Як релігійні війни XVI ст. в Європі вплинули на міжнародні відносини? Поміркуйте, яку війну можна назвати загальноєвропейською.

1. МІЖНАРОДНЕ СТАНОВИЩЕ В ЄВРОПІ на початку XVii ст. ПРИЧИНИ ВІЙНИ

історичні подробиці

У Середньовіччі відносини між правителями європейських держав регулювалися за участі Римських Пап. Саме вони сварили, мирили, судили, відлучали від церкви королів та імператорів. У XVI — на початку XVII ст. значна частина Європи вже не підпорядковувалася Риму, оскільки була протестантською. Католицькі монархи добилися відносної незалежності. Звільнення держав з-під жорсткої церковної опіки поставило монархів і католицьких, і протестантських перед необхідністю створити власну систему для регулювання відносин між ними. Саме така система зародилася під час Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.).

На початку XVII ст. загострилося протистояння між провідними європейськими державами, зокрема Франції з Іспанією і Священною Римською імперією, якими правила династія Габсбургів. Габсбурги прагнули утвердити своє панування в Європі. Їх підтримувала католицька церква, яка зміцнила свої позиції. Посилився тиск католиків на протестантів.

Поміркуймо!

Які причини посилення позицій католицької церкви в цей період?

Прагнучи не допустити посилення впливу Габсбургів у Європі, Франція підтримувала німецьких князів-про-тестантів. Для протидії католицизму німецькі протестантські князі в 1608 р. об’єдналися в Євангелістську унію. У 1609 р. створено Католицьку лігу. Її метою було відновити католицизм по всій території Священної Римської імперії, а також у тих країнах, де закріпилася Реформація. Західна Європа розділилася на два табори. Причинами війни, що назріла, були суперечності між Габсбургами та їхніми супротивниками, боротьба між католиками та протестантами.

Приводом до початку війни стала подія, яка відбулася у Празі. Гоніння габсбурзької влади на протестантів і всіх прихильників незалежності обурили містян. 23 травня 1618 р. вони увірвалися до Празького граду (замку) і викинули з вікна трьох представників Габсбургів. Ця подія ввійшла в історію як Празька дефенестрація (від латин. de fenestra — з вікна), і стала приводом до початку Тридцятилітньої війни (1618— 1648 рр.). Так Чехія виступила проти влади Габсбургів.

Локальний конфлікт переріс у загальноєвропейський. Обидві сторони шукали союзників і готувалися до війни. На боці Габсбургів виступила Іспанія, Португалія, Річ Посполита, Папська держава. До антигабсбурзької коаліції долучилися Франція, Нідерланди, Швеція, Данія, протестантські князівства Німеччини, а підтримали також Англія і Шотландія.

Працюючи з текстом підручника заповніть у зошиті таблицю «Тридцятилітня війна».

2. ВОЄННІ Дії. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВІЙНИ

Тридцятилітню війну поділяють на чотири періоди.

І. ЧЕСЬКИЙ ПЕРІОД ВІЙНИ (1618-1624 рр.)

Після подій 23 травня 1618 р. чеський сейм обрав новий уряд. Улітку 1619 р. сейм позбавив імператора Ферди-нанда ІІ Габсбурга влади над Чехією, вигнавши з неї єзуїтів. Натомість королем Чехії було проголошено Фрідріха Пфальцського.

Фердинанд ІІ, уклавши угоду з Католицькою лігою, отримав допомогу від Папи Римського. У листопаді 1620 р.

об’єднані сили імператора і Католицької ліги в битві біля Білої Гори поблизу Праги розгромили чеське військо.

Перемога Габсбургів зумовила занепад Реформації на чеських землях. Фрідріх Пфальцський опинився у вигнанні. У країну хлинув потік єзуїтів. Усі священники-некато-лики були вигнані з країни. Будь-які богослужіння, крім католицького, були заборонені. Землі страчених і вигнаних чеських дворян були продані католикам.

У житті кожного народу відбувалися важливі події, про які країна зберігає пам’ять. Для чехів така подія — битва на Білій Горі. Щорічно восени поблизу Праги на історичному місці — Біла Гора — відбувається реконструкція цієї битви. Це свято незламного духу чеського народу, пам’ять про те, яку ціну заплатили чехи за свою національну свободу.

Що більше об’єднує народ: перемога чи програна битва?

ІІ. ДАНСЬКИЙ ПЕРІОД (1625-1629 рр.)

Перемога Габсбургів викликала занепокоєння в протестантській коаліції. Першою проти Католицької ліги виступила Данія. Наступ данського короля Кристіана IV, підтриманий протестантами Німеччини, був успішним. Імператор Фердинанд ІІ вирішив створити власну армію. Її очолив Альбрехт Валленштейн.

Альбрехт Валленштейн — чеський дворянин, у молодості змінив протестантську віру на католицьку. Після битви біля Білої Гори за без-цінь скуповував землі, став найбагатшою людиною Чехії. Запропонував Фердинанду ІІ план створення великого найманого війська, яке повинно було утримуватися за рахунок завойованих територій. «Війна годує війну» — таким було його правило.

Альбрехт Валленштейн (гравюра XVII ст.)

Війська данців програли у кількох битвах. Вдершись у Данію і погрожуючи її столиці Копенгагену, Валленштейн змусив данського короля припинити воєнні дії. Таким чином, Габсбурги виграли і другий період війни.

III. ШВЕДСЬКИЙ ПЕРІОД (1630-1635 рр.)

Із зміцненням Габсбургів у Північній Німеччині не погоджувалися Швеція, Англія і Франція. У 1630 р. у Померанії висадилася невелика, але добре озброєна, дисциплінована шведська армія на чолі з королем Швеції Густавом-Адоль-фом. «Не грабувати» — саме такий суворий наказ короля виконувала армія, що і забезпечило їй підтримку серед населення. Після перемоги над армією Католицької ліги в 1631 р. під Лейпцигом шведська армія зайняла столицю Баварії Мюнхен — центр католицьких сил Німеччини.

Фердинанд ІІ Габсбург вирішив повернути А. Валленш-тейна. Він швидко створив армію найманців. У 1632 р. неподалік Лютцена армія А. Валленштейна була розгромлена. Але в цій битві загинув і шведський король, що пришвидшило втрату шведами їхньої позиції у Німеччині. Імперські й іспанські війська спустошили землі протестантських князів у Західній Німеччині, і ті почали шукати примирення з імператором.

IV. ФРАНКО-ШВЕДСЬКИЙ ПЕРІОД (1635-1648 рр.)

У війну на цьому етапі вступила Франція, яка уклала союз із Швецією. Цей найдовший період війни тривав в умовах виснаження обох сторін. Бої точилися з перемінним успіхом. Військова перевага повільно схилялася на бік Франції і Швеції. Але «всі держави були перевтомлені і всі бажали миру».

3. ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ МИР.

НАСЛІДКИ ТРИДЦЯТИЛІТНЬОЇ Війни

У 1648 р. у містах Мюнстері та Оснабрюці Священна Римська імперія, Франція і Швеція підписали Вестфаль-ський мирний договір. Він заклав основу нового порядку в Європі.

За умовами миру Швеція отримала нові володіння в Німеччині. Вона контролювала гирла великих річок — Везери, Ельби й Одеру і стала панівною державою на Балтійському морі. Франції відійшла частина Ельзасу та Лотарингії. Була визнана повна незалежність Голландії і Швейцарії. Вестфальський мир закріпив політичну роздробленість Німеччини.

Тридцятилітня війна стала одним із найкривавіших конфліктів в історії. Вона спричинила значні збитки та людські втрати. У Чехії із 2,5 млн населення (1618 р.) до середини XVH ст. залишилося 700 тис. осіб. У різних кутках Європи лютували епідемії тифу та чуми.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте історичну карту на с. 122 та виконайте завдання до неї.

1. Покажіть на карті територіальні зміни, які відбулися в Європі внаслідок підписання Вестфальського мирного договору. Які держави, за підсумками війни, втратили території, які — здобули нові?

2. Поміркуйте, між якими державами в майбутньому виникли територіальні конфлікти в результаті таких змін.

Український Всесвіт

Українські козаки у Тридцятилітній війні

Значна кількість козаків брала участь у Тридцятилітній війні, і на певних її етапах, і в певних кампаніях вони відігравали значну роль.

У деякі періоди Тридцятилітньої війни в ній брало участь 10-12 тис. козаків, що, за мірками того часу, становило значну військову силу. Між 1619 і 1637 рр. участь козаків у цій війні була майже неперервною. Вони швидко здобули репутацію хоробрих і витривалих, а водночас недостатньо дисциплінованих і надмірно жорстоких вояків.

Відомо, що до козаків виявляв активний інтерес шведський король Ґустав-Адольф, який їх називав «ворожими дияволами» і заохочував переходити на службу до своєї армії.

Із праці сучасного українського дослідника Дмитра Наливайка «Очима Заходу: Рецепція України в Західній ЄвропіХІ-^ІІІ ст.»

Чому українські козаки були такими затребуваними воїнами в битвах Тридцятилітньої війни?

Думки істориків

Англійський історик Норман Дейвіс

Тридцятилітню війну (1618-1648 рр.) можна вважати за один з епізодів правічного німецького конфлікту між імператором і рештою володарів. З іншого боку, її можна назвати продовженням міжнародних релігійних війн між католиками і протестантами, а ще з іншого — важливим етапом континентальної боротьби за верховенство, в якій брали участь більшість держав і володарів Європи.

Чи погоджуєтеся ви з твердженням історика? Аргументуйте свою думку.

Т ридцятилітня війна (1618-1648 рр.)

1. Уважно розгляньте карту й назвіть, у межах яких країн і держав відбувалися події Тридцятилітньої війни.

2. Покажіть місця подій, згаданих у тексті параграфа.

3. Схарактеризуйте за картою територіальні зміни в Європі за підсумками Тридцятилітньої війни.

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Розташуйте події Тридцятилітньої війни в хронологічній послідовності. Поясніть, яке значення вони мали на перебіг війни.

2. Утворіть логічні пари із назв історичних подій і їхніх наслідків.

3. Назвіть причини та наслідки війни. Яка подія стала приводом до початку війни?

4. Коли було укладено Вестфальський мир? Які його умови?

5. Виконайте онлайн-вправу:

https://cutt.ly/skH7WOv

Обговорюємо в групі

1. Чому католицька Франція підтримувала у війні німецьких князів-протестантів?

2. Голландський філософ і юрист WN ст. Ґуґо Ґроцій стверджував, що держави, як і люди, можуть і повинні домовлятися між собою «для загальної користі». Договори між державами повинні набувати значення закону, якого слід суворо дотримуватися. Чи погоджуєтеся ви із цим твердженням? Чи є актуальним воно сьогодні? Аргументуйте свою думку.

Виконайте творчий проєкт (презентацію, лепбук) «Тридцятилітня війна очима пересічного жителя Європи».

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Щупак, Бурлака (2021)