Інформація про новину
  • Переглядів: 174
  • Дата: 28-02-2022, 20:48
28-02-2022, 20:48

23.2. Пружинні затискачі для з’єднання проводів

Категорія: Види з’єднань деталей і виробів





Попередня сторінка:  23.1. Способи з’єднання проводів
Наступна сторінка:   23.3. З’єднання проводів ковпачками СІЗ

Один із найпоширеніших способів з’єднання проводів — за допомогою пружинних затискачів. Вони є кількох типів, але найчастіше застосовують два — клемники й ковпачки (див. рис. 23.1, ґ, д; с. 98). Зовні та за способом монтажу вони відрізняються, але за основу обох конструкцій узято пружину, яка створює міцний контакт із проводом.

Нещодавно з’явилися нові види затискачів для проводів, за допомогою яких з’єднання відбувається дуже швидко й легко та має при цьому високу надійність (рис. 23.3). Такі затискачі відрізняються механізмами затискних клем.

Пружинні клеми виготовляють з різних полімерних матеріалів. Контактна частина складається з однієї або двох латунних пластин, одна з яких має жорстку основу, а друга закріплена на рухомій частині затискача. Під час монтажу проводів рухому частину піднімають, установлюють провід і закривають її на спеціальну засувку. Під час закривання пружина стискається, забезпечуючи належний тиск на провід і, відповідно, надійний контакт.

Перевагами такого виду клем є простота роботи й заміни проводу, ізоляція проводу від випадкового дотику, можливість обладнання виносним заземлю-вальним контактом.

Недолік таких клемників — можливість використовувати провід із площею перерізу до 2,5 мм2 і номінальний струм не більше за 25 А, імовірність послаблення металу пружини із часом або внаслідок нагрівання.

Для монтажу електропроводки або підключення домашньої побутової техніки й освітлювальних приладів використовують 2 варіанти затискачів для проводів: рознімні (з можливістю замінити з’єднання) і нерознімні.

Рознімні затискачі, або пружинні затискачі для електропроводки (рис. 23.4), мають кілька контактних майданчиків — від двох до п’яти — і таку саму кількість прапорців-фіксаторів. Перед початком з’єднання прапорці піднімають угору, у них уставляють зачищені від ізоляції проводи (до упору), після чого прапорець опускають. За потреби таке з’єднання можна пере-з’єднати — підняти прапорець-фіксатор і вийняти провід.

Рис. 23.4. Способи підключення проводів рознімними затискачами: а — підключення проводів до універсальних клем із прапорцями-фіксаторами; б — підключення гнучких проводів у розподільній коробці; в — петльове підключення освітлювального пристрою гнучкими проводами; г — внутрішні елементи пружинного затискача

Також використовують кнопкові рознімні затискачі, які розблоковують контакт і мають більше п’яти майданчиків.

За використання нерознімних затискачів (рис. 235) зачищений провід уставляють в отвір для нього, наявна там пружина затискає провід, забезпечуючи контакт із пластиною. Перез’єднати проводи в цьому випадку неможливо.

Не рекомендовано з’єднувати за допомогою таких затискачів м ’які багатожильні проводи.

Для поліпшення контакту перед з’єднанням дроти необхідно зачистити від оксидної плівки.

Для з’єднання проводів у світильниках використовують спеціальні клеми, за допомогою яких можна з’єднувати алюмінієві або мідні проводи різного перерізу й типу (одно- або багатожильні із жорсткими дротами). Номінальна напруга такого з’єднання становить 400 В, номінальний струм для мідних проводів — 24 А, для алюмінієвих — 16 А (рис. 23.6).

Рис. 23.6. Способи з’єднання проводів у світильниках за допомогою клем: а — зняття ізоляції; б — підключення провода з монтажного боку; в — підключення з боку світильника; г — перевірка електричних параметрів через отвори в корпусі клеми;

Г — відключення з боку світильника; д — відключення з монтажного боку

 

 

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021

 




Попередня сторінка:  23.1. Способи з’єднання проводів
Наступна сторінка:   23.3. З’єднання проводів ковпачками СІЗ



^