Пригадайте історію заснування Кримського ханства, використовуючи зміст історичної хмаринки.

У XVI-XVII ст. Кримське ханство залишилося єдиним спадкоємцем колись могутньої Золотої Орди.

Територія Кримського ханства складалася передусім зі степової і передгірської частин Криму. Натомість майже вся гірсько-лісова частина півострова до складу Кримського ханства не входила, або, точніше, входила менше дев’яти років, між 1774-м і 1783-м роками. А Керч ніколи і не перебувала під ханською владою, тому що до 1475 р. належала Генуї, потім Туреччині, а в 1774 р. перейшла від Туреччини відразу до Росії.

Але кордони ханства не обмежувалися Кримом. Частина татар постійно кочувала за Перекоп, владу хана також визнавали ногайські племена Приазов’я. До складу ханства входили Кубань, простір між Дніпром і Доном, пізніше — землі від Дніпра до Дністра.

Пригадайте з курсу історії України, як складалися відносини кримських татар і козацтва.

1. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ І ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

Кримське ханство зберегло деякі риси, властиві степовим державам кочовиків. У Кримському ханстві влада належала хану. Він управляв нею на власний розсуд, адже належав до династії Гіреїв — нащадків Чингісхана. За весь час існування держави змінилося 44 хани, всі вони належали до династії Гіреїв.

Фактично Кримське ханство було обмеженою становою монархією. Правлячий хан делегував частину своїх повноважень заступникам — калга-султану й нуреддін-султану. При хані діяв диван, що виконував функції центрального уряду. Він же був найвищою судовою інстанцією.

Хана обирали з роду Гіреїв на символічних виборах. Беї і мурзи, хоча й вважалися васалами хана, фактично обмежували його владу.

Система управління Кримським ханством

Уважно розгляньте схему й визначте, які її елементи свідчать про те, що Кримське ханство було обмеженою становою монархією.

Український історик Сергій Громенко про вибори кримського хана

Вибори відбувалися у вигляді наради, на якій карачі-беї приходили до узгодженого рішення, потім саджали новообраного кандидата на полотно білої повсті й піднімали його за чотири кінці, а потім читали над ханом спільну молитву.

Цей звичай, безумовно, вражав і був красивим, проте неймовірно архаїчним..., всі більш-менш енергійні хани намагалися..., щоб влада автоматично переходила від батька до старшого сина, проте беї цього не допускали, й османські султани стояли на їхньому боці. Вже до середини XVII ст. ці вибори перетворилися на чисту формальність, тому що до цього часу всю владу звільняти й призначати ханів привласнили собі османські султани, однак, нехай навіть і формально, беї при призначенні султаном кожного нового хана все одно проводили процедуру його виборів, хоча вже й без білої кошми.

Гербом Кримського ханства був родовий знак династії Гіреїв тарак-тамга. Його використовували на монетах, в оздобленні ханського палацу в Бахчисараї, для скріплення документів печатками. Однак досі тривають дискусії щодо значення цього символу.

Дізнайтеся за допомогою додаткових джерел, які версії значення символіки тарак-тамги висувають учені. Чи знаєте ви схожі знаки на символах інших народів?

Обмежувалася влада кримських ханів також їхнім васальним статусом щодо султанів Османської імперії. Утім, Гіреї були саме васалами, а не підлеглими султана. їх поважали, як нащадків Чингіс-хана, вони отримували виняткові матеріальні пожалування і ритуальні почесті, карбували монету й мали право на самостійні дипломатичні відносини з іншими державами.

Османські купці сплачували мито за право торгувати в Кримському ханстві.

Як художник зображує військові якості кримських татар?

Якими художніми деталями вони підтверджуються?

Кримська держава мала військовий характер. Основу її війська становило родове ополчення, яке складалося з кінноти — швидкої, маневрової і досвідченої.

Недоліком була відсутність вогнепальної зброї й артилерії, через що татарське військо не вміло здійснювати облогу міст і фортець і було вразливим у відкритому бою. Тому перевагами татар були раптовість нападів і швидкість дій.

Агатангел Кримський, український історик

Польські історики висловлюються, що «турок держав Кримську орду напоготові, як мисливець держить у своїх руках напоготові хортів, яку раз у раз може спустити з припону й нацькувати на кого треба»...

Як історик пояснює роль татарського війська у військових кампаніях Османської імперії?

2. ГОСПОДАРСТВО КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

Пригадайте з уроків географії, для яких господарських занять сприятливі природно-кліматичні умови Криму.

Господарство Кримського ханства визначалося природними умовами півострова. Татари зустрілися тут з народами, чий господарський уклад мав багатостолітнє минуле.

Греки, караїми, генуезці стали частиною населення ханства. Спільне життя вплинуло на господарство кочовиків-татар, які опинилися на землях із давніми традиціями землеробства.

Більшість населення держави становили вільні селяни. Земля належала селянським громадам, знаті й хану. Пасовища, ліси й водні джерела вважалися спільною власністю. Селяни мали відпрацьовувати тиждень-два на рік і сплачувати податок на користь держави. Навіть невільники мали право звернутися до суду в ролі позивачів і могли бути свідками.

У степовій частині Криму вирощували ячмінь, просо й пшеницю. У передгірських і гірських районах займалися садівництвом. Під впливом греків поширилося виноградарство, вирощували велику кількість тютюну. Предметом особливої турботи були джерела води, їх охороняли й боронили від забруднення.

Збереглося і традиційне скотарство. Провідними його галузями було конярство й вівчарство. Скотарство було частково кочовим.

Водночас почали зростати міста. Найбільшим з них був Бахчисарай, що з 1532 р. став столицею ханства. Міста були центрами ремесла й торгівлі. За кордон вивозили килими, вишукані шкіряні вироби. В Європі славилися кримські сідла для коней і ножі — «пичаки».

Довго побутувала думка, яка значною мірою штучно нав’язувалася, що головним джерелом прибутку Кримського ханства була торгівля «живим товаром» — невільниками. Однак із цією статтею доходів варто детальніше розібратися. Засновник Кримського ханства Хаджі Гірей (1427-1456 рр.) хотів перетворити Крим на великий центр міжнародної торгівлі, він почав будувати власний торговельний флот. Про жодні набіги для здобування рабів при ньому не йшлося, тому цього хана поляки й прозвали «стражем українських земель».

Проте високий попит на рабів на європейських і османських ринках стимулював ханів і їхніх підданців до спустошливих набігів на сусідні землі з метою здобуття ясиру. Джерелом постачання невільників були руські, польські й північнокавказькі землі. Захоплення в полон немусульман вважалося воєнним подвигом.

Ясир — військова здобич, невільники для подальшого продажу.

Сучасний український історик Сергій Громенко про работоргівлю

... Однак, при цьому, ті самі 15 % або навіть 5 % ринкового збору за рік — це ж, в абсолютному обчисленні, десятки тисяч людей.

Ось, наприклад, 1578 р. податок з работоргівлі в Кефе в абсолютних цифрах склав 4,5 мільйона акче. Розділивши цю суму на відому ставку податку (від 5 % до 15 %) за одного невільника, отримаємо більше 17 тисяч викрадених у рабство людей. І це лише за один рік. Але ж таких «багатих на здобич» років за весь період історії Кримського ханства були десятки. Тому кількість безповоротно зниклих у Криму людей із сусідніх країн, і передусім українців, на землі яких походи були найбільш частими й масштабними, обчислюється не однією сотнею тисяч осіб.

1. Висловте припущення, чому для сучасних істориків важливо спростувати міф про хижацький характер Кримського ханства.

2. Чому історики не уникають теми торгівлі людьми в Криму?

Для обслуговування торговельних відносин кримські хани карбували монети. Цю справу започаткував Хаджі Гірей. На одній з його перших монет було викарбовано: «Ас-султан, Хаджі Гірей хан. Хай продовжить його правління (Аллах)». За часів існування Кримського ханства монети карбувалися в п’яти містах: Солхаті, Кирк-Єрі, Бахчисараї, Гьозлеві й Кефе (Кафі). Після того, як Крим потрапив у васальну залежність від Османської імперії, на півострові почали паралельно ходити дві грошові одиниці. При цьому, якщо гроші Османської імперії поступово знецінювалися за рахунок зменшення срібла в монетах, то кримський уряд не допускав девальвації (знецінення) своєї грошової одиниці.

Останні кримські монети були викарбувані в 1782 р., а вже в наступному 1783 р. Кримське ханство припинило своє існування. Його володіння захопила Російська імперія, політика якої порушила традиційний уклад життя краю.

3. КУЛЬТУРА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

Висловте припущення, що або хто впливав на формування культури Кримського ханства.

Піддані кримського хана сповідували різні релігії, тому населення поділялося на чотири мілети — релігійні громади: мусульманську, грецьку (православну), юдейську й вірменську. Громади селилися відокремлено одна від одної, в окремих селищах або кварталах і мали внутрішню автономію. У державі здебільшого панувала віротерпимість.

Французький дипломат П’єр Шевальє про кримських татар

Щодо їхніх звичаїв, то годі уявляти собі менш порочних людей, бо крім того, що татари... помірковані, вони надзвичайно щирі й вірні. Серед них зовсім немає шахраїв і наклепників, нема несправедливості чи насильства — живуть вони у великій дружбі й цілковитій згоді, не вважаючи злочином чи кривдою грабіж християнських країн, бо в їхньому розумінні християни — поганці та мерзотники.

1. Як характеризує автор кримських татар?

2. Чим, на його думку, пояснюється ставлення татар до християн?

Кримські татари створили своєрідну і яскраву культуру, в основі якої лежить мусульманська релігія та діалог з культурами інших народів.

Визначне місце в архітектурі займають мечеті: унікальними пам’ятками є мечеть Хан-Джамі в Гьозлеві (Євпаторія) та Велика ханська мечеть у Бахчисараї.

Споруди прикрашали оригінальним орнаментом, унікальним різьбленням по дереву й каменю.

Мечеть Джума-Джамі, або Хан-Джамі — соборна п’ятнична мечеть в Євпаторії (Крим). Названа на честь хана Девлета І Гірея. Споруджена видатним османським архітектором Сінаном у 1552-1564 рр.

Виконайте творчий проект: створіть віртуальну екскурсію «Пам’ятки кримськотатарської культури в Криму» та представте її в класі.

4. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КРИМСЬКИХ ХАНІВ

Свою зовнішню політику хани узгоджували із султаном. Як васал Османської імперії Кримське ханство було учасником воєн султанів, зокрема в 1593-1606 рр. проти Угорщини.

Найнебезпечнішим противником для Кримського ханства в XVI ст. було Московське царство. Задля послаблення Москви кримські хани регулярно здійснювали напади на її південні окраїни, прикордонні війни велися майже неперервно протягом XVI — першої половини XVII ст. Тільки за першу половину XVI ст. було здійснено 43 походи на московські землі. Московські царі були змушені регулярно платити данину кримським ханам до початку XVIII ст.

Воєнні походи татари здійснювали й на землі Речі Посполитої.

Завдавали клопоту татари й українським землям, які безпосередньо межували з ханством. Інтенсивність татарських нападів залежала від міжнародної політичної ситуації. Велика хвиля набігів припала на кінець XV — початок XVI ст., коли було зруйновано Київ і спустошено значні території аж до північних меж України. Ще одна хвиля припала на 1620-1630-ті роки. А наймасштабнішими були татарські напади під час Руїни (1663-1687 рр.), коли була спустошена вся Правобережна Україна. Останній похід на ці території відбувся в 1768-1769 рр.

Українські козаки не лише воювали з кримськими татарами, а й досить часто укладали з ними мирні угоди. У 1621 р. було укладено перший союз між козаками й Кримом. Під час Національно-визвольної війни з 1648 р. діяв українсько-татарський союз, що передбачав надання взаємної військової допомоги. Добре вишколена та загартована в боях татарська кіннота стала вирішальним чинником у багатьох успіхах українського війська. Хоча наприкінці війни цей союз було розірвано, українсько-татарська військова співпраця істотно вплинула на перебіг історичних подій.

Таким чином, Кримське ханство в XV-XVIII ст. було визначним чинником міжнародної політики й потужною ранньомодерною державою Східної Європи.

Гульнара Абдулаєва, українська історикиня

Козаки, які представляли собою прикордонні спільноти, бачили в ханстві не... абстрактних «ворогів християнства», а різних людей і спільноти громадян, сусідів по кордону — небезпечних і дружньо налаштованих, підступних і навпаки, пропонували їм неконфліктні відносини. Не можна говорити про існування якоїсь загальної негативної позиції козаків у ставленні до Кримського ханства.

1. Як ставиться історикиня до українсько-татарських відносин?

2. У який спосіб вона намагається аргументувати свою позицію?

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність і виконайте завдання:

а) назвіть дати історичних подій і визначте хронологічні межі цієї послідовності;

б) визначте, які події відбулися в Україні та відомих вам європейських країнах у межах цієї хронологічної послідовності.

2. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Кримського ханства.

3. Виконайте онлайн-вправу:

https://cutt.ly/Djo6nji

Зіставте систему управління Кримського ханства й Османської імперії. Що в них спільного, а що — відмінного?

Виконайте дослідження марки як джерела історичної інформації: визначте, які знання з історії Кримського ханства можна отримати з її допомогою. Збільшене зображення доступне за посиланням

https://cutt.ly/Pb5MW1U

і QR-кодом.

Поштова марка України «Дюрбе перших кримських ханів» [робота художника Миколи Кочубея, 2015 р.)

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1478-1774 рр. Перебування Кримського ханства у васальній залежності від Османської імперії

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Щупак, Бурлака (2021)