Пригадайте, що таке хронологія. Які одиниці вимірювання часу ви знаєте? Як ви використовуєте свої знання про час у повсякденному житті?

1. КАЛЕНДАРНИЙ ЧАС

Потреба вимірювати час з’явилася в людей ще в давнину. Проте у минулому час визначали не так, як це сьогодні робимо ми. Люди вимірювали час, орієнтуючись за днями або за рухом небесних тіл (наприклад, Місяця), спостерігали за змінами пір року. Поступово люди сформували спеціальну систему лічби, в основі якої лежить поділ на певні періоди (дні, тижні, місяці, роки). Така система називається календарним часом.

В основі укладання календарів завжди була діяльність людини, звичаї та традиції. Про це, зокрема, свідчать назви місяців. Наприклад, українська назва місяця серпня утворена від слова «серп», що позначає знаряддя праці, яким жали зернові. Польська назва жовтня «pazdziernik» походить від слова «pazdzierze» — костриця (частина стебла прядильних рослин). Адже саме в цей період люди м’яли й тіпали льон (від волокон відділяли кострицю).

Варто запам’ятати!

Календарний час — спеціальна система лічби, в основі якої лежить поділ на певні періоди.

Ще задовго до прийняття християнства слов’яни розробили систему календарного часу, в основу якого було покладено місячні фази. Крім того, існував так званий «народний календар» — певна традиційна система відзначення народних свят й урочистостей, що відбувалися протягом року в певний період.

Поміркуймо!

Подумайте, із чого може складатися народний календар. Чи маєте ви сімейний календар? Які дати ви хотіли б у нього додати?

Також з давнини до нас прийшов семиденний тиждень. Традиція ділити тиждень на сім днів бере свій початок у Давньому Вавилоні, де число 7 мало магічне значення і вважалося священним. У багатьох народів дні тижня носять назви планет або пов’язані з їхніми порядковими номерами й релігійними звичаями.

Діємо: практична хвилинка

опрацюйте таблицю з назвами днів тижня різними мовами. чи є серед назв такі, які мають спільне чи подібне звучання? Як ви вважаєте, із чим це може бути пов’язано?

Роздивіться народний календар. Які свята, згадані в ньому, вам відомі? Якими ще українськими народними святами ви могли б доповнити цей календар? чому, на вашу думку, український народний календар складається саме з таких знаменних дат?

2. ІСТОРИЧНИЙ ЧАС

Усі події та процеси, які відбувалися у минулому також пов’язані між собою певними причинно-наслідковими зв’язками та мають часові характеристики. Кожна людина розуміє, що існує минуле, сучасне і майбутнє, тобто певні види часових проміжків, які мають свої особливості.

Варто запам’ятати!

Історичний час — це часова характеристика історії людства, хронологія людської діяльності.

розгляньте ілюстрації. подумайте, які з них належать до минулого, які — до сучасного, а які — до майбутнього. Що дало змогу вам зробити такі висновки?

Відлік історичного часу народи ведуть неоднаково, тому що вони по-різному уявляють «початок» своєї історії. Кожний народ розпочинає відлік часу від події, найважливішої для нього. Так, давні римляни рахують роки з моменту заснування свого головного міста — Рима. Юдеї ведуть відлік історичного часу з дня створення світу. Мусульмани початком своєї історії вважають подію, коли їхній релігійний пророк Мухаммад перебрався з міста Мекки до міста Медини. Наші пращури — християни — обрали початком відліку часу момент народження Ісуса Христа. Саме народження Ісуса вважається в історії початком нової ери (н. е.), тобто нової віхи в розвитку людства. Все, що було до цього, відповідно, відбувалося до нашої ери (до н. е.). Рахунок часу «до нашої ери» ведеться також від Різдва Христового, але у зворотному порядку. Таким чином 5 р. до н. е. був раніше ніж 3 р. н. е.,

а 50 р. до н. е. — раніше, ніж 10 р. н. е. Так виникло літочислення — система підрахунку часу у великих проміжках.

Для того, щоб краще уявити послідовність історичних подій у часі, історики використовують схему, яку називають «шкалою часу». На ній послідовно позначають роки, століття і тисячоліття.

Варто запам’ятати!

Літочислення — система визначення часу за роками від умовно обраного історичного моменту.

роздивіться таблицю. подумайте, що покладено в основу літочислення різних країн і народів.

I.

Знаю й систематизую нову інформацію

Складіть запитання до кожного слова в кросворді.

II.

Обговоріть у групі

Об’єднайтеся у дві групи й за допомогою хмаринок слів складіть короткі повідомлення про календарний та історичний час.

III.

мислю творчо

уявіть себе дослідником/дослідницею історії. за допомогою таблиці на с. 21 спробуйте визначити дату поданих історичних подій за різними системами літочислення: а) початок Другої світової війни (1939 р.), б) проголошення незалежності україни (1991 р.), в) рік народження Тараса Шевченка (1814 р.).

Це матеріал з підручника "Україна і світ" 5 клас Щупак, Власова 2022