На основі попередньо вивченого матеріалу та карт на с. 86, 94, 100 проаналізуйте зміну території держави Б. Хмельницького. Поясніть, що впливало на ці зміни.

1. ТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО АПАРАТА. ГЕТЬМАН

Уже до літа 1648 р. на підконтрольних козакам українських землях було ліквідовано устрій і лад Речі Посполитої. Б. Хмельницький почав створювати нову політичну модель козацької держави.

Офіційною назвою держави було Військо Запорозьке. Історики дали назву цій державі Гетьманат, або Гетьманщина. У сучасній історіографії закріпилася назва Українська козацька держава — ця назва найповніше і точно розкриває суть країни.

Гетьман був головою Війська Запорозького. Формально посада була виборна. Б. Хмельницький вже за рік гетьманства фактично перетворився на главу держави. Сучасники його сприймали як «государя і гетьмана».

У 1649 р. Вселенський патріарх благословив Б. Хмельницького на гетьмана — процедура, яку проходили православні правителі. Гетьману підпорядковувалися всі сфери й важелі зовнішньої, внутрішньої і судочинної влади. Формально Військо Запорозьке було республікою. Проте влада Б. Хмельницького була фактично необмеженою.

Гетьман керував державою спільно з радою, яка ділилася на Генеральну та старшинську.

Наталя Старченко, українська історикиня

Майбутніх дослідників очікує детальний аналіз тих людей, що оточували Б. Хмельницького «яко вольного і значного шляхти руської сина». Так охарактеризує гетьмана, чиє ім’я буде пов’язане з народженням козацької держави, буквально в першому ж реченні свого літопису, датованого 1720 р., Самійло Величко. Він же назве козаків «вольним, шляхетським, савроматійським, козако-руським» народом.

Ті люди добре знали, що стосунки політичного народу укладаються з виборним королем на підставі договору, а порушення королем своїх зобов’язань служило підставою для застосування підданими права на спротив.

1. Поміркуйте, вихідцями з якого стану була значна частина козацької старшини.

2. Якими якостями мали володіти Б. Хмельницький та його соратники для ефективного управління державою?

2. СТАРШИНА Й АДМІНІСТРАЦІЯ

2.1. ГЕНЕРАЛЬНА І СТАРШИНСЬКА РАДИ

Генеральна {Повна, Загальна,

Чорна) рада — форма прямого волевиявлення членів козацької верстви як правлячого стану суспільства.

Вона виконувала роль головного розпорядчого органу держави.

Проте в умовах, коли рішення слід було ухвалювати швидко, цей тип волевиявлення народу був малоефективним. Тому популярнішим став представницький тип зборів — старшинська рада. На ній вирішували найважливіші питання.

Поміркуйте, які ознаки притаманні державі. Яке значення мали для козаків клейноди?

Багато чого в інституті рад базувалося на традиційності і звичаєвому праві. Саме тому так і не було сформовано норм, певних правил представництва. Процедура проведення ради була доволі простою і нагадувала січову. Збір відбувався за барабанним дробом. Обговорення і голосування — через вигуки й підкидання шапок.

Загальне керівництво радою здійснював гетьман. У її проведенні йому допомагали генеральний обозний і генеральні осавули, які стежили за процедурою і порядком.

2.2. ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА

Старшина — це представники козацтва, які обіймали посади в інститутах влади. У Війську Запорозькому старшина поділялася на генеральну, полкову та сотенну. Генеральну старшину обирали на радах, її посадовці були виконавцями рішень гетьмана і рад. Проте Б. Хмельницький призначав старшину особисто, лише затверджував її через ради.

До генеральної старшини належали: генеральні писар, обозний, суддя, підскарбій, осавул, хорунжий і бунчужний. Генеральні осавули, хорунжі та бунчужні становили кадровий резерв генеральної старшини.

Петро Кралюк, український історик

Воєнно-політичне утворення українського козацтва, сформоване за часів Хмельниччини, можна назвати військом-державою, де була сильна влада гетьмана. У такій державі велику роль відігравала персоніфікована влада. Поки жив Хмельницький, то вдавалося згладжувати суперечності й утримувати єдність.

Про яку роль Б. Хмельницького в державотворенні пише автор?

Генеральний писар

Був найближчою до гетьмана людиною, відповідав за дипломатію, розвідувальну та контррозвідувальну діяльність. Саме у писаря зберігалася державна печатка.

Генеральний обозний

Очолював генеральну артилерію в мирний час і під час походів. Відповідав за її матеріальне забезпечення і за озброєння війська. Мав помічників: осавула, хорунжого, писаря, пушкаря, гармаша та ін. Обозний стежив за веденням козацького реєстру. Міг бути наказним гетьманом або послом за кордон.

Генеральний суддя

Очолював Генеральний військовий суд і відповідав за судочинство в державі. Іноді могло одночасно бути два генеральних судді: «перший (головний)» і «другий». Суддя міг виконувати додаткові доручення і завдання. У генерального судді зберігалася суддівська печатка.

*

Генеральний підскарбій

У підпорядкуванні генерального підскарбія був Генеральний скарб, податкова система, різні види додаткових зборів. Він відповідав за впровадження нових податків і за збір старих.

Генеральний осавул

Виконував різноманітні доручення гетьмана. Він міг бути послом, військовим керівником, стежив за дисципліною у війську та несенням караульної служби.

Генеральний хорунжий і генеральний бунчужний

Спочатку

входили до особистого двору гетьмана й відповідали за клейноди: гетьманські бунчук, булаву і хоругву. Згодом їхні обов’язки розширилися до рівня довірених людей для особливих доручень.

1. Спираючись на схему, схарактеризуйте склад і обов’язки посадовців генеральної старшини.

2. Спробуйте відтворити засідання генеральної старшини в дійових особах.

3. Про що свідчить наявність у козацькій державі власної печатки? Дізнайтеся історію появи перших козацьких печаток.

2.3. ПОЛКОВА ТА СОТЕННА СТАРШИНА

Наступною за ієрархією ішла полкова та сотенна старшини. Полкова старшина мала схожі з Генеральною посади, за винятком підскарбія і бунчужного. Сотенний рівень був простіший за структурою.

На найнижчому щаблі адміністративної ієрархії перебували старшина (отамани) та урядовці населених пунктів: городові та сільські отамани, інша міська адміністрація.

Державний, військовий і адміністративний апарат потребував великої кількості освічених людей. Тому чимало уваги приділялося поширенню освіти серед населення.

3. ПОЛКОВО-СОТЕННИЙ УСТРІЙ ДЕРЖАВИ

Держава була утворена козацьким військом. Навіть назва мала мілітарний характер — Військо Запорозьке.

Держава мала полково-сотенний устрій. Згідно з ним уся територія ділилася на полки, а ті — на сотні. Під час воєнних дій ці полки і сотні вже виступали одночасно в ролі військових одиниць.

Кількість полків у перші роки коливалася і могла сягати кількох десятків. Змінювалися їхні назви. Проте історики вважають, що після 1651 р. їх налічувалося 16. Кількість сотень у них була неоднорідна і становила близько 274 одиниці.

Столицею козацької держави був Чигирин, але нерідко прийоми посольств і функціонування Генеральної канцелярії відбувалися в гетьманській резиденції в Суботові (нині село в Черкаській області).

Запорозька Січ формально зберігала власну систему управління, проте фактично підпорядковувалася Б. Хмельницькому.

Полк - територіально-адміністративний округ Війська Запорозького. Сотня - територіально-адміністративна одиниця в межах полку.

4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ

У перший рік повстання законодавство Речі Посполитої втратило чинність на козацьких землях.

Найперше це стосувалося земельної власності. Шляхта, яка не підтримала Національно-визвольну війну, втратила своє майно. Також було ліквідовано залежність селян від землевласників. Проте з огляду на формування нового провідного соціального стану — козацтва, то саме козацтво мало визначальний вплив на земельні відносини.

Також чималу земельну власність зберігала церква.

Відсутність особистої залежності та крах фільваркового господарства призвели до домінування в Українській козацькій державі

найманої праці. Тому можна сказати, що козацька революція була українським проявом й аналогом буржуазних революцій в Європі.

Чимало уваги гетьман приділяв розвитку торгівлі. У державі вводилися пільги для іноземних купців. Великим успіхом стало підписання в 1650 р. з Османською імперією угоди про вільну торгівлю на її території та звільнення українських купців від сплати мит.

У державі була створена нова податкова система. Збір невеликої величини стягували з усіх торговельних операцій. Крім звичайних податків, існував спеціальний військовий податок. Зі старих економічно-господарських механізмів було залишено підтримку монастирського землеволодіння, повернуто оренду.

Деякі історики вважають схожими методи правління державою Богдана Хмельницького й Олівера Кромвеля. Зіставте діяльність цих діячів і зробіть висновок.

Іван Лисяк-Рудницький, український історик

Чи простий народ України мав узагалі якусь користь з Хмельниччини? Революція XVII ст. не могла витворити демократичної соціальної системи, що включала б у себе принцип рівності усіх громадян перед законом. У тогочасній Європі цього принципу взагалі ще ніде не існувало. Але, незважаючи на... дедалі більшу нерівність, становище простого народу у козацькій Україні було кращим, ніж у сусідніх країнах — Польщі та Московщині... Все ж таки становище селянства в Гетьманщині було кращим, ніжу будь-якій іншій країні Східної Європи того часу, воно було особисто вільне і могло володіти землею.

Як історик характеризує соціальні відносини у Війську Запорозькому? Чим історик виправдовує те, що в ході Національно-визвольної війни не вдалося досягти рівності громадян у сучасному розумінні?

Система управління, створена Б. Хмельницьким, показала свою міцність під час складних випробувань війни за самостійність. Водночас постійні воєнні дії і процес творення державних інституцій не дав можливості гетьману прописати кодекс права і правил спадковості влади.

Об’єднайтеся в групи. Підготуйте та проведіть у класі дискусію на тему: «Військо Запорозьке — козацька демократія чи військова диктатура?».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Утворіть логічні пари з назв козацьких посад й опису їхнього призначення.

2. Виконайте онлайн-вправу «Українська козацька держава — Військо Запорозьке».

https://cutt.ly/Sb8Q0V1

Обговорюємо в групі

1. Заповніть у зошиті таблицю. Обговоріть у групах особливості козацького державного устрою. Визначте особливості реформ за Б. Хмельницького та їхні наслідки. За підсумками роботи дайте оцінку державотворчим процесам в умовах Національно-визвольної війни — визначте сильні сторони козацької держави й загрози її існуванню.

2. Виконайте вправу «Дешифратор». Розгадайте поняття за допомогою алфавіту. Укладіть з отриманими словами довідку для словника.

Мислю творчо

1. Складіть дві-три тези (доказів, аргументів) на користь того, що державу Військо Запорозьке можна вважати козацькою республікою.

2. Розгадайте ребуси та зі елі в-відповідей складіть коротке повідомлення для історичної радіопередачі.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1650 р. Угода з Османською імперією про вільну торгівлю

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака