Пригадайте:

1. З якої події розпочалась Реформація? Поясніть значення цього терміна.

2. Охарактеризуйте явище релігійних війн.

1. Передумови Тридцятилітньої війни

У міжнародних відносинах Європи ранньомодерного періоду вирішальну роль відігравали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія та Франція. Проте жодна з цих країн не була настільки могутньою, аби самостійно перемогти всіх своїх суперників, що зазвичай добре розуміли їхні правителі. Це забезпечувало відносний політичний баланс на континенті, відомий під назвою «баланс сил». Війни були справою не стільки народів, як королів.

Тридцятилітня війна — перша загальноєвропейська війна, що тривала протягом тридцяти років — у 1618-1648 рр. між двома великими угрупованнями: габсбурзьким союзом (іспанські та австро-німецькі Габсбурги, католицькі князі Німеччини, Річ Посполита) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, Данія, протестантські князі Німеччини та ін.).

Тридцятилітня війна 1618-1648 рр.

За допомогою матеріалів параграфа, схеми самостійно визначте причини початку Тридцятилітньої війни та вкажіть її характер. Назвіть протиборчі сторони. Порівняйте результати своєї роботи з наведеною схемою.

Реформація та поширення протестантизму викликали нові конфлікти, які вже стосувалися не лише знатної верхівки, а й селян та міщан. Фактично кожна людина мала визначитись, яку Церкву вона підтримує.

Протистояння між протестантами і католиками породило релігійні конфлікти та зумовило цілі війни у німецьких земляк, Англії, Нідерландах, Франції. Проте і після їхнього завершення релігійні питання до кінця не були вирішені.

Усе це призвело до розгортання Тридцятилітньої війни — першої загальноєвропейської війни, що виникла як і через прагнення встановити панування у Європі, так і через релігійні конфлікти. На початку XVII ст. обидві гілки династії Габсбургів вели боротьбу з протестантами, підтримували католиків і намагалися утвердити своє панування над країнами Європи. На початку XVII ст. Габсбурги дійшли висновку, що спільні дії підуть їм на користь. У багатьох країнах Європи це викликало велике занепокоєння.

Імператор Священної Римської імперії Рудольф II Габсбург (1576-1612 рр.) розпочав переслідування протестантів. За його підтримки єзуїти поширили свою діяльність у Чехії та німецьких протестантських князівствах. У відповідь на переслідування протестантські князі Німеччини у 1608 р. об’єдналися у Євангелічну унію, яку очолив курфюрст Фрідріх Пфальцський. Натомість католицькі князі створили у 1609 р. свій союз під назвою Католицька ліга, очолюваний Максиміліаном Баварським. Обидва альянси шукали прихильників у Європі. Євангелічну лігу підтрима-

ли протестантські країни: Нідерланди,

Данія, Швеція та Англія, а ще — Франція, яка хоч і була католицькою, проте не бажала посилення впливу Габсбургів у Європі. На бік Католицької ліги стали австрійські та іспанські Габсбурги. Відносини між двома таборами загострювалися, бракувало лише приводу для того, щоб почалася війна.

Чому в Тридцятилітній війні Франція виступила на боці протестантських володарів?

Поясніть, як ви розумієте поняття «баланс сил».

2. Чеський період війни (1618-1625)

Тридцятилітня війна розпочалась у Чехії. На той час Чехія входила до складу Священної Римської імперії, якою правила династія Габсбургів. Габсбурги були католиками. Відповідно, всі імператорські чиновники у Чехії були католиками, тоді як більшість населення Чехії — протестантами.

Цікаво знати

Під час дефенестрації імператорських чиновників викинули з 21-метрової висоти, але вони вціліли. Католицька церква оголосила це ангельським дивом. Натомість протестанти стверджували, що порятунком стала велика купа гною.

З чим пов’язана така різниця у трактуванні однієї події?

23 травня 1618 р. представники знатних протестантів звернулися до намісника та його помічників з проханням передати їхнього листа імператорові. У листі йшлося про те, чи справді за розпорядженням імператора на королівських (тобто належних імператорові) землях він заборонив будівництво протестантської церкви. Але у процесі зустрічі між намісником та прохачами розгорілась настільки палка суперечка, що самого намісника, ще одного імператорського чиновника та їхнього секретаря викинули з вікна приміщення, де відбувалась зустріч. Описана подія отримала назву «Друга празька дефенестрація» (від «де фенестра» — «з вікна»). Від неї ведеться відлік Тридцятилітньої війни.

Чехи відмовилися надалі визнавати владу імператорів і вимагали на чеський престол посадити лідера Євангелічної унії Фрідріха V Пфальцсько-го (1596-1632). Цього не міг стерпіти імператор

Фердинанд II Габсбург. Він попросив допомоги у Католицької ліги. Таким чином, об’єднана католицька армія під командуванням генерала Тіллі рушила до Чехії. 8 листопада 1620 р. між нею та чеськими військами відбулася битва під Білою Горою, у якій чехи зазнали поразки. Більше того, у цій битві загинула майже вся молодь чеської знаті. Ця поразка стала національною трагедією. Крім того, у Чехії розпочався католицький терор: запалали багаття інквізиції, заборонялася чеська мова, нищилися праці чеських учених.

Тим часом Тіллі рушив далі на німецькі землі й захопив володіння Фрідріха Пфальцського. Його самого вигнали за межі імперії. Євангелічна унія розпалася.

Від якої події ведеться відлік Тридцятилітньої війни?

Чому Чехія виступила проти влади Габсбургів?

3. Дансько-шведський період (1625-1634)

Успіхи католиків на першому етапі війни дуже занепокоїли протестантських володарів країн Північної Європи. Кристіан IV Данський (1577-1648) був палким лютеранином і боявся після поразки протестантів Німеччини залишитися віч-на-віч з імперією. Отримавши значну фінансову допомогу від Шведської імперії і Королівства Франції, він вирішив вторгнутися 20-тисячною армією у Німеччину.

На боротьбу з Кристіаном IV імператор Фердинанд II спрямував надзвичайно талановитого полководця Альбрехта фон Валленштайна. Той запропонував імператорові набрати велику армію і при цьому зовсім не витрачати державних грошей на її утримання, а годувати солдатів з накладання контрибуції на захоплені території, інакше кажучи, коштом організованого грабунку. Таким чином, «війна годувала війну». Вояків наймали, як робітників на будівництво. Капіталом для винагороди була здобич. Оскільки нових солдатів знайти було легко, війну мали змогу вести до повного виснаження — переносячи її з одного регіону в інший.

Данія зберегла свої території, але пообіцяла не втручатись у справи імперії. Фердинанд досягнув свого домінування в німецьких землях.

Себастіан Вранкс «Солдати-мародери». Фрагмент, 1647р. За принципом «війна годує війну» солдати грабували не лише померлих, але й влаштовували засідки на подорожніх, яким не пощастило прокласти свій шлях охопленими війною землями. На задньому плані картини можна побачити шибениці та темний дим від пожеж

Улітку 1630 р. король протестантської Швеції Густав II Адольф висадився на півночі Німеччини. Шведська армія складалася з вільних селян-про-

тестантів, які були переконані, що захищають своїх братів по вірі від ненависних католиків. Крім того, шведська армія мала чи не найкраще на той час озброєння — мушкети, та єдина володіла польовою артилерією — гарматами. Тому військо Густава II Адольфа розбило сили Католицької ліги. В одній з битв Тіллі загинув, тому імператор Фердинанд вислав проти шведів свого найкращого полководця — Валленштайна. 1632 р. у битві при Лютцені Гу-став II Адольф загинув, і шведи були змушені відступити. Проте імператор запідозрив Валленштайна у зраді й наказав його убити. Таким чином, два ворожі табори залишилися без своїх головних полководців. Стало зрозуміло, що жодна сторона не буде здатна досягти вирішальної перемоги. У 1635 р. було укладено Празький мир між імператором та протестантськими князями. Згідно з цим документом, підтверджувався принцип «чия влада, того й віра», але князі більше не могли мати окремі армії та об’єднуватися у союзи. Також дозволялося сповідувати кальвінізм.

Завдяки чому шведська армія змогла здобути перемогу над силами Католицької ліги? Що означає принцип «війна годує війну»? Хто його запровадив?

4. Французько-шведський період (1635-1648)

Празький мир посилював Священну Римську імперію, яка тепер ставала цілісною військовою силою. Це непокоїло кардинала Рі-шельє, тому що французькі землі опинялися затиснутими між володіннями іспанських та австро-німецьких Габсбургів. Так, у 1635 р. розпочалася війна між Францією й одразу іс-

панськими та австро-німецькими Габсбургами. Однак жодна зі сторін не мала достатньо сил для перемоги.

Лише на початку 40-х рр., уже після смерті кардинала Рішельє, визначилася перевага Франції та Швеції.

Августо Феррер-Дальмау «Остання терція», 2011 р.

На картині зображено залишки іспанського війська перед останнім етапом битви. У битві при Рокруа (1643) іспанці зазнали нищівної поразки від французів, втративши 10 тис. солдатів з 16 тис.

У травні 1643 р. 27-тисячна армія Габсбургів вторглася до Франції, маючи намір досягти перемоги. Вирішальна битва сталася біля Рокруа. Армію Габсбургів було фактично знищено. Протягом наступних років Габсбурги зазнали нових поразок. У 1646 р. об’єднане шведсько-французьке військо зайняло Баварію; виникла можливість поділу Німеччини між Швецією та Францією й захоплення столиці Австрії — Відня. За цих умов імператор Фердинанд III (1637-1657 рр.) змушений був прийняти продиктовані Францією та її союзниками надзвичайно тяжкі для Німеччини умови майбутнього мирного договору.

Яка битва стала вирішальною у цьому періоді Тридцятилітньої війни і засвідчила перевагу Франції?

Чому імператор погодився припинити війну і розпочати мирні переговори?

5. Вестфальський мир. Наслідки Тридцятилітньої війни У ході Тридцятилітньої війни перші спроби мирних перемовин розпочалися ще у 1638 р., але прелімінарний (попередній) мирний договір було підписано між Габсбургами, з однієї сторони, Швецією та Францією — з іншої аж у грудні 1641 р. З цього часу розпочалась дія конгресу, який мав підготувати текст остаточного миру. Цей конгрес зібрав представників 16 європейських країн та представників 66 різних складових Священної Римської імперії. Перемовини між Францією та імператором велися у Мюнстері, а між Швецією та імператором — в Оснабрюці. У результаті тривалих і складних переговорів у 1648 р. було одночасно підписано два мирні договори — Мюн-стерський та Оснабрюцький. Разом їх називають Вестфальським миром. За ним переможці — Швеція та Франція — здобували значні території, було закріплено політичну роздробленість німецьких земель. Також визнаватася незалежність Об’єднаних провінцій Нідерландів та Швейцарії. Імператор повинен був відмовитися від підтримки Іспанії.

Внаслідок Тридцятилітньої війни змінився «баланс сил» у Європі: вплив Габсбургів зменшився, занепала колись могутня Іспанія, втратилися сподівання на перетворення Священної Римської імперії на міцну централізовану державу. Натомість Франція та Швеція стали авторитетними і впливовими.

З’явилася нова потужна держава —

Об’єднані провінції Нідерландів.

Сучасні історики наголошують, що Вестфальським миром було закладено кілька основоположних принципів сучасних міжнародних відносин: невтручання одних держав у внутрішні справи інших, державного суверенітету (всі сторони життя країни визначаються виключно її власними законами), непорушність державних кордонів. Ці принципи так і називаються — Вестфальська система міжнародних відносин.

Було затверджено принцип «чия влада, того й віра», визнано незалежність протестантської республіки — Нідерландів.

Тридцятилітня війна принесла небачене доти розорення для німецьких та чеських земель. У різних регіонах внаслідок бойових дій загинуло до двох третин мирного населення. У чеських земляк із 3 млн населення лишилося 700 тис. Окремі регіони були повністю розорені, адже ними роками проходили війська різних правителів, які найчастіше жили за принципом «війна годує війну». Вони нещадно грабували та вбивали місцевих селян. Деякі території настільки знелюдніли, що очевидці писали про вовчі зграї та стада диких кабанів, які вільно розгулювали на місці знищених людських поселень. Багато людей стали жертвами епідемій тифу та холери.

Позбавлені засобів до існування, селяни об’єднувались у ватаги розбійників; спатахуваш повстання. Багато людей вірили, що нещастя війни були викликані надприродними злими силами. Тому розпочатися масові полювання на відьом. Тисячі жінок було страчено за звинуваченнями у чаклунстві.

Які два договори разом утворюють Вестфальський мир?

Як ви розумієте поняття «Вестфальська система міжнародних відносин»?

Висновки

Тридцятилітня війна розпочалася завдяки протистоянню між католиками та протестантами, що охопило всю Європу, а також через боротьбу за можливість домінувати на континенті між Габсбургами та їхніми суперниками. У ході війни виділяється кілька етапів: чеський, дансько-шведський та французько-шведський; це пов’язано зі зміною основних сил, що діяли у війні. Основні бойові дії відбувалися на території німецьких князівств Священної Римської імперії. Це призвело

до розорення, десятків тисяч смертей, занепаду виробництва. Завершення цій війні принесло укладення Вестфальського миру, який заклав основи міжнародних відносин у Європі, а згодом — у всьому світі.

Запитання та завдання

I

1. Укажіть хронологічні рамки Тридцятилітньої війни.

2. Між якими політичними «таборами» відбувалася Тридцятилітня війна?

3. Якими були передумови Тридцятилітньої війни?

4. Назвіть видатних полководців Тридцятилітньої війни.

5. Якими були головні результати укладення Вестфальського миру?

6. Незалежність яких держав було визнано за Вестфальським миром?

II

1. Чому Вестфальський мир уважається важливою віхою у формуванні сучасних міжнародних відносин?

2. Якими були соціально-економічні наслідки Тридцятилітньої війни?

3. У парах розробіть схему, яка б пояснювала причини та передумови Тридцятилітньої війни.

4. За наведеними у параграфі творами мистецтва охарактеризуйте вплив війни на життя мирного населення.

5. Поміркуйте над проблемою: яку роль в історії країн Західної Європи відіграла Тридцятилітня війна.

6. Обговоріть у групах. Кого можна вважати переможцем Тридцятилітньої війни? Чому?

Запам’ятайте дати:

1618-1648 р. — Тридцятилітня війна.

1648 р. — підписання Вестфальського миру.

А тим часом в Україні...

1618 р. — похід козаків із Петром Сагайдачним на Москву.

1620-1630-ті рр. — козацько-селянські повстання.

1621 р. — Хотинська битва.

1620-1632 рр. — відновлення православної ієрархії та легалізація Православної церкви на території України.

 

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Сорочинська (2021)