Пригадайте за попередньо вивченим матеріалом, які чинники сприяли швидкому розвитку економіки СІ1ІА у XIX ст.

1. ЕКОНОМІЧНЕ ПІДНЕСЕННЯ КРАЇНИ

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ США

Протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст. в економіці країни відбулися глибокі структурні зміни, з’явилися нові галузі промисловості: нафтодобувна та нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електротехнічна, електроенергетика.

Індустріалізація Сполучених Штатів поєднувалася не тільки з технічним прогресом у промисловості, а й з удосконалюванням організації виробництва та праці. Галузі легкої промисловості вперше у світі перейшли до масового випуску стандартизованого взуття, одягу, продуктів харчування, ліків. На заводах впроваджували потокові методи виробництва з конвеєрним збиранням вузлів, агрегатів і готової продукції.

Швидко здійснювалося залізничне будівництво. Загальна довжина залізниць досягла 190 тис. миль, що становило половину протяжності світової залізничної мережі. У Нью-Йорку й Бостоні відкрилися перші лінії метро.

Праця вільних фермерів на своїй землі приносила відмінні результати в сільському господарстві.

Порівняйте рекламу напою XIX ст. із сучасною. Що спільного у підходах до реклами даного продукту?

У США швидко зростали великі корпорації. У банківській системі США переважали два найбільші банки — Дж. Рокфеллера й Дж. Моргана.

Поясніть, у чому полягає негативний вплив монополізації на розвиток ринкової економіки. Які загрози для стабільності держави вони несуть?

2. СТАНОВЛЕННЯ АНТИТРЕСТІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА

З моменту появи перших великих корпорацій федеральний уряд й адміністрація окремих штатів прагнули забезпечити максимально сприятливі умови для їхньої діяльності. Однак могутність трестів розоряла підприємців і фермерів. Уряд був змушений зважати на думку виборців.

У 1890 р. Конгрес США прийняв антитрестівський закон, спрямований на боротьбу з монополіями й необґрунтованими обмеженнями вільної конкуренції. Автором законопроекту був американський сенатор Дж. Шерман.

Цей закон забороняв угоди, об’єднання й таємні змови з обмеження торгівлі; монополізацію й спроби таємної змови щодо монополізації; особи, які брали участь у таких угодах, мали піддаватися штрафу або тюремному ув’язненню.

Відповідно до закону фірма, що контролювала більш ніж 65 % ринку, могла бути обвинувачена в спробі монополізації. Однак там, де панували кілька фірм, обвинувачення в спробах монополізації знімалося.

Закон використовувався владою і проти страйкового руху. Страйкуючих робітників обвинувачували в обмеженні «свободи торгівлі» робочою силою, а профспілка, що організувала страйк, прирівнювалася до тресту.

Розгляньте схему і визначте, які особливості соціально-економічного розвитку і державної політики США вона відображає. Запропонуйте записи і позначення в схемі, якими треба замінити знаки питання.

3. РЕЖИМ СЕГРЕГАЦІЇ В ПІВДЕННИХ ШТАТАХ

Характерною рисою соціальної політики адміністрацій США було збереження расової дискримінації.

Хоча законодавство США надавало афроамериканцям цивільні права, повної рівноправності вони так і не домоглися.

Расова дискримінація — систематичне порушення прав людини та будь-яке їхнє обмеження за ознаками раси, кольору шкіри або етнічного походження в політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах громадського життя.

1. З поправки XIV до Конституції США (запропонована Конгресом 13 червня 1866р., ратифікована 9 липня 1868 р.)

Розділ 1. Усі особи, що народилися... в Сполучених Штатах та є підлеглими їхньої юрисдикції, є громадянами Сполучених Штатів та штату, в якому вони проживають. Жоден штат не повинен видавати або здійснювати закони, що обмежують привілеї або недоторканність громадян Сполучених Штатів; жоден штат не повинен позбавляти кого- небудьжиття, волі або власності без належної правової процедури та не може відмовити особі в межах своєї юрисдикції в рівному захисті законів...

2. З поправки XV до Конституції США (запропонована Конгресом 26 лютого 1869р., ратифікована 3 лютого 1870р.)

Розділ 1. Право голосу громадян Сполучених Штатів не повинне заперечуватись або обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами у зв’язку з расою, кольором шкіри або колишнім рабством...

Яке значення мали поправки XIV та XV для розвитку демократії в США?

Хоча на загальнодержавному рівні права афроамериканців гарантувалися, у південних штатах, користуючись певною автономією, поступово формувалася система расової сегрегації. У 1881 р. в штаті Теннессі був прийнятий закон про сегрегацію афроамериканців при користуванні міським і залізничним транспортом.

Услід за Теннессі в багатьох південних штатах були прийняті нові, расистські за своїм характером конституції й закони, що поступово позбавили афроамериканців багатьох прав, отриманих ними в роки Реконструкції. Вони узаконили расову сегрегацію в питаннях проживання, у місцях суспільного користування, на виробництві, у транспорті. У південних штатах панував жорстокий терор Ку-клукс-клану (ККК) — таємної ультрареакційної расистської організації, жертвами якої були як афроамриканці, так і «білі» громадяни.

Сегрегація (від лат. segregatio — відділення) — політика примусового відокремлення або ізоляції представників якої-небудь раси чи етнічної групи шляхом поселення на обмеженій території з метою позбавлення прав та умов для спілкування, спільної трудової діяльності, здійснення роздільного виховання й навчання з представниками іншої частини населення. Сегрегація — це особливий вид дискримінації.

У 1871 р. Конгрес США прийняв закон, відповідно до якого президент У. Грант одержав право направляти проти ККК регулярні війська. Ці дії влади мали успіх, привівши до зникнення збройних банд Ку-клукс-клану — але тільки на якийсь час. У 1915 р. ця організація була знову організована в штаті Джорджія під виглядом протестантського релігійного товариства.

Для залякування афроамериканців широко застосовувався самосуд стосовно чорношкірого населення — суд Лінча.

Скрутним було становище й корінного населення — індіанців. За законами США (що діяв аж до 1924 р.), індіанці не були громадянами цієї країни й не мали жодних прав. Під час колонізації багато племен індіанців були переселені з традиційних місць перебування до резервацій США та Канади.

Масове освоєння Заходу в останній третині XIX ст. викликало нові конфлікти з індіанцями, оскільки раніше уряд США обіцяв залишити ці землі за ними.

Лише в 1887 р. Конгрес прийняв новий закон, за яким індіанці, які бажали зайнятися фермерством, могли одержати від уряду ділянки землі й громадянство США.

4. ЕКСПАНСІОНІЗМ США В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

Пригадайте, у чому суть «доктрини Монро».

Еспансіонізм — загарбницька політика, прагнення до експансії. Експансія (від лат. expansio — розширення, поширення) — загарбання державами та монополістичними об’єднаннями чужих територій, ринків, джерел сировини; економічне й політичне поневолення інших країн.

Наприкінці XIX ст. в США склалися дві основні тенденції в зовнішній політиці:

• ізоляціоністи вважали, що США повинні розширювати сфери свого впливу в Латинській Америці та Карибському басейні, не допускати туди європейців, а в Східній півкулі мають визнавати лідерство провідних європейських держав;

• експансіоністи виступали за створення потужного військово-морського флоту, побудову морських баз на островах Атлантичного й Тихого океанів, та розширювати сфери впливу в Східній Азії; крім того, їхні лідери наполягали на необхідності участі в європейських подіях і «великій політиці» в цілому.

Для «обґрунтування» експансії США в країнах Латинської Америки використовувалася теорія панамериканізму.

У 1889 р. за ініціативою США у Вашингтоні було скликано I Панамериканську конференцію, що поклала початок створення основ «панамериканської системи» під егідою США у вигляді Міжнародного союзу американських республік (у 1910 р. перейменованого в Панамериканський союз).

Спираючись на величезний економічний і військовий потенціал, наприкінці XIX ст. США, використовуючи військову силу, значно активізували свою зовнішню політику, спрямовану на зміцнення свого впливу в сусідніх та інших державах.

Панамериканізм — 1) політичний рух з метою зближення та співпраці американських держав, започаткований у Південній Америці С. Боліваром, після його смерті занепав;

2) політична доктрина, в основу якої покладено ідею про спільність історії, економіки й культури США та інших країн американського континенту, пропагує створення військово-політичного блоку всіх країн Америки під егідою США.

У 1898 р., скориставшись слабкістю іспанської колоніальної імперії й початком визвольного руху на Кубі та Філіппінах (іспанські володіння), США виграли американо-іспанську війну.

Куба формально залишалася незалежною, але в 1903 р. кубинці були вимушені підписати договір, за яким острів фактично перетворювався

на протекторат США. Сполученим Штатам були передані й Філіппіни, за які Іспанія отримала 20 млн дол. так званої компенсації.

У ході двох морських битв, біля берегів Філіппінських островів і Куби, іспанський флот був знищений. Уряд Іспанії був вимушений просити миру. Мирний договір підписано в Парижі в грудні 1898 р. За його умовами Іспанія відмовлялася від усіх прав на Кубу, Філіппіни, острів Гуам, а також на Пуерто-Рико та інші острови в Карибському морі. Майже всі іспанські володіння перейшли до США.

Інтереси американської економіки вимагали проникнення до Китаю, де панували європейські великі держави. У 1899 р. державний секретар Дж. Хей оголосив політику «відкритих дверей» у Китаї. «Доктрина Хея» передбачала, при збереженні територіальної цілісності цієї країни, забезпечення рівних можливостей на китайському ринку для всіх держав.

5. «ЧЕСНИЙ КУРС» Т. РУЗВЕЛЬТА

Президентство Теодора Рузвельта (очолював США в 1901—1909 рр.) проходило в умовах суспільного руху, спрямованого проти трестів. У лавах цього руху виступали робітники, фермери, а також дрібна й середня некорпорована буржуазія, тисячі представників якої розорилися через конкуренцію з монополістами.

Президент не прагнув знищити корпорації, прекрасно розуміючи їхнє значення для економіки країни. Його ідея полягала в державному регулюванні великих компаній, обмеженні їхніх спроб монополізувати ринок. Для реалізації цих ідей Теодор Рузвельт запровадив програму «Чесного курсу». Т. Рузвельт заявляв про необхідність справедливого ставлення не тільки до підприємців, а й до робітників, готовність проводити в робітничому питанні «чесний курс». Уряд неодноразово втручався в трудові конфлікти, виступаючи арбітром на переговорах між профспілками та підприємцями. Іноді адміністрація навіть ставала на бік страйкарів.

Уряд Т. Рузвельта почав судові процеси проти ряду монополій («Стандарт Ойл», м’ясного тресту та ін.), звинувативши їх у порушенні антитрестівських законів. Викриття в пресі антисанітарних умов на бойнях і заводах м’ясного тресту в Чикаго привели до прийняття зако

ну про контроль уряду над якістю й санітарними умовами виробництва та продажу харчових продуктів й аптечних товарів.

Було видано закон про охорону природних ресурсів з метою припинення їх розкрадання.

У 1903 р. створено міністерство торгівлі та праці.

Президенту США Теодору Рузвельту належить багато висловів, що стали крилатими. Серед них:

«Навчи мене, Боже, спокійно сприймати події, перебіг яких я не можу змінити; дай мені енергію й силу втручатися в події, мені підвладні, і навчи мене мудрості відрізняти перше від другого».

«Головна формула успіху — знання, як поводитися з людьми».

«Великою нацією нас робить не наше багатство, а те, як ми його використовуємо».

«Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є».

Використовуючи ці афоризми, складіть словесний портрет Т. Рузвельта.

6. «НОВА ДЕМОКРАТІЯ» В. ВІЛЬСОНА

На президентських виборах 1912 р. переміг демократ Вудро Вільсон (був президентом у 1913—1921 рр.). Ним розроблена програма «нової демократії». За ініціативи Вільсона було ухвалено низку законів:

• закріплювалося право на організацію робітничих спілок, страйків і пікетування;

• скасовувалося судове переслідування за участь у страйках, крім випадків, коли було завдано непоправної шкоди підприємству;

• заборонялось використання праці дітей у промисловості;

• відмінявся параграф антитрестівсько-го закону Дж. Шермана 1890 р., за яким страйки профспілок вважалися змовою, а

самі профспілки — монополіями, що мали на меті обмеження розвитку виробництва;

• встановлювалася система компенсацій за нещасні випадки на виробництві.

Конгрес прийняв закон, який установив 8-годинний робочий день; фермерам надавалась можливість брати в держави кредити. Закон про товарні склади передбачав видачу позик фермерам під майбутній урожай сільськогосподарських продуктів. Важливою частиною програми

«нової демократії» Вільсона стало створення федеральної Резервної системи банків.

7. «АМЕРИКАНСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ ДИВО»

США наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. здійснили нечуваний економічний ривок, справжнє економічне диво. Якщо в 70-х роках ХІХ ст. в США виплавлялося сталі в сім разів менше, ніж у Великій Британії, то до 1910 р. США випереджали Англію за цим показником уже в 4,5 раза.

Символом «американського економічного дива» можна вважати хмарочоси. Один з перших з них — Нью-Йорк-ворлд-білдінг — було споруджено ще в 1890 р. (знесено в 1955 р.). Його висота сягала більше 100 метрів. У будинку було близько 950 офісних приміщень, у яких розміщалося до 4000 працівників.

Деякі хмарочоси, збудовані на початку ХХ ст., і сьогодні прикрашають Нью-Йорк. Так, 241-метрова будівля Вулворт-білдінг на 57 поверхів і сьогодні входить до переліку 50 найвищих хмарочосів США. Вулворт-білдінг споруджено в неоготичному стилі архітектором Кассом Гілбертом. Будівництво, що було завершено в 1913 р., обійшлося в гігантську на той час суму 13,5 млн дол., і Вулворт виплатив її готівкою.

США стали «законодавцями мод» в автомобілебудуванні.

Одночасно з автомобілебудуванням стрімко розвивалось будівництво автодоріг. Завдяки застосуванню новітньої техніки та технологій продуктивність праці в промисловості США була в чотири рази вищою, ніж у державах Європи. Розвиток промисловості супроводжувався підвищенням рівня життя населення, у тому числі — робітників. Їхнє матеріальне становище ставало кращим, ніж у робітників європейських країн.

США, випередивши Велику Британію, вийшли на перше місце у світі за обсягом промислового виробництва й не поступаються цією позицією донині.

Знаю й систематизую нову інформацію

1. Назвіть основні причини економічного підйому США після Громадянської війни.

2. Визначте особливості економічного розвитку США наприкінці XIX ст.

3. Яку роль зіграло антимонопольне законодавство в розвитку економіки країни?

4. Розкрийте зміст расових конфліктів в американському суспільстві.

5. У чому полягала відмінність позицій між прихильниками експансіонізму й ізоляціонізму в зовнішній політиці США?

6. Покажіть на карті країни, на які поширювалася зовнішньополітична експансія США.

7. Укладіть тематичні речення з історії США з термінами й поняттями хмаринки слів

Обговоріть у групі

1. Проблема браку робочої сили в США існувала з моменту становлення держави. Як вона вирішувалася в останній третині XIX ст.? До яких наслідків це приводило?

2. Які особливості соціально-економічного й політичного розвитку США наприкінці ХІХ ст. визначили подальше зростання могутності цієї країни протягом усього ХХ ст.?

Мислю творчо й самостійно

Деякі історики вважають, що Реконструкція Півдня США зазнала невдачі, бо й через 100 років після перемоги Півночі, на Півдні існували расова дискримінація й сегрегація, а в суспільній свідомості населення Півдня залишалось негативне ставлення до перемоги Півночі. Особлива історична пам’ять про події Громадянської війни в США, її героїв та наслідки залишається на Півдні США до сьогодні.

Як ви вважаєте, чи існує загроза розколу країни сьогодні через різну історичну пам’ять значної частини населення Півночі та Півдня США? Що об’єднує громадян Сполучених Штатів, які мають різну історичну пам’ять про події минулого? Які уроки з цього можуть бути прийнятними для сучасної України?

1898 р. американо-іспанська війна 1901-1909 рр. президентство Т. Рузвельта в США 1913-1921 рр. президентство В. Вільсона в США

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Щупак (2022)