Розділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ

Чи знаєте ви, що...

.....в 1860-х рр. в США з'явилися перші українські емігранти, які осєля-

лися в штаті Пенсільванія, де працювали здебільшого у вугільних шахтах і на металургійних заводах, наступні переселенці влаштовувалися на підприємства у штатах Нью-Джерсі, Коннектікут, Нью-Йорк;

..... у 1885 р. греко-католицький священник із Тернопільщини Іван Волянський

організував у Пенсільванії перше в США українське товариство взаємодопомоги (Братство Святого Миколая), що згодом долучилося до заснування Українського народного союзу, який діє і дотепер та налічує близько 60 тис активістів;

..... 15 вересня 1893 р. в місті Джерсі-Сіті розпочали друкувати найдавнішу

українську газету в США - «Свобода», що безперервно видається до сьогодні. Терміни та поняття, які варто знати й розуміти: Антимонопольне законодавство — (від поєднання слів «проти», «монополія», «закон»); сукупність законів, урядових актів, що запобігають утворенню монополій чи обмежують їхню діяльність. Дискримінація — (від латинського слова «діскрімінаціо» — «розрізнення»); 1) обмеження або позбавлення прав певних груп громадян за расовою або національною належністю, політичними чи релігійними переконаннями тощо; 2) у міжнародних відносинах — створення умов, що ставлять яку-небудь державу (групу держав), її організації і громадян в гірше становище порівняно з іншими. Расизм — (від однойменного французького слова або «рас» — «рід», «порода»); ідеологія, що виходячи з біологічних особливостей людських рас, намагається довести їхню нерівноцінність, обґрунтувати поділ на «вищі» раси, які нібито творять культуру, і «нижчі», нездатні до розвитку.

Сегрегація — (від латинського слова «сегрегаціо» — «відділення»);

відокремлення суспільних груп за статевими, расовими, соціальними, релігійними, мовними чи іншими ознаками, а також обмеження їхніх прав: спільного проживання, навчання, професійної діяльності тощо.

Суфражизм — (від англійського слова «сафредж» — «голос», «виборче право»); із другої половини ХІХ ст. у Великій Британії та інших країнах — рух за здобуття жінками виборчого права, а також проти юридичних, політичних, економічних обмежень та ущемлень.

16.1. Яким був економічний та політичний розвиток США?

Після Громадянської війни США змогли вирішити проблеми, які гальмували розвиток країни. В минуле відійшло рабство, а існування

гомстедів (вільних земель) дало поштовх економічному зростанню. Аграрний сектор відразу сформувався як фермерський і влився у процес товарно-грошових відносин. Основою сільського господарства було приватне підприємництво, що сприяло прогресу і прибутковості галузі. Американська промисловість здійснила неймовірний стрибок у розвитку. Цьому сприяв величезний ринок вільнонайманої праці. Його поповнювали як колишні раби, так і європейські емігранти. За останню чверть ХІХ ст. сюди прибуло близько 25 млн осіб. США відчинили двері висококваліфікованим робітникам, працьовитим селянам, талановитим митцям. Так країна розпочала впевнену ходу до статусу супердержави, маючи світову першість за обсягами виробництва, технічною базою й продуктивністю праці. Демократичні принципи доводили свою ефективність, формувалася правова держава, громадянське суспільство набувало завершених рис. США стали найпрогресивнішим державним утворенням тогочасного світу.

Чи легко бути в числі лідерів? Першими приймати виклики і шукати шляхи подолання кризи? Пригадайте, Велика Британія зіштовхнулася з кризою надвиробництва і залежності від колоній, Німеччину поступово затягувала страхітлива прірва націоналізму. Величезною проблемою США стала надмірна концентрація виробництва, яка неминуче наступила після індустріалізації. Оскільки промисловий стрибок відбувся дуже швидко, американська економіка не встигла отямитись, як опинилася в руках монополістичних об’єднань. Найбільшими були сталева корпорація Ендрю Карнегі, електротехнічний трест «Дженерал електрик», бензинова корпорація Джона Рокфеллера «Стандарт Оіл», металургійний трест Джона Моргана тощо. Так,

1 % власників зосередив у своїх руках більшу частину національних багатств держави.

Монополісти виробляли левову частку продукції, розорюючи менші підприємства, підриваючи основи вільної конкуренції, руйнуючи економіку. Тож розпочався антитрестівський рух, і уряд втрутився, впроваджуючи антимонопольну політику. В 1890 році було видано «Акт Шермана», за яким перешкоджання вільній торгівлі визнавалося злочином.

Американці продемонстрували, що свобода — економічна, політична, чи індивідуальна — є їх найбільшою цінністю.

Мовою історичного джерела Із закону Джона Шермана 1890 р.: «Будь-який договір, об’єднання в формі тресту чи в будь-якій іншій формі, чи договір з метою обмеження комерції чи торгівлі між штатами чи з іноземними державами оголошуються незаконними».

Великою проблемою США став расизм. Темношкіре населення визнавалося вільним ще від часів Громадянської війни, однак упереджене ставлення до нього зберігалося. Расова дискримінація проявлялась у сегрегаціях (окремому проживанню), виборчих обмеженнях (вищий майновий ценз, заборона брати участь у виборах неписьменному населенню), окремих школах, кав’ярнях і кварталах для афроамериканців. Нав’язування ідеї другосортности викликало спротив. З початку ХХ ст. рух темношкірих за свої права ставав все більш організованим і набував чітко окреслених форм. Але афроамериканці не були єдиними членами американського суспільства, які нестримно боролися за свої права. Суфражистки (учасниці жіночих організацій) впевнено вимагали рівного з чоловіками правового статусу. Внутрішні розбіжності не

перешкодили США проводити активну зовнішню політику.

В її основі

був експансіонізм — здійснення політики, спрямованої на поширення впливу однієї держави на інших. Впроваджуючи принципи «доктрини Монро», Вашингтон зосередив увагу на латиноамериканських країнах і Далекому Сході. А для цього, як ви вже зрозуміли, США потребували могутнього військово-морського флоту. Тож невдовзі Сполучені Штати Америки стали морською державою і контролювали острови Пуерто-Рико, Філіппіни, Самоа та Гаваї. Згодом американський вплив поширився на Кубу. Також було створено лояльну Панамську державу на противагу Колумбії. Політична експансія тісно

переплелася з економічною. Встановивши контроль над слабшими союзниками, американський уряд перетворював їх на «сфери впливу». То був час, коли в Європі існували імперії, тож США теж прагнули поширити свій вплив на сусідні території.

Міркуємо і діємо!

1. Кого, на вашу думку, зображено на карикатурі «Король комбінацій»? 2. Доведіть фактами, що монополії справляли

негативний вплив на американську економіку. 3. Чому у США навіть після скасування рабства проявлялися расистські настрої? Висловіть свої міркування, працюючи у парах.

16.2. Яким був «Справедливий курс» Теодора Рузвельта?

Теодор Рузвельт (*1858—f1919) став

президентом у 1901 році. Він був номінований на цю посаду після вбивства чинного президента Вільяма Мак-Кінлі. Однак це не завадило йому проводити ефективну як внутрішню, так і зовнішню політику. Вже в 1902 році уряд США успішно подолав кризу у вугільній промисловості, посадивши за стіл переговорів власників шахт і представників профспілок. Наступним важливим кроком було вирішення монопольного питання. За допомогою Т. Рузвельт звернувся до Конгресу. Не одержавши підтримки, адміністрація президента розпочала з пів сотні судових процесів. За Т. Рузвельтом навіть закріпилася репутація «руйнівника трестів». Президент вважав, що держава має бути арбітром між підприємцями і робітниками, протистояти нечесним економічним методам, таким як спекуляції цінами чи навмисне знищення конкурента. Також держава почала контролювати якість харчової продукції і медикаментів. Вперше було піднято питання охорони природи. Саме такі регулювальні дії держави президент вважав правильними і доцільними, тому ця політика отримала назву « справедливого курсу Рузвельта».

Експансіонізм США найяскравіше простежувався якраз у часи президентства Т. Рузвельта. Саме він втілив у життя ідею могутнього флоту. «Доктрину Монро» доповнив «наслідок Рузвельта», згідно якого Вашингтон мав право втручатися у справи країн Латинської

Америки, коли вважав, що їх уряди надто корумповані. Тож, коли Колумбія змінила умови договору про будівництво Панамського каналу на невигідні для США, американці підтримали проголошення незалежності у провінції Панама, уклавши саме з нею потрібний договір і побудували знаменитий канал.

Агресивну зовнішню політику США компенсувала доволі ліберальна внутрішня політика. Так, у роки правління Т. Рузвельта Білий дім (адміністрацію президента) вперше відвідав представник афроамериканців. Президент став першим американцем, якому вручили Нобелівську премію миру. Цю нагороду він одержав за посередництво у залагодженні російсько-японського військового конфлікту 19041905 рр. Закон дозволяв Т. Рузвельту балотуватися на третій термін (бо на перший не обирався), однак політик відмовився, вважаючи це несправедливим. Щоправда, невдовзі він таки втягнувся в чергові президентські виборчі перегони, задля перемоги в яких навіть наважився на створення нової — Прогресивної партії США. Невдача у виборах та два замахи призвели до падіння популярності «невгамовного Теодора».

Міркуємо і діємо!

1. Використовуючи матеріал підручника та інформацію з QR-коду, укладіть історичний портрет Т. Рузвельта. Чому політику, яку проводив Теодор Рузвельт, назвали «справедливим курсом»? 2. Які події засвідчували експансіоністські прояви Білого дому в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.? 3. Чому, на відміну від наступальних зовнішніх дій, уряди США проводили ліберальну внутрішню політику?

16.3. Що таке «Нова демократія»

Томаса Вудро Вільсона?

Упродовж 1913-1921 років посаду президента США обіймав Вудро Вільсон. Представник Демократичної партії, історик і політолог, опирався на голоси дрібних і середніх підприємців та фермерів. Його президентство пройшло під гаслами лібералізації, що мала в

своїй основі приватну власність і вільнонайману працю. Курс В. Вільсона отримав назву «нової демократії», хоча насправді продовжив політику Т. Рузвельта. Всі сили президент спрямував на розвиток демократії та правової держави, а реформи проводив, враховуючи інтереси різних верств американського суспільства.

В. Вільсон продовжив боротьбу з монополіями і нечесними методами ведення бізнесу. В 1914 році було видано новий анти-трестівський закон, вигідний для робітників і фермерів (їх організації не могли розглядатись як трести). У тому ж році набув чинності закон про притягнення до відповідальності прихильників брудних методів конкуренції. Президент впорядкував фінанси країни, створивши Федеративну резервну систему, яка почала виконувати роль центрального банку США, контрольованого урядом. Ще одним важливим кроком стала зміна порядку обрання сенаторів. Раніше їх призначали законодавчі збори штатів, тепер — обирали на загальнонаціональних зборах. Як бачите, принципи демократії та народовладдя ставали фундаментальними в американському суспільстві.

У зовнішній політиці В. Вільсон теж продовжив курс Т. Рузвельта. Головними об’єктами експансії залишалися Латинська Америка і Далекий Схід. Бажаючи усунути корумповану владу в цих регіонах, США ввели свої війська до Мексики, Гаїті, Домініканської республіки, втрутилися у внутрішні справи Філіппін. З наростанням протиріч у Європі, які все більше сприяли військовим конфліктам, В. Вільсон зайняв позицію нейтралітету, намагався бути миротворцем. Це йому вдавалося, за що теж, як і Т. Рузвельт, отримав Нобелівську премію миру. Лідери США, які очолювали країну початку ХХ ст., проводили виважену політику, враховуючи інтереси різних груп суспільства, сприяли розвитку економіки й утверджували демократію. На міжнародній арені дбали про збереження за США статусу великої і могутньої держави.

Міркуємо і діємо!

1. Проаналізуйте політику В. Вільсона. Доведіть або спростуйте твердження, що вона продовжувала політику Т. Рузвельта. 2. Поясніть, як ви розумієте значення словосполучення «нова демократія» Вудро Вільсона? Чи насправді його демократія була ««новою»? 3. Поміркуйте, чому президенти США утримувалися від втручань у європейську політику. Які особливості розвитку США на початку ХХ ст. вплинули на подальше зміцнення країни?

2. Поясніть, як ви розумієте значення слів і словосполучень

«антимонопольне законодавство», «дискримінація», «расизм», «сегрегація», «суфражизм». Укладіть із них «асоціативні грона». 3. А. Визначте, на ваш погляд, чільну трійку подій історії США другої половини XIX - початку XX ст. Поясніть своє рішення. Складіть із обраними датами 2-3 хронологічні задачі. Запишіть їх у зошит. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про експансіоністські наміри США. 4. Визначте характерні особливості соціально-економічного розвитку США наприкінці «довгого» XIX ст. 5. У чому відмінність політики Т. Рузвельта та В. Вільсона? Доберіть приклади для підтвердження своєї думки. 6. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірки усталених висловів, що належать Теодору Рузвельту та Вудро Вільсону. Оголосіть у класі ті цитати, які відображають ваші погляди.

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022