Профільними називають з’єднання, у яких поверхні складових частин виробів, що сполучаються, мають форму певного профілю (рис. 10.3). Прикладом найпростішого профільного з’єднання є посадка ручок або маховиків на осі й вали з кінцями квадратного перерізу. Більш досконалими є профільні з’єднання з овальним контуром, які бувають циліндричними (рис. 10.3, а) або конічними (рис. 10.3, б). Конічні з’єднання застосовують для передавання не тільки крутного моменту, а й осьового навантаження.

Профільні з’єднання мають певні переваги над шпонковими та шліцьовими: у з’єднаннях з овальним контуром практично немає концентрації напружень, забезпечується краще центрування деталей; відсутність різких переходів у формі перерізу знижує небезпеку появи тріщин під час термооброблення. Недоліком профільних з’єднань порівняно зі шліцьовими є виникнення розпірних сил, що діють на маточину, і значно більші напруження зминання, унаслідок чого несуча здатність профільних з’єднань є нижчою; складність і трудомісткість виготовлення фасонних поверхонь.

Розрахунок профільних з’єднань полягає в перевірці міцності робочих поверхонь на зминання, а також міцності й радіальної деформації маточини.

З’єднання деталей машин з овальним контуром поверхні контакту, яка не має зубів, шпонок і клинів, має краще порівняно зі шпонковим з’єднанням центрування, а також вищу міцність, бо відсутні концентратори напружень.

Запитання та завдання

1. Що таке шліцьове з ’єднання?

2. Які є профілі шліців?

3. Охарактеризуйте складання шліцьових з’єднань.

4. Що нази вають профільним з ’єднанням?

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021