зі мною?

Але не могла ще прокинутися Синьокоса. Тоді побігла Весна до Золотої зали, де спала Золотокоса.

—    Сестро, гей, сестро! А може, ти прокинешся?

Але й Золотокоса не змогла прокинутися.

Тоді пішла Весна в свою Зелену залу, сіла на зеленого стільця, поклала щоку на долоню й замислилася.

Коли ж отямилася, то вже й березень майже закінчився.

—    А може, я ще сплю, а може, я ще не зовсім гарна? — подумала Зеленокоса і поставила проти себе люстерко.

Чарівне лице вона побачила. Над головою пишні зелені коси у вінок складалися, чоло було біле і чисте, очі — величезні, і в них мінилося-променилося зелене сяйво, носик тоненький і прямий, а вуста повні й червоні. І цвіло на кожній щоці по яскравому серпику, начебто місяці зійшли з одного й другого боку. Побачивши себе таку, рішуче встала Зе-ленокоса і знову пішла до трону, де сиділа Зима.

Але й цього разу Білокоса зустріла її грізно й насуплено, а ще грізніше й насупленіше зустрів її Чорний Птах, котрий звив на плечі у Зими чорне гніздо.

Літературознавчим

словнмок

Алегорія (грецьк. -інакомовлення) - перенесення характеристик одного явища на інше за якоюсь подібністю. Наприклад, образ Лисиці є алегоричним зображенням хитрості, Лева - сили, Осла -упертості, Голуба - вірності.

—    Не набридай мені! — сказала пихато Зима, — Хіба не бачиш: царюю я!

Вбігла Весна в Голубу залу, присіла біля сонної сестри з синім волоссям і заплакала гірко.

Незабаром і сестра Синьокоса прокинулася. Витягла люстерко й побачила: заспана ще й непро-чумана. Тоді взяла гребінку й почала неквапно розчісуватися.

А сестра Зеленокоса втретє кланялася Зимі:

—    Добрий день, люба моя сестро. Може, хоч тепер пустиш мене на трон?

Але Білокоса вже не дві зморшки мала, а десять і таки не захотіла розхмурити чола.

—    Іди геть! — сказала Зима, —

Наприкінці травня прийдеш!

Тоді впала Зеленокоса на коліна й обійняла сестрі ноги.

Поміркуй!

Чи відповідають зображення сестер на ілюстраціях художниці О. Рубіної до казки В. Шевчука твоєму уявленню про героїнь твору? Доведи свою думку.

Чому Білокоса сестра чула тільки Чорного Птаха?

Зверни увагу на визначення поняття «алегорія» у «Літературознавчому словничку». Яку людську рису втілено в алегоричному образі Чорного Птаха?

Які перетворення сталися із Зеленокосою сестрою? Чому?

Як ти думаєш, чи поступиться троном Білокоса сестра Синьокосій? Свою відповідь обґрунтуй.

— Сестро, — заридала вона, -Дивися, зело не розпустилося і

земля гола стоїть! Прожени Чорного Птаха, не руйнуй світу і себе!

— Я царювати знамірилася! — каркнула голосом Птаха Зима, — Відступися мені з очей!..

Озирнула себе Весна і побачила, що її зелені черевички старими човганця-ми стали, що її пишна зелена сукня в ганчір’я починала перетворюватися, а такою чи ж можна називатися царицею світу? Заридала Зеленокоса і рушила назад, до Блакитного палацу, де вже співала й чепурилася гарна-прегарна сестра їхня Синьокоса.

Весна, Літо та Осінь по черзі приходять до Блакитного палацу, однак Бі-локоса сестра нікому не поступається троном. Зима втрачає свою красу, однак Чорний Птах не дає їй можливості поглянути на себе в дзеркальце. Сни літають довкола сестер, розмахуючи довгими руками, і вони залишають Палац.

Розділ 5

Сама ж Золотокоса поважна зробилася й рушила до своєї Золотої зали, щоб належно прибратися. Одягла вона сукню, ткану із золотих ниток, поверх накинула легкого плаща, на голову вдягла вінка, сплетеного з барвистого листя, а в руку взяла золотий пірнач — палицю із металевим оперенням. Після того гукнула на хлопців із золотими трубами, і коли ступила на білу стежку, що вела до їхнього трону, заграли й заголосили золоті її труби. Від того гуку скинулася раптом Білокоса й здивовано протерла очі. Збудився на її плечі Чорний Птах і каркнув не-задоволено.

—    Кланяйся, кланяйся цариці світу! — закаркав Чорний Птах, махаючи крильми.

-    Я не бачу тут цариці світу, — голосно сказала Золотокоса, -Царицею світу має бути моя рідна сестра, молода й гожа, гарнішої за яку нема на землі, а рівними до якої є тільки троє дівчат, її сестер... Чи правильно я сказала?

—    Правильно, — хитнула головою Зима, яка вже аж зовсім на красуню не подобала. Була це похила баба, зморшкувата, незугарна й нечупарна.

—    Я не бачу на троні такої гарної і юної, — сказала Золотокоса, — Я бачу стару відьмугу!

—    Вона гарна, гарна! — зарепетував Чорний Птах.

—    Але ж, сестро, — зніяковіло промовила Зима, — Невже ти й справді мене не пізнаєш?

—    Це не моя сестра! — вигукнула Золотокоса, — Ти — лиха відьмуга, яка десь поділа, ув’язнила чи отруїла мою любу Біло-косу. Через це прийшла я, щоб викликати тебе на герць¹, бо хочу визволити свою любу сестру.

—    Забуваєшся, сестро, — прошипіла тоді Зима, — Чи ж не-звісні тобі закони наші: не ти мене маєш змінити, а я тебе. Зима Осінь змінює. Отож іди геть з моїх очей і лягай спати. Це я тобі наказую, володарка світу!

—    Ти не володарка світу! — сказала Золотокоса, — Ти — самозванка. А я прийшла сюди не царювати, а визволити мою бідну сестру.

¹ Герць — поєдинок, протистояння між суперниками.

Звела золотий пірнач — палицю з металевим оперенням — і махнула ним у повітрі. Від того помаху перестали дути в крижані труби хлопці Холодні Вітри, втишилась і віхола, та й сніг перестав іти. А ще в листяній короні Золотокосої пробудився малесенький, срібнесенький жучок-черв’ячок, саме той, котрий павутину виплітає в Бабине Літо. Він спустився на тонюсенькій срібній нитці і на тихе повеління своєї володарки подибцяв помаленьку в повітрі до Білокосої. Він встиг причепити срібну павутинку до волосся Зими, коли ж каркнув люто Чорний Птах, зірвався з плеча Зими й кинувся на Золотокосу. Хотів ударити її в обличчя, але натомість натрапив на зведений золотий пірнач і закричав дико, поранившись. Замигтіло й зарябіло довкола, знову повернулося світло, і побачила

Золотокоса, що задумано-запечалено сидить на троні Зима, у неї на плечі ховається переляканий Чорний Птах, а біля вуха провис на павутинці хитрий нашіптувач і безстрашний войовник жучок-черв’ячок, який Бабине Літо на землю приводить.

—    Таке дивне ти мені оповіла, сестро, — мовила задумливо Зима, — Таке дивне мені подумалося: ніби я — це не я. А все ж таки це я.

—    Зирни у дзеркало, — сказала Золотокоса, — Упізнай себе.

—    Але в мене немає дзеркала, — сказала спантеличено Біло-коса, — Воно розбилося, не пам’ятаю вже, як і коли. Щось при-ключилося.

—    Чорний Птах розбив твоє дзеркало, — сказала Осінь.

—    Прожени Чорного Птаха, і я тобі позичу дзеркальце.

Тоді вдруге зірвався з плеча Чорний Птах і кинувся до Осені, гадаючи, що тримає вона дзеркальце, як тримали його раніше Зеленокоса й Синьокоса, і вирішив розбити його так, як розбив у інших сестер. Але знову звівся золотий пірнач — поранив собі груди Чорний Птах. Закричав розпачливо, гнівно, рипуче:

—    Прожени її, прожени її!

Закружляв і затанцював довкола Золотокосої, замахав крильми, жахаючи, обсипав її снігом та градом, жбурнув сотнею крижаних стріл, але розтавало все це, торкаючись осяйної одежі Золотокосої.

—    Ти не можеш її перемогти, чому? — спитала Зима.

—    Бо я вийшла з добром, — сказала Золотокоса, — Мушу розшукати і звільнити свою любу сестру і добрий лад на землі встановити.

—    Мала б ненавидіти ту свою білу сестру, — тихо мовила Зима, — Хочеш їй щось лихе учинити?

—    Я люблю свою сестру, бо вона ніжна й гарна. Вона приходить мене змінити, коли я втому відчуваю. Ласку мені чинить, змінюючи мене, бо не дає мені постаріти.

Отаке сказала сестрі Золотокоса, а ще сказав щось таємне їй на вухо жучок-черв’ячок, який Бабине Літо на землю насилає. За мить уже й бліда усмішка почала з’являтися на її потемнілому обличчі, а з одного ока раптом викотилася каламутна сльоза.

І коли викотилася та сльоза, крикнув пронизливо Чорний Птах, змахнув крильми і зірвався у повітря. За хвилину він став як метелик, а ще за мить у чорну крапку перетворився.

—    А тепер на себе глянь, — сказала Золотокоса.

Вийняла дзеркальце й подала Зимі. Та зирнула — тихий зойк вирвався їй з грудей.

Зима ледве звелася з трону, стара була і немічна.

— Пособи мені, сестро, — попросила вона, — Дай руку!

Золотокоса подала їй руку і вивела стареньку на стежку.

І тільки рушили вони до Блакитного палацу, як раптом почули чарівну пісню. Хтось виспівував у супроводі найчарівнішої музики, й дивне диво на землі учинилося. Потемнів сніг, обм’як і заструміли довкола дзюрчисті потоки. Повіяло теплим вітром, і все повітря радісно затремтіло. Звели очі, шукаючи чарівної співачки, Білокоса із Золотокосою, і раптом завмерли від несподіванки.

Стежкою назустріч їм ішла прегарна дівчина. Зелені шати маяли в неї за плечима, зелене волосся гралось із теплим вітерцем, зелений з голубими квітами вінок лежав над її рівним, погідним чолом, довкола її осяйної постаті літали птахи, а вона розсипала навкруг насіння квітів. Воно одразу ж проростало, пробиваючи сніг, і цвіло білим та синім квітом. Саме від того й виникала чарівна музика, а співала Зеленокоса, співала Весна.

Поміркуй/

Назви ознаки, які вказують на те, що «Чотири сестри» — це казка. Дай назву розділам казки.

Чим цікаві для тебе персонажі цієї казки? Чого б тобі хотілося повчитися у них?

Мовна скарбнмка

Яка твоя улюблена пора року? Чим вона тобі подобається? Створи асоціативний кущ для її характеристики.

Ти в е знаєш, що притча — це повчальний алегоричний твір, який побудований на прихованому порівнянні.

Тобі відомі народні притчі, байки-притчі. «Чотири сестри» — казка-притча. Довідайся про її автора, історію написання та відмінність від інших літературних казок.

Літературознавчий клуб

Валерій Шевчук (1939) — сучасний український письменник, літературознавець, публіцист. Народився митець у Житомирі, живе і працює у Києві. У його творчому доробку багато казок, оповідань, повістей, романів.

Збірку казок «Панна квітів», до якої входить і казка «Чотири сестри», написав для своїх доньок Мирослави та Юліани. Вони навіть допомагали татові створювати казки до цієї збірки — вигадували імена героїв/героїнь, малюнки створювали, разом обмірковували, як героям/героїням поводитись у певній ситуації.

У казці «Чотири сестри» алегорично показано зміну пір року: чотири вродливі дівчини по черзі панують у світі й дарують йому свою неповторну чарівну красу. Автор пов’язує природні явища з певними діями сестер: Зима думала — тріщав мороз, сумнівалася — віяли вітри, Весна ішла — квітли квіти, Осінь ішла — літали павутинки як символ Бабиного Літа.

Алегоричний образ Чорного Птаха є втіленням зла. Чорному Птахові вдалося обманом порушити мир і злагоду між сестрами — намовити Білокосу сестру не віддавати владу іншим сестрам.

Зеленокоса, Синьокоса і Золотокоса сестри — алегоричні образи Весни, Літа й Осені. Вони уособлюють добро. Любов і терпіння сестер змусило Зиму задуматися над своїм учинком, заплакати і таким чином розтопити своє крижане серце. Перемога добра над злом зображена в казці як прихід на землю весни.

У творі порушено важливі моральні проблеми: протистояння добра і зла, любові і ненависті, правди і неправди, щирості і заздрості. Казка, яка має традиційні ознаки, але також містить мораль, повчання, висловлені в алегоричній формі, називається казкою-притчею. Притчевий характер казки, її прихований алегоричний зміст розкриваються з допомогою Сну.

У колі мистецтв

Мотив зміни пір року є традиційним у різних видах мистецтва. Ти вже переконалась/переконався у цьому, читаючи літературну казку В. Шевчука, слухаючи музику Антоніо Вівальді, переглядаючи ілюстрації Ольги Рубіної та картину «Пробудження» Ольги Ковтун.

і Поміркуй!

Розглянь картину О. Ковтун «Пробудження». Що спільного в зображенні пір року на цій картині та в казці В. Шевчука «Чотири сестри»? Чи могла б ця картина ілюструвати продовження казки? Чому? Зіскануй QR-код, прослухай концерт для скрипки А. Вівальді «Весна» із циклу «Чотири пори року» та перечитай останній абзац казки. Чи однаковий настрій передають ці твори? Як ти думаєш, чому настання весни викликає почуття радості? Свою думку обґрунтуй.

Читай і досліджуй!

Ти прочитав/прочитала казку про чотири пори року. А яка з них є твоєю улюбленою? Підготуй добірку прислів’їв, приказок, поезій про свою улюблену пору року. Добери фото або підготуй власні малюнки для візуального супроводу свого дослідження.

Підсумуй!

Які переживання викликала в тебе казка В. Шевчука «Чотири сестри»?

Яка із сестер тобі найбільше сподобалася? Чому?

Який епізод тебе найбільше вразив? Свою думку обґрунтуй.

Чорний Птах переконує Білокосу сестру: «красивий той, хто сильний у світі, а сильний той, хто має владу». Чи утверджується в казці ця думка?

У якому із видів мистецтва мотив зміни пір року видався тобі найбільш виразним?

Чи залишилося щось незрозуміле для тебе у змісті казки «Чотири сестри»? Якщо так, то що саме?

Оціни свій рівень знань цієї літературної казки за допомогою смайлика.

Читацьке дозвілля

Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.

 

Це матеріал з підручника "Українська література" 5 клас Яценко 2022 читати онлайн