Підшипник рідинного тертя з подачею рідкого мастила під тиском (рис. 37.5) складається з двох основних деталей: масивної конічної втулки 9 і вкладиша 8 із тонким шаром бабіту. Мастило в підшипник підводиться через отвір 7, а відводиться через отвір 12. Під час роботи втулка 9, яка встановлена на шийці вала й обертається у вкладиші 8, затягує мастило у клиновий зазор між ними. Осьові зусилля передаються через притискне кільце 5 на упорне кільце 6. Втулка 9 кріпиться на валу шпонкою 11 і кільцем 1. Кільце 1 накручується на різьбове кільце 2, що складається з двох половин. Кільце 2 вставлено в кільцевий паз і зафіксовано штифтом 3. Щоб запобігти забрудненню, установлюють ущільнювальні кільця 10. Подушку 15 фіксують у станині 14 приливком 16 та ексцентриком 13, який прокручує валик 17. Валик приводять у рух рукояткою 18.

Перед складанням перевіряють якість виготовлення всіх деталей. їх промивають у маслі та бензині, просушують і покривають тонким шаром мастила.

Складання підшипника рідинного тертя виконують у такій послідовності:

• запресовують у подушку 15 штифт;

• вкладиш 8 установлюють у подушку 15 так, щоб паз вкладиша збігся зі штифтом 9;

• у подушку встановлюють втулку-цапфу з півкільцями, використовуючи технологічну шайбу;

• установлюють упорне кільце 6;

• установлюють кришку 4 із запресованим у ній штифтом так, щоб штифт потрапив в отвір гайки та зафіксував її;

• прокручують складений вузол на 180° і кріплять до задньої кришки.

Рис. 37.5. Підшипник рідинного тертя:

1,2, 5, 6, 10 — кільця; 3 — штифт; 4 — кришка; 7 і 12 — отвори для підведення і відведення мастила; 8 — вкладиш; 9 — конічна втулка; 11 — шпонка; 13 — ексцентрик; 14 — станина; 15 — подушка; 16 — приливок; 17— валик; 18 — рукоятка

Після складання підшипник установлюють на вал, попередньо встановивши шпонку 11, а в кільцевий паз — різьбове кільце 2, зафіксувавши його штифтом 3. Після цього контролюють рівномірність прилягання ущільнювальних кілець 10 і прокручують вал у підшипниках. Після випробування під навантаженням підшипник розбирають і перевіряють робочі поверхні. Потім промивають деталі й виконують остаточне складання, регулювання та обкатування під навантаженням.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021