Агресивність — стан, за якого людина демонструє гнів, злість тощо; також риса характеру, що виражається у ворожому ставленні людини до навколишнього світу.

Агресія — поведінка людини, спрямована на пошкодження або руйнування, що у крайній формі може переростати в насильство.

Булінг (цькування) — систематичні фізичні та/або психологічні знущання й приниження, що вчиняються щодо конкретної особи.

Ввічливість — дотримання добрих манер, уважність і люб'язність у ставленні людини до тих, хто її оточує.

Вербальне спілкування — словесне спілкування, учасники якого обмінюються висловлюваннями щодо предмета обговорення.

Взаємонавчання — форма організації навчання в парах змінного складу.

Віртуальний — той, що не існує в реальному світі, а створений людською уявою або зімітований за допомогою інших предметів. Нині віртуальним найчастіше називають усе, що пов'язане з комп'ютером та інтернетом.

гідність — внутрішня переконаність людини у власній цінності, почуття самоповаги. також поняття «гідність» можуть вживати, маючи на увазі, що певна людина гідна особливого визнання та шани. Наприклад, за її визначні вчинки або моральні якості, такі як скромність, наполегливість, відданість тощо.

доброзичливість — здатність і бажання робити добро іншим людям.

дорослий — людина, яка досягла певного віку та щодо якої є підстави вважати, що вона має тілесну і духовну зрілість.

досвід — уміння та знання, набуті впродовж життя та діяльності окремої людини або людської спільноти.

Емоції — нетривала реакція людини на явища реального або вигаданого світу.

емпатія — здатність людини розуміти й відчувати почуття іншої людини.

етика — наука, що вивчає мораль.

Етикет — правила поведінки людей у суспільстві.

Життєві перспективи — бачення людиною свого майбутнього, що відображає зв'язок її життєвих планів зі станом суспільства і держави.

Життєві плани — планування на певний термін людиною руху до своїх життєвих цілей з урахуванням їхньої важливості для неї та можливостей досягнення.

Життєві цілі — індивідуальні пріоритети, до яких прагне рухатися у своєму житті людина.

індивідуальні властивості людини — набір психічних характеристик, що відрізняють можливості однієї людини від іншої: мислення, пам'яті, уяви та особливості її здібностей, інтересів, характеру.

індивідуальність — неповторна своєрідність, яка відрізняє одну людину від іншої.

інтерес — притаманне людині позитивне або негативне ставлення до когось або чогось як до того, що здатне задовольнити або не задовольнити її прагнення.

Комунікація — термін, яким визначається взаємодія людей у світі.

Конфлікт — ситуація, за якої кожна сторона має позицію, несумісну з позиціями інших.

любов — почуття глибокої відданості до кого- або чого-небудь.

маніпуляція — тут: приховане управління людиною поза її волею, яке приносить тому, хто його здійснює, певну вигоду.

мова — система умовних символів, за допомогою яких передається поєднання звуків, що мають для людей певне значення та зміст.

моральні цінності — моральні зразки й вимоги, що дозволяють визначати людські вчинки як правильні та неправильні, добрі й погані.

мораль — сукупність норм і принципів, які використовуються людьми в різних життєвих ситуаціях.

навчання — організована двостороння діяльність, спрямована на засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу та подальше застосування сформованих на його основі знань, умінь і навичок на практиці.

Наполегливість — здатність продовжувати розпочату справу, долаючи перешкоди, що виникають.

Настрій — загальний емоційний стан людини.

Наукові знання — знання, які були отримані в результаті наукових досліджень та експериментів або можуть бути перевірені за їхньою допомогою.

Невдача — безуспішне завершення чого-небудь; факт недосягнення людиною поставленої мети.

невербальне спілкування — форма спілкування, у якій не використовуються слова та інші мовні символи, а інформація передається за допомогою рухів тіла.

Особа — індивід, який виконує різні ролі в суспільстві.

Особистісний розвиток людини — процес позитивних змін під впливом дії зовнішніх і внутрішніх чинників, завдяки якому людина стає щасливою, успішною і самодостатньою одиницею певної суспільної спільноти.

Особистість — характеристика конкретної людини, що включає в себе характер, світогляд, місце та зв'язки в суспільстві.

патріотизм — особливе емоційне переживання належності до спільноти громадян своєї країни.

планування життя — створення конкретного плану життя на три, п'ять, десять років і далі, де визначаються цілі людини.

повага — прихильне ставлення до інших людей, пов'язане з визнанням їхніх заслуг і позитивних якостей.

почуття — узагальнені людські переживання щодо чогось або когось.

самооцінка — уявлення людини про себе, власні здібності, значення своєї діяльності для інших, оцінка власних якостей, почуттів, переваг і недоліків.

самопізнання — спостереження людини за своїми психічними й фізичними особливостями, осмислення самої себе, того, що відбувається впродовж її життя.

самостійність — здатність самому/самій визначати цілі й досягати їх; здатність вирішувати свої проблеми власними силами.

світогляд — система поглядів людини на світ та її місце в ньому.

Спілкування — стосунки між людьми, спричинені потребами спільної діяльності, що включають сприйняття та розуміння іншої людини, обмін інформацією та вироблення шляхів спільної взаємодії.

Стереотип — поширені в суспільстві протягом тривалого часу стійкі уявлення про людей, стосунки між ними, навколишній світ, які часто бувають неправдивими. Негативні стереотипи називають упередженнями.

Тактовність — уміння поводити себе відповідно до етикету та етичних норм.

Темперамент — вроджена схильність людини до певного способу реакції на світ та роботи.

Тиск у спілкуванні — ситуація, за якої одна сторона у спілкуванні, долаючи опір іншої, намагається змусити її до чогось.

Унікальність — термін, який використовують для позначення чогось єдиного у своєму роді, виключного.

Успіх — позитивний наслідок діяльності людини в певній сфері; факт вищого досягнення поставленої мети.

Характер — набір індивідуальних рис людини, що проявляються в її ставленні до себе, навколишнього світу та поведінці.

Хобі — узагальнена назва улюблених занять або розваг, до яких люди вдаються у вільний від основної діяльності час.

Цілеспрямованість — прагнення людини досягти визначеної мети.

Чемність — шанобливе, ввічливе ставлення до людей; поведінка людини, у якій проявляються ввічливість та люб'язність.

чеснота — позитивна моральна якість людини.

Щирість — властивість людини, пов'язана з її прямим, безкорисливим, відвертим вираженням своїх почуттів і думок.

 

ПЛАНИ-СХЕМИ ДЛЯ РІЗНИХ ФОРМ РОБОТИ

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПАРАГРАФОМ ПІДРУЧНИКА

1. Зверніть увагу на назву параграфа.

2. Ознайомтеся з тим, чого ви зможете досягти, опрацювавши параграф, визначеним у рубриці «Опрацювавши цей параграф, ви зможете».

3. Для попередньої підготовки до роботи з його матеріалом виконайте завдання рубрики «Висловіть свою думку».

4. Прочитайте основний текст параграфа, звертаючи увагу на назви його пунктів. Поверніться до назви параграфа та з’ясуйте, чи розумієте ви її.

5. Ознайомтеся з текстовими доповненнями до параграфа «Зверніть увагу», «Цікаві факти», «Робота з джерелом» тощо.

6. З’ясуйте значення слів і термінів, які вам незрозумілі.

7. Пов’яжіть матеріал параграфа з інформацією, отриманою на уроці.

8. Якщо в тексті є посилання на зміст попередніх параграфів, перегляньте їх.

9. Виконайте завдання, спрямовані на формування навичок на основі тексту параграфа (рубрика «Працюємо разом»).

10. Якщо у вас виникнуть запитання або зацікавленість розглянутими проблемами, зверніться до рекомендованих учителем/учителькою додаткових джерел інформації.

11. Для того щоб переконатися, що ви добре зрозуміли і правильно застосовуєте матеріал, спробуйте своїми словами пояснити назви теми параграфа та його пунктів.

12. У разі виникнення ускладнень поверніться до тексту параграфа, перечитайте незрозумілі фрагменти або параграф загалом. Кращому розумінню тексту сприятиме те, що ви самостійно ставитиме якомога більше запитань до тих фрагментів, які викликають у вас складнощі в розумінні їхнього змісту.

13. Опрацьовуючи текст, пам’ятайте, що він є матеріалом, на основі якого формуються ваші світоглядні уявлення і моральні навички. Ваше невід’ємне право самостійно робити власні висновки за розглянутим матеріалом.

14. Виконайте завдання і підготуйте відповіді на запитання, розташовані наприкінці параграфа, відповідно до наданих учителем/учителькою вказівок.

ЯК ПРАЦЮВАТИ В ПАРІ

1. Оберіть партнера.

2. З’ясуйте зміст завдання, яке вам необхідно виконати. У разі його нерозуміння порадьтеся в парі або зверніться по допомогу до вчителя/вчительки.

3. Опрацюйте матеріал, запропонований для виконання завдання.

4. Обговоріть із партнером свої думки щодо виконання завдання. Не перебивайте одне одного. Не намагайтеся нав’язати свою точку зору партнеру. Якщо ви не розумієте його думку, попросіть її аргументувати або пояснити.

5. За результатами обговорення один із партнерів презентує спільне рішення.

як ПРАЦЮВАТИ В МАЛІЙ ГРУПІ

1. Сформуйте групу та розподіліть повноваження. Виберіть того, хто інформуватиме аудиторію про результати роботи групи.

2. Ознайомтеся із завданням, яке вам необхідно виконати.

3. Відповідно до повноважень, розподілених між членами групи, виконайте завдання. Не забувайте про дотримання толерантності до думок інших і взаємну відповідальність за роботу групи.

4. Ознайомте аудиторію з результатами виконання завдання. За наявності різних точок зору повідомте про них.

5. Заповніть оціночний лист роботи в групі.

Оціночний лист роботи в групі

Кожна позиція оцінюється від 0 до 2 балів.

№ з/п	Критерії оцінювання	Бали
1	Ви брали активну участь у роботі групи
2	Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група
3	Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочуючи їх до роботи
4	Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалася та була оцінена іншими
5	Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед
6	Ви доповідали класу про результати групової роботи

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РЕЦЕНЗУВАННЯ ВІДПОВІДІ УННЯ/УНЕНИЦІ

Аналізуючи відповідь однокласника/однокласниці, доцільно орієнтуватися на наведені критерії.

1. Повнота і правильність викладу матеріалу.

2. Розуміння головних ідей, уявлень та вміння їх сформулювати.

3. Необхідна образність та емоційність.

4. Використання під час розкриття змісту питання відповідних понять і термінів.

5. Застосування відповідних прикладів та їх доцільність.

6. Послідовність і логічність відповіді — дотримання певного плану викладу питання й обґрунтованість висновків.

ЯК ПІДГОТУВАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ

(усний або письмовий виступ з аргументацією)

1. Прочитайте в підручнику матеріал, до якого вам необхідно скласти повідомлення/виступ з аргументацією.

2. Складіть орієнтовний план своєї розповіді.

3. Доберіть джерела, за якими ви будете її готувати.

4. Опрацюйте джерела, за потреби внесіть уточнення до орієнтовного плану повідомлення.

5. За планом запишіть зміст повідомлення або його основні положення для усного виступу.

6. Переконайтеся в послідовності логічності й обґрунтованості свого викладу.

7. За доцільності підберіть ілюстративний матеріал, слайди для візуальної демонстрації основних положень повідомлення.

8. Під час представлення повідомлення класу не забувайте про виразність і правильність мови, намагайтеся говорити чітко і зрозуміло.

ЯК ПІДГОТУВАТИ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЄКТ

Навчальний проєкт — самостійне ґрунтовне вивчення певної проблеми з наступною презентацією (захистом) результатів роботи.

1. Підготовка до роботи над проектом.

2. Вибір теми.

3. Визначення мети й завдань проєкту.

4. Пошук інформації різними способами.

5. Виконання завдань проєкту.

6. Підготовка до захисту проєкту.

7. Захист проєкту.

8. Аналіз результатів проєктної роботи.

ЯК ПРОВОДИТИ ДИСКУСІЮ

Дискусія — обговорення будь-якого суперечливого питання, проблеми, у процесі якого стикаються різні, часто протилежні точки зору.

1. Під час дискусії дотримуйтеся правил:

1) Необхідно критикувати ідеї, а не людей, що їх висловлюють.

2) Мета дискусії полягає не в тому, щоб визначити переможця, а в тому, щоб дійти згоди.

3) Усі учасники дискусії мають бути залучені до обговорення питань.

4) Кожна людина має рівні право й можливість висловити свою думку.

5) Виступи мають відбуватися організовано за дозволом учителя/учительки.

6) Будь-яка точка зору підлягає обговоренню та не може відкидатися без нього.

7) Упродовж дискусії її учасники під впливом фактів та аргументів можуть змінювати свою позицію.

8) Під час дискусії необхідно підбивати проміжні й остаточні підсумки.

2. Перш ніж виступати, чітко визначте, якою є ваша позиція. Переконайтеся, що ви розумієте сутність проблеми.

3. Не перебивайте одне одного.

4. Пам’ятайте, що найкращим способом доказу або спростування є досконала логіка, беззаперечні факти та аргументи.

5. Сперечайтеся чесно й відверто, намагаючись спростувати, а не викривити висловлювання інших людей.

6. Доводячи або спростовуючи думку, висловлюйтеся чітко й зрозуміло.

7. Якщо під час дискусії було доведено хибність вашої позиції, визнайте це.

8. Не використовуйте образливих висловлювань.

9. Завершуючи свій виступ, підбийте підсумки та сформулюйте висновки.

 

Це матеріал з підручника "Етика" 5 клас Гісем, Мартинюк 2022 читати онлайн