Інформація про новину
  • Переглядів: 839
  • Дата: 22-08-2021, 10:46
22-08-2021, 10:46

34. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир». Мирні угоди

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  33. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання ...
Наступна сторінка:   35-36. Правобережне козацтво. Заселення ...

 

Поміркуйте, які події можна вважати кульмінацією доби Руїни.

1. ІВАН САМОЙЛОВИЧ

Іван Самойлович походив з родини священника. Здобув освіту в Києво-Мо-гилянській академії. Зробив кар’єру з сотенного писаря в Чернігівському полку до генерального судці за гетьманування Д. Многогрішного. У 1668 р. брав активну участь в антимосковському повстанні. Був серед заколотників, які скинули Д. Многогрішного. 27 червня 1672 р. на старшинській раді неподалік Конотопа І. Самой-ловича було обрано гетьманом.

Гетьман Іван Самойлович (портретроботи невідомого художника, XIX от.)

І. Самойлович правив на основі Конотопських статтей 1672 р. Йому вдалося здійснити ряд реформ. Гетьман взяв курс на об’єднання Правобережної і Лівобережної Гетьманщини.

Активізації воєнних дій з боку І. Самойловича передували драматичні події, які розгорнулися на Правобережжі. Ще в 1669 р. гетьман П. Дорошенко, розуміючи, що своїх сил для протистояння Польщі недостатньо і необхідно нейтралізувати кримське військо, підписав союзну Корсунську угоду з турецьким султаном.

КОРСУНСЬКА УГОДА 1669 р.: основні положення

Право вільних виборів гетьмана; гетьманська посада пожиттєва.

Збір податків винятково на користь козацької держави.

Татарам заборонялося брати ясир з українських земель.

Османська імперія і Кримське ханство гарантували не укладати угод з Московським царством і Річчю Посполитою без згоди гетьмана.

Султанські грамоти щодо Української держави, мали укладатися двома мовами — османською й українською.

у

У вересні 1670 р. становище П. Дорошенка похитнулося. Частина правобережного козацтва обрала гетьманом уманського полковника Михайла Ханенка, якого підтримувала Польща. Захищаючи право на гетьманську булаву, П. Дорошенко за допомогою османо-кримського війська до липня 1672 р. розгромив більшість військ М. Ханенка. Після спроби П. Дорошенка продовжити наступ углиб Галичини поляки згодилися піти на мирну угоду з османами. У жовтні 1672 р. було підписано Бучацький договір.

Згідно з угодою Західне Поділля переходило під владу Османської імперії. Під владою П. Дорошенка перебували Правобережна Київщина та Східне Поділля (Брацлавщина). Решта українських земель залишилася за Річчю Посполитою. У Бучацькому договорі польська сторона вперше вжила термін «Українська держава». Але польський сейм не затвердив цю угоду, що заклало передумови для початку нової війни.

1. На карті (с. 150) покажіть територіальні положення Бучацького договору. Дайте оцінку цим статтям договору: як вони вплинуть на ситуацію в Україні?

2. Поясніть, як ви розумієте думку історикині Наталі Яковенко, «тріумф Туреччини виявився “Пірровою перемогою” для Дорошенка».

2. ЧИГИРИНСЬКІ ПОХОДИ

Бучацький договір не приніс миру на українські землі. У наступні роки тривала боротьба за оволодіння Правобережжям і гетьманською столицею — Чигирином. У 1674 р. М. Ханенко склав свою булаву на користь І. Самойловича. На козацькій раді під Переяславом у березні 1674 р. І. Самойловича обрали гетьманом «обох сторін Дніпра». Українсько-московське військо спробувало захопити Чигирин. Облога тривала два тижні. Проте поява на південному кордоні війська Османської імперії, що прийшло на допомогу П. Дорошенкові, змусила І. Самойловича відвести всі війська на Лівобережну Україну.

Успіх під Чигирином дав змогу П. Дорошенку відновити свою владу на більшості земель Правобережжя. Проте ситуація для гетьмана П. Дорошенка складалася катастрофічно. Чисельність населення зменшувалася. Наявність османо-кримських залог лягала тягарем з їх утримання на місцеве населення. Розуміючи, що його планам з відновлення єдиної Української держави не судилося справдитися, П. Дорошенко у 1676 р. був змушений зректися булави на користь І. Самойловича.

Назвіть причини політичної поразки П. Дорошенка.

Олександр Бойко, український історик

Останньою спробою переломити хід подій, відновити територіальну єдність і повноцінну державність був час гетьманства П. Дорошенка. Проте внаслідок постійної боротьби козацької верхівки за булаву, невдалих кроків і помилок, зради союзників, намагання Польщі, Росії й Туреччини контролювати хід подій в українських землях П. Дорошенко втратив підтримку народних мас, не зміг об’єднати українські землі в межах однієї держави і відновити її незалежність.

Які чинники, на думку історика, стали на заваді планам гетьмана П. Дорошенка відновити єдність держави? Чи погоджуєтеся ви з твердженнями історика?

Зречення П. Дорошенка спонукало Османську імперію до нової агресії. У 1677 р. велике османо-кримське військо взяло в облогу Чигирин. Із цим військом прибув Ю. Хмельницький, якого султан визнав наступником П. Дорошенка. їм протистояло українсько-московське військо на чолі з І. Самойловичем та Г. Ромодановським. Розгорнулися запеклі бої, перемога в яких дісталася лівобережним козацьким і мос-ковитським полкам. Як наслідок, османи змушені були відступити.

Наступного 1678 р. нове, численніше військо османів і їхніх союзників знову оточило Чигирин. Унаслідок запеклих боїв місто зазнало страшних руйнувань. Українсько-московське військо змушене було відступити на Лівобережжя. Проте й османи вже не мали сил для подальших воєнних Ці драматичні події ввійшли в історію як Чигиринські походи.

Чигиринські походи — воєнні походи османо-кримської армії з метою загарбання території Правобережної України й оволодіння Чигирином (1677 і 1678 рр.).

З літопису Самійла Величка про облогу Чигирина

Тут повтором можна сказати слово про великий Вавилон, колись сказане: «Паде, паде Україна тогобічна малоросійська, козакоруська з багатьма міцними містами й селами, як отой стародавній великий град Вавилон!», і що через тодішню незгоду козаки всі пропали, самі себе звоювали.

Які причини, на думку літописця, призвели до трагедії України?

У 1678 р. І. Самойлович за наказом царя розпочав акцію, відому як Великий згін. Щоб ускладнити султану можливості для забезпечення військ матеріальними та людськими ресурсами, гетьман наказав зруйнувати всі, хоча б частково вцілілі міста, а їхніх мешканців силою зігнати на Лівобережжя.

Якими були наслідки Великого згону для місцевого населення Пра-вобережноїУкраїни?

Виснаження противників змусило їх сісти за стіл переговорів й укласти мирну угоду.

3. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ МИР. «ВІЧНИЙ МИР»

Мирна угода, відома як Бахчисарайський мир, була підписана у 1681 р. Її було укладено на 20 років у Бахчисараї між Московською державою, з одного боку, і Османською імперією та Кримським ханством, з іншого.

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ МИР 1681 р.: основні положення

До Османської імперії переходив південь Київщини, Поділля; за Мос-ковією залишалося Лівобережжя.

Султан визнав зверхність Московії над Запорозькою Січчю.

Московія зобов’язувалася сплачувати щорічну данину ханові.

Кордон між державами мав проходити по річці Дніпро.

Османи і кримці зобов’язувалися не допомагати противникам Московської держави.

У травні 1686 р. між Московською державою і Річчю Посполитою було укладено «Вічний мир». Договір підтверджував домовленості Андрусівського перемир’я 1667 р. про поділ України по Дніпру. Уся

територія Лівобережної України мала залишатися під зверхністю Московії, Річ Посполита відмовлялася від Києва. Запорозька Січ тепер перебувала під контролем Московії. Брацлавщина, Південна Київщина ставали нейтральними незаселеними територіями між двома державами.

Представників козацької держави на підписанні договору не було.

І. Самойлович заявив, що Військо Запорозьке ніколи не зречеться Правобережної України. Скориставшись невдачами гетьмана, противники підготували донос на І. Самойловича. Влітку 1687 р. його було скинуто з гетьманства, заарештовано і відправлено на заслання.

У 1699 р. за умовами мирних угод Карловицького конгресу Османська імперія передала Польщі Південну Київщину, Брацлавщину, Західне Поділля.

Україна в 1667-1687 рр. Доба Руїни

За картою розкажіть про події Руїни на українських землях.

1. Визначте за картою (с. 150) напрямки Чигиринських походів османських військ.

2. Покажіть: території, які за умовами Бахчисарайського договору мали залишатися безлюдними; московсько-польський кордон після укладення «Вічного миру».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Які реформи були проведені І. Самойловичем?

2. Згідно з якою угодою Західне Поділля перейшло під владу Османської імперії?

3. Які причини Чигиринських походів?

4. Виконайте онлайн-вправу «Іван Самойлович».

https ://cutt.ly/1 bSWyyR

Обговорюємо в групі

1. Історикиня Наталя Яковенко вважає, що прийняття османського протекторату П. Дорошенком вело до польсько-османської війни. Чи справді це протистояння було неминучим? Аргументуйте свою думку.

2. Чи відповідали Бахчисарайський мирний договір та «Вічний мир» інтересам України?

Мислю творчо

1. Уявіть себе хроністом другої половини XVII ст. Створіть хроніку «Повсякденність Правобережної України періоду Чигиринських походів».

2. Чигирин у 1678 р. боронило українсько-московитське військо. Зіставте значення оборони Чигирина для українців і для московитів.

3. Розгадайте ребус. Слово-відповідь використайте як тему історичного есе. Представте свій твір у класі.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1676 р. Зречення П. Дорошенка від гетьманської булави

на користь І. Самойловича

1677 р, 1678 р. Чигиринські походи

1681р. Бахчисарайський мир

1686 р. «Вічний мир»

1699 р. Карловицький мирний договір

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 




Попередня сторінка:  33. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання ...
Наступна сторінка:   35-36. Правобережне козацтво. Заселення ...



^