uabooks.top

"Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені,

Так люба ти мені?..."

Лихий призвід — людям заохота. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив...

Старі хитали головами, та вдіяти нічого не могли. Дерев’яні відра, що висіли на вербових кілках, розсохлися, розсипалися, а потім зникли.

Добери вірші П. Тичини про природу. Уклади з них невеличку збірочку. Дай їй заголовок, який відображатиме зміст поезій. До збірочки напиши вступне слово, у якому опиши враження, що викликали в тебе поезії П. Тичини.

Діти слухняно залазили на теплу піч і, натягнувши пухку ковдру аж до вух, хутко засинали.

А у віконці тієї хатинки ще довго за північ світився тьмяний ґнотик свічки, при світлі якого матуся-майстриня малювала писанки.

Великдень, або Пасха, або Воскресіння Христове, — найважливіше християнське свято. На третій день після розп’яття на хресті Ісус Христос, Син Божий, воскрес і вознісся на Небеса.

Весняна пора — це час закоханості, утворення пар, мрії про сімейне життя. Гаївка «Царівна» переповідає про перешкоди, які можуть виникнути в закоханих на шляху до щастя. У ній переспіваний казковий сюжет про сплячу царівну.

У доісторичні часи наші пращури ліс називали шумом, ще раніше — шумилом. За допомогою однієї з найдавніших веснянок «Шум» вони замовляли бога лісу Шума прокинутися від зимового сну, розвиватися, щоб наблизити настання весни й тепла.

У народній фольклорній скарбниці маємо чимало молодіжних веснянок-ігор. Вони веселі, часто жартівливі, переважно втілені у формі діалогу між дівчатами й хлопцями. Одна з них — давня веснянка «Воротар».

У давнину наші пращури вірили, що померлі родичі перебувають у раю-вирії. Вони є посередниками між світом живих і потойбічним світом, тому можуть випросити у вищих сил захист і підтримку для свого роду.

Навесні наші пращури передусім прославляли сонце як джерело життя. Вони виконували ритуальні дії, щоб після зими воно швидше набирало сили.