Інформація про новину
  • Переглядів: 189
  • Дата: 28-02-2022, 23:54
28-02-2022, 23:54

53.2. Паяння газовим полум’ям

Категорія: Види з’єднань деталей і виробів





Попередня сторінка:  53.1. Загальні відомості про паяні з’єд...
Наступна сторінка:   54.1. Загальні відомості про зварні з’є...

Перед паянням деталі очищають від бруду, окалини, оксидів і жиру.

Порошкові флюси насипають тонким шаром на кромки, причому часто застосовують попереднє підігрівання, щоб крупинки флюсу плавилися, прилипали до металу і їх не здувало полум’ям пальника. Порошкоподібний флюс

також наносять на кінець дротика припою. Пасти й розчини наносять помазками або змочують у них припої.

Під час паяння використовують з’єднання внапуск, стикові, з відбортов-кою, втулочні, трубчасті та спеціальні.

Після очищення поверхні деталей лудять і закріплюють у пристосуваннях, установивши потрібний зазор. Використовують нормальне полум’я (з однаковим вмістом горючого газу й кисню), але можливе з невеликим над-ли піком горючого газу. Для мідно-цмн кови х при поїв ви користову ють полум’я з надлишком кисню.

Потужність полум ’я для паяння на 1 мм товщини: вуглецевої сталі — 100-200 л/год ацетилену, нержавіючої сталі — не більше 70 л/год ацетилену, міді — 150-200 л/год ацетилену, латуні — 100-120 л/год ацетилену.

Використовуючи гази-замінники, треба враховувати коефіцієнт заміни для відповідного газу й витрати кисню.

Деталі нагрівають факелом полум’я — зоною, що міститься на відстані 20-30 мм від торця мундштука пальника, аби не допустити перегрівання металу. Полум’я завжди направляють на деталь більшої товщини й теплопровідності (у разі паяння різнорідних матеріалів).

Діаметр або ширину припою добирають так, щоб його діаметр або площа перерізу дорівнювали від однієї до трьох товщин найтоншого елемента паяних деталей.

Після розплавлення флюсу розплавляють і припій за рахунок тепла нагрітих деталей, дотикаючись дротиком припою кромки деталі.

Паяння виконують, розплавляючи дротик його тертям об нагріту поверхню до заповнення зазору й утворення шва з періодичним набиранням флюсу кінцем припою.

Після паяння полум’я відводять убік і деталь повільно охолоджується. Шов очищають від флюсу промиванням у теплій воді, а флюси з бурою — травленням у 10%-му розчині сірчаної кислоти з подальшим промиванням водою та протиранням ганчіркою. За потреби проводять термооброблення виробу.

Запитання та завдання

1. Що називають паянням?

2. Назвіть види припоїв.

3. Для чого виконують лудіння?

4. Як виконують паяння газовим полум’ям?

 

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021

 

 




Попередня сторінка:  53.1. Загальні відомості про паяні з’єд...
Наступна сторінка:   54.1. Загальні відомості про зварні з’є...



^