Згадайте, коли й чому російський імператор відновлював козацьке військо у Наддніпрянщині в першій третині ХІХ століття.

Як ви розумієте значення понять «уроки», «місячина»?

Чи пам’ятаєте ви, що в 1817 році у Наддніпрянській Україні були створені військові поселення? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, яким чином протестували проти існуючого ладу українські селяни, робітники, інтелігенція.

1. Селянський рух

Збільшення панщини, фізичні покарання, безправність — усе це викликало невдоволення в селян. Тому вони вдавалися до різних форм соціального протесту: подавали скарги до державних установ, відмовлялися виконувати повинності, масово втікали, підпалювали поміщицькі маєтки, чинили збройний спротив землевласникам, місцевій адміністрації і навіть урядовим військам. Усі ці форми боротьби проявлялися, зазвичай, у взаємозв’язку.

Наймасовішим і найтривалішим був селянський опір на Поділлі в 1813—1835 роках. Очолював його селянин-кріпак Устим Кармалюк.

Повстанці переховувалися в лісах. За увесь час протестів на Поділлі в них узяли участь близько 20 тисяч осіб. Зменшенню їхньої активності слугувала загибель у 1835 році Устима Кармалюка.

Проти незадовільних умов життя і праці виступали військові поселенці, кожен день яких суворо регламентувала держава. Особливо значними були повстання військових поселенців на Слобожанщині: 1819 рік — у Чугуєві, 1829 рік — у Шебелинській слободі. Виступи селян проти нав’язаного їм статусу військових поселенців траплялися часто і тривали до 1857 року, коли імперський уряд скасував військові поселення.

1. Назвіть форми протесту селян.

2. Яке селянське повстання вважають наймасовішим і найтривалішим?

3. Коли відбулися найбільші повстання військових поселенців?

Детальніше про...

спроби держави врегулювати відносини селян і поміщиків

Упродовж першої половини ХІХ століття імперський уряд здійснив кілька спроб покращити життя селян, щоби зменшити суспільну напругу й запобігти селянським заворушенням. У 1803 році був виданий указ про «вільних хліборобів», який дозволяв

звільняти від особистої залежності селян із землею за викуп поодинці або ж цілими селами — за спільною згодою поміщиків і селян. Проте власники маєтків не бажали втрачати селян, а селяни, які намагалися звільнитися, часто не мали коштів, щоб заплатити за свій викуп поміщикові. В 1842 році було прийнято «Положення про зобов’язаних селян», за яким поміщик міг звільнити селянина в обмін на зобов’язання останнього сплачувати йому оброк чи обробляти поля. Уклавши договір, поміщик не мав права його розірвати та відібрати землю або змінити розмір оброку. Положення було добрим, але укласти його міг тільки землевласник за бажанням, тому воно особливо не поширилось. У 1847-1848 роках на Правобережжі запровадили «Інвентарні правила». Ними визначили розміри селянських наділів і повинностей, які за них мали відробляти селяни. Погодившись на «Інвентарні правила», обидві сторони вже не могли їх змінити.

1. На основі тексту рубрики «Детальніше про...» складіть таблицю «Державне регулювання поміщицько-селянських відносин» за критеріями: рік прийняття документа, назва документа, зміст документау.

2. Розгляньте ілюстрацію. Озвучте її, склавши діалог між зображеними на ілюстрації особами.

2. Київська козаччина. «Похід у Таврію за волею»

Упродовж 1853-1856 років тривала Кримська (Східна) війна між Російською імперією та Османською, яку підтримали Велика Британія, Франція, Сардинське королівство. На українські землі припав основний тягар постачання російської армії фуражем і продовольством. Із українських губерній на війну було мобілізовано багато рекрутів та ополченців, послано погоничів, котрі забезпечували перевезення військових вантажів. Селяни перебували в караулах на прикордонні.

Жителі українських губерній збирали кошти на військові потреби. Відтак, населення сподівалося на покращення становища по завершенні війни. Однак цього не сталося.

Наприкінці війни на українських землях розгорілись антиурядові селянські рухи, спричинені тим, що влада затягувала вирішення питання про скасування кріпацтва. Один з них — Київська козаччина. Поштовхом до його виникнення став імперський маніфест 1855 року про формування державного ополчення. Незабаром він обріс чутками, що всі ополченці стануть козаками і після участі в бойових діях отримають волю. На Київщині селяни складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину і виконувати

розпорядження місцевої адміністрації, створювали виборні органи самоврядування — сільські громади. Згаданий рух набув значного розмаху, що призвело до його придушення.

Ліквідувавши Київську козаччину, уряд невдовзі зіткнувся з іншою проблемою. В 1856 році під впливом чергових чуток про надання всім переселенцям до Криму землі та волі розгорнувся ще один масовий рух — «Похід у Таврію за волею». Вступаючи в сутички з поліцейськими та військовими загонами, селяни Катеринославщини і Херсонщини вирушили до Криму. Тільки залучивши значні збройні формування, уряд зумів придушити цей протест. Отже, селянські протестні рухи мали антикріпосницький характер. Перед владою вчергове постало питання про скасування кріпацтва.

1. Яким чином українці були втягнуті у Кримську (Східну) війну?

2. Коли й чому відбувся соціальний рух Київська козаччина?

3. Чим «Похід у Таврію за волею» подібний до Київської козаччини?

3. Становище робітників

Швидкі темпи індустріальної революції, поява нових форм організації виробництва — фабрик і заводів — спричинили чисельне зростання нової соціальної верстви — робітників. Офіційні державні акти визначали такі їхні соціальні ознаки: відсутність власного дому, постійного місця проживання, праця за наймом як джерело існування. Чисельність робітників постійно зростала за рахунок державних та оброчних селян, збіднілих ремісників та інших верств населення. Помітну роль у структурі робітництва відігравали представники інших етнічних груп, котрі переселялися в міста з різних причин. Відтак робітниче середовище було неоднорідним. Воно різнилося за своїм складом, умовами та оплатою праці. Переважали некваліфіковані та малокваліфіковані робітники.

На законодавчому рівні права робітників не були захищені. Їхнє становище залежало, насамперед, від волі роботодавця. Лише в 1835 році з’явився урядовий документ про забезпечення промисловості найманою робочою силою. Він передбачав угоду між підприємцем і робітником. Проте здебільшого такі угоди роботодавці порушували. Тривалість робочого дня сягала 15-16 годин, а оплата праці була низькою. За щонайменшу провину штрафували. До того ж заробітну плату видавали не завжди вчасно. Неналежна охорона праці призводила до частих каліцтв, а то й смертельних травм на виробництві. Набула поширення жіноча і дитяча праця, позаяк навіть за однаково виконану роботу жінкам платили менше, ніж чоловікам. До того ж лише в 40-х роках ХІХ століття з’явилися перші закони, які забороняли використовувати працю дітей у нічний час.

У зв’язку з незадовільними умовами життя і праці посилилися робітничі протести, які набували різних форм. Переважно вони мали мирний характер. Робітники зверталися до місцевої влади зі скаргами; вдавалися до псування сировини та обладнання, підпалів виробничих приміщень, страйкували (колективно припиняли роботу на підприємстві). Реакція підприємців на такі протести була різною. В одних випадках вони йшли на поступки, в інших — придушували спротив робітників за допомогою поліції, інколи — урядових військ.

1. Які ознаки нової соціальної верстви — робітників — визначали державні акти?

2. Як трудове законодавство захищало права робітників?

3. Яким чином робітники боролися за свої права?

У той час, коли... на теренах України

відбувався соціальний рух «Похід у Таврію за волею», ...

Тоді. у світі

в Канаді місто Квебек було проголошено столицею.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1813-1835 роки — селянський рух на Поділлі під проводом Устима Кармалюка;

— 1819 рік— повстання військових поселенців у Чугуєві на Слобожанщині;

— 1829 рік — повстання військових поселенців у Шебелинській слободі на Слобожанщині;

— 1855 рік — соціальний рух Київська козаччина;

— 1856 рік — соціальний рух «Похід у Таврію за волею».

2. Поясніть значення понять: «Київська козаччина»; «робітники».

3. Відшукайте в інтернеті українську народну пісню «За Сибіром сонце сходить» та дайте письмові відповіді на запитання: Кому присвячена пісня? Про які особисті та соціальні поневіряння героя йдеться? Що символізує образ сонця в пісні? Яке життєве кредс відображено в останній строфі пісні?

4. Проаналізуйте схему «Соціальні протести» та підготуйте на її основі розповідь. Спрогно-зуйте, як вплинули соціальні протести на становище селян, робітників, військових поселенців.

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022