Осип ТУРЯНСЬКИЙ

(1880—1933)

Осип Васильович Турянський (псевдонім Іван Думка) народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядові на Львівщині. Навчався у Львівській українській гімназії, закінчив філософський факультет Віденського університету, згодом захистив докторську дисертацію. В університеті захопився літературою, писав новели.

Декілька років був учителем у Перемишлянській гімназії. А восени 1914 року письменника мобілізували до війська й відправили на сербсько-австрійський фронт. Наступного року він потрапив до сербського полону. Був у таборі інтернованих осіб в Італії. Після Першої світової війни жив у Відні, викладав в університеті.

У 1923 році письменник повернувся до Галичини й розгорнув активну літературну діяльність, брав участь у заснуванні видавництва «Журавлі», у якому друкував свої твори. Не полишав викладацької праці: вчителював у Яворівській та Дрогобицькій гімназіях, у державній польській школі Львова. У його літературній спадщині переважає проза, зокрема повість-поема «Поза межами болю» (1917—1921), повісті «Дума пралісу» й «Син землі», збірник оповідань «Боротьба за великість».

Помер Осип Турянський 28 березня 1933 року.

Опрацьовуємо прочитане

1. Які факти життєвого та творчого шляху Осипа Турянського вас зацікавили, вразили, здивували? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях Осипа турянського.

3. Скористайтеся довідковою літературою, матеріалами мережі Інтернет і знайдіть цікаві факти про письменника, його творчий, життєвий шлях, його родину, друзів . Ознайомте із цими фактами однокласників (у формі виступу на уроці з повідомленням, на своїй сторінці в соціальній мережі, у дружньому спілкуванні).

ЛЮДИНА І ВІЙНА («Поза межами болю»)

Історичне та біографічне підґрунтя

Світові війни мають глобальний характер — звідси їхня назва. Вони спричиняють численні людські жертви. Перша світова війна спалахнула влітку 1914 року й обернулась для народів Європи справжньою катастрофою: забрала понад 10 мільйонів життів солдатів та цивільного населення. Вона не була українською війною, однак сотні тисяч українців брали в ній

участь — воювали по різні боки фронту. І потрапляли туди не з власної волі, а були мобілізовані до російського або австрійського війська. Мусили захищати не батьківщину, а чужі державні інтереси.

У 1914 році вчитель і письменник Осип Турянський теж був узятий до австрійського війська. Опинився на австрійсько-сербському

фронті, а згодом — у сербському полоні. Узимку 1915 року серби мали перейти через засніжені албанські гори. Із собою повели 60 тисяч полонених. Цей перехід одержав назву «дороги смерті»: 45 тисяч бранців загинуло від холоду, голоду і хвороб.

«Дорогою смерті» пройшов і Осип Ту-рянський. Вижив дивом: його врятував лікар Василь Романишин, про якого тепло згадав

у передньому слові до твору. Дуже цінував

О. Турянський духовну підтримку рідних — не випадково твір присвятив дружині й синові. Думка про них додавала йому сил, у часи зневіри наповнювала життя сенсом.

Автор вважав, що має обов'язок перед тими, хто не вижив. Його повість — це спогад про всіх загиблих, нагадування про жахи війни й застереження майбутнім поколінням.

Читаємо взірці української художньої літератури

Прочитайте або поновіть у пам'яті твір Осипа Турянського «Поза межами болю» . Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника . У розділі «Віртуальна бібліотека» електронного додатка до підручника ви знайдете повний текст твору, а в розділі «Читацький практикум» — завдання для аналізу тексту.

Проблемно-тематична основа

Письменник звернувся до теми воєнного лихоліття, уже маючи за плечима особистий досвід та свіжі враження. Він розповів про поневіряння сімох полонених, котрих безжальна доля поставила перед лицем смерті: розкрив їхні душевні стани й переживання. А ключову проблему людини осмислив у дусі експресіонізму.

Експресіонізм постав як реакція на духовну кризу початку ХХ ст. У ньому переважає трагічне світовідчуття, а ідейну основу становить конфлікт людини з негуманним світом.

Ґрунтовно висвітливши проблему людини,

О. Турянський порушив і низку інших, дотичних

до неї. Це проблеми родини й родинних цінностей, милосердя, дружби та взаємної підтримки. У «межовій» ситуації його герої вповні розкривають себе: близькість смерті «оголює» їхні душі, показує справжню сутність кожного.

Письменник обвинуватив суспільство, у якому панують жадоба безмежної влади та збагачення. Цим фальшивим цінностям він протиставив ідею гуманізму: «Ця ідея — це поки що іскра під попелом людського самолюбства і звірячості. Та прийде час, і ця іскра вибухне могутнім огнем і спалить дотла попелище ладу, опертого на звірячій боротьбі людини з людиною й народів з народами».

коментар фахівця

Антивоєнне, гуманістичне звучання роману, ідея перетворення світу силою людського духу й любові, експресіоністична поетика підносять роман «Поза межами болю» в один рівень із кращими європейськими творами на воєнну тематику — повістю Ю. Віттліна «Сіль землі», романом Й. Рота «Марш Радецького», циклом оповідань «За фронтом» В. Реймонта, «Могила невідомого солдата» А. Сруґа, «Боротьба із сатаною» С. Жеромського, «Смерть героя» Р. Олдінгтона, «Ліс повішених» Л. Ребряну, «На західному фронті без перемін» Е.-М. Ремарка, «Прощавай, зброє» Е. Хемінґвея.

Наталя Мафтин, дослідниця літератури

Жанр, художня організація, персонажі

Автор супроводив твір промовистим підзаголовком — «Картина з безодні». Це, звичайно, метафора, адже мова про безодню внутрішню, що вимірюється передсмертними стражданнями. У моторошній «картині» змінюються переживання, думки й марення кількох приречених на смерть — саме вони висуваються наперед, натомість подієвий складник майже не розвивається.

Твір прозовий (хоч і з тяжінням до ритмізації художнього мовлення), а за обсягом нагадує повість. У ньому є «зовнішній» і «внутрішній»

(психологічний) сюжети. Це й дозволяє визначити «Поза межами болю» як поему в прозі — твір, що поєднує епічний і ліричний компоненти (з переважанням останнього).

Поема має переднє слово й п'ять частин.

На початку — масова хода полонених: «...голод і мороз ведуть їх на стрічу смерті». А вже в першій частині з безликої маси вирізняються семеро втікачів, котрі залишають «дорогу смерті», маючи лише слабку надію на порятунок. Це вояки австрійської армії, а нині військовополонені: українці Оглядів-ський і Добровський, австрієць Штранцінгер, поляк Пшилуський, угорець Сабо, серби Ніколич і Бояні.

Утікачі мають кимось пожертвувати: узяти одяг найслабшого й розпалити вогонь. Основою першої частини є моторошний танець — у такий спосіб постановили визначити жертву: хто перший утратить сили і впаде («.доля сама вирішить, кому з нас найскорше вмерти»). Це дивне, страшне й драматичне випробування: «Як перекотиполе, гнане бурею, як соломки на хвилях розшалілого моря, так кидалися людські тіні в дикім танці життя і смерті».

В уста героїв автор вкладає слова протесту:

«Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у прірву світової війни, перейшли оце

пекло мук, у якому люди караються! Хай би вони самі відчули й пізнали бездонну глибінь людського страждання!». Письменник послідовно реалізує свій задум: прагне «виразити» відчуття катастрофи — показати пекельну «безодню» війни.

Іде з життя знесилений Бояні, а його товариші нарешті розпалюють вогонь. Вогнище визначає простір, навколо якого все й відбувається в наступних трьох частинах. Немов у калейдоскопі, змінюються різні фрагменти: монологи й діалоги героїв, їхні спогади, думки, переживання, марення. Лиш остання, п'ята частина, організована дещо інакше: Оглядівського знаходять серед померлих і повертають до життя.

Усі герої не з власної волі опинились на війні. Хоч і стали заручниками чужих злих і корисливих намірів, але й у цих умовах залишаються

людьми. Війну переживають як особисту трагедію. Штранцінгер притискає до себе скрипку. Він осліп через поранення, його мати померла з горя, а наречена наклала на себе руки. Пши-луський дізнався про зраду дружини, і через це болить його душа. Молодий хлопець Бояні перед смертю кличе матір. Організатор танцювальних вечорів Добровський пригадує мирні часи. А Оглядівський до болю переживає за найближчих людей, дружину й сина.

У жорстокому випробуванні родина лишилась чи не єдиною духовною опорою. Її утрата позбавила Штранцінгера й Пшилуського душевних сил. А в душі Оглядівського, навпаки — світлі думки про кохану дружину й сина стали головним чинником у боротьбі за життя.

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас повість О . Турянського «Поза межами болю»? Які почуття, емоції викликала? які запитання у вас виникли? У який спосіб ви могли б знайти на них відповіді?

2. які враження автора покладено в основу повісті «Поза межами болю»?

3. який підзаголовок має повість?

4. Кому письменник присвятив свій твір?

5. Хто є оповідачем у творі?

6. Де і коли відбуваються події твору?

7. яким описом починає свою розповідь оповідач?

8. як сталося, що семеро полонених «відійшли набік від «шляху смерті»? що об'єднує цих людей? як склалися їхні долі?

9. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу.

■ який епізод повісті можна вважати зав'язкою сюжету?

■ який епізод, на вашу думку, є кульмінаційним?

■ який епізод є розв'язкою твору?

Опрацьовуємо прочитане

10. якими постають герої твору?

11. Складіть «анкети» персонажів, указавши ім'я, прізвище, національність, фах, сімейний стан, інші відомості . Що спільного між цими людьми?

12. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу.

■ Чому автор позбавив своїх персонажів імен, залишивши їм тільки прізвища?

■ Чому автор указує національність своїх персонажів?

■ Що допомагає оповідачу вижити?

13. Оберіть рівень складності й виконайте завдання.

Чому твір О. Турянського має жанрове визначення повість-поема?

Поясніть значення назви «Поза межами болю».

Визначте особливості стилю повісті О. Турянського . До якого літературного напряму можна віднести цей твір?

З якими творами західноєвропейської літератури в ідейно-тематичному плані перегукується повість «Поза межами болю»?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

14. Знайдіть у мережі Інтернет екранізацію повісті О. Турянського «Поза межами болю», здійснену режисером Ярославом Лупієм у 1989 р . Який твір мистецтва — повість чи фільм — справив на вас більший емоційний вплив? Чому? Поділіться своїми враженнями з однокласниками.

15. Завітайте до віртуальної картинної галереї в електронному додатку до підручника . Поміркуйте, картини яких майстрів могли б стати ілюстраціями до твору О . Турянського.

Виявляємо творчі здібності

16. Напишіть есе на тему «Антивоєнне спрямування повісті «Поза межами болю» .

повторюємо та узагальнюємо

Щоб перевірити свої знання з теми «Літературне життя Західної України», пройдіть тест в електронному додатку до підручника .

Запрошуємо до бібліотеки

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та прочитайте інші твори представників літератури Західної України .

На сайті «Видавництва Старого Лева» знайдіть інформацію про книгу Д . Ільницького «Антонич від А до Я». Перегляньте ілюстрації, прочитайте уривки. З'ясуйте, хто є ілюстраторами книги, для кого вона призначена . Як ви вважаєте, чи цікава ця книга тим читачам, яким її адресують автори й видавці? Що саме може їх зацікавити?

 

Це матеріал з підручника Українська література 11 клас Борзенко (профільний рівень)