Шип — це виступ, утворений на торцевій чи бічній поверхні деталі. Він може становити одне ціле з деталлю або викопуватися вставним (у цьому випадку його називають шкант). Шипи мають бічні грані — щічки\ зрізані торцеві частини бруска називають заплечиками. Гніздо, відкрите з трьох сторін на торці заготовки, називають вушком. Найчастіше шипові з’єднання використовують під час виготовлення дерев’яних виробів (вікна, двері, меблі), а також ливарних форм.

Шипові з’єднання бувають кутові кінцеві, кутові серединні й кутові ящикові. Шипи, які проходять наскрізь деталі, називають відкритими (наскрізними), а коли гніздо не наскрізне, то шип називають глухим. Одинарні і подвійні шипи застосовують для виготовлення вікон і дверей, «ластівчин хвіст» — для виготов-

лення ящиків і шухляд, тому їх ще називають ящикові з’єднання. Найпростішим столярним з’єднанням є з’єднання шипа в гніздо або у вушко (рис. 46.6).

У кутових ящикових з’єднаннях шипи повторюються багаторазово. Здебільшого застосовують 3 види таких з’єднань: на шип прямий відкритий (рис. 46.7, а); на відкритий круглий вставний шип — нагель (рис. 46.7, г) і на шип відкритий «ластівчин хвіст» (рис. 46.7, ґ).

Рис. 46.7. Види шипів: а — одинарний; б — подвійний; в — багаторазовий; г — круглий;

г — «ластівчин хвіст»; д — односторонній «ластівчин хвіст»; в, є — зубчасті

У серединних з’єднаннях глибину гнізда під шип роблять більшою за довжину шипа на 2-3 мм для збирання зайвого клею. На кінцях шипів зрізають фаски, щоб шип легше входив у гніздо й менше зганяв клей. Під час розмічання і випилювання шипів потрібно враховувати, що щільність з’єднання — визначальний фактор міцності.

Запитання та завдання

1. Що таке шпунґ?

2. Де застосовують шпунтові з’єднання?

3. Назвіть види сталевих шпунтів за формою поперечного перерізу.

4. Які є види шипів?

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021