Оксана Іваненко

Ти вже знаєш твори української дитячої письменниці Оксани Іваненко. У молодших класах або ж самостійно ти читав/читала її захопливі казки й оповідання.

Назви твори письменниці, які тобі найбільше запам'яталися. Про кого розповідається у цих творах?

А тепер ти маєш нагоду прочитати ще одну дивовижну літературну казку - твір Оксани Іваненко «Цвітарінь». Тільки спочатку розгадай, що означає це чудернацьке слово «цвітарінь».

Цвітарінь

(Скорочено)

Тук-тук! — тихенько застукотіло на горішній вітці. Так тихо, як у тебе іноді у вушку задзвенить, — навіть ніхто, крім тебе, й не почує. Отак застукотіло і в гнізді, в двох малесеньких яєчках, і почула цей стук лише мати-пташка. Це ж були її рідні-рідні яєчка.

І раптом — трісь! — розкололись яєчка, і звідти висунулися дві малесенькі кумедні голівки з великими ротами. Й роти враз розкрилися.

—    Цві! — цвікнуло перше пташеня.

—    Рінь! — закінчило друге.

—    Цві-рінь! — сказали вони разом і так широко розкрили роти, що здавалося, от-от роздеруться.

—    Цві-та-рінь! Цвітарінь! — підняли всі пташки враз галас, заспівали, засміялися, бо пташки були взагалі найпривітніші і найвеселіші в лісі.

І пташенят тих назвали Цві та Рінь.

У лісі вже наливалися терпкі кислички, а в полі покосили жито й пшеницю. Цілий день Цві та Рінь літали над лісом.

Вершечки дерев жартома лоскотали їх, пташки спускалися до річки або намагались у височині догнати хмарки. Коли не було вітру, вони літали дуже-дуже високо. Адже високо не так страшно було літати. З височини їм усе здавалося маленьким і ласкавим, а коли вони спускалися вниз — все було велике-велике: і дерева, і кущі, і звірі.

За допомогою яких художніх засобів О. Іваненко описує, як прокльовуються пташенятка? Які почуття виникають у тебе під час прочитання цього епізоду казки?

Чи доводилося тобі бачити пташенят у гніздечку? Намалюй їх або опиши за допомогою слів. Напевно, ти знаєш, що пташенят ніколи не можна торкати, навіть наближатися до їхнього гнізда. Поясни, чому?

Щоб не загубити одна одну, вони весь час переспівувалися:

—    Цві! Цві! Цві! — кликала Рінь з річки.

—    Рінь! Рінь! Рінь! — відповідала Цві з ліщини.

Увечері Цві та Рінь повертали до свого гнізда, і тут починалися такі співи, що кожному листочку в лісі хотілося усміхнутись, а то просто пташки розповідали матері сьогоднішні новини.

—    Я була сьогодні над річкою, — казала Рінь, — і бачила, як чайки

літають понад самою водою і ловлять пташок, що літають у воді, зовсім без крил. А на болоті я зустріла кумедних довгих птахів. У них у всіх по одній нозі, але вони стоять рівно і не хитаються, і мені здалося — вони спали. Мамо! Невже можна спати не в себе у гніздечку, а на одній нозі?

—    А я бачила багато звірів, — перебила її Цві, — але ніхто з них не літає, як ми. Подумайте! Навіть велика ведмедиха не може літати. Вона така велика, що й одна її лапа не вміститься у нашому гнізді. Але я сама бачила, як вона хотіла зірвати грушку і не могла її дістати. Вона трусила, трусила стовбур, але верхня грушка не падала, а я підлетіла і поклювала, скільки хотіла. І я нікого не боюся, бо від усіх можу полетіти!

Та трапилося зовсім не так.

Вже поспіли кислички на диких яблунях, тріскалися шкаралупки на каштанах. Кароокі каштани падали на лісові стежки.

Пташки загомоніли про відліт.

На терміновому пташиному зльоті вирішено було негайно відлітати.

Літні пташки ще перецвірінь-кувалися про різні дрібні справи, коли зненацька згори каменюкою упав шуліка з гачкуватим дзьобом.

Всі пташки кинулися врозтіч. Але він встиг схопити в свої колючі пазури маленьку пташку.

—    Бах-бах! — пролунало раптом. Постріл?

Всі пташки враз примружили очі, бо перед ними постелився туман. А коли відкрили — туман розійшовся — ні шуліки, ні маленької пташки ніхто вже не бачив.

Уночі всі пташки зібралися летіти.

—    Цві! Цві! Цві! — кликала сестричка, але не чути було звичайної відповіді.

—    Де ж Цві? Де ж Цві? — хвилювалася мати.

Цві ніде не було.

—    Ой мамо! — заплакала Рінь. — То, мабуть, її потяг шуліка.

Та сумувати було ніколи. Співаючи прощальних пісень, пташки знялися вгору.

Поміркуй!

Чому Цві та Рінь любили дуже високо підійматись у небо?

Про що пташенята розповідали мамі вечорами?

Чим їх дивує світ? Що ж то за пташки, що «літають у воді»? А птахи, у яких «по одній нозі»?

Які риси характерів виявляють Цві та Рінь? Доведи свої спостереження, цитуючи казку.

Випав сніг, і почалася справжня зима.

Було темно й тихо. Тільки чулись якісь дивні звуки, зовсім не схожі на пташине цвірінькання.

—    Хрр-хрр, — хропів хтось.

«Де ж це я?» — подумала Цві

перелякано.

На ній згори і з боків було сухе листя. Це вона зрозуміла. Але це було не в лісі, ні. Вона випросталася, підстрибнула на лапках, і враз її носик ткнувся в щось густе, волохате, дуже тепле й м’яке.

—    Тут хоч тепло, як під маминими крилами, але де ж це? — міркувала вона.

—    Може, це той шуліка, що схопив мене, відніс до себе на гору? Але ні, він би з’їв мене давно. І потім, він же випустив мене, і я упала.

Цві спробувала розправити свої крильця і тихенько сказала:

—    Цвірі-цвірі-цвір — цвірінь!

І раптом щось заворушилося у темряві.

—    Мамо! Мамо! — почулися рикаючі голоси десь тут поблизу. — Прокидайся, вже, напевне, весна — вже пташки співають!

І Цві відчула, що те, в чому вона сиділа, заворушилось, і було воно дуже-дуже велике.

Воно, це велике, потяглося, позіхнуло так, що вітром війнуло, і сказало басом, просто як грім загуркотів:

—    Що, весна? Пташки співають? Ну, я гляну!

Цві сиділа ні жива ні мертва. Та вона з головою заховалась у волохату шерсть, і її ніхто не бачив. Проте все, що вона побачила, зовсім приголомшило її.

Поміркуй!

Перевір свою спостережливість. Розкажи, у яку пору року Цві та Рінь почали літати високо над лісом? А в яку пору на них напав шуліка?

На підставі чого ти зробив/ зробила такі висновки? А ще подумай, чому каштани стали «кароокі»? Про що свідчить цей епітет?

Волохате, велике одгорнуло лапою листя й гілки, і в темряву ринуло світло. Спочатку аж очі засліпило, — а потім вона поба

чила, що сидить на спині великої ведмедихи! А поруч лежали двоє маленьких ведмежаток.

Холодом-морозом війнуло у теплий ведмежий барліг. І всі -і великі, і малі, і навіть непомітна нікому Цві — подивилися — і не впізнали рідного лісу.

Білим, холодним мело на всі боки й намітало високі кучугури. Вила хуртовина, танцювала метелиця, а вітрові підспівували десь здалеку голодні вовки.

—    Де там весна! — гримнула сердито ведмедиха. — Тільки розбуркали мене даремно! Пустуни!

—    Але ж ми чули, як пташка заспівала, — винувато сказали ведмежата.

—    Чули, чули! — буркотіла ведмедиха. — От вижену вас усіх із барлога, коли, по-вашому, вже весна, — тоді й знатимете!

Цві злякалася, що всіх виженуть через неї на мороз.

—    Не сердьтеся. Це я! — тихенько сказала вона.

Всі підвели морди наскільки могли і побачили над вухом у своєї мами маленьку-маленьку пташку.

—    Ану йди сюди, щоб і я подивилася, — вже лагідно сказала ведмедиха, що ти за звір.

! Я не звір, я птичка, — сказала Цві, — я не знаю, як я опинилась у вас. Справді, я сама не залітала сюди. Я зараз полечу у вирій, — додала вона, але згадала метелицю і аж затремтіла.

—    Куди ти там полетиш! — пробурмотіла ведмедиха. — Ти замерзнеш через хвилину. Лягай і спи вже тут за моїм вухом. Можеш поклювати наших грушок.

Цві насмілилась і сказала:

—    Спати я вже зовсім не хочу, а я дуже хочу поспівати.

І вона заспівала:

Цві-цвірінь,

Весна, прилинь,

І з нею Рінь!

Поміркуй/

Як ти гадаєш, де опинилася Цві? І що з нею сталося?

Які риси характерів виявили Цві та ведмедиха у цьому епізоді?

У барлозі стало весело-весело.

Ведмедиха задоволено посміхнулася й сказала:

—    Просто наче літо! Аж меду захотілося!

Того ж дня косий заєць, що завжди гасав по всьому лісі і все бачив і чув найперший — розніс цікаву новину: у ведмежому барлозі живе Цві, яку восени схопив шуліка.

А тим часом струмочок хотів подалі втекти від снігу і побіг швидко-швидко. Він не знав ще дороги, бо це ж був перший весняний струмок, він і плутав то праворуч, то ліворуч.

По дорозі праворуч почув його і виткнувся зелений гострячок якоїсь рослинки — два листки разом. Сонце припікало, і струмок бавився і сміявся, пробиваючи собі дорогу. Два листки розкрилися, як повіки вранці, і звідти визирнула блакитна квітка:

—    Так це справді починається весна?

А струмок біг далі по лісі і будив усіх і праворуч, і ліворуч. Витикалися з землі трави, проліски; прокидалася комашня, потягалися дерева занімілими за зиму вітами.

Першою серед дерев прокинулася молоденька верба над рікою. Вона була тоненька-то-ненька. Їй легко було і потягтися до сонця, і нахилитися до води. Зараз вона потяглася до сонця — треба ж було погрітися після зими. І на гілочках у неї виступили бруньки, як білі зайчики побігли.

- Скільки я живу на світі, а ще не бачив хутряних квітів, -сказав здивовано справжній зайчик.

Вилізли ведмежата з барлога, борюкались і бавились. Вилетіла весела Цві і сіла на вершечку дуба, мружачи очі на сонці.

! Що це? Що це?

Пом/рк ’#/

Перекажи, як урятувалася Цві. Які почуття викликала в тебе ця новина? Чому?

По блакитному небу наче розсипано чорні намистинки. От намистинки більші. От вони вже як кольорові квіти. Але то не пелюстки квітів — то крила. То пташки махають крилами і летять сюди.

А найперша невеличка пташка, така самісінька, як і Цві. Ця пташка радісно вітає ліс.

—    Цві! Цві! Цві!

—    Рінь! Рінь! Рінь! — закричала дзвінко Цві.

Рінь зупинилася. Це ж Цві! Її сестричка Цві! Вона сидить жива й весела на рідному дубі.

—    Цві-та-Рінь! Цві-та-Рінь! — зацвірінчали, загомоніли всі пташки. І це вже була справжня весна.

Поміркуй!

Які ознаки літературної казки має твір О. Іваненко?

Знайди й перечитай описи різних пір року в казці. За допомогою яких художніх засобів їх змальовано?

Чому Цві стала загальною улюбленицею в зимовому лісі?

Хто перший відчув прихід весни й почав будити інших лісових мешканців? Наведи цитати з твору на підтвердження своїх слів.

Які риси характеру героїв і героїнь казки викликають захоплення в авторки твору і в тебе?

Розкажи, чи цікаво тобі було читати казку? Чому?

Літературознавчий клуб

Оксана Іваненко (1906-1997) — талановита авторка багатьох захопливих казок, оповідань, повістей, романів та інших творів. Народилась і виросла письменниця в Полтаві.

У домі Іваненків усі захоплювалися мистецтвом, а надто ж художнім словом. Адже батько Оксани працював журналістом і був письменником, а мама — учителькою. Вечорами, коли збиралася разом уся родина, часто читали вголос твори Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Ганса Крістіана Андерсена, різні літературні журнали.

Майже все прочитане діти одразу перетворювали на гру. Першу свою казку дівчинка написала в шість років і вмістила її в домашньому рукописному журналі «Гриб», що сама й «видавала».

Відтоді й пов’язала Оксана Іва-ненко все своє життя з дитячою літературою. Твори письменниці дарують радість, цікаво розповідають про світ, учать людяності й доброти.

Письменниця надавала перевагу особливому виду літературної казки — пізнавальній казці. Такий твір не лише розважає чи дивує читача/читачку, а й надає різні знання про світ.

Досконалим зразком цього виду казок є збірка Оксани Іваненко «Лісові казки». Вона подарує тобі незвичайні історії про птахів, тварин, рослини лісу. Казка «Цвітарінь» теж зі збірки «Лісові казки».

У своїх творах Оксана Іваненко дуже вміло, вигадливо веде розповідь, наповнюючи її несподіванками, розгадуванням таємниць, наділяє героїв/героїнь яскравими характерами.

Ти вже знає , що літературний твір може бути написаний віршованою або ж прозовою мовою. Пригадай, що таке віршована мова та назви її ознаки. А які віршовані твори ти нещодавно вивчав/вивчала на уроках української і зарубіжної літератури?

Літературознавчим

словнмок

Мова автора/авторки — розповідь письменника/письменниці про події, вчинки героїв, різні описи.

Мова персонажів — висловлювання дійових осіб твору, які спілкуються між собою або розповідають про свої почуття, настрої, думки.

Проз о ва мова має вільний, неорганізований ритм, нагадує розмовну мову. Якщо вірш поділяється на рівні та ще й найчастіше римовані відтинки — рядки, то проза — це суцільний текст без рим. Характерним зразком прозової мови є казка О. Іваненко «Цвітарінь».

Також у літературному творі слід розрізняти мову автора/ авторки і мову персонажів. Мова автора/авторки твору допомагає читачеві/читачці довідатися про його/її ставлення до зображуваного, а в мові персонажів розкриваються їхні характери. Запам’ятай, що мову автора/авторки і персонажів твору треба читати по-різному, тобто добираючи відповідну інтонацію, темп, тон і гучність голосу.

¹ Поміркуй!

Випиши в дві колонки перші чотири рядки вірша О. Пчілки «З ґринджолятами» і перший абзац казки О. Іваненко «Цвітарінь». Що спільного і відмінного у цих уривках? Назви художні образи цих текстів. Знайди в казці «Цвітарінь» мову їх авторки і мову персонажів. Виразно прочитай ці уривки тексту.

Домовся зі своїми сусідами й сусідками по партах щодо розподілу ролей та підготуйся до виразного читання в особах епізоду в барлозі з казки «Цвітарінь». Порівняй репліки Цві та ведмедихи. Чим вони різняться і як характеризують мовців?

У колі мистецтв

Красу природи можна передати і засобами музики. Витончено і гармонійно розкриває прекрасний і різноманітний світ природи мелодія арґентинського композитора Аріеля Раміреса «Паломництво». Особливо популярною, всесвітньо відомою стала інструментальна версія цієї мелодії під назвою «Жайворонок» в аранжуванні (переробці) французького композитора Поля Моріа.

Поміркуй!

Чи сподобалися тобі ілюстрації до казки «Цвітарінь» художника Василя Євдокименка? Чому? Намалюй ілюстрацію до того епізоду казки, що тебе найбільше вразив, або ж перекажи його близько до тексту.

Зіскануй QR-код і послухай мелодію «Жайворонок» у виконанні ґранд-оркестру Поля Моріа. Які кольори, образи ти уявляв/уявляла, слухаючи цю мелодію? Які світлини із відеоряду цього кліпу тобі сподобалися найбільше? Якими із них можна було б проілюструвати казку О. Іваненко «Цвітарінь»?

Читай і досліджуй!

Зіскануй QR-код і переглянь буктрейлери (так називають відеоролики за мотивами книжки, або кліпи за книжкою) до збірки «Лісові казки». Що нового з них ти довідався/довідалася про цю книжку?

Чи доводилося тобі рятувати пташеня? Зіскануй QR-код і прочитай поради «Я знайшов пташеня! Що робити?». Що корисного ти дізнався/дізналася про поводження із пташенятами?

Підсумуй!

Що пізнавального для себе про життя лісу та його мешканців ти довідався/ довідалася із казки О. Іваненко «Цвітарінь»?

Сформулюй тему та головну думку цього твору.

Докладно перекажи епізод казки «Цвітарінь», що тобі найбільше сподобався. За допомогою інтонації передай мову авторки і мову персонажів твору. Розкажи про життя і творчість письменниці Оксани Іваненко.

Що таке прозова мова? Чим відрізняються мова авторки і мова персонажів? Оціни, наскільки добре ти опанував/опанувала цей розділ підручника.

Читацьке дозвілля

Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.

 

Це матеріал з підручника "Українська література" 5 клас Яценко 2022 читати онлайн